Ухвала

від 17.06.2024 по справі 910/14952/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"17" червня 2024 р. Справа№ 910/14952/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23 (суддя Турчин С.О.) за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" про стягнення 11 634,80 грн

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" заборгованості за спожиті послуги у розмірі 11 634,80 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство "Титан" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23 та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14952/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23.

Матеріали справи №910/14952/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 15.01.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23 залишив без руху, надав скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надавши суду апеляційної інстанції докази реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

При цьому скаржнику встановлено десятиденний строк з моменту вручення ухвали на усунення зазначеного недоліку та роз`яснено наслідки невиконання вимог цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23 повернуто скаржнику з доданими до неї документами, з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги.

Матеріали справи №910/14952/23 повернуто Господарському суду міста Києва 07.03.2024.

Відповідач 03.04.2024 повторно звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. При цьому, скаржник просив поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для подання заяви, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

При цьому, приймаючи вказану ухвалу апеляційний суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення було складено судом - 28.11.2023, відповідно останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 18.12.2023.

Первісно відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 28.12.2023 (протягом 20 днів з моменту отримання 08.12.2023 повного тексту судового рішення) та просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі №910/14952/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23 залишено без руху.

При цьому, скаржнику встановлено строк для усунення встановленого при поданні апеляційної скарги недоліку шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Дана ухвала про залишення апеляційної скарги без руху надіслана (доставлена) представнику скаржника - адвокату Гречці Леоніду Петровичу до електронного кабінету засобами підсистем ЄСІТС 19.01.2024 о 13 год. 15 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Отже, перебіг строку, встановленого судом для усунення недоліків, розпочався з наступного дня - 20.01.2024 р., та закінчився - 29.01.2024 р.

Відповідачем доказів усунення вказаних недоліків до апеляційного суду подано не було.

Враховуючи невиконання апелянтом вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненадання доказів реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23 повернуто скаржнику з доданими до неї документами.

Вказана ухвала доставлена представнику скаржника - адвокату Гречці Леоніду Петровичу до електронного кабінету засобами підсистем ЄСІТС - 23.02.2024 01:42, та отримана безпосередньо юридичною особою засобами поштового зв`язку 07.03.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повторно з даною апеляційною скаргою скаржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду 03.04.2024, про що свідчить відбиток органу поштового зв`язку на конверті.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зауважила, що відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було порушено скаржником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.

Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

На особу, яка звертається з відповідною заявою, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше (у даному випадку поданої протягом 20 днів з моменту отримання повного тексту рішення суду) апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 280/4682/19), від 18.06.2020 у справі № 400/524/19), від 17.06.2020 у справі № 280/4951/19 тощо.

У даній справі, відповідачем при подачі апеляційної скарги в перший раз не було дотримано вимоги статті 258 ГПК України, а саме не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі №910/14952/23 апеляційну скаргу залишено без руху з наданням відповідного строку на усунення недоліків шляхом подання доказів реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Невиконання відповідачем вимог Північного апеляційного господарського суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги слугувало підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.

У повторно поданій апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що апелянтом 26.03.2024 усунуто недоліки апеляційної скарги та проведено реєстрацію електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 26.03.2024.

Стосовно вказаного Суд зазначив, що саме лише прохання поновити відповідний строк, з посиланням на повернення первісної апеляційної скарги судом, за відсутності наведення обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження, не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах:

- від 22.07.2021 у справі № 640/18290/19, згідно з якою сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, адже при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків,

- від 14.08.2020 у справі №189/1180/19, згідно якої, факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь в справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від необхідності дотримання установленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Розглянувши доводи відповідача, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вищезазначених положень законодавства, суд апеляційної інстанції встановив, що причини подання відповідачем повторної апеляційної скарги в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої вперше поданої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному обсязі залежало виключно від його волевиявлення; апелянтом не наведено таких обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, які є поважними та об`єктивно непереборними.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що процесуальний строк з 18.01.2024 (перша ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху) по 22.02.2024 (ухвала про повернення відповідної апеляційної скарги) був пропущений відповідачем виключно через невиконання ним вимог ухвали суду про залишення скарги без руху.

Недоліки апеляційної скарги були усунені скаржником лише 26.03.2024, тобто вже після повернення судом 22.02.2024 апеляційної скарги та через 18 днів після отримання апелянтом ухвали суду про її повернення.

Наведене, так само як і вчасне усунення недоліків апеляційної скарги, залежало не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, яка подала апеляційну скаргу, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 915/43/22).

З апеляційною скаргою повторно відповідач звернувся 03.04.2024, тобто через 7 днів після усунення недоліків.

Апелянт посилався на те, що скаржнику було недостатньої строку, встановленого для усунення недоліків, зважаючи на систематичні оголошення повітряних тривог.

Колегія суддів вказала, що наведені підстави не є поважними причинами та в певній мірі зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб`єктивний характер.

Отже, оскільки причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному належному обсязі залежало виключно від волевиявлення відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх неповажність.

Колегія суддів зауважує, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Невиконання скаржником вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги за відсутності відповідних підтверджуючих доказів неможливості вчинення процесуальної дії у встановленим законом строк, не може свідчити про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, адже не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає.

З огляду на наведене, причини зазначені скаржником в обґрунтування пропуску строку на подання апеляційної скарги, не були визнані судом поважними.

Враховуючи вказані обставини, апеляційним судом було залишено апеляційну скаргу без руху з наданням при цьому скаржнику строку на подання заяви з іншими підставами для поновлення строку.

В межах встановленого судом десятиденного строку скаржником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23.

У вказаній заяві апелянт посилається на надмірний формалізм суду апеляційної інстанції при залишенні без руху та поверненні поданої вперше апеляційної скарги.

Крім цього, скаржник наводить доводи про те, що скаржнику було недостатньої строку, встановленого для усунення недоліків, зважаючи на систематичні оголошення повітряних тривог, а також вказує про незадовільний стан здоров`я директора Товариства та про ненадання останнім доручення іншим особам щодо реєстрації електронного кабінету.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Доводи скаржника, які зводяться до непогодження із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для залишення первісно поданої скарги без руху та її повернення в подальшому, не приймаються колегією суддів, оскільки суд діяв відповідно до норм ГПК та враховуючи набрання вказаними ухвалами законної сили, а також не оскарження їх в касаційному порядку відповідачем.

Стосовно доводів про те, що скаржнику було недостатньої строку, встановленого для усунення недоліків, зважаючи на систематичні оголошення повітряних тривог, а також доводів про незадовільний стан здоров`я директора Товариства та про ненадання останнім доручення іншим особам щодо реєстрації електронного кабінету, слід зазначити, що наведені обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та в певній мірі зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги,як протягом 20 днів з дня отримання повного тексту судового рішення, так і своєчасність усунення її недоліків.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржника. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними.

Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У даному випадку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними, колегією суддів відмовляється у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23.

Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства "Титан" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/14952/23.

2. Надіслати скаржнику копію цієї ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

3. Матеріали справи №910/14952/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана суддями: 17.06.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко