ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
18.06.2024 м. ДніпроСправа № 904/535/24
За позовом Адвокатського об`єднання "Правовий альянс", м.Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором надання правової допомоги
Суддя Назаренко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Кшенська Д.О.
Представники:
Від позивача: не з`явився
Від відповідача: Явтух Олена Геннадіївна посвідчення №1945 від 26.08.2023 адвокат
СУТЬ СПОРУ:
"Адвокатське об`єднання "Правовий альянс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про стягнення заборгованості за договором надання правової допомоги №38S490-9911-23 від 12.06.2023 в розмірі 2 300 061,08 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 1 881 660,00 грн. - сума основного боргу,
- 17 663,51 грн - інфляційне збільшення,
- 368 369,22 грн - пеня,
- 32 368,35 грн. - 3% річних.".".
Ухвалою від 12.02.2024 судом було залишено позовну заяву без руху.
13.02.2024 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
У зв`язку із усуненням недоліків суд ухвалою від 14.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 05.03.2024
01.03.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву.
05.03.2024 в судовому засіданні сторони підтримали свої правові позиції. В засіданні було оголошено перерву до 19.03.2024.
13.03.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу.
19.03.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
19.03.2024 в судовому засіданні сторони підтримали свої правові позиції.
Сторони висловили усне клопотання про продовження строків підготовчого провадження та відкладення розгляду справи задля надання їм часу для підготовки своїх заперечень по суті справи.
Ухвалою від 19.03.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів по 13.05.2024 включно. Оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.2024.
23.04.2024 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 13.05.2024.
13.05.2024 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.05.2024.
Ухвалою 15.05.2024 внесено виправлення до описових частин ухвал Господарського суду Дніпропетровської від 14.02.2024 та від 19.03.2024 у справі №904/535/24.
07.06.2024 через систему "Електронний суд " від представника Позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою 10.06.2024 у задоволенні клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції - відмовлено. Призначено судове засідання на 18.06.2024.
10.06.2024 через систему " Електронний суд" від Позивача надійшли додаткові пояснення.
10.06.2024 через систему " Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів .
10.06.2024 через систему " Електронний суд" від Позивача надійшла заява про вступ у справу представника.
13.06.2024 через систему " Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
18.06.2024 через систему " Електронний суд" від Позивача надійшли додаткові пояснення.
В судовому засіданні 18.06.2024 Позивач свого представника не направив, про дату та час судового засідання повідомленний належним чином.
Відповідач проти відкладення розгляду справи не заперечив.
Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 216 Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.
Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення судового засідання з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання представника Позивача про участь судового засідання у режимі відеоконференції - задовольнити.
2. Відкласти судове засідання з розгляду справи по суті в межах розумних строках на 08.07.2024 о 10:45 год. Призначене судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 1-102 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
3. Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, приймаючи до уваги неможливість забезпечення на даний час безпеки учасників судових проваджень, визнати явку представників в судове засідання необов`язковою.
Рекомендувати утриматися від безпосередньої участі у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області та роз`яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань не пізніше ніж за три дні до судового засідання на адресу суду:
- за допомогою сервісу "Електронний суд";
- засобами поштового зв`язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
4. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням:://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
5. Рекомендувати учасникам справи надати суду інформацію щодо всіх наявних засобів зв`язку для оперативного повідомлення про дату, час та місце підготовчого/судового засідання у справі (електронна пошта, номер телефону тощо).
Господарський суд зазначає про те, що відповідно до Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16.03.2020, сторони та інші учасники справи мають право подати до суду заяви про розгляд справ за їх відсутності. За умови надходження таких заяв від усіх учасників справи справа може бути розглянута судом за наявними матеріалами.
Суд звертає увагу сторін, що ознайомлення з матеріалами справи можливе в системі "Електронний суд" шляхом подання відповідної заяви.
Повідомити учасників справи, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
- позовна заява, інші заяви по суті справи, а також будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення- 18.06.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено - 24.06.2024.
Суддя Н.Г. Назаренко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2024 |
Номер документу | 119926236 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні