Постанова

від 18.06.2024 по справі 914/227/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. Справа №914/227/24

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача) Бойко С.М.,

суддівБонк Т.Б.,

Галушко Н.А.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ін-прем б/н від 02.05.2024

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2024, суддя Гоменюк З.П., повний текс ухвали складено 26.04.2024, м. Львів,

про зупинення провадження у справі

за позовом виконуючого обов`язки керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області

в інтересах держави в особі:

позивача-1 Львівської міської ради, м. Львів,

позивача-2 Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю Ін-прем, м. Київ,

до відповідача-2 Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал, м. Львів,

про визнання недійсним договору про закупівлю, визнання недійсної додаткової угоди до договору про закупівлю та стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст позовних вимог

25.01.2024 виконуючий обов`язки керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави в особі позивачів Львівської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів ТОВ «Ін-прем» та Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про визнання недійсним договору про закупівлю №03-818Т від 22.09.2017, визнання недійсної додаткової угоди №1 від 30.12.2017 до договору про закупівлю №03-818Т від 22.09.2017 та стягнення 7 477 703,88грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем-1 (ТОВ «Ін-прем») законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, проведених відповідачем-2 (ЛМКП «Львівводоканал») з придбання товару «Загальнобудинкові лічильники води» (код ДК 021-2015: (CPV):38420000-5 прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів) (ідентифікатор закупівлі UA-2017-06-06-001216-b), у зв`язку з чим договір про закупівлю за № 03-818Т від 22.09.2017 (укладений між відповідачами) є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 та частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України.

При цьому, в якості правових наслідків недійсності договору, укладеного за результатами публічної закупівлі, прокурором зазначено про необхідність повернення відповідачем-1 одержаних ним коштів у розмірі 7 477 703,88 грн. відповідачу-2 за вказаним правочином, в той час як отримані відповідачем-2 за рішенням суду кошти у вказаному розмірі підлягають стягненню в дохід держави.

Крім того прокурор зазначив, що ТОВ «Ін-прем», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 7 477 703,88 грн.

Наведене, на думку прокурора, свідчить про наявність у ТОВ «Ін-прем» умислу на укладення спірного договору з метою отримання прибутку.

Прокурор зазначав, що в цих правовідносинах підставою звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженими органами покладеного на них законом обов`язку із захисту інтересів держави. Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку є усвідомлена пасивна поведінка Західного офісу Держаудитслужби щодо захисту порушених інтересів держави.

При цьому з позиції прокурора ним дотримано порядку встановленого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення до органу, уповноваженого на надання розумного строку для реагування на стверджуване порушення (надіслані листи на адресу Західного офісу Держаудитслужби).

Правовою підставою позову зазначає ст. ст. 6, 11, 203, 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175, 179 ГК України, ст.ст. 5, 11, 13, 20, 22, 23, 26, 29, 31 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.04.2024 клопотання Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області від 02.04.2024 за вх.№1259/24 про зупинення провадження у справі - задоволено.

Провадження у справі зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №918/1043/21.

Ухвала суду мотивована положеннями п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України та тим, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в справі №918/1043/21 (зокрема щодо застосування частини третьої статті 228 ЦК України) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання в цій справі №914/227/24.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ТОВ «Ін-прем» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає вказану ухвалу прийнятою з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Посилається на те, що сама по собі взаємопов`язаність справ не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 918/1043/21 господарський суд має правові підстави для розгляду справи № 914/227/24.

Зазначає, що спір у справі №914/227/24 не підпадає під окреслену Верховним Судом виключну правову проблему, а тому його вирішення не може залежати від сформованих Великою Палатою Верховного Суду правових висновків у справі №918/1043/21.

Також, апелянт вважає, що місцевий господарський суд помилково оцінив правовідносини в справі №914/227/24 як подібні до правовідносин, що є предметом розгляду у справі №918/1043/21.

Просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2024 в справі №914/227/24, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Учасники справи не скористалися правом передбаченим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ін-прем» б/н від 02.05.2024 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2024 в справі №914/227/24 про зупинення провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи №914/227/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 271 ГПК України вказана апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження в справі розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, апеляційний суд зазначає таке.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Апеляційний господарський суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Судами з`ясовано, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 на підставі ч. 4, 5 ст. 302 ГПК України передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 918/1043/21, оскільки:

-наявна виключна правова проблема у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням ст.ст. 203, 216 цього Кодексу та ст. 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики;

-існує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ст. 216 ЦК України);

-є потреба у висновку щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається ч. 3 ст. 228 ЦК України, - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, мотивують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Ухвалою від 02.08.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 918/1043/21.

Підставою позову в цій справі № 914/227/24 є порушення відповідачем-1 (ТОВ «Ін-прем») законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, проведених відповідачем-2 (ЛМКП «Львівводоканал») з придбання товару «Загальнобудинкові лічильники води» (код ДК 021-2015: (CPV):38420000-5 прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів) (ідентифікатор закупівлі UA-2017-06-06-001216-b).

В цій справі № 914/227/24 прокурор вважає, що договір про закупівлю за № 03-818Т від 22.09.2017 (укладений між відповідачами) є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства внаслідок спотворення торгів у зв`язку із вчиненням антиконкурентних узгоджених дій та підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 та частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України. При цьому прокурор просить за наслідками недійсності укладеного договору стягнути з відповідача-2 сплачені відповідачем-1 бюджетні кошти у розмірі 7 477 703,88 грн. (ціна предмета закупівлі без ПДВ), далі отримані відповідачем-1 за рішенням суду кошти у вказаному розмірі - стягнути в дохід держави в особі позивача.

Таким чином, спростовуються доводи апелянта, що місцевий господарський суд помилково оцінив правовідносини в справі №914/227/24 як подібні до правовідносин, що є предметом розгляду у справі №918/1043/21.

Згідно з імперативними вимогами ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Також, згідно з п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 (щодо застосування частини третьої статті 228 ЦК України) може мати суттєве значення для вирішення цієї справи, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики.

Апеляційний господарський суд також погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цьому випадку існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням статті 216 і частини третьої статті 228 ЦК України, які містять різні наслідки недійсності договору за умови, що позивач у позові, посилаючись на невідповідність договору інтересам держави і суспільства, просить застосувати наслідки недійсності договору, встановлені саме частиною першою статті 216 ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З цих підстав спростовуються доводи апелянта проте, що спір у справі №914/227/24 не підпадає під окреслену Верховним Судом виключну правову проблему, а тому його вирішення не може залежати від сформованих Великою Палатою Верховного Суду правових висновків у справі №918/1043/21.

Посилання апелянта на те, що сама по собі взаємопов`язаність справ не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 918/1043/21 господарський суд має правові підстави для розгляду справи № 914/227/24 є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №918/1043/21 на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.

Крім того, апеляційним господарським судом враховано ухвалу Верховного Суду від 29.02.2024 в справі № 910/7318/23, за змістом якої провадження в справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21, на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.

Також апеляційний господарський суд зазначає, що провадження в цій справі зупинено на стадії підготовчого провадження, що підтверджується ухвалою суду від 20.03.2024 (т. 3 а.с. 24-25), за змістом якої суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 24.04.2024, а також протоколом судового засідання від 24.04.2024 (т. 3 а.с. 49-50), за змістом якого суд не перейшов до розгляду справи по суті.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Ін-прем» б/н від 02.05.2024 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 3 028,00 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 8603 від 02.05.2024.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ін-прем б/н від 02.05.2024 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2024 у справі №914/227/24 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Галушко Н.А.