Постанова

від 24.09.2010 по справі 2а-10976/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 вересня 2010 року           11:04           № 2а-10976/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва  

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша зернова»

про          

стягнення заборгованості в розмірі 2 786,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача –не з’явився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва (далі по тексту –ДПІ в Святошинському районі м. Києва, позивач)  звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша зернова»про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 8 798,16 грн., з яких 7 948,16 грн. –борг по страховим внескам,  850 грн. –сума фінансової санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 02.03.2010 року по 04.06.2010 року в сумі 8 798, грн. Вказана заборгованість підтверджується даними картки особового рахунку страхувальника.  

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 9 вересня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 9 вересня 2010 року, з’явився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники не з’явились, в зв’язку чим та враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 24 вересня 2010 року.

24 вересня 2010 року представником позивача через канцелярію суду подано заву про зменшення позовних вимог та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша зернова»зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва за № 03-10612 як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України від 09.07.2003р. № 1058 –IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон України від 09.07.2003р. № 1058 - IV).

Частиною 1 статті 15 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці –підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов’язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1., 4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV платники збору на обов’язкове пенсійне державне страхування зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва подано розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень-квітень 2010 року, які підписані керівником та скріплені печаткою підприємства. У вказаних розрахунках відповідач самостійно визначив суму страхових внесків в розмірі 964,48 грн. за березень 2010р.; 971,52 грн. за квітень 2010р., однак у встановлені строки відповідачем дані суми не сплачені.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV направлено відповідачу вимогу про сплату боргу  № Ю - 502 від 04.06.2010р. Належним чином засвідчена копія вказаної вимоги та повідомлення про її вручення наявні в матеріалах  даної справи.

При цьому, вимога про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувались.

На підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»УПФ України в Святошинському районі м. Києва прийнято рішення від 23 лютого 2010 року № 373, № 374, № 375 та рішення від 2 березня 2010 року № 407, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію на загальну суму 850,00 грн. за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішень УПФ України в Святошинському районі м. Києва від 23 лютого 2010 року № 373, № 374, № 375 та рішення від 2 березня 2010 року № 407 до органів Пенсійного фонду або суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування щодо якої не вжиті заходи позовного характеру, з урахуванням часткової сплати, становить 2 786 грн.

Суму заборгованості по сплаті страхових внесків до Управління Пенсійного фонду в Святошинському районі міста Києва відповідач в повному обсязі не погасив.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується, також, даними картки особового рахунку страхувальника, належна копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 –IV, у разі  якщо страхувальник,  який  одержав вимогу територіального  органу Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник  узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.  

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем за період з березня 2010 року по червень 2010 року складає 2 786,00 грн.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.  

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов  задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша зернова»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 4, оф. 1, код ЄДРПОУ 33155247) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (03148, м. Київ, вул. Корольова, 5А, р/р 256053122612 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869431) заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 2 786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                 А.І. Савченко

             Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 30 вересня 2010  року.