Рішення

від 21.06.2024 по справі 910/2350/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2024Справа № 910/2350/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Приватного підприємства «Деліція Технолоджі»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна»

про стягнення 51572,33 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Приватне підприємство «Деліція Технолоджі» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» про стягнення 51572,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі №910/9627/22 встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 460467,26 грн, яку відповідачем було сплачено 09.11.2023. Так, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з серпня 2022 року по жовтень 2023 року у розмірі 51572,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 25.03.2024, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.04.2024 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 15.04.2024. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 09.04.2024.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 29.05.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, Приватне підприємство «Гурметбек» (після зміни найменування - Приватне підприємство «Деліція Технолоджі» у справі №910/9627/22 зверталось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФС Україна» про стягнення 547456,67 грн, а саме 478057,11 грн страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, 60428,44 грн пені, 3671,12 грн процентів річних, 5300 грн витрат на проведення експертизи та витрат по сплаті судового збору в сумі 8211,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань як страховиком за Договором добровільного страхування автотранспорту № СAS0053718 від 23.12.2021 року в частині виплати страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, нарахування інфляційних втрат у справі №910/2350/24 позивачем здійснено за період з червня по липень 2022 року.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі №910/9627/22 рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 про відмову у задоволенні позову скасовано.

Прийнято нове рішення по справі №910/9627/22, яким позов Приватного підприємства «Гурметбек» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» про стягнення 547456,67 грн задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» на користь Приватного підприємства «Гурметбек» 460467,26 грн страхового відшкодування, 60428,44 грн пені, 2876,34 грн 3% річних, 17589,85 грн інфляційних втрат, 5300 грн витрат по проведенню експертизи, 8199,53 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» на користь Приватного підприємства «Гурметбек» 12299,30 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

У вказаній справі суд дійшов висновку про те, що спірна подія є страховим випадком, оскільки характер пошкоджень застрахованого автомобіля свідчить про їх отримання не внаслідок бойових дій.

Також судом у справі №910/9627/22 зазначено, що згідно зі Звітом про оцінку №128/22 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 24.08.2022, складеного ФОП «Щербатий А.А.» розмір матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу КТЗ), завданого власнику КТЗ Volvo FMX, державний номер НОМЕР_1 , складає 460467,26 грн та вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, наявність грошового зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна», підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі №910/9627/22 за участі тих самих сторін, яке набрало законної сили, а тому відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.

02.11.2023 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі №910/9627/22 Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 567160,72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №500201238 від 09.11.2023 із відповідним призначенням платежу.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зазначає, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. (пункт 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив його правильність та відповідність нормам чинного законодавства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 51572,33 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 25395057) на користь Приватного підприємства «Деліція Технолоджі» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, 2-В; ідентифікаційний код 42885788) інфляційні втрати у розмірі 51572 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят дві) грн 33 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 21.06.2024.

Суддя Я.В. Маринченко