Ухвала

від 24.06.2024 по справі 910/7723/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.06.2024Справа № 910/7723/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф Аналітікс»

про стягнення 38 620 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф Аналітікс» про стягнення 38 620 000,00.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Фактично позивачем пред`явлено одну вимогу майнового характеру про стягнення 38 620 000,00 грн.

Проте, доказів про сплату судового збору до суду не надано.

До позовної заяви подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що на всі банківські рахунки позивача накладено арешт, а тому відсутня можливість здійснити сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності перелічених умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приписи наведеної норми містять вичерпний перелік підстав, за яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Проте, позивач не довів суду наявність передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для відстрочення сплати судового збору. При цьому доказів на обґрунтування своїх аргументів в клопотанні до позовної заяви не долучено.

З огляду на наведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 847 840,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів засобами поштового зв`язку є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з долученого опису вкладення вбачається, що в переліку направлених документів відсутнє посилання про долучення копії позовної заяви.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити у тому числі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

З наведених підстав позовна заява залишається без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору, належні докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Т.Ю.Кирилюк