Рішення

від 21.06.2024 по справі 910/982/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2024Справа № 910/982/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстрой»

про стягнення 73992,09 грн та виселення

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстрой» про стягнення 73992,09 грн та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київстрой» та Державним видавництвом «Преса України» Державного управління справами Договору оренди №8994 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 18310,12 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 4307,56 грн, інфляційні втрати у розмірі 158,57 грн та неустойку у розмірі 51215,84 грн. Також позивач просить суд виселити відповідача з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень (кабінети №№ 306, 308, 310, 312, 314, 316) загальною площею 116,10 кв.м. на третьому поверсі редакційно-видавничого корпусу за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 18.03.2024, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 28.03.2024 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 08.04.2024. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 02.04.2024.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.03.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, офіс 35/1.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 13.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600254159244.

Проте ТОВ «Київстрой» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що провадження у справі в частині виселення відповідача підлягає закриттю, а в іншій частині позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київстрой» (далі - Орендар) укладено Договір оренди №8994 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. незмінюваних умов якого (надалі - Умов) орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 Умов, вартість якого визначено у п. 6 Умов.

Згідно п.3.3. Умов балансоутримувачем є - Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами.

Відповідно до п. 4 Умов об`єктом оренди є нежитлові приміщення (кабінети №№ 306, 308, 310, 312, 314, 316) загальною площею 116,10 кв.м. на третьому поверсі редакційно-видавничого корпусу за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50 (надалі - об`єкт оренди, майно).

Відповідно до п. 2.1. Умов орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону від 26.11.2021 № LLE001-UA-20211104-47741 становить 11112 грн без ПДВ.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту та технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в прядку, визначеному п. 6.5. цього договору (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору визначено, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Відповідно до п.16 Умов та п. 3.3. Договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: балансоутримувачу - 30% суми орендної плати, а 70% орендної плати в державний бюджет, до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником ПДВ (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору.

Строк дії Договору - п`ять років з дати набрання чинності цим договором (п. 12 Умов).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. Строк оренди за цим Договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1. Договору).

Пунктом 12.7. Договору передбачено, що цей договір може бути припинений достроково, зокрема, з підстави допущення орендарем прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбаченої п. 12.7. цього Договору, орендодавець повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимога про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням майна). Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем орендарю повідомлення про дострокове припинення цього договору (п. 12.8. Договору).

Майно вважається повернутим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 12.12 Договору).

21.12.2021 між позивачем та відповідачем складено та підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Київстрой» прийняло в строкове платне користування нерухоме майно за Договором, характеристика якого наведена у п. 1 цього акта.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Суд зазначає, що доказів сплати відповідачем коштів орендної плати, за період з грудня 2021 року по березень 2023 року у встановлені Договором терміни матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець звертався до відповідача з листами у яких повідомляв відповідача про наявність заборгованості.

Крім того, 08.03.2023 орендодавець направив на адреси відповідача та позивача повідомлення № 30-06/1727 про відмову від договору оренди нерухомого майна № 8994, що належить до державної власності від 21.12.2021, у якому посилаючись на порушення умов п. 3.3. Договору, на підставі п. 12.7.1. Договору та ст. 782 Цивільного кодексу України повідомив про відмову від вказаного договору та зобов`язав відповідача протягом трьох робочих днів з дня отримання цього повідомлення повернути балансоутримувачу державне нерухоме майно, вказане в п. 1.1. Умов, підписавши акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності з обов`язковим зазначенням дати підписання.

Вказане повідомлення було отримано відповідачем 15.03.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103283296699

Проте, доказів сплати орендної плати у розмірі 18310,12 грн матеріали справи не містять, так само як і не містять доказів повернення відповідачем орендованого приміщення за актом приймання-передачі, що свідчить про неналежне виконання відповідачем господарських зобов`язань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 18310,12 грн.

Щодо вимоги позивача про виселення відповідача з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень (кабінети №№ 306, 308, 310, 312, 314, 316) загальною площею 116,10 кв.м. на третьому поверсі редакційно-видавничого корпусу за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Судом встановлено, що у грудні 2023 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстрой», третя особа Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами про просить виселення ТОВ «Київстрой» із орендованого майна та стягнення 157119,15 грн за Договором оренди №8994 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.12.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/19994/23, яке набрало законної сили, зокрема, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Київстрой» з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень (кабінети №№ 306, 308, 310, 312, 314, 316) загальною площею 116,10 кв.м. на третьому поверсі редакційно-видавничого корпусу за адресою: м. Київ, проспект Перемоги (Берестейський), 50.

У вказаному рішенні від 03.04.2024 суд дійшов висновку, що позивачем дотримано встановлений умовами Договору та приписами законодавства порядок дострокового припинення договору, а тому, спірний Договір вважається припиненим між сторонами 15.03.2023.

Також у зазначеному рішенні судом зазначено, що оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву належним чином повідомило ТОВ «Київстрой» про його обов`язок повернути майно балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі (повернення) майна, в той час як ТОВ «Київстрой» цієї вимоги не було виконано та доказів підписання акту про повернення орендованого майна суду не надано, суд дійшов висновку про порушення ТОВ «Київстрой» положень чинного законодавства та умов Договору в частині звільнення орендованого майна, а тому наявні підстави для примусового виселення орендаря із орендованого приміщення

Згідно пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи вищевикладене, оскільки спір в частині виселення ТОВ «Київстрой» з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень (кабінети №№ 306, 308, 310, 312, 314, 316) загальною площею 116,10 кв.м. на третьому поверсі редакційно-видавничого корпусу за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50 вже вирішено судом при розгляді справи №910/19994/23 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, рішення суду у якій набрало законної сили, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі №910/982/24 в частині позовних вимог Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами про виселення ТОВ «Київстрой» з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень (кабінети №№ 306, 308, 310, 312, 314, 316) загальною площею 116,10 кв.м. на третьому поверсі редакційно-видавничого корпусу за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50 підлягає закриттю.

Щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача пені у розмірі 4307,56 грн, інфляційних втрат у розмірі 158,57 грн та неустойки у розмірі 51215,84 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п.3.8. Договору на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Крім того, частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено санкцію за порушення зобов`язання повернення речі, а саме, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що якщо орендар не повертає Майно після отримання від Балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майно після дати припинення цього договору.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та неустойки, з урахування п.16. Умов судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин чи погашення заборгованості за Договором.

Щодо розподілу судового збору.

Згідно частини 3 статті 231 ГПК України суд при закритті провадження у справі, в тому числі вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Умовами статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/982/24 на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, в частині виселення відповідача, суд зазначає, що за клопотанням позивача йому підлягає поверненню сплачена сума судового збору у розмірі 3028 грн, проте на момент винесення судового рішення суд позбавлений можливості повернути визначену суму судового збору, у зв`язку з відсутністю клопотання позивача про це.

В іншій частині позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстрой» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, офіс 35/1; ідентифікаційний код 43690046) на користь Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 50; ідентифікаційний код 05905668) заборгованість у розмірі 18310 (вісімнадцять тисяч триста десять) грн 12 коп., пеню у розмірі 4307 (чотири тисячі триста сім) грн 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 158 (сто п`ятдесят вісім) грн 57 коп., неустойку у розмірі 51215 (п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятнадцять) грн 84 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Провадження у справі №910/982/24 в частині позовних вимог Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами про виселення ТОВ «Київстрой» з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень (кабінети №№ 306, 308, 310, 312, 314, 316) загальною площею 116,10 кв.м. на третьому поверсі редакційно-видавничого корпусу за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50 закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 21.06.2024

Суддя Я.В. Маринченко