Рішення

від 14.06.2024 по справі 904/554/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2024м. ДніпроСправа № 904/554/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (м. Дніпро)

про визнання недійсними та скасування рішень

Представники:

від позивача: Чернець І.А.;

від відповідача: Запорожець Д.Б.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", в якій просить визнати недійсними та скасувати повністю рішення, оформлені протоколом №269/2023 від 27.09.2023 засідання комісії Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" із розгляду акту про порушення №00000527 від 28.08.2023.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що точка обліку по вул. Робочій, 154 в м. Дніпро згідно з додатком до договору із розподілу, укладеного між ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» та ПрАТ «Київстар» не передбачена, відтак схема підключення цієї точки відсутня, що виключає можливість стверджувати про «порушення схеми обліку» у зв`язку із її відсутністю. Також зазначає, що не здійснював самовільного підключення, оскільки у позивача наявні договори з балансоутримувачем будинку 154 по вул. Робочій у м. Дніпрі на підставі яких позивач має право розміщувати своє обладнання в даному будинку. Додатково зазначає, що якщо порушення і мали місце, то вони виникли саме із вини відповідача, оскільки обов`язок укладення договору розподілу лежить на відповідачі. Стверджує, що при розрахунку вартості не облікованої електроенергії відповідач неправомірно застосовує час використання протягом 12 годин, оскільки повинен застосовувати 8 годин відповідно до п. 8.4.13 ПРРЕЕ. Також зазначає, що період розрахунку повинен бути менший, так як відповідач проводив перевірку у будинку ще в червні 2023 року у зв`язку з чим, було складено акт про порушення №00000513 від 08.06.2023. Таким чином, позивач вважає, що періодом нарахування повинен бути саме з 09.06.2023 по 28.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.03.2024.

23.02.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що відповідач має право на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на об`єкті за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 154, на підтвердження чого надає витяг з відомостей про місця та засоби провадження господарської діяльності. Також зазначає, що рішення Комісії, оформлене протоколом №269/2023 від 27.09.2023 прийнято з урахуванням наданих у листі ПрАТ «Київстар» №26507/07 від 20.09.2023 заперечень до акту щодо порушення ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» пункту 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312. Додатково зазначає, що посилання позивача на сплату ним вартості послуг розподілу за укладеним договором №745/35-15 від 01.12.2022 між позивачем та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» не підтверджується належними доказами. Наголошує, що позивач необґрунтовано посилається на необхідність застосування в розрахунку п. 8.4.13 Правил, оскільки позивач є непобутовим споживачем. Щодо періоду за який здійснювався розрахунок зазначає, що посилання позивача на акт про порушення №00000513 від 08.06.2023 є недоречним, оскільки комісією даний акт був скасований.

11.03.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява, до якої надано додаткові докази, які відповідач просить долучити до матеріалів справи.

12.03.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що акт про порушення №00000527 від 28.08.2023 було складено з порушенням п.8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки відповідач не повідомив позивача, як споживача, про проведення контрольного огляду чи технічної перевірки. Також зазначає, що відповідач неправомірно визначив розмір потужності підключення сили струму, оскільки на обладнанні позивача наявний комутаційний пристрій. Інші пояснення позивача аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 04.04.2024.

13.03.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Заперечення відповідача аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

04.04.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення з урахуванням додаткових доказів, наданих відповідачем 11.03.2024. Пояснення позивача аналогічні тим, що викладені раніше.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 02.05.2024.

До початку судового засідання 02.05.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 02.05.2024 представник відповідача заперечив проти наведених пояснень позивача, зазначивши про те, що вказані позивачем приклади мають інші обставини та не стосуються справи №904/554/24.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.05.2024.

За результатами судового засідання 23.05.2024 оголошено перерву на 11.06.2024.

За результатами судового засідання 11.06.2024 оголошено перерву на 14.06.2024.

14.06.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 14.06.2024 проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

01.08.2021 між Приватним акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (далі оператор системи розподілу, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Київстар» (далі споживач, позивач) було укладено договір споживача про надання послуг із розподілу електричної енергії №110000006 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, технічні параметри якого фіксуються в «Паспорті точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача», який є додатком №2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових даних оператора системи.

Підпунктом 2.3 договору передбачено, що споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно із умовами глави №5 цього договору та/або інші послуги оператора системи розподілу у відповідності з додатком 4 «Порядок розрахунків» до цього договору.

При проведенні 28.08.2023 уповноваженими представниками ПрАТ ПЕЕМ «ЦЕК» перевірки у блоках 1 (16 поверх), 2 (14 поверх) будинку №154 по вул. Робоча, м. Дніпро (Об`єкт) виявлено факт самовільного підключення електроустановок ПрАТ «Київстар» до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, без укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Самовільне підключення виконано проводами АПВ 2х2,5 мм2 та ШВВП 2х1,5 мм2 від магістральних проводів в електричних щитах 14-го поверху блок 2 та 16-го поверху блок 1.

За результатами перевірки у відповідності до пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 складений акт про порушення №00000527 від 28.08.2023 (а.с. 216-219 том 1), в якому зазначено про порушення п.п. 7 п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VIІІ ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Відповідно до акту про порушення №00000527:

пункт 6 самовільне підключення виконано не приховано;

пункт 7 схема обліку електричної енергії відновлена;

пункт 8 від електроживлення відключено обладнання Київстар Домашній інтернет;

пункт 9 для усунення порушення виконано відключення самовільних приєднань працівниками ДнРЕМ на момент складання акту;

пункт 10 вилучено зразок проводу самовільних підключень, який укладено в пакет та опломбовано пломбою №С79566504.

В подальшому згідно з п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії акт про порушення розглянуто комісією з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі комісія), склад якої затверджено згідно з наказом ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» від 14 вересня 2023 №271/010.02-02, в присутності представників ПрАТ «Київстар».

Протокольне рішення №269/2023 від 27.09.2023 (а.с. 221-225 том 1), було прийнято з урахуванням наданих у листі №26507/07 від 20.09.2023 ПрАТ «Київстар» заперечень до акту щодо порушення ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» пункту 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та яким акт про порушення визнано складеним правомірно; вирішено виконати розрахунок вартості не облікованої електричної енергії згідно з п.8.4.7, п.п.4 п.8.4.8, п.8.4.12 глави 8.4 ПРРЕЕ.

Згідно з розрахунком вартості безобліково спожитої електроенергії (а.с. 230-232 том 1), актом про порушення, загальна вартість необлікованої електричної енергії за адресою: вул. Робоча, буд.154, блок 2, блок 1, м. Дніпро складає 190426,62грн за 32063 кВт*год., в тому числі: блок 2 - 97823,30грн за 16471 кВт*год.; блок 1 - 92603,32грн за 15592 кВт*год.

Позивач не погоджується із протокольним рішенням комісії відповідача, оскільки у позивача наявні договори з балансоутримувачем будинку 154 по вул. Робочій у м. Дніпрі на підставі яких позивач має право розміщувати своє обладнання в даному будинку. Додатково зазначає, що якщо порушення і мали місце, то вони виникли саме із вини відповідача, оскільки обов`язок укладення договору розподілу лежить на відповідачеві. Стверджує, що при розрахунку вартості не облікованої електроенергії відповідач неправомірно застосовує час використання протягом 12 годин, оскільки повинен застосовувати 8 годин відповідно до п. 8.4.13 ПРРЕЕ. Також зазначає, що період розрахунку повинен бути менший так, як відповідач проводив перевірку у будинку ще в червні 2023 року у зв`язку з чим, було складено акт про порушення №00000513 від 08.06.2023. Таким чином, позивач вважає, що період нарахування повинен бути саме з 09.06.2023 по 28.08.2023.

Зазначене і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для визнання недійсними та скасування повністю рішень, оформлених протоколом №269/2023 від 27.09.2023 засідання комісії Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" із розгляду акту про порушення №00000527 від 28.08.2023.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Суд зазначає, що на думку позивача підставою для скасування рішень оформлених протоколом №269/2023 від 27.09.2023 засідання комісії Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" є насамперед не дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії та законодавства України, як при прийнятті рішень, так і при нарахуванні вартості необлікованої електричної енергії.

З приводу правової позиції позивача, наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з яким здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатнього обсягу доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії та інших нормативно правових актів, як при проведенні перевірки та складанні акту про порушення №00000527 від 28.08.2023, так і при прийнятті рішень, оформлених протоколом №269/2023 засідання комісії Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія".

До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке:

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, окрім іншого, що:

малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт;

побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);

споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення;

самовільне підключення без порушення схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи);

самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

За змістом п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії, окрім іншого зобов`язаний не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.

Відповідно до п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, в редакції, яка була чинна на час складання акту про порушення №00000527 від 28.08.2023, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, у якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

У разі розгляду акта щодо використання на об`єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби, оператор системи додатково запрошує на засідання комісії електропостачальника та надсилає копію відповідного акта про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення). У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 90 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню, крім випадків необхідності проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення. Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження та/або обстеження заводом виробником, перебіг зазначеного терміну починається з дати їх отримання оператором системи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. У разі повідомлення оператору системи про істотні обставини, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Споживач може подати оператору системи звернення про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів з дня прийняття комісією відповідного рішення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).

У разі розгляду питання щодо використання на об`єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби копія рішення комісії видається/надсилається електропостачальнику.

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

У разі встановлення, що порушення роботи вузла обліку виникло не з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Згідно з п. 8.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Відповідно до п.п. 7 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день) /п. 8.4.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Підпунктом 4 пункту 8.4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без укладення договору з оператором системи, - з дня останньої технічної перевірки або огляду електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку або огляд у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості календарних днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до п. 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою:

W доб.с.п. = P с.п. t вик.с.п.

Як встановлено господарським судом, згідно з актом самовільне підключення виконано проводами АПВ 2х2,5 мм2 та ШВВП 2х1,5 мм2 від магістральних проводів в електричних щитах 14-го поверху блок 2 та 16-го поверху блок 1.

27.09.2023 комісія ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» розглянула акт про порушення №00000527 від 28.08.2023 та прийняла протокольне рішення №269/2023 про нарахування вартості не облікованої електричної енергії. Розрахунок вирішено провести у відповідності до п.п. 7 п. 8.4.2, п. 8.4.7, п.п. 4 п. 8.4.8, п. 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Згідно з розрахунком вартості безоблікового споживання електричної енергії по акту №00000527 від 28.08.2023, обсяг такого споживання склав 32063кВт на суму 190426,62грн.

Посилання позивача, що при розрахунку повинен застосовуватися п. 8.4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, не приймаються судом, оскільки позивач не є побутовим споживачем.

Твердження позивача про те, що період нарахування не облікованої електричної енергії повинен здійснюватися з 09.06.2023 є необґрунтованими, оскільки акт про порушення №00000513 від 08.06.2023, протокольним рішенням комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» №236/2023 від 23.08.2023 скасовано (а.с. 242, 243 том 1).

Також, господарський суд зазначає, що з наданих як докази позивачем рахунків, виставлених постачальником електроенергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» та платіжних інструкцій із зазначенням отримувача ТОВ «Дніпровські ЕП», неможливо встановити, що оплата за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії здійснена на рахунок ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК».

Підсумовуючи, господарський суд зазначає, що поданими у справу доказами не доведено порушення відповідачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії при складанні акту про порушення №00000527 від 28.08.2023, не спростовано факт самовільного підключення споживачем електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, а також не спростовано правильності визначення відповідачем обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Враховуючи всі вказані вище обставини, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача є менш вірогідними, ніж наявні в матеріалах докази на їх спростування, у зв`язку з чим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія про визнання недійсними та скасування повністю рішень, оформлених протоколом №269/2023 від 27.09.2023 засідання комісії Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" із розгляду акту про порушення №00000527 від 28.08.2023.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 24.06.2024.

Суддя В.О. Татарчук