Постанова

від 10.06.2024 по справі 5019/2406/11

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року Справа № 5019/2406/11

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: Мартинов О.Ю.

відділу ДВС: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на ухвалу Господарського суду Рівненської області (скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця), постановлену 11.04.2024 у справі № 5019/2406/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства Рівненський "Міжрайагропостач"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Прод - Трейд"

про стягнення 722 537,40 грн

орган виконання: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

У провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 5019/2406/11 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ВАТ Рівненський "Міжрайагропостач", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП "Прод - Трейд" про звернення стягнення на майно.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.04.2024 у задоволенні скарги ОСОБА_1 представника Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський Міжрайагропостач" щодо зобов`язання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвійчук І.О. усунути порушення та поновити порушене право заявника - відмовлено.

Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський Міжрайагропостач", не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.04.2024 у справі № 5019/2406/11 скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м. Львів Матвійчук І.О. усунути порушення та поновити порушене право заявника.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

-заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський Міжрайагропостач" про закінчення виконавчого провадження отримано відділом ДВС 21.03.2024;

- натомість в порушення частини 2 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження;

-тобто державним виконавцем проявлено протиправну бездіяльність, яка полягає у не винесенні та не направленні заявнику постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 52465484, не було застосовано наслідків закінчення виконавчого провадження, передбачених статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження";

-норми частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" не містить такої підстави для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувачу;

-за змістом ч. 4 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна;

-в матеріалах справи відсутні докази зняття арешту з майна боржника, виключення відомостей про виключення боржника з Єдиного реєстру боржників.

За наведених обставин, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наслідком повернення виконавчого документа стягувачу є закінчення (завершення) виконавчого провадження, адже такий висновок суперечить частині 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський Міжрайагропостач" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.04.2024 у справі № 5019/2406/11. Розгляд апеляційної скарги призначено на "05" червня 2024 р. о 09:20 год. /т. 4 а.с. 16/.

Ухвалою суду від 05.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.06.2024 о 12:00 год. /т. 4 а.с. 29/.

10.06.2024 (вх. № 5243/24) від ТзДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" надійшли додаткові пояснення у справі /т. 4 а.с. 36/.

10.06.2024 (вх. № 5248/24) від відділу ДВС у місті Рівному ЗМУ МЮ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТзДВ "Рівненський "Міжрайагропостач", ухвалу Господарського суду Рівненської області (скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця) від 11.04.2024 у справі № 5019/2406/11 залишити без змін /т. 4 а.с. 38-43/.

В судове засідання 10.06.2024 з`явився представник ТзДВ Рівненський "Міжрайагропостач", представники ПАТ "УкрСиббанк" та ПП "Прод-Трейд" не забезпечили участь в судовому засіданні повноважних представників, про час та дату судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки ухвалами суду від 03.05.2024 та від 05.06.2024 явка представників сторін в судові засідання 05.06.2024, 10.06.2024 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників ПАТ "УкрСиббанк" та ПП "Прод-Трейд", оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду справи.

В судовому засіданні 10.06.2024 представник ТзДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.04.2024 скасувати і постановити нову ухвалу, якою зобов`язати державного виконавця відділу ДВС у м. Рівному усунути порушення та поновити порушене право заявника.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Рівненський "Міжрайагропостач" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Прод - Трейд" про звернення стягнення на майно - склад запчастин, літ. "В-1", загальною площею 355,2 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 18-В, що належить ВАТ Рівненський "Міжрайагропостач" на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненської області з переліком майна, що передається у власність № 641 від 28.09.1999 та зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" в книзі 11, номер запису 89-1325, реєстраційний номер 4273772, склад запчастин, інвентарний № 3 літ. "А-2", загальною площею 745,8 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 18-В , що належить ВАТ Рівненський "Міжрайагропостач" на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненської області з переліком майна, що передається у власність № 641 від 28.09.1999 та зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" в книзі 11, номер запису 93-1329, реєстраційний номер 4275376, та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 21.08.2008 року № 1446-3, який посвідчений Табінським О.І., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1103, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11385433000 від 21 серпня 2008 року в сумі 535 706,53 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 181 830,87 грн та неустойку за порушення своїх зобов`язань в розмірі 5 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.04.2012 зі змінами, внесеними постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 у справі № 5019/2406/11, позов задоволено частково.

Звернуто стягнення на майно: - склад запчастин, літ. "В-1", загальною площею 355,2 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 18-В, що належить ВАТ Рівненський "Міжрайагропостач" (юридична адреса: 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 18-В, код ЄДРПОУ 25319406) на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненської області з переліком майна, що передається у власність № 641 від 28.09.1999 та зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" в книзі 11, номер запису 89-1325, реєстраціний номер 4273772, - склад запчастин, інвентарний № 3 літ. "А-2", загальною площею 745,8 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 18-В, що належить ВАТ Рівненський "Міжрайагропостач" на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненської області з переліком майна, що передається у власність № 641 від 28.09.1999 та зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" в книзі 11, номер запису 93-1329, реєстраційний номер 4275376, та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 21.08.2008 № 1446-3, який посвідчений Табінським О.І., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1103, в рахунок погашення заборгованості приватного підприємства "Прод-Трейд" за Кредитним договором № 11385433000 від 21 серпня 2008 року в сумі 535 706,53 грн основного боргу по кредиту, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 181 830,87 грн з початковою ціною реалізації предметів іпотеки 1 857 000 грн шляхом проведення прилюдних торгів.

В іншій частині вимог в позові відмовлено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Рівненський "Міжрайагропостач" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 7174,80 грн витрат по сплаті державного мита та 234,35 грн витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024 замінено сторону у виконавчому провадженні № 72466217 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11 від 16.08.2013 про примусове виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 у справі № 5019/2406/11, а саме: стягувача - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" на його правонаступника ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 визнано наказ Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11 від 16 серпня 2013 року таким, що не підлягає виконанню.

01.03.2024 на адресу ОСОБА_2 органом ДВС направлено вимогу від 01.03.2024 про необхідність здійснення стягувачем в триденний термін авансування витрат виконавчого провадження для виготовлення технічної документації на вищевказане нерухоме майно (трекінг рекомендованого відправлення 0600094561776). Згідно з відстеженням трекінгу рекомендованих відправлень ДП "Укрпошта" відправлення 0600094561776 вручене 12.03.2024. Стягувачу у вимозі роз`яснено, що у разі нездійснення авансування коштів для виготовлення технічної документації на вищевказане нерухоме майно боржника, виконавчий документ буде повернутий без виконання стягувачу, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Станом на 18.03.2024 стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження.

18.03.2024 органом ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, керуючись пунктом 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Оригінал наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11 від 16 серпня 2013 року та примірник постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.03.2024 направлено 19.03.2024 рекомендованим листом на адресу ОСОБА_2

20 березня 2024 року скаржником на адресу Відділу ДВС у м. Рівному направлено заяву, у якій скаржник просив державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 52465484 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11 від 16 серпня 2013 року, на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з визнанням судом зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню.

Заяву отримано органом стягнення 21.03.2024 та залишено без реагування.

Вищенаведені обставини слугували підставою для звернення 02.04.2024 скаржника із відповідною скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця до Господарського суду Рівненської області, в якій просив зобов`язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м. Львів Матвійчук І.О. усунути порушення та поновити порушене право заявника /т. 4 а.с. 111-114/.

Скарга обгрунтована тим, що державним виконавцем проявлено протиправну бездіяльність, яка полягає у не винесенні та не направленні заявнику постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 52465484, що змусило скаржника звернутися до суду із відповідною скаргою. В порушення вимог діючого законодавства, постанову про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем винесено не було, чим порушено приписи частини 2 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 скаргу ТзДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" на дії (бездіяльність) державного виконавця призначено до розгляду на 11.04.2024.

08.04.2024 Відділ ДВС у м. Рівному листом № 109134 повідомив ТзДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" про стан розгляду його заяви, що надійшла до відділу 21.03.2024, зокрема, що у державного виконавцґ відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження № 52465484 по п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 11.04.2024 за наслідками розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця відмовив у її задоволенні.

Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для задоволення скарги про зобов`язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвійчук І.О. усунути порушення та поновити порушене право заявника, щодо виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11 від 16.08.2013, оскільки державний виконавець діяв у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що заяву від ТзДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" про закінчення виконавчого провадження ВП 52465484 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 519/2406/11 від 16.08.2013 було отримано органом стягнення 21.03.2024, тобто вже після завершення виконавчого провадження 18.03.2024.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки (ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 4, 8 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави для повернення виконавчого документу, зокрема, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Про повернення виконавчого документа виконавець виносить постанову.

Згідно з ч. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Обов`язковість виконання судового рішення у господарській праві встановлено положеннями статей 18, 326 ГПК України. Реалізація конституційних положень щодо здійснення судом контролю за виконанням рішень господарського суду здійснюється відповідно до розділу VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ГПК України.

Скаржник у порядку, визначеному ст. 339-341 ГПК України, подав до господарського суду скаргу на дії (бездіяльність) органу примусового виконання судових рішень. Зокрема, державний виконавець в порушення вимог ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" не виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2024 на адресу ОСОБА_2 органом ДВС направлено вимогу від 01.03.2024 про необхідність здійснення стягувачем в триденний термін авансування витрат виконавчого провадження для виготовлення технічної документації на вищевказане нерухоме майно (трекінг рекомендованого відправлення 0600094561776).

Стягувачу у вимозі роз`яснено, що у разі нездійснення авансування коштів для виготовлення технічної документації на вищевказане нерухоме майно боржника, виконавчий документ буде повернутий без виконання стягувачу, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

З трекінгу відстеження рекомендованих відправлень ДП "Укрпошта" вбачається, що відправлення 0600094561776 вручене 12.03.2024 /т. 3 а.с. 186 на звороті/.

Оскільки станом на 18.03.2024 стягувач ОСОБА_2 не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, 18.03.2024 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відправлення 0600900250646 вручене стягувачу 28.03.2024 згідно з відстеженням трекінгу рекомендованих відправлень ДП "Укрпошта".

Разом з тим 20.03.2024 ТзДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" на адресу Відділу ДВС у м. Рівному направило заяву від 13.03.2024, у якій скаржник просив державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 52465484 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11 від 16 серпня 2013 року, на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з визнанням судом вказаного наказу таким, що не підлягає виконанню.

Вказана заява отримана Відділом ДВС у м. Рівному 21.03.2024.

Тобто заява скаржника про закінчення виконавчого провадження отримана органом ДВС 21.03.2024 після того, як наказ був повернутий стягувачу постановою від 18.03.2024.

Наявність постанови про повернення виконавчого документу стягувачу означає, що наказ № 5019/2406/11 від 16 серпня 2013 року відсутній на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оскільки повернутий особі, яка пред`явила його до примусового виконання.

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 дійшла висновку, що у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Враховуючи зазначений висновок, застосовуючи принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), апеляційний суд зазначає, що положенням частини 4 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до приписів пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню, виконавець, керуючись частиною четвертою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.

Пунктом 23 розділу ІІІ Інструкції визначено, що за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем, за заявою боржника у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає).

Враховуючи, що стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження" визначає наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа та в сукупному аналізі з наведеними положеннями законодавства, апеляційний суд вважає, що на підставі цих положень визначено дії державного виконавця, які він зобов`язаний вчинити на виконання вимог ч. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу йому стають відомі обставини, які виключають можливість примусового виконання цього документа у подальшому.

Так із заяви боржника, отриманої відділом ДВС 21.03.2024, державному виконавцю стало відомо, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2024 року наказ Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11 від 16 серпня 2013 року визнано таким, що не підлягає виконанню /т. 3 а.с. 184 на звороті - 185/.

Оскільки ця обставина виключає можливість подальшого примусового виконання наказу, а ч. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" прямо передбачає наслідки настання такої обставини і встановлює обов`язок державного виконавця скасувати раніше запроваджені заходи примусового характеру, крім іншого, і зняти арешт з майна боржника, невчинення цих передбачених законом і Інструкцією дій є неправомірною бездіяльністю державного виконавця.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Зокрема, арешт майна боржника, право на застосування якого надано державним виконавцям, є заходом, який забезпечує збереження майна боржника з метою реального виконання рішення, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.

Колегія суддів також зауважує, що застосування арешту майна боржника, як обмежувального заходу, не повинно призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної ) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини другої ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (ст. 2 ГПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Бездіяльність державного виконавця щодо своєчасного винесення постанови про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11 від 16 серпня 2013 року (ВП 52465484), призводить до порушення прав боржника у виконавчому провадженні.

Існування застосованих до боржника заходів примусового виконання судового рішення, зокрема арешту, накладеного на його майно, за умов, коли настали обставини, що виключають примусове виконання цього судового рішення, безумовно призводить до порушення майнових прав боржника.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції визнає неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язує державного виконавця усунути порушення, яке полягає у невинесенні постанови про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11 від 16 серпня 2013 року (ВП 52465484) на підставі ч. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в порушення процесуальних норм не в повному обсязі з`ясував обставини справи, а також не застосував положення матеріального права, які підлягали застосуванню, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Рівненської області від 11.04.2024 у справі № 5019/2406/11 - скасуванню. У зв`язку з чим прийнято нове рішення, яким визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м.Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Зобов`язано усунути порушення, яке полягає у невчиненні дій за заявою боржника від 13.03.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП № 52465484 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11, виданого 16.08.2013, на підставі ч. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" - задоволити.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області (скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця) від 11.04.2024 у справі № 5019/2406/11 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

"1. Скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" (вх. N 1689/24 від 02.04.2024) на дії (бездіяльність) державного виконавця задоволити.

2. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Матвійчук І.О., яка полягає у невчиненні дій за заявою боржника від 13.03.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП № 52465484 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/2406/11, виданого 16.08.2013.

3. Зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) усунути порушення та поновити порушене право заявника".

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22-а, код ЄДРПОУ 35007146) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова буд. 18Б, код ЄДРПОУ 00906775) 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 5019/2406/11 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "24" червня 2024 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.