Рішення

від 14.06.2024 по справі 219/2016/22

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/2016/22

Провадження № 2/229/354/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Жаріноі? Ю.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , до Приватного підприємства «Житловик», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Гуревич Максим Геннадійович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Житловик», згідно якої просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди в розмірі 7500,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач з 01.01.2021р. по 25.08.2021р. був управителем багатоквартирного будинку за вказаною адресою та здійснював його обслуговування. Згідно з Актом про встановлення факту затоплення від 29.04.2021р., складеним директором ПП «Житловик» в присутності та на підставі заяви власника квартири АДРЕСА_2 - позивача, виявлено, що в коридорі стеля обклеєна шпалерами - на стелі волога пляма площею 2,0 м2. За висновком вказаного акту затоплення відбулося через розгерметизацію швів. Листом від 15.11.2021р. № 156, наданим на запит представника позивача, відповідач повідомив, зокрема, що в Акті від 29.04.2021р. йде мова про розгерметизацію швів в перекритті між квартирою 9 поверху та техповерхом конструкції даху. Оскільки відповідач добровільно не усунув наслідків затоплення квартири позивача та їх причини, що полягали, як встановлено сторонами, у розгерметизації швів в перекритті конструкції даху, позивач (замовник) з метою проведення ремонтних робіт для усунення подальшої можливості залиття її квартири уклала з ФОП ОСОБА_3 (виконавець) договір про надання послуг з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 від 07.05.2021р. Згідно з актом приймання-здачі виконаних робіт від 07.05.2021р. послуги з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 , виконані якісно і в повному обсязі. До переліку виконаних робіт входить, серед іншого, ґрунтування бітумно-каучуковою мастикою та наплавлення руберойду, заміна системи водостічної каналізації (чавун на пластик), а також підготовчі та прибиральні роботи. Вартість робіт склала 7500,00 грн. Згідно з п.2.3 Договору виконавець надає послуги за адресою: АДРЕСА_1 . За змістом Договору вартість послуг складає 7500,00 грн., які замовник оплачує в готівковій формі після отримання від виконавця по закінченню акту виконаних робіт. Оскільки залиття приміщення квартири позивача сталося саме через розгерметизацію швів конструкції даху, обов`язок обслуговування та ремонту якого покладено на відповідача, який неналежно виконував свої обов`язки щодо обслуговування та ремонту даху будинку, слід дійти висновку про те, що завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача з підстав, передбачених ст.1166 ЦК України, адже вони виникли внаслідок протиправної поведінки відповідача та між цими збитками (у вигляді витрат позивачки на ремонт покрівлі) і поведінкою відповідача, який неналежно здійснював утримання будинку, де розташована квартира позивачки, існує прямий причинний зв`язок. Крім того вказує, що внаслідок затоплення квартири позивача через неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, заподіяних їй внаслідок пошкодження її майна, а також вимушених змін у її життєвих стосунках, витрат часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану квартири. З урахуванням наведених вище обставин позивачка оцінює спричинену їй моральну шкоду у 10000,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача на її користь. Вказані обставини змушують позивача звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача адвокат Гуревич М.Г.у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої позивач просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Деменкова Є.С. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Від неї до суду надійшла заява, згідно якої вона просила справу розглядати без її участі, вказала, що проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити.

В судових засіданнях представник відповідача звертала увагу суду на те, що позивачка через свого представника звернулася до суду в вересні 2022 року, тобто після того, як мешканці міста Бахмут Донецької області (у тому числі і позивачка з її представником і відповідач) на підставі розпорядження КМУ № 679-р від 02.08.2022 р. «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області» були вимушені евакуюватися з міста Бахмут Донецької області в інші регіони країни. Представником відповідача до суду було надано заяву № 78/2/13-1202 нт від 15.03.2023 р., витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яких відповідач Приватне підприємство «Житловик» визнане потерпілим у кримінальному провадженні № 12022052150000202 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст. 438 КК України (епізод № 22022050000005067), оскільки внаслідок обстрілу з боку російських окупаційних військ у вересні 2022 року було пошкоджено офісні та виробничі приміщення, розташовані за адресою АДРЕСА_3 , які орендувало ПП «Житловик», внаслідок обстрілу було знищено і зруйновано майно юридичної особи відповідача офісне обладнання, оргтехніка, архіви підприємства, бухгалтерські первинні документи. Тобто, вже на дату звернення до суду з позовом позивачкою ОСОБА_2 , в`їзд до міста Бахмут був неможливий, доступ до документації, приміщень офісу відповідача (як і до будинку АДРЕСА_4 ) був також неможливий. Також представником відповідача в обґрунтування своєї позиції, було надано пояснення, оскільки співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 не створили ОСББ, послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 у 2021 році здійснювало Приватне підприємство «Житловик» на підставі Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 від 01.07.2019 р, який укладався на підставі Постанови КМУ № 712 від 05.09.2018 р. «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком». Сторонами за цим Договором від 01.07.2019 р. були ПП «Житловик» (управитель) в особі директора В.В.Чернишевої, з однієї сторони та представник співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 уповноважена особа ОСОБА_4 , з другої сторони. За цим договором, який був типовим, управитель ПП «Житловик» зобов`язувався надати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язувалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Відповідно до п. 3 Договору (який аналогічний із типовим Договором) послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включала: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, тощо; купівлю електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно до додатку 5 до типового договору, щорічно між управителем та співвласниками багатоквартирного будинку через уповноважену ними особу складається кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території. Так, на 2021 рік такий кошторис теж складався і така послуга, як «герметизація швів будинку та/або даху будинку» співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 не замовлялася. А відповідно до п.10 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою КМУ від 05.09.2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входить до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території. Таким чином, на думку представника відповідача, враховуючи, що кошторисом на 2021 рік роботи з герметизації швів будинку та/або даху сторонами договору не були передбачені, а позивачка, як і інші співвласники будинку АДРЕСА_4 , жодного разу не зверталися до управителя ПП «Житловик» із таким питанням, відповідач не є відповідачем за вимогами позивачки. Окрім цього, представником відповідача надані пояснення, що позивачка у своєму позові навіть не зазначає дату, коли на її думку відбулося затоплення її квартири. Актом від 29.04.2021 р директор ПП «Житловик» засвідчує лише факт того, що станом на 29.04.2021 р в коридорі квартири позивачки, за адресою: АДРЕСА_2 , стеля обклеєна шпалерами на стелі волога пляма площею приблизно 2,0 кв.м., затоплення відбулося через розгерметизацію швів. Інших звернень від позивачки на адресу відповідача не надходило. 26.08.2021 року співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 було створено і зареєстровано ОСББ «Леваневського, 16 2021» і лише 24.10.2021 року (після складання акту від 29.04.2021р. пройшло вже 6 місяців) від адвоката позивачки - ОСОБА_1 на адресу відповідача надійшов лист про сповіщення причини затоплення квартири позивачки 17.03.2021 року. Відповіддю № 156 від 15 листопада 2021 року відповідач повідомив адвоката позивачки про те, що взагалі 17.03.2021 року факту затоплення квартири АДРЕСА_2 не зафіксовано, до техповерху мають доступ сторонні особи. Також представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_2 , повідомила, що наданими позивачкою документами не підтверджено несення позивачкою матеріальної шкоди. Так, відповідно до п.2.3 Договору № б/н про надання послуг з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 від 07.05.2021 р, у цьому Договорі взагалі не зазначено, які саме послуги надав ФОП ОСОБА_3 позивачці, з назви договору б\н від 07.05.2021 р. зазначені послуги з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 , в п.2.3 цього ж договору мова йде про послуги за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, безпосередньо в квартирі позивачки, не має кошторису, не має строку виконання робіт. В Акті виконаних робіт від 07.05.2021р не зазначено, де саме здійснювалися роботи, в якій кількості, вартість матеріалів та робіт, тощо. Також позивачка не надала доказів здійснення нею оплати за ці послуги. Пояснення представника позивача, що позивачка готівкою сплатила вартість послуг ФОП ОСОБА_3 після отримання від виконавця цих послуг акту виконаних робіт, не може бути належними та допустимими доказами, адже виконавець за Договором № б/н від 07.05.2021 р. є фізичною особоюпідприємцем, а відтак, на нього розповсюджуються норми Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пунктом 1 ст. 3 якого передбачено, що всі суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажі товарів, наданні послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму надання послуги з видачею замовнику (покупцю) відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Такого розрахункового документу позивачка та її представник не надали суду, окрім цього, в судовому засіданні представник позивача підтверджував, що інших документів (окрім Договору та Акту), які б підтверджували оплату позивачкою вартість наданих послуг ФОП ОСОБА_3 не має.

Дослідивши матеріалисправи,суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.11.2002 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.12.2019 р. відповідно належить по 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4,5).

Згідно листа № 01-33/1421/0/2-22 від 08.08.2022 р Бахмутська міська рада повідомила, що у багатоквартирному будинку АДРЕСА_4 створене об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леваневського 16 2021» (далі ОСББ ), державна реєстрація юридичної особи відбулась 26.08.2021 р. Головою правління ОСББ обраний ОСОБА_5 . Діяльність об`єднання та обслуговування будинку за даною адресою забезпечується виконавчим директором ОСОБА_6 . У період з 01.01.2021 р по 25.08.2021 р обслуговування зазначеного багатоквартирного будинку здійснювалось через управителя приватне підприємство «Житловик», в особі директора ОСОБА_7 згідно з договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.07.2019 року (а.с.11).

29.04.2021р.директором ПП«Житловик» ОСОБА_7 ,в присутностівласника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 ,був складенийакт провстановлення фактузатоплення.При обстеженнівиявлено,що вкоридорі:стеля обклеєнашпалерами на стеліволога плямаS ? 2,0 м2. Висновки: затоплення відбулося через розгерметизацію швів (а.с.6).

Згідно листа ПП «Житловик» від 15.11.2021 року повідомлено, що 17.03.2021р. факт затоплення кв. АДРЕСА_2 не зафіксовано; в Акті від 29.04.2021р. йде мова про розгерметизацію швів в перекритті між квартирою АДРЕСА_5 (2 м2 стелі в коридорі - є фотофіксація дуже незначного затоплення) комісійно не встановлена. На техповерх мають доступ сторонні особи. Має місце неприязне відношення власника кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_2 до директора ПП «Житлових» ОСОБА_7 , яка в особистій бесіді запропонувала варіанти вирішення проблеми з технічним станом перекриття та інших конструктивів будинку, але за результатами бесіди згоди не дійшли. Заявник без підтверджуючих документів налаштована звинуватити ПП «Житловик» в «затопленні» квартири (а.с.7).

07 травня 2021 року позивачка ОСОБА_2 та Фізична особа підприємець ОСОБА_3 уклали Договір № б/н про надання послуг з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 (а.с.8).

Згідно розділу 2 зазначеного Договору, виконавець (ФОП ОСОБА_3 ) надає послуги, а Замовник ( ОСОБА_2 ) приймає послуги і оплачує їх вартість згідно умов цього Договору. Вартість послуг складає 7500,00 грн (п.2.2. Договору б/н від 07.05.2021 р.), виконавець надає послуги за адресою: АДРЕСА_1 (п.2.3 Договору б/н від 07.05.2021 р.). Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 розділу 4 Договору б/н від 07.05.2021 р., замовник зобов`язується оплачувати надані послуги згідно з умовами цього Договору п.5. Пунктом 5 Договору б/н від 07.05.2021 р зазначено, що вартість послуг виконавця визначена в п.2.2 цього Договору та Замовник оплачує послуги Виконавця шляхом 100% оплати в готівковій формі після отримання від Виконавця по закінченню акту виконаних робіт. В п.9 Договору б/н від 07.05.2021 р. зазначені реквізити сторін, договір б/н від 07.05.2021р. підписаний сторонами та зі сторони виконавця ФОП ОСОБА_3 підпис підприємця скріплено печаткою.

Згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт від 07 травня 2021 р. зазначено, що ОСОБА_2 , володілець кв. АДРЕСА_6 (в подальшому Замовник) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (в подальшому Виконавець) склали даний Акт в тому, що послуги із аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 виконані якісно та в повному обсязі. Перелік робіт за цим Актом зазначений наступний:

1.Демонтаж руберойду;

2.Прибирання сміття;

3.Фасування в мішки;

4.Знесення вручну будівельного сміття;

5.Підйом матеріалу, інструменту, обладнання;

6.ґрунтування бітумно-каучуковою мастикою та наплавлення руберойду;

7.Вивіз сміття;

8.Заміна системи водостічної каналізації (чавун на пластик).

Також в акті зазначена вартість робіт, яка склала 7500,00 грн., підписи сторін, скріплені печаткою ФОП ОСОБА_3 (а.с. 9).

Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Статтею 382 ЦК України визначено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого,-за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

З Акту прийому-передачі виконаних робіт від 07 травня 2021 року вбачається, що позивачка замовила у ФОП ОСОБА_3 виконання робіт з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 . Тобто, дах, покрівлі та даху, система водостічної каналізації, технічне приміщення під дахом належить власникам квартир та приміщень (або співвласникам цілісного майнового комплексу) у багатоквартирному будинку на праві спільної власності. Позивачка не надала суду належні та допустимі докази того, що вона мала право самостійно, без згоди інших співвласників, без повідомлення управителя бути замовником зазначених вище послуг у ФОП ОСОБА_3 . Також позивачкою не надано доказів того, коли саме відбулося залиття її квартири, доказів звернення до відповідача із заявою про усунення наслідків внаслідок можливого залиття її квартири.

Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.

Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач, визначаючи розмір матеріальної шкоди, посилається на Договір № б/н від 07.05.2021 року про надання послуг з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 , Акт прийому-здачі виконаних робіт від 07.05.2021 р.

В той же час суд зазначає, що позивачка не надала суду доказів понесення нею витрат в розмірі 7500,00 грн. згідно із Договором № б/н від 07.05.2021 року про надання послуг з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 , в п. 5.2 якого лише зазначено, що «Замовник оплачує послуги Виконавця шляхом 100 % оплати в готівковій формі, після отримання від Виконавця по закінченню акту виконаних робіт». В Акті прийому-передачі виконаних робіт від 07 травня 2021 року також не зазначено, що Виконавець за договором отримав від Замовника послуг грошові кошти в розмірі 7500,00 грн, лише зазначено, що вартість робіт склала 7500,00 грн.

Наданий позивачкою до суду Договір № б/н від 07.05.2021 року про надання послуг з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 , за своїм змістом належить до договорів будівельного підряду, оскільки за умовами зазначеного Договору № б/н від 07.05.2021 року про надання послуг з аварійного ремонту покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 , ФОП ОСОБА_3 зобов`язується виконати будівельні роботи покрівлі багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , тобто роботи, нерозривно пов`язані з місцезнаходженням об`єкту.

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Отже, Акт прийому-передачі виконаних робіт від 07 травня 2021 року це документ, який фіксує закінчення робіт та приймання їх замовником за кількістю та якістю, та не є розрахунковим документом.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, суб`єкти господарювання (до яких належить ФОП ОСОБА_3 ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму надання послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст. 2 Закону України від 06.07.1995 р № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, тощо), що підтверджує факт надання послуг, продажу товарів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункового документу позивачка не надала, отже, її твердження про несення нею витрат в сумі 7500,00 грн. за виконанні ремонті роботи 07.05.2021 року не є підтвердженими.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Таким чином, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Фактично підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки зaподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Частиною першою статті 12 ЦПК України закріплений принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей76,80 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно- правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, тоді як на позивача покладено тягар доведення факту наявності шкоди.

Позивачка, як на підставу свої позовних вимог, покликається на Акт про залиття від 29 квітня 2021 року, лист від 15.11.2021 року №156, які на її думку підтверджують факт наявності шкоди внаслідок затоплення її квартири.

Однак, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

У додатку №4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В акті мають бути зазначені такі відомості: 1) дата складання акту (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Згідно до роз`яснення, наданого Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у Листі від 29.12.2009 р. №12/20-11-1975, відповідно до якого вказується, що п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної, не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Окрім, забезпечення присутності осіб, визначених у зазначених Правилах, зацікавленим особам слід домогтися належного оформлення акта (оскільки нерідко представники ОСББ, житлово-експлуатуючих організацій та інші особи, що входять до складу комісій, не мають юридичної освіти, в силу чого складають акти про залиття, не вказуючи необхідної інформації). Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини».

Надані позивачкою Акт від 29.04.2021 року та лист № 156 від 15.11.2021 року не стосуються періоду та часу залиття квартири, не містять інформації про запрошення на обстеження квартири позивачки уповноважену особу від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , а тому не мають правового значення для вирішення спору щодо стягнення збитків, завданих залиттям квартири позивачки у 2021 році (конкретна дата залиття квартири позивачки у зазначених документах відсутня).

Наданий позивачкою Акт від 29.04.2021 року складений в порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76.

Крім того, як встановлено судом у судових засіданнях, не спростовано сторонами у справі і підтверджено листом Бахмутської міської ради №01-33/1421/0/2-22 від 08.08.2022 року, у багатоквартирному будинку АДРЕСА_4 26.08.2021 року створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леваневського 16 2021», у період з 01.01.2021 по 25.08.2021 року обслуговування цього будинку здійснювалось через управителя приватне підприємство «Житловик» згідно з договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.07.2019 р. Сторони ненадали судуповного текстувказаного Договорувід 01.07.2019року узв`язку ізактивними бойовимидіями натериторії м.Бахмут таобов`язкової евакуаціїмешканців цьогоміста увідповідності доРозпорядження КМУ№ 679-рвід 02.08.2022р.«Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецькоїобласті»,знищенням архівіві первинноїдокументації вофісі ПП«Житловик»,розташованого вм.Бахмут,вул.Перемоги,22,що підтвердженовитягом зЄдиного реєструдосудових розслідуваньу кримінальномупровадженні №12022052150000202від 24.02.2022р,листом слідчоговідділу 2управління ГУСБУ вДонецькій таЛуганській областях№ 78/2/13-1202нтвід 15.03.2023р. Проте, із змісту наявного у суду Договору від 01.07.2019 р. вбачається і не оспорюється сторонами, що вказаний Договір, укладений між ПП «Житловик» і уповноваженою особою від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , був укладений на виконання вимог Постанови КМУ від 05.09.2018 р. №712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком». Відповідно до п.9 цих Правил послуга з управління включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладання індивідуальних договорів з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 10 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, з урахуванням обов`язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном та з дотриманням встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо якості житлово-комунальних послуг; вимог до якості, в тому числі щодо періодичності виконання (надання) таких робіт (послуг), визначених договором управління.

Кошторисом надходжень та витрат на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_4 на 2021 року не передбачено надання управителем у 2021 році послуг, зазначених в Акті прийому-здачі виконаних робіт від 07.05.2021 р. Не знайшов свого підтвердження і той факт, що роботи, зазначені в Акті прийому-здачі виконаних робіт від 07.05.2021 року, та вартість яких позивачка просить суд стягнути з відповідача, відносяться до аварійних робіт.

Таким чином, суд дійшов висновку, що докази у цій справі не містять належних і допустимих доказів неправомірних дій відповідача щодо залиття квартири позивачки, а відтак, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями та шкодою, про яку зазначає позивачка.

Інших доказів позивачка ОСОБА_2 суду не надала та не клопотала перед судом у призначенні відповідної судової експертизи для визначення причин затоплення належної їй квартири та розміру шкоди.

Тобто, позивачкою ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами ані факту затоплення її квартири саме через дії або бездіяльність відповідача ПП «Житловик», ані розміру завданих збитків, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачки.

Керуючись ст. ст.4, 6, 7, 8, 10, 12, 19, 42, 76, 141, 258, 265 ЦПК України, ст. ст.22, 23, 319, 382, 383, 882, 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Житловик» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 21 червня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р.Є. Дубовик