Рішення

від 24.06.2024 по справі 910/4593/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2024Справа № 910/4593/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтік", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан", - про стягнення 12 921,21 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - ПрАТ "Страхова група "ТАС") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтік" (далі - ТОВ "Селтік") заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 12 921,21 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як роботодавець винної у вказаній ДТП фізичної особи, всупереч статтям 1172, 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, яка залишилась невідшкодованою після виплати страховиком відповідача страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2024 року вищенаведену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4593/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізичну особу ОСОБА_1 та Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (далі - ТДВ "Страхова компанія "Гардіан").

3 травня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 3 травня 2024 року, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що належним відповідачем у даній справі, на його думку, має бути страховик винуватця ДТП, оскільки завдані збитки в розмірі 32 438,61 грн не перевищують страхові ліміти за полісом № АР/4300991.

Жодних інших заяв чи клопотань від учасників даної справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2021 року о 13 годині 20 хвилин по проспекту Юрія Гагаріна (Леоніда Каденюка), 17-Б у місті Києві сталась ДТП за участі автомобіля "Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу "Mercedes-Benz Axor", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz Axor", державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб "Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив пункти 2.3 "б", 13.1 Правил дорожнього руху України. Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 047275.

Внаслідок вказаної ДТП пошкоджено автомобіль марки "Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_1 (застрахований транспортний засіб). Власником застрахованого автомобіля є фізична особа ОСОБА_2 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Пошкоджений транспортний засіб застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 13 січня 2021 року № FO-00899910.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2021 року в справі № 755/7160/21 водія транспортного засобу "Mercedes-Benz Axor", державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 2021 року власник застрахованого позивачем транспортного засобу звернувся до останнього із заявою про настання страхової події, а 21 квітня 2021 року - із заявою на виплату страхового відшкодування.

Судом також встановлено, що на підставі акта огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 19 квітня 2021 року, складеного за участі власника застрахованого транспортного засобу ОСОБА_2 та уповноваженого представника позивача ОСОБА_3 , а також ремонтної калькуляції від 20 квітня 2021 року № 10905_42 позивачем було складено страховий акт від 22 квітня 2021 року № 11936/42/921 (належні копії зазначених документів наявні в матеріалах справи). Відповідно до вказаного акта сума страхового відшкодування склала 32 438,61 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сума страхового відшкодування в розмірі 16 250,61 грн була перерахована позивачем на рахунок вигодонабувача за договором страхування, - ОСОБА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 26 квітня 2021 року № 178327. Зі змісту вказаного платіжного доручення вбачається, що сума страхового відшкодування була виплачена страхувальнику без ПДВ. Решта суми призначеного до виплати страхового відшкодування в розмірі 16 188,00 грн була зарахована позивачем в рахунок несплачених страхувальником страхових внесків за договором.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати (з урахуванням суми зарахованих зустрічних однорідних вимог у формі несплачених страхових внесків страхувальника).

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність винного в цій ДТП водія ОСОБА_1 , як особи, що на законних підставах експлуатувала транспортний засіб "Mercedes-Benz Axor", державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахована відповідачем у ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" на підставі полісу № АР/4300991 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, - 130 000,00 грн, франшиза - 1 300,00 грн).

Крім того, з складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 047275 вбачається, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом "Mercedes-Benz Axor", державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП був працівником ТОВ "Селтік" та виконував трудові обов`язки. Дана обставина також не заперечувалася відповідачем у його відзиві на позовну заяву.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АР/4300991 та положення статей 12, 22, 29 Закону, статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 ЦК України, у ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" в зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до ПрАТ "Страхова група "ТАС" у межах ліміту відповідальності, визначеного вказаним полісом, що дорівнює 130 000,00 грн, та за вирахуванням суми франшизи - 1 300,00 грн.

Судом встановлено, що вищезазначеною страховою компанією лише сплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 19 517,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30 липня 2021 року № 18606 на вищевказану суму, копія якого наявна матеріалах справи.

Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження розрахунку цієї суми, а також відомості про коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.

За частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, у зв`язку з чим страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно із статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, у якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У свою чергу, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц.

У той же час, у матеріалах даної справи відсутні докази відмови страховика винної у вчиненні ДТП особи у виплаті страхового відшкодування на суму 11 621,21 грн (32 438,61 грн (загальна сума завданих збитків) - 19 517,40 грн (виплачена ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" сума страхового відшкодування) - 1 300,00 грн (франшиза), як і будь-які докази на підтвердження відсутності у ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" обов`язку здійснити позивачу виплату цієї суми.

Страховик відповідача у даній справі, будучи належним чином повідомленим про розгляд даної справи, не подав жодних заперечень проти призначеної до виплати позивачем суми страхового відшкодування власнику застрахованого транспортного засобу "Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_1 . Такі заперечення також відсутні і в доданих до позову ПрАТ "Страхова група "ТАС" документах.

У матеріалах справи відсутнє й рішення суду, що набрало законної сили, у якому встановлено факт відсутності в ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" обов`язку сплатити страхове відшкодування у повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ "Селтік" на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 11 621,21 грн. Відтак, позовна вимога у вищевказаному розмірі є необґрунтованою, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Разом із цим, оскільки у ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" не виникло обов`язку зі сплати страхового відшкодування у розмірі 1 300,00 грн, яка є сумою франшизи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження оплати позивачу зазначеної суми або обґрунтованих заперечень щодо її несплати, суд дійшов висновку про законність та доведеність вимоги ПрАТ "Страхова група "ТАС" до ТОВ "Селтік" щодо стягнення цієї суми грошових коштів.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, позовні вимоги ПрАТ "Страхова група "ТАС" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтік" (02090, місто Київ, вулиця Алма-Атинська, будинок 8; ідентифікаційний код 23245193) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243) 1 300 (одну тисячу триста) грн 00 коп. відшкодування матеріальної шкоди та 302 (триста дві) грн 80 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24 червня 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко