Рішення

від 18.06.2024 по справі 309/4376/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/4376/23

Провадження № 2/309/864/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання Продан Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 27 квітня 2007 року між відповідачкою та ТзОВ « Український промисловий Банк» був укладений кредитний договір №107/ФКВ-07, за яким ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 68000 дол.США строком до 26.02.2022 року із сплатою 14,6% річних.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №107/Зфквіп-07-01, посвідчений приватним нотаріусом Джуга М.В.

В п.1.2 Договору іпотеки визначено, що предметом іпотеки є житловий будинок,загальною площею 189,3 кв.м., житловою 73,5 кв.м.,що належить відповідачці і розташований в АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки розташований на земельнй ділянці площею 0,0510 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Згідно довідки №39 від 23.03.2007 року документація по розробці технічних матеріалів по виготовленню державного акту на право власності на дану земельну ділянку знаходиться в стані розробки в Хустському райвідділі Закарпатської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» і ОСОБА_1 зобов`язується протягом трьох місяців виготовити державний акт на цю земельну ділянку і внести її в іпотеку.

Надалі вищевказаний кредитний договір та договір іпотеки були відступлені ТзОВ Український промисловий Банк на користь «ДельтаБанк» згідно договору від 30.06.2010 року.

05.10.2015 року розпочата ліквідація ДельтаБанку.

28 липня 2020 року відбулися торги з продажу лоту, до складу якого входив кредитний портфель ДельтаБанку, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 1631 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою.

До складу кредитного портфеля входило, зокрема, право вимоги за вищевказаними Кредитним договором та Договором іпотеки.

За результатом проведеного аукціону переможцем відкритих торгів став позивач.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, позивач 08.11.2021 року звернув стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття його у власність, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №283681565 від 09.11.2021.

Таким чином ,позивач став власником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20.07.2023 року позивачу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку стало відомо, що відповідачка є власником земельної ділянки під належним йому будинком з кадастровим номером 2110800000:01:065:0056; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; призначення земельної ділянки:02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ) площею0,0510 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Хустського ДПТІ від 29.08.2023 року №1390, житловий будинок , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2110800000:01:065:0056; категорія земель : землі житлової та громадської забудови; призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ) площею 0,0510 га.

З наведеного слідує, що житловий будинок, власником якого є позивач, розташований на земельній ділянці, власником якої є відповідачка.

Позивач вважає, що з набуттям права власності на будинок він набув права на земельну ділянку, на якій він розташований. В обґрунтування позиції позивач зазначає наступне.

Відповідно до ст..328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 377 ЦК України встановлює, що до особи,яка набула право власності на житловий будинок ( крім багатоквартирного ),будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника ( землекористувача ).

Аналогічна норма визначена в ч.1 та ч.6 статті 120 ЗК України, яка передбачає що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Проте земельна ділянка, на якій розташований будинок, власником якого є позивач, належить відповідачці. Аналіз змісту ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при набутті права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Вищевказані норми визначають загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Згідно цих норм, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм переходу власності на земельну ділянку при набутті права власності на нерухомість, яка на ній знаходиться.

Таким чином,за загальним правилом, закріпленим у ст.120 ЗК України, особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16 ( провадження №12-143 гс 18 ) зроблено правовий висновок про те, що чинне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташований на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються ст.377 ЦК України та ст. 120 ЗК України. При цьому перехід права на цю земельну ділянку відбувається відповідно до прямого припису закону незалежно від волі особи попереднього власника земельної ділянки.

Вищенаведене підтверджується також правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові по справі №6-253 цс 16 від 13.04.2016 року та в постанові №6-2225 цс16.

Отже, позивач вважає, що житловий будинок, власником якого він є, не може бути відокремлений від земельної ділянки, такий об`єкт є фактично складовою частиною земельної ділянки.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, власником якого він є.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав суду письмове клопотання, у якому просить суд розглянути справу за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилась. Надіслала суду клопотання, у якому просить суд розглянути справу за її відсутності. Пред`явлений до неї позов визнає повністю, погоджується з тим, що земельна ділянка, власником якої вона є, повинна згідно закону належати власнику житлового будинку, який на ній розташований. З процесуальними наслідками визнання позову ознайомлена.

.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки під час розгляду справи відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 142, 206, 247, 258-268 ЦПК України, ст. 328, 392, 1216, 1217, 1265 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ:42649746, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2110800000:01:065:0056; категорія земель: землі житлової та громадської забудови ; призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ) площею 0,0510 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з переходом до нього права власності на житловий будинок загальною площею 189,3 кв. м., житловою площею 73,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2500545421120.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати в сумі 2684 гривні сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.