Постанова

від 11.06.2024 по справі 910/16665/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. Справа№ 910/16665/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Пушанко І.О., адвокат;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: Лєшков Г.Ю., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України,

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 (повний текст складено 08.12.2023)

у справі № 910/16665/21 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб - Інжбуд"

до Міністерства юстиції України,

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Селтік",

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб - Інжбуд" (далі - ТОВ "Труб - Інжбуд", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство, відповідач) про скасування наказу № 3473/5 від 01.10.2021 "Про задоволення скарги" (далі - наказ №3473/5 від 01.10.2021, спірний наказ).

Позов обґрунтований тим, що спірний наказ прийнятий з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1128), та є таким, що порушує право власності позивача на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 про відкриття провадження у даній справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Селтік" (далі - ПП "Селтік", третя особа 1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа 2).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/16665/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022, у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.05.2023 касаційну скаргу ТОВ "Труб-Інжбуд" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/16665/21 скасовано. Справу № 910/16665/21 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Мотивуючи підстави скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі, Верховний Суд визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій про відмову у позові, які обґрунтовані тим, що відповідач дотримався вимог Порядку № 1128 щодо виконання обов`язків під час розгляду скарги по суті та з посиланням на частину 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відхилено доводи позивача щодо пропуску ПП "Селтік" 60-ти денного строку з огляду на відсутність доказів того, що саме ОСОБА_1 , як власниця ПП "Селтік", мала можливість дізнатися про обставини вчинення оспорюваної нею реєстраційної дії з 2018 року.

Так, суд касаційної інстанції констатував, що за встановленими у справі обставинами ОСОБА_1 звернулась до відповідача зі скаргою не від власного імені, а від імені ПП "Селтік", як власника нежитлових приміщень. У зв`язку з чим при з`ясуванні обставини дотримання скаржником встановленого законом 60-ти денного строку суди попередніх інстанцій повинні були встановити, коли саме ПП "Селтік", а не особисто ОСОБА_1 , довідалось або могло довідатись про вчинення оскаржуваної ним реєстраційної дії.

Пославшись в оскаржуваних судових рішеннях на необізнаність саме ОСОБА_1 про вчинення спірної реєстраційної дії, суди попередніх інстанцій фактично ухилилися від дослідження суттєвих фактичних обставин цієї справи та по суті не оцінили наведені позивачем доводи щодо недотримання відповідачем вимог законодавства щодо розгляду скарги.

Крім того, Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що суди попередніх інстанцій помилково послались на обставину скасування реєстраційних дій щодо нежитлових приміщень за ПАТ "БГ Банк" з посиланням на судові рішення у справі № 826/26802/15, які були скасовані постановою Верховного Суду від 30.01.2019 у цій справі.

Верховний Суд також зазначив, що частиною 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством та його територіальними органами у задоволенні скарги, серед яких, зокрема закінчення встановленого законом строку подачі скарги.

Отже, однією з підстав для відмови у задоволенні скарги є закінчення встановленого законом строку подачі скарги.

Пунктом 5 Порядку № 1128 передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема того, чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1128 у разі коли встановлено порушення вимог законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Міністерство позбавлено дискреційних повноважень при вирішенні питання щодо правових наслідків пропуску відповідного строку звернення, оскільки це питання врегульоване законодавством та не передбачає альтернатив.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/16665/21 позовні вимоги ТОВ "Труб - Інжбуд" задоволено повністю.

Скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 3473/5 від 01.10.2021, винесений на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16.09.2021.

Присуджено до стягнення з Міністерства юстиції України на користь ТОВ "Труб - Інжбуд" судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Мотивуючи ухвалене рішення, місцевий господарський суд на підставі досліджених і встановлених обставин дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що звертаючись до Міністерства 18.03.2021 зі скаргою на дії державного реєстратора, зокрема, його рішення від 16.04.2018, ПП "Селтік" пропустило встановлений частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 60-денний строк на його оскарження, позаяк про прийняття означеного рішення довідалося ще у тому ж 2018 році.

Оскільки у розумінні приписів статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та положень Порядку № 1128 порушення скаржником вимог щодо строків подання скарги є безумовною підставою для відмови у її задоволенні без розгляду останньої по суті у формі наказу, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем недотримання відповідачем приписів законодавства при розгляді скарги, поданої 18.03.2021 ОСОБА_1 від імені ПП "Селтік", а тому - і наявності підстав для скасування, як незаконного, наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 №3473/5.

Отже, предметом апеляційного перегляду у справі №910/16665/21 є рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023, ухвалене при новому розгляді цієї справи після скасування попередніх судових рішень у ній постановою Верховного Суду від 02.05.2023.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги, що за приписами частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 26.12.2023 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/16665/21 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги третя особа 2 вказує на те, що під час ухвалення рішення у даній справі суд першої інстанції припустився невідповідності висновків, викладених у такому рішенні, встановленим обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення.

Так, за твердженням третьої особи 2, суд першої інстанції не взяв до уваги, що оспорюваний у даній справі наказ відповідача №3473/5 від 01.10.2021 про часткове задоволення її скарги та скасування рішення державного реєстратора від 16.04.2018 за індексним номером 40652282 прийнятий на підставі висновку Центральної колегії Міністерства від 16.09.2021, в якому досліджувалося питання дотримання строків на адміністративне оскарження дій державного реєстратора та встановлено, що скарга ОСОБА_1 подана через 36 днів від дати, коли їй стало відомо про порушення її прав як учасника (співвласника) ПП "Селтік", що відповідає вимогам частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На думку апелянта, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про подання до Міністерства скарги №10107-33-21 від 18.03.2021 ОСОБА_1 не від свого імені, а від імені ПП "Селтік", оскільки під час звернення з даною скаргою ОСОБА_1 не виконувала доручення ПП "Селтік" та не діяла на підставі довіреності вказаного підприємства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Міністерства юстиції України та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України 27.12.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/16665/21 скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу Міністерство мотивує тим, що викладені в оскаржуваному рішенні висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам, а також є наслідком неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Так, зокрема, Міністерство вважає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішення не враховано:

- не доведення позивачем порушення його прав прийняттям спірного наказу, оскільки в частині скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (нежиле приміщення хімічного цеху) за позивачем оспорюваним наказом у цій частині скарги Міністерством відмовлено;

- правомірність прийнятого Міністерством спірного наказу в частині часткового задоволення скарги, так як державним реєстратором Янчук С.В. прийнято оскаржуване рішення (від 16.04.2018 за індексним номером 40652282) на підставі заяви, яка не давала змоги встановити підстав для скасування права власності скаржника на нежитлове приміщення;

- недоведеності позивачем факту обізнаності ОСОБА_1 , як співвласниці ПП "Селтік", зі здійсненням реєстраційних дій 16.04.2018 державним реєстратором Янчук С.В. (рішення від 16.04.2018 за індексним номером 40652282) або можливості дізнатися про такі обставини з 2018 року.

У наданому запереченні на відзив позивача на апеляційну скаргу Міністерство мотивувало свої аргументи доводами, які є аналогічними, викладеним в його апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 справу № 910/16665/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16665/21; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/16665/21 до надходження до суду матеріалів справи.

Згідно з Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 01.01.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/16665/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді -доповідача) Кравчук Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16665/21; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/16665/21 до надходження до суду матеріалів справи.

05.02.2024 матеріали справи № 910/16665/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/16665/21, розгляд справи призначено на 01.04.2024 о 15 год 15 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/16665/21, об`єднано апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 в одне провадження для спільного розгляду у справі №910/16665/21, розгляд справи призначено на 01.04.2024 о 15 год 15 хв.

Однак, у зв`язку з відрядженням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 01.04.2024 по 07.04.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

З 08.04.2024 по 12.04.2024 суддя Тищенко О.В. проходила підготовку для підтримання кваліфікації у НШСУ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/16665/21 призначено на 22.04.2024 о 15 год 15 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №910/16665/21 задоволено заяву представника ТОВ "Труб-Інжбуд" адвоката Сподіна В.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, постановлено проводити судове засідання, що призначене на 22.04.2024 о 15 год 15 хв, в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник позивача - адвокат Сподін В.С. Вказаною ухвалою попереджено сторін, що відповідно до вимог частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 справу № 910/16665/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/16665/21; розгляд апеляційних скарг призначено на 11.06.2024 о 16 год 00 хв з проведенням судового засідання в режимі відеоконференції; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - представник ТОВ "Труб - Інжбуд" адвокат Сподін В.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 у справі №910/16665/21 задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Лєшкова Г.Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; постановлено проводити судове засідання, що призначене на 11.06.2024 о 16 год 00 хв, в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник третьої особи 2 - адвокат Лєшков Г.Ю. Вказаною ухвалою попереджено сторін, що відповідно до вимог частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Позиція інших учасників справи.

21.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Труб-Інжбуд" надійшли відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства, відповідно до яких позивач заперечує їх вимоги, просить залишити без задоволення апеляційні скарги третьої особи 2 та відповідача, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заперечуючи доводи третьої особи 2 у поданій апеляційній скарзі, позивач вказує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, на підставі оцінки яких зроблені обґрунтовані висновки, що відповідають вимогам процесуального та матеріального права, зокрема, і в частині звернення ОСОБА_1 зі скаргою до відповідача не від власного імені, а від ПП "Селтік".

Зазначена обставина, на думку позивача, підтверджується, зокрема: 1) висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.05.2023 у даній справі, які є обов`язковими для суду першої інстанції при нового розгляді цієї справи; 2) змістом спірного наказу та висновку Центральної колегії Міністерства, на підставі якого приймався спірний наказ відповідачем, в яких значиться про подання та розгляду скарги ПП "Селтік", а не ОСОБА_1 .

Також у відзиві на апеляційну скаргу третьої особи 2 ТОВ "Труб-Інжбуд", мотивуючи пропуск строку для звернення зі скаргою саме на рішення державного реєстратора від 16.04.2018 за індексним номером 40652282, вказує на те, що Міністерством при прийнятті спірного наказу щодо вчинення зазначеної реєстраційної дії взагалі не досліджувалося питання пропуску ПП "Селтік" строку на подання цієї скарги, при цьому наголошує, що останньому достеменно було відомо про таке рішення, оскільки ним було скасовано право власності саме за ПП "Селтік", а не за ОСОБА_1 чи будь-якою іншою особою.

Про те, що ПП "Селтік" було відомо про факт вчинення зазначеної реєстраційної дії ще у 2018 році, за твердженням позивача, свідчать беззаперечні докази дослідження підстав набуття речових прав на нерухоме майно та здійснення відповідних реєстраційних дій у судових справах №826/9296/18, 910/2468/19 та при розгляді відповідачем скарги ПП "Селтік" в липні 2018 року, за результатами якої прийнято наказ №2368/7 від 11.07.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерства ТОВ "Буд-Інжбуд" акцентує увагу на тому, що апелянт визнає та погоджується з тим, що скаргу йому подавало ПП "Селтік", а не ОСОБА_1 , в той же час зазначаючи про відсутність в матеріалах справи доказів обізнаності ОСОБА_1 , як засновника підприємства, з оскаржуваним рішенням державного реєстратора.

Також позивач наголошує на помилковості незгоди відповідача з пропуском строку заявником для звернення зі скаргою, оскільки така незгода спростовується висновком Центральної колегії Міністерства від 16.09.2021, на підставі якого прийнято спірний наказ, з якого вбачається, що питання пропуску строку для звернення зі скаргою ПП "Селтік" саме на рішення державного реєстратора від 16.04.2018 за індексним номером 40652282 не досліджувалося (пункти 8-10 мотивів, викладених стисло, та пункти 8-17 мотивів, викладених розширено).

За доводами позивача судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано обов`язкових вказівок Верховного Суду у даній справі, викладених у постанові від 02.05.2021, щодо необхідності врахування доводів ТОВ "Труб-Інжбуд" в частині пропуску строку звернення ПП "Селтік" зі скаргою до Міністерства, правильно та повно визначено дійсні обставини справи та особу, яка подала скаргу, надано правомірну оцінку доводам та доказам учасників у справі, враховано судову практику щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, отже підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Пояснення третьої особи 1 на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції в установлений строк не надійшло.

Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.

11.06.2024 від Міністерства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/16665/21 на інший день та повідомлення заявника про дату і час проведення наступного судового засідання.

Клопотання обґрунтоване посиланням на великий обсяг справ, у яких головні та провідні спеціалісти відповідача беруть участь, та, відповідно, об`єктивну неможливість Міністерства забезпечити явку свого представника у судове засідання у справі №910/16665/21, призначене на 16 год 00 хв 11.06.2024. До вказаного клопотання відповідачем додано скріншоти судових засідань з сайту "Судова влада" по судових справах, стороною в яких є Міністерство, призначених на 11.06.2024.

У судовому засіданні 11.06.2024 колегія суддів, порадившись на місці, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалила залишити без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідно до частин 11, 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи, учасників справи було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи у судовому засіданні 11.06.2024, явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем до клопотання не надано доказів неможливості участі його повноважного представника у судовому засіданні у даній справі, оскільки у переліку справ, стороною в яких є відповідач, призначених до розгляду на 11.06.2024, відсутня інформація щодо уповноваження до участі в них саме представника ОСОБА_2 , у жодній із зазначених 5 справ час судового засідання не співпадає з часом, призначеним у даній справі, що розглядається (у наведених у переліку справах судові засіданні призначені на 09:30, 11:00, 12:20, 14:00). Крім того, три справи із п`яти зазначених у поданому переліку призначені до розгляду у Північному апеляційному господарському суді відповідно на 11:00, 12:20 та 14:00.

Натомість, завчасне (більш ніж за місяць) повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, не позбавляло відповідача можливості визначити іншого представника для участі у судовому засіданні у даній справі, який не був би задіяний в інших судових справах, призначених у цей же день.

Зважаючи на те, що учасники справи, зокрема і відповідач, були належним чином повідомлені про дату і час, на які був призначений судовий розгляд апеляційних скарг, а неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає їх розгляду, наведені відповідачем причини неявки його представника в судове засідання суд апеляційної інстанції не визнав поважними, тому наявні підстави для відхилення клопотання Міністерства про відкладення розгляду даної справи на інший день у відповідності до вимог статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників сторін.

У судове засідання 11.06.2024 з`явилися представники позивача та третьої особи 2.

Відповідач та третя особа 1 не забезпечили участь у судовому засіданні своїх представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представників у судове засідання не зверталися.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Представник третьої особи 2 просить апеляційні скарги задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Присутній у судовому засіданні представник позивача апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства заперечив, просить у їх задоволенні відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи 01.08.2005 ПП "Селтік" набуло право власності на нежитлові приміщення хімічного цеху (літ. Б) загальною площею 13491,30 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

30.09.2013 ПАТ "Банк Перший" на підставі кредитного договору №11 від 29.02.2008, укладеного з ПП "Селтік", було звернено стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 29.02.2008, укладеного між ПП "Селтік" (позичальник) та ПАТ "Банк Перший".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі № 826/26802/15, скасовано рішення державного реєстратора від 16.10.2013 № 6851995 про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за ПАТ "Банк Перший" та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У подальшому постановою Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №826/26802/15 вказані вище постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 скасовано. Провадження у справі № 826/26802/15 закрито.

12.02.2018 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світланою Василівною прийнято рішення № 39640001 про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за ПАТ "БГ Банк" (правонаступник ПАТ "Банк Перший").

На підставі заяви ПАТ "БГ Банк" від 16.04.2018 № 570 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світланою Василівною було прийнято рішення від 16.04.2018 № 40652282, яким скасовано право власності ПП "Селтік" на нежитлові приміщення.

Відповідно до Статуту ПП "Селтік" власником підприємства є, зокрема: ОСОБА_1 .

18.03.2021 ОСОБА_1 від імені ПП "Селтік" звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою (вх. №10107-33-21) на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором, у якій, зокрема, просила провести перевірку правомірності рішення, прийнятого державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світланою Василівною №40652282 від 16.04.2018 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення хімічного цеху, зазначеного під літерою "Е", загальною площею 13 491, 30 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , за ПП "Селтік" та скасувати зазначене рішення.

На підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.09.2021 прийнято рішення, оформлене наказом від 01.10.2021 №3473/5, яким скаргу ПП "Селтік" від 18.03.2021 задоволено частково, скасовано рішення від 16.04.2018 №40652282, прийняте державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світланою Василівною.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, ТОВ "Труб - Інжбуд" зазначає, що є добросовісним набувачем нерухомого майна: нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, яке було придбано ним на відкритому аукціоні, проведеному Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, за відплатним договором у належного власника. Натомість, ПП "Селтік" порушено встановлений статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 60-денний строк для звернення зі скаргою на дії державного реєстратора, що взагалі виключає можливість розгляду відповідачем такої скарги по суті та, відповідно, її задоволення.

В свою чергу, відповідач доводи позивача повністю заперечив та вказав, що спірний наказ прийнято в межах компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Пунктами 1, 8, 9 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

До повноважень Міністерства юстиції України за приписами статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" віднесено, зокрема, розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

За змістом частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Згідно з частиною 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній як на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

На момент подання скарги до відповідача чинним був Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2015 №1128, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1150 (далі- Порядок №1128).

Пунктом 5 Порядку №1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку (пункт 6 Порядку №1128).

За змістом пункту 8 Порядку №1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Отже, у разі закінчення встановленого законом строку для подачі скарги у Мін`юсту відсутні повноваження на здійснення розгляду скарги на відповідні рішення державного реєстратора на предмет наявності (відсутності) в них порушень, що оскаржуються, (тобто розгляду скарги по суті) і Мін`юст має відмовити в її задоволенні на стадії прийняття.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні з посиланням на встановлені обставини та приписи частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дійшов висновку, що звертаючись 18.03.2021 до Міністерства зі скаргою на рішення державного реєстратора, прийнятого 16.04.2018, ПП "Селтік" пропустило 60-денний строк на оскарження зазначеного рішення, що виключало можливість розгляду Міністерством цієї скарги по суті, у її задоволенні відповідач мав відмовити на стадії її прийняття шляхом винесення відповідного рішення у формі наказу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вже зазначалося, згідно з положеннями частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені, зокрема, до Міністерства юстиції України протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Зі змісту цієї правової норми слідує, що для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права.

За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (у даному випадку - про рішення державного реєстратора). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції, врахувавши вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.05.2023 у даній справі, правомірно при з`ясуванні обставин справи стосовно дотримання визначеного законом 60-денного строку на оскарження рішення державного реєстратора досліджував питання коли саме ПП "Селтік" довідалося або могло довідатись про вчинення оскаржуваної реєстраційної дії (рішення), а не особисто ОСОБА_1 , оскільки остання подавала скаргу не від власного імені, а від імені ПП "Селтік", як власника нежитлових приміщень.

Доводи апелянтів в апеляційних скаргах про те, що скарга подана саме ОСОБА_1 , як учасницею (співвласником) ПП "Селтік", спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

-скаргою на реєстраційні дії проведені державним реєстратором від 18.03.2018, яка зареєстрована в Міністерстві 19.03.2018 за №10107-33-21 (а.с. 150-153 том 1), де на вимогу приписів пункту 1 частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" особа, яка вважала, що її права порушені, у розділі 1 вказаної скарги зазначила повне найменування скаржника - ПП "Селтік", код ЄДРПОУ 32243688; місцезнаходження скаржника - 02094, м. Київ, Магнітогорська,1, телефон НОМЕР_1 , електронна адреса info@seltic.kiev.ua; найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником - учасниця (співвласниця) підприємства ОСОБА_1 , яка діє на підставі Статуту;

- висновком Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.09.2021 (а.с. 146-149 том 1), з якого слідує, що зазначеною колегією розглядалась скарга саме ПП "Селтік";

-наказом Міністерства №3473/5 від 01.10.2021 "Про задоволення скарги" (а.с. 145 том 1), в якому йдеться про часткове задоволення скарги ПП "Селтік" від 18.03.2021 на підставі висновку Центральної колегії Міністерства від 16.09.2021.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційної інстанції при дослідженні питання щодо дотримання/ недотримання скаржником строку на подання скарги до Міністерства враховує висновки та вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.05.2023 у даній справі, зокрема:

"Так, за встановленими у справі обставинами ОСОБА_1 звернулась до відповідача зі скаргою не від власного імені, а від імені ПП "Селтік", як власника нежитлових приміщень. У зв`язку з чим при з`ясуванні обставини дотримання скаржником встановленого законом 60-ти денного строку суди попередніх інстанцій повинні були встановити, коли саме ПП "Селтік", а не особисто ОСОБА_1 , довідалось або могло довідатись про вчинення оскаржуваної ним реєстраційної дії.

Пославшись в оскаржуваних судових рішеннях на необізнаність саме ОСОБА_1 про вчинення спірної реєстраційної дії, суди попередніх інстанцій фактично ухилилися від дослідження суттєвих фактичних обставин цієї справи та по суті не оцінили наведені позивачем доводи щодо недотримання відповідачем вимог законодавства щодо розгляду скарги".

Колегія суддів апеляційного господарського суду також вважає правильним взяття до уваги судом першої інстанції обставин, що встановлені у судових справах №826/9296/18 та №910/2468/19.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2018 (наявною у загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень) було відкрито провадження в адміністративній справі №826/9296/18 за позовом Приватного підприємства "Селтік" до реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" м. Київ Янчук Світлани Василівни про визнання протиправним та скасування рішень від 12.02.2018 індексні номери: 39640001, 39639955. До участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ТОВ "Труб - Інжбуд", як власника майна, реєстраційні дії відносно якого були предметом спору в межах цієї справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №826/9296/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2018 у даній справі про задоволення позову скасовано, провадження у справі закрито.

Наведене свідчить, що про факт вчинення державним реєстратором Київської філії КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" реєстраційних дій по зверненню стягнення на раніше належне ПП "Селтік" нерухоме майно останньому було відомо ще до 19 червня 2018 року, зважаючи на ініційований саме підприємством судовий розгляд справи №826/9296/18, принаймі у ході якого ПП "Селтік" не могло не дізнатися, відповідно, і про прийняте державним реєстратором рішення від 16.04.2018, яким скасовано право власності ПП "Селтік" на нежитлові приміщення, та набуття ТОВ "Труб - Інжбуд" права власності на спірні нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, яке зареєстровано за останнім 08.06.2018 на підставі рішення державного реєстратора за індексним номером 41521341.

Крім цього, 11.07.2019 Господарським судом міста Києва було ухвалене рішення у справі № 910/2468/19 за позовом Приватного підприємства "Селтік" до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ПАТ "БГ Банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерство юстиції України, про скасування рішення про державну реєстрацію, з якого також вбачається обізнаність ПП "Селтік" щодо рішення державного реєстратора від 16.04.2018, оскільки до участі у справі було залучено ТОВ "Труб-Інжбуд", який набув права власності на спірне майно після проведення оскаржуваних реєстраційних дій (рішень) державним реєстратором у справі, що розглядається.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно погодився з доводами позивача про те, що звертаючись 18.03.2021 до Міністерства зі скаргою на дії державного реєстратора, зокрема, його рішення від 16.04.2018, ПП "Селтік" пропустило встановлений частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 60-денний строк на його оскарження, позаяк про прийняття означеного рішення довідалося ще у тому ж 2018 році.

З огляду на викладене, оскільки у розумінні приписів статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та положень Порядку № 1128 порушення скаржником вимог щодо строків подання скарги є безумовною підставою для відмови у її задоволенні без розгляду останньої по суті, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції при нового розгляді цієї справи врахував обов`язкові вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.05.2023, та дійшов правильного висновку про доведеність позивачем недотримання відповідачем приписів законодавства при розгляді скарги, поданої 18.03.2021 ОСОБА_3 від імені ПП "Селтік", а отже наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Труб - Інжбуд" про скасування, як незаконного, наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 №3473/5.

Зважаючи на досліджені та встановлені у даній справі обставини, здійснивши їх оцінку у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи ОСОБА_1 та Міністерства, викладені в апеляційних скаргах, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржниками в апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог ТОВ "Труб-Інжбуд".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржниками не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/16665/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/16665/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16665/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.06.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

Г.П. Коробенко