Вирок
від 24.06.2024 по справі 681/159/24
ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/159/24

Провадження 1-кп/681/30/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне матеріали кримінального провадження № 12023244000002182 від 23.11.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полонне Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, не працюючого, з неповною вищою освітою, раніше не судимого,

за ч.2ст.286 КК України

встановив:

22 листопада 2023 року, приблизно о 14:30 годині ОСОБА_6 , керував автомобілем марки «ФІАТ» моделі «Уно», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вулиці Лесі Українки в м. Полонне Шепетівського району Хмельницької області зі сторони вул. Чернишевського в напрямку вул. Івана Франка зі швидкістю приблизно 33-40 км/год. При цьому зазначений транспортний засіб мав технічні несправності робочої гальмівної системи, що проявлялись у непрацездатності робочого циліндра та пошкодженні гальмової накладки гальмового механізму заднього правого колеса, а також несправність ходової частини, яка полягала у значному експлуатаційному зношуванні протекторної частини шини заднього лівого колеса, котрі обвинувачений перед виїздом не перевірив методом контролю за технічним станом транспортного засобу. Рухаючись по вказаному вище маршруту ОСОБА_6 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, внаслідок чого на заокругленні дороги втратив керованість над автомобілем та допустив з`їзд за межі проїзної частини дороги на лівий тротуар з подальшим зіткненням правою боковою, задньою частиною керованого ним автомобіля з бетонною електроопорою.

Такими діями обвинувачений порушив вимоги пунктів 2.3 (а,б), 12.1., 31.1, 31.4, 31.4.1 (а), 31.4.5 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) які встановлюють:

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожньої о руху водій зобов`язаний:

а) перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 31.1. Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

п. 31.4.1 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

Гальмові системи:

а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника.

п. 31.4.5.(а). Шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше ніж 1,6мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т 1,0 мм, автобусів 2,0 мм, мотоциклів і мопедів 0,8 мм. Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) пасажир ОСОБА_5 , який сидів на задньому пасажирському сидінні з правої сторони, керованого ОСОБА_6 автомобіля, отримав тілесні ушкодження у вигляді: травми шиї з переломовивихом тіл та задніх опорних структур 4-го і 5-го шийних хребців з ушкодженням спинного мозку, з парезом правої верхньої кінцівки, вираженим цирвікальним синдромом, двобічною радикулопатією, закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа та зліва, з двобічним гемопневматораксом, множинних підшкірних гематом, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, що в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричинили загрозливі для життя явища.

Допущені ОСОБА_6 порушення пунктів 2.3 (б), 12.1, ПДР перебували в прямому причинному зв`язку із настанням ДТП та її наслідками, а недотримання вимог пунктів 2.3 (а), 31.1, 31.4, 31.4.1 (а), 31.4.5 (а) ПДР сприяло виникненню ДТП.

Зазначеними діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду ОСОБА_6 вину у інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що у вище зазначений час та місці він керував згаданим автомобілем на якому протекторна частина шини заднього лівого колеса була зношена. Про технічну несправність робочої гальмівної системи, непрацездатності робочого циліндра та пошкодження гальмової накладки гальмового механізму заднього правого колеса йому відомо не було, ОСОБА_8 система автомобіля перед виїздом була справною. Рухався зі швидкістю 30-40 км/год., дорожнє покриття було вкрите ожеледицею, не посипане відповідними дорожніми службами протиожеледною сумішшю, а тому на ділянці заокруглення дороги керований ним транспортний засіб занесло, автомобіль вдарився в електроопору в результаті чого пасажир ОСОБА_5 зазнав тяжких тілесних ушкоджень. Обвинувачений вважає, що винуватцем ДТП являється дорожня організація, котра не здійснила протиожеледні заходи щодо посипання дорожнього покриття.

Винуватість ОСОБА_6 підтверджується такими доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , котрий пояснив, що він у вищевказаний час та місці в якості пасажира перебував на задньому сидінні з правої сторони у автомобілі, котрим керував обвинувачений. На заокругленій ділянці дороги, яка була вкрита ожеледицею, транспортний засіб занесло та автомобіль вдарився у електроопору внаслідок чого потерпілий отримав вище перелічені тілесні ушкодження. Будь-які претензії у нього до ОСОБА_6 відсутні, ОСОБА_5 також вважає, що винуватцем ДТП є відповідна дорожня організація, котра не забезпечила посипку дороги протиожеледнею сумішшю.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , який розповів суду, що він також знаходився як пасажир у транспортному засобі, котрим керував ОСОБА_6 , та під час руху в м. Полонне у зв`язку з наявною на дорозі ожеледицею автомобіль занесло, через що сталося зіткнення з електроопорою, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

Згідно до показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вони на прохання ОСОБА_6 приїхали на місце ДТП, на якому дорога була вкрита ожеледицею, не посипана протиожеледнею сумішшю, автомобіль знаходився біля електроопори в пошкодженому стані.

За даними протоколу огляду місця ДТП від 22.11.2023 ділянка дороги є горизонтальною, асфальтобетонною із радіусом заокруглення 0,7 м на відстань 20 м на ній наявний сніговий накат з ділянками обледеніння. На місці події виявлено автомобіль марки «ФІАТ» моделі «Уно», реєстраційний номер НОМЕР_1 розміщений біля бетонної опори, задня бокова частина цього транспортного засобу прилягає до вказаної опори, та має значну деформацію кузова внаслідок контакту із бетонною опорою. Також на ділянці дороги наявні сліди гальмування автомобіля. Під час огляду місця ДТП були виконані заміри, складено схему та здійснено фотофіксацію.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-23/12772-ІТ від 13.12.2023 на момент огляду вище згаданого автомобіля його рульове керування виконувало свої конструктивні функції. Ознак, які б свідчили про непрацездатність чи відмову рульового керування до моменту ДТП не встановлено. Проте гальмова система та ходова частина автомобіля «ФІАТ» моделі «Уно», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували у несправному стані. Ці несправності проявлялись у непрацездатності робочого циліндра та пошкодженні гальмової накладки гальмового механізму заднього правого колеса, а також мала місце значне експлуатаційне зношення протекторної частини шини заднього лівого колеса. Зазначені несправності з технічної точки зору могли бути виявлені водієм шляхом огляду транспортного засобу перед виїздом, а також під час застосування робочої гальмівної системи в процесі експлуатації автомобіля.

Згідно до висновку експерта № СЕ-19/123-23/12873-ІТ від 15.12.2023 величина швидкості автомобіля «ФІАТ» моделі «Уно», реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до слідів юзу зафіксованих під час огляду місця події, складала не менше 33-40 км/год. В даному випадку можливість запобігання події для водія вказаного транспортного засобу визначалась належним виконанням з його боку нормативних вимог п.12.1 ПДР. В умовах даної дорожньої обстановки у діях водія ОСОБА_6 вбачається невідповідності нормативним вимогам п. 12.1 ПДР, при цьому вказані невідповідності сформували необхідні і достатні умови для виникнення події, і з технічної точки зору, перебували в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

За даними висновку експерта № 10 від 18.01.2024 року у ОСОБА_5 виявлені вище перелічені тяжкі тілесні ушкодження, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів або при ударах об такі, могли виникнути внаслідок ударів об частини салону автомобіля.

Дані протоколу огляду транспортного засобу «ФІАТ» моделі«Уно»,реєстраційний номер НОМЕР_1 від 04.01.2024 свідчать, що на автомобілі наявні механічні пошкодження, які переважно локалізовані у його правій задній частині, котра повністю деформована.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 інкримінується порушення ним вимог п.1.5 ПДР України, який встановлює, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

На думу суду, із об`єму обвинувачення слід виключити порушення обвинуваченим вищезазначеного пункту ПДР України, оскільки його положення носять загальний характер та не перебували в прямому причинному зв`язку із настанням ДТП і її наслідками, а також не сприяли виникненню інших вищезгаданих порушень ПДР України, допущених ОСОБА_6 .

Судом не приймається до уваги позиція обвинуваченого, його захисника, потерпілого, що ДТП виникла з вини дорожніх організацій, виконавчих органів місцевої влади, котрі не вжили заходів щодо посипання протиожеледною сумішшю дороги, на якій відбулась подія.

Дійсно вище наведені докази свідчать про те, що ділянка дороги де сталася ДТП була вкрита ожеледицею.

Проте суд вважає, що навіть за наявності такої обставини ОСОБА_6 зобов`язаний був ще більш ретельніше виконувати нормативні вимоги встановлені пунктами 2.3 (б), 12.1 ПДР, зокрема проявляти максимальну уважність щодо дорожньої обстановки такої як ожеледиця, правильно реагувати на її зміну, а саме вибрати найбезпечнішу швидкість щоб постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу і не допустити раптову зміну шляху руху автомобіля (занос).

Таким чином суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого для нього кримінального правопорушення, а тому відхиляє пропозицію потерпілого та адвоката ОСОБА_7 щодо ухвалення виправдувального вироку.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості та наслідки вчиненого обвинуваченим злочину, причини його скоєння, характер і кількість допущених ним порушень ПДР, ставлення ОСОБА_6 до цих порушень, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, дані про особу, сімейний та матеріальний стан, висновок органу пробації викладений у досудовій доповіді щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, аналогічну позицію потерпілого.

Обставин, які би обтяжували або пом`якшували покарання ОСОБА_6 в ході судового розгляду справи не встановлено.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати основне покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів не пов`язане з реальним позбавлення його волі, зокрема із застосуванням положень статей 75,76 КК України.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 допущено значну кількість порушень вимог ПДР, які призвели до ДТП, та що керований ним автомобіль мав технічні несправності гальмівної системи і ходової частини за наявності яких забороняється експлуатація транспортного засобу, не усвідомлення ним дійсних причин настання ДТП, а тому суд вважає, що обвинуваченому також слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

По справі прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Хмельницької обласної ради, Полонської міської ради, в котрому просив стягнути з ОСОБА_6 на користь Національної служби здоров`я України кошти в сумі 68124,83 грн. в дохід державного бюджету на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 , а також на користь держави в особі Полонської міської ради кошти в сумі 2480, 40 грн., котрі перерахувати в дохід місцевого бюджету, та на користь держави в особі Хмельницької обласної ради кошти в сумі 6414,75 грн., які перерахувати в дохід обласного бюджету.

В судовому засіданні прокурор заявлений ним позов підтримав, а відповідач не визнав.

З приводу вище вказаного позову прокурора суд зазначає про таке.

Згідно до ч.3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертоюстатті 23Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч .4 ст. 23 названого Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язанийпопередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Проте позовна заява прокурора та додані до неї документи не містять відомостей, що прокурор до пред`явлення позову повідомляв юридичних осіб в інтересах яких він позивається щодо можливості самостійно звернутись до суду з позовами про відшкодування обвинуваченим витрат понесених на лікування потерпілого, та що такі особи протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора не вжили жодних заходів на відновлення порушених інтересів держави.

Відтак прокурор не дотримався порядку передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а отже не підтвердив підстави для представництва інтересів держави в суді.

В такомувипадку згіднодо висновкувикладеного упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від26.05.2020у справі№ 912/2385/18позов прокурорапідлягає залишеннюбез розглядуіз підстави,передбаченої п.2ч.1ст.257ЦПК України- позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на залучення експертів в загальній сумі 6058,24 грн.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 100, 170, 371, 372, ч.15 ст. 615 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на ДВА роки.

На підставі статей 75,76 КК України обвинуваченого звільнити від призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в ДВА роки не вчинить нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на нього такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитовогостроку обчислюватиз моментупроголошення вирокусуду,а початоквідбування додатковогопокарання позбавленняправа керуватитранспортними засобамиобчислювати з дня набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов прокурора на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 6058(шістьтисяч п`ятдесятвісім)грн.24коп. процесуальних витрат пов`язаних із залученням у кримінальному провадженні експертів.

Речовий доказ: автомобіль «ФІАТ» моделі«Уно»,реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути для ОСОБА_6

Накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_12 від 29.11.2023 року арешт на вище вказаний транспортний засіб та заборону розпорядження, відчуження, користування автомобілем - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

На вирок суду обвинуваченим, його захисником, прокурором, потерпілим може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копії вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя:

СудПолонський районний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення24.06.2024
Оприлюднено25.06.2024
Номер документу119924178
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Судовий реєстр по справі —681/159/24

Вирок від 24.06.2024

Кримінальне

Полонський районний суд Хмельницької області

Горщар А. Г.

Ухвала від 04.03.2024

Кримінальне

Полонський районний суд Хмельницької області

Горщар А. Г.

Ухвала від 13.02.2024

Кримінальне

Полонський районний суд Хмельницької області

Горщар А. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні