Постанова

від 14.09.2010 по справі 2а-1566/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 14 вересня 2010 року           12:00           № 2а-1566/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання  Шейко К.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві

до

 Київського дочірнього підприємства"Фарлеп"

про

 стягнення економічних санкцій у сумі 274745,31грн.; про зобов'язання виконати вимоги припису від 20.05.08 р. № 33 про усунення порушень державної дисципліни цін.

         На  підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

                                              ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачем, при встановленні цін на послуги, було порушено приписи пп. 6, 16 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації». За вказане порушення, у відповідності до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Позивачем нараховано штрафна санкція у розмірі 183163,54 грн. та зобов’язано Відповідача сплатити 91581,77 грн. необґрунтовано одержаної виручки.

Відповідач проти позову заперечує, при цьому посилається на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2009 року по справі 22-а-42353/08, якою було залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №9/451 від 29.10.2008 року про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 20.05.2008 року № 27. Зазначає, що вказане рішення було підставою для стягнення штрафних санкцій та необґрунтовано одержаної виручки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Державною інспекцією з контролю за цінами у м. Києві було проведено планову перевірку Київського дочірнього підприємства «Фарлеп»(ЄДРПОУ 25277091) за період з лютого 2007 року по лютий 2008 року.

В ході перевірки встановлено, що Відповідачем, в порушення пп. 6, 16 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації»стягувалась плата за надання рахунків за надані телекомунікаційні послуги в розмірі: з фізичних осіб від 0,60 грн. до 2,04 грн. за одиницю, з юридичних осіб від 0,60 грн. до 684,42 грн. за одиницю. Всього за період з 01.07.2007р. по 31.01.2008р. було надано 35604 рахунки за надані телекомунікаційні послуги на суму 91581,77 грн. з урахуванням ПДВ.

Вказані порушення зафіксовані в акті від 14 травня 2008 року №016. На підставі вказаного акту Позивачем винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 27 від 20.05.2008 року (далі –рішення № 27), яким нараховано штрафні санкції в розмірі 183163,54 грн. У вказаному рішенні зазначено, що останнє повинно бути виконане Відповідачем у 10-денний термін. Крім того, в той же день Позивачем винесено припис № 33 про усунення порушення державної дисципліни цін, яким останній вимагає усунути встановлене порушення дисципліни цін та привести розрахунки у відповідність з вимогами чинного законодавства та про провести перерахунки зі споживачами на суму 91581,77грн., та пред’явлено претензію на суму 274745,31грн.

Рішення № 27 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін було оскаржене Відповідачем до Окружного адміністративного суду м. Києва. Постановою вказаного суду у справі № 9/451 від 29.10.2008 року позов було задоволено, рішення № 27  визнано протиправним та скасовано.

Вказане рішення було залишено без змін, а скарга Інспекції цін без задоволення 23.12.2009 року Київським апеляційним адміністративним судом.

Ухвала апеляційного суду оскаржена Інспекцією до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.07.2010 року касаційну скаргу Позивача залишив без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного суду - без змін.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити,  виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення»(далі –Закон про ціни) Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Приписи ст. 13 Закону про ціни визначають, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено КМУ, а також те, що державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов’язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.

Відповідно до пп. 1, 5 п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право проводити, зокрема, в підприємствах, установах, організаціях різних форм власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов’язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін та тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі.

Норми, закріплені у пп. 12 п. 5 вказаного положення, передбачають право Позивача, зокрема, на звернення до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Правова основа діяльності у сфері комунікацій, а також повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов’язки та засади відповідальності фізичних осіб і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами регулюються Законом України «Про телекомунікації»(далі –Закон).

Згідно ст. 32 вказаного закону споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право, зокрема, на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв’язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв’язку. Телекомунікаційні послуги, які надаються знеособлено (анонімно), розшифровці не підлягають.

Відповідно до ст. 38 Закону оператори телекомунікацій мають право, зокрема, на установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.

Приписами ст. 39 Закону операторів телекомунікацій зобов’язано: надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; забезпечувати правильність застосування тарифів; зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом; оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення.

Порядок, надання та отримання телекомунікаційних послуг, регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій і споживачами телекомунікаційних послуг визначають Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 p. № 720 (далі –Правила № 720).

Відповідно до Правил № 720 оператори, провайдери самостійно визначають перелік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачам, крім випадків покладення на операторів за рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку (далі - Комісія) відповідно до Закону обов’язку щодо розвитку та надання загальнодоступних (універсальних) телекомунікаційних послуг.

Оператор, провайдер має право у тому числі установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ним надаються, крім послуг, тарифи на які регулюються державою.

Оператор, провайдер зобов’язаний надавати послуги за встановленими показниками якості відповідно до стандартів та інших нормативних документів, умов договору та наданої ним інформації про умови надання послуг; забезпечувати правильність застосування тарифів; зберігати дані обліку наданих телекомунікаційних послуг протягом строку позовної давності, визначеного законодавством, надавати інформацію щодо споживачів та наданих їм телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому законодавством; приймати від фізичних і юридичних осіб заяви про надання телекомунікаційних послуг, вести їх облік та задовольняти у міру появи технічних можливостей, давати відповіді у строки, передбачені законодавством; укладати з абонентами договори.

На вимогу споживача оператор, провайдер надає інформацію, зокрема, про основні і додаткові (платні і безоплатні) телекомунікаційні послуги (їх перелік); умови і порядок надання основних і додаткових телекомунікаційних послуг; тарифи на телекомунікаційні послуги і пільги з їх надання та оплати.

Споживач під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг має право на: отримання від оператора, провайдера відомостей про надані телекомунікаційні послуги у порядку, встановленому цими Правилами; безоплатне отримання від оператора, провайдера рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, початку і закінчення її надання, обсягу, суми коштів до сплати. Телекомунікаційні послуги, які надаються знеособлено (анонімно), розшифруванню не підлягають.

Згідно ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Положеннями статті 14 Закону про ціни передбачена відповідальність за порушення державної дисципліни цін.

Законом України «Про телекомунікації»встановлено, що споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг та рахунків за надані телекомунікаційні послуги. При цьому законом покладено обов'язок на такого оператора за умови особистого звернення споживача надання розшифровки суми за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням повної інформації про використані послуги.

Слід враховувати, що послуги зв'язку надаються споживачеві Відповідачем на підставі договору, тобто про встановлені тарифи за надання додаткових послуг, зокрема за надання розшифровки на папері, споживач обізнаний, що підтверджується відповідним укладенням договору про надання телекомунікаційних послуг. Крім того, законом покладений обов’язок на оператора зв’язку надання безкоштовно такої розшифровки наданих послуг лише за умови звернення споживача для узгодження оскаржуваних ним сум. При цьому, Законом визначене право оператора на встановлення тарифів на додаткові послуги.

Зазначена додаткова послуга Відповідача з надання споживачу розшифровки телефонних переговорів не знаходиться у сфері державного регулювання цін.

Таким чином, надання розшифровки наданих послуг на папері без звернення споживача з метою отримання визначених до оплати сум з метою їх узгодження або оскарження є додатковою послугою оператора, передбаченою відповідним договором, а тому Відповідач був вправі самостійно встановлювати тариф на надання вказаної послуги.

Крім того, як було встановлено, рішення № 27 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 20.05.2008 року, яке є підставою даного позову, скасовано у встановленому законом порядку Окружним адміністративним судом міста Києва.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для стягнення з Відповідача штрафних санкцій та необґрунтовано одержаної виручки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково,  крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено  цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                                        А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.09.2010 року.