Постанова

від 10.06.2024 по справі 910/2135/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Справа№ 910/2135/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - Якубовський Я.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 про відмову у забезпеченні позову у справі №910/2135/24 (суддя Турчин С.О., повний текст складено 22.04.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ" про стягнення 119 770 349,36 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ" про стягнення 119 770 349,36 грн заборгованості за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 27/10/23 від 27.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 27/10/23 від 27.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати електричної енергії за актами № 81 від 30.11.2023 та № 449 від 31.12.2023.

Від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі ціни позову - 119770349,36 грн та судового збору - 1059800,00 грн, наявні на рахунках відповідача як в національній валюті, так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу.

Заява мотивована наявністю у позивача обґрунтованих підстав вважати, що відповідач умисно ухиляється від виконання спірного грошового зобов`язання, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі про стягнення цих грошових коштів на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі №910/2135/24 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" про забезпечення позову відмовлено; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ" про зустрічне забезпечення відмовлено.

При прийнятті вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що заявником до заяви про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, ухиляння відповідача від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що дії відповідача щодо непогашення заборгованості, свідчать про свідоме ухилення від виконання зобов`язання, та на думку позивача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

В судове засідання прибув представник відповідача та надав пояснення, якими заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Позивач (апелянт) правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16).

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Такий правовий висновок викладено в пункті 8.9 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19.

З урахуванням предмету позову у даній справі - стягнення 119 770 349,36 грн заборгованості, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову (грошові кошти), може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об`єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов`язань за спірним договором, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов`язань, тощо) або суб`єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірним договором або перешкоджання законному стягненню зазначеної заборгованості) причин.

Колегія суддів не погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором, оскільки такі обставини є безпосередньо предметом позову у даній справі, а факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань станом на момент винесення оскаржуваної наразі ухвали не був встановленим та підлягав доведенню під час вирішення справи по суті, і взагалі сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Позивачем, в свою чергу, доказів, які б підтверджували неплатоспроможність товариства відповідача, зокрема, відсутність коштів на рахунках чи іншого майна, за рахунок якого можливо б було задовольнити вимоги, надано суду не було.

Таким чином, заявником суду не наведено жодних достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

В свою чергу, відповідач зазначає, що для забезпечення безперебійного постачання електричної енергії та природного газу ТОВ "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ" зобов`язане здійснювати щоденну закупівлю електричної енергії та природного газу на різних сегментах ринків. Також, незважаючи на значні затримки фактичного бюджетного фінансування витрат підприємств та установ державної та комунальної форми власності, Товариство використовує всі наявні ресурси для виконання зобов`язань щодо постачання в необхідних обсягах електричної енергії для таких споживачів в умовах прострочення оплати за поставлені енергоносії.

Також, відповідач вказує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту коштів, на банківських рахунках Товариства спричинить неможливість здійснення закупівлі електричної енергії та припинення постачання електричної енергії споживачам, в тому числі і тим, що відносяться до об`єктів критичної інфраструктури, що в свою чергу потягне за собою значні негативні наслідки аж до припинення виконання ними профільних функцій важливих для економіки, національної безпеки та оборони, що може завдати шкоди національним інтересам та безпеці життєдіяльності населення в особливий період.

За доводами відповідача, позивачем по постійно вживаються заходи щодо стягнення заборгованості за двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії та договорами про постачання електричної енергії споживачам.

Таким чином, навпаки накладення арешту на грошові кошти відповідача призведе до значного погіршення поточної господарської діяльності, отримання доходу і як наслідок саме це може значно ускладнити виконання рішення у разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів, які б могли підтвердити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника - позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 про відмову у забезпеченні позову у справі №910/2135/24 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено: 20.06.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

Л.В. Кропивна