Рішення

від 11.06.2024 по справі 910/3012/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2024Справа № 910/3012/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участі секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справа

за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська аграрна компанія "ПівденьінвестЛенд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНА"

про стягнення 2 543 217,49 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська аграрна компанія "ПівденьінвестЛенд", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНА" з вимогою про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 21-1KV0170 від 3 червня 2021 року в розмірі 2 543 217,49 грн., з яких: 1 244 407,66 грн. - сума заборгованості за кредитом (основним боргом), 1 244 407,67 грн. - сума заборгованості перед бюджетом, 53 152,16 грн. - проценти за користування кредитом, 1 250,00 грн. - комісія за управління кредитом.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 1. правом на подачу відзивів на позов не скористався. У судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом розміщення інформації на сторінці Господарського суду міста Києва на офіційному вебпорталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет на виконання вимог ст. 122 ГПК України, ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 №1207-VII, ст. 1-1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014 №1632-VII.

21.05.2024 та 22.05.2024 відповідач 2. подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на підписання договору позики його директором з перевищенням повноважень, оскільки загальні збори товариства не давали згоди на укладення такого правочину.

21.05.2024 відповідач через канцелярію суду та 22.05.2024 поштою (здано на поштове 20.05.2024) подав зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки № 21-1ZP0338 від 03.06.2021 недійсним.

Ухвалою суду від 27.05.2024 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 11.06.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2021 р. між позивачем (банком) та відповідачем 1. (позичальником) був укладений Кредитний договір № 21-1KV0170, згідно умов якого позивач зобов`язався відкрити відповідачу 1. відновлювальну кредитну лінію з лімітним кредитом у 3 000 000 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту 02.06.2023, а відповідач 1. зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за кредит, комісію за відкриття кредитної лінії, інші плати за договором, у розмірах та на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1.1.1 ст. 3 Кредитного договору процентна ставка за кредитом є змінюваною та відповідає розміру Базової процентної ставки.

Згідно з п. 3.1.1.2 ст. 3 Кредитного договору розмір базової процентної ставки за кредитом на дату підписання Договору становить 12,90 (дванадцять цілих дев`яносто сотих) % річних (Індекс UIRD (3 міс.) за банківський день, що передує даті підписання Договору становить 6,90 (шість цілих дев`яносто сотих) %.

Відповідно до п. 3.1.1.4 ст. 3 Кредитного договору максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом позичальника становить 30,0 (тридцять) % річних.

Згідно з п. 3.1.1.5 ст. 3 Кредитного договору мінімальний розмір базової процентної ставки за кредитом позичальника становить 6 (шість) % річних.

Відповідно до п. 3.2.1 ст. 3 Кредитного договору розмір ставки комісії за відкриття кредитної лінії 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) % від ліміту кредитної лінії, зазначеного в підпункту 2.3.1 цього Договору.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 21-1КУ0170-0001 від 3 червня 2021 року до Кредитного договору № 21-1КУ0170 від 3 червня 2021 року сторони домовились внести до Кредитного договору, укладеного між сторонами, такі зміни:

1.1.1. Доповнити Статтю 1. «Терміни та їх визначення» Договору останніми абзацами в такій редакції:

«Агент - АТ «Укрексімбанк», якому Гарант відповідно до Порядку КМУ доручив надавати послуги, визначені Договором про надання державної гарантії та агентською угодою.

Гарант - Кабінет Міністрів України.

Договір про надання державної гарантії - Договір про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.20 № 13010-05/263, укладений між Гарантом і Банком, зі змінами та доповненнями.

Гарантія - грошове зобов`язання Гаранта перед Банком сплатити певну суму грошових коштів Банку у разі настання Гарантійного випадку, як передбачено положеннями цього Договору та Договору про надання державної гарантії.

Гарантійний випадок - Позичальник не здійснив планового платежу за Основним боргом згідно з графіком платежів за цим Договором і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль.

Зобов`язання з основного боргу (ЗОБ) - сума, що складається з Основного боргу та невикористаного Ліміту заборгованості, який розраховується як різниця між сумою Ліміту заборгованості, зазначеного у Графіку зміни Ліміту заборгованості, та сумою Основного боргу.

Порядок КМУ - Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року № 1151 зі змінами та доповненнями.

Проблемний кредит - частина Основного боргу, за яким Банку було виплачено Гарантом Суму сплати за Гарантією (ССГ).

Прострочена заборгованість перед бюджетом - сума, що була виплачена Гарантом за Проблемним кредитом, за вирахуванням сум, перерахованих на користь Гаранта в рахунок погашення заборгованості Позичальника перед бюджетом за виплаченими ССГ.

Сума сплати за гарантією (ССГ) - визначається як добуток суми простроченої заборгованості за Основним боргом за Кредитом, за яким настав та триває Гарантійний випадок, та ставки індивідуальної гарантії.»

Згідно з пп. 1.1.5 п. 1 Додаткової угоди викласти пункти 6.16 та 6.17 статті 6 «Порядок виконання позичальником основних зобов`язань» договору в такій редакції:

« 6.16. У разі порушення термінів/строків погашення Кредиту, процентів за Кредитом, комісії за управління під часткове забезпечення Гарантією, інших платежів за цим Договором (за виключенням порушення термінів/строків здійснення платежів за Кредитом у частині сплати суми Компенсації процентів у зв`язку з відсутністю грошових коштів на Ескроу рахунку протягом не більше 6 місяці поспіль), такі зобов`язання вважаються простроченими з дня, наступного за датою виконання, передбаченою умовами Договору та Банк відкриває відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості та переносить не сплачену у встановлений термін/строк частину заборгованості за Кредитом, Процентами за Кредитом, інших платежів за цим Договором на відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості.»

Відповідно до пп. 1.1.6 п. 1 Додаткової угоди доповнити п. 8.1. «Банк має право» статті 8. «Права сторін» Договору останніми підпунктами в такій редакції:

« 8.1.13. У разі настання Гарантійного випадку та здійснення Гарантом виплати ССГ за Проблемним кредитом Банк відображає в обліку виникнення заборгованості Позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ та застосовує інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким Проблемним кредитом.

« 8.1.12.14. метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Позичальника, Банк на виконання вимог чинного законодавства України, вимог передбачених Договором про надання державної гарантії та підпунктів 8.1.13 та 8.1.15 цього договору має право:

8.1.14.1. застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за Проблемним кредитом з метою погашення Простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені нарахованої на суму Простроченої заборгованості перед бюджетом за таким Проблемним кредитом;

8.1.14.2. здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з використанням усіх процесуальних прав, що надаються позивачу (окрім обмежень, встановлених у Договорі про надання державної гарантії), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

8.1.15 Кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за Проблемним кредитом, перераховуються Банком на Рахунок Гаранта в сумі, пропорційній Ставці індивідуальної гарантії за таким Проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким Проблемним кредитом та пені нарахованої відповідно до пункту 10.13 цього Договору), та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення Простроченої заборгованості перед бюджетом.

Відповідно до п.п. 1.1.9. п. 1 Додаткової угоди доповнити пункт 11.2 Статті 11 «Підтвердження сторін» Договору останніми підпунктами в таких редакціях:

11.2.23 Позичальник поінформував Поручителя і Позичальник/Поручитель визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати прострочену перед Державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за Кредитом з метою погашення Простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені, нарахованої на суму Простроченої заборгованості перед бюджетом відповідно до пункту 10.13 цього Договору.

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 03.06.2021 між позивачем (Банком), відповідачем 2. (Поручителем) та відповідачем 1. (позичальником) укладено договір поруки № 21-1ZР0338.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Договору поруки поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання Позичальником Основного зобов`язання за Кредитним договором № 21-1KV0170 від 03.06.2021 в повному обсязі.

Основне зобов`язання визначено пп. 1.1.2 п. І Договору поруки - усі та будь-які грошові зобов`язання Позичальника перед Кредитором, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення Кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені та штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування Кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за Кредитним договором, та усіх витрат Кредитора, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту.

Згідно з пп. 2.2 п. 2 Договору поруки Поручитель зобов`язується виконувати умови цього Договору у разі припинення Позичальника, а саме солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання Основного зобов`язання в повному обсязі будь-якими правонаступниками Позичальника.

Відповідно до пп. 3.1.2 п. 3 Договору поруки у випадках невиконання або неналежного виконання Позичальником або правонаступниками Позичальника основного зобов`язання або його частини вимагати виконання цього зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника.

Згідно з пп. 4.2.3 п. 4.2. Договору поруки у разі одержання письмового повідомлення Кредитора про невиконання або неналежне виконання Позичальником (його правонаступниками) Основного зобов`язання або неналежне виконання Позичальником (його правонаступниками) Основного зобов`язання повідомити про це Позичальника (його правонаступників), а у разі пред`явлення до Поручителя позову - подати клопотання про залучення позичальника (його правонаступників) до участі у справі.

Відповідно до пп. 6.1.9 п. 6 Договору поруки поручитель підтверджує, що укладенням цього Договору він надає свою згоду на забезпечення порукою, наданою цим Договором, у тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитного договору, що будуть внесені кредитором та позичальником (його правонаступниками) до Кредитного договору у майбутньому, у тому числі (але не виключно) змін та доповнень щодо реструктуризації та рефінансування заборгованості за Кредитним договором, продовження та скорочення строку кредитування за Кредитним договором, збільшення та зменшення розміру процентної ставки за Кредитним договором, збільшення та зменшення розмірів комісійної винагороди за Кредитним договором, встановлення нових та припинення діючих зобов`язань позичальника за Кредитним договором, а також інших змін та доповнень щодо змісту основного зобов`язання.

Додатковою угодою № 21-1ZР0338-0001 від 3 червня 2021 року до Договору поруки від 03.06.21 № 21-1ZР0338 сторони доповнили пункт 6.1 статті 6 «підтвердження» Договору поруки останніми підпунктами в таких редакціях, зокрема:

« 6.1.13. Поручитель обізнаний про те, що грошові зобов`язання Позичальника перед Кредитором зі сплати основного боргу за Кредитним договором частково забезпечені Гарантом на умовах Порядку та Договору про надання державної гарантії При цьому Поручителю відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії та умови Кредитного договору з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

6.1.16. Поручитель визнає та підтверджує, що Кредитор має всі повноваження стягувати Прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за Кредитним договором з метою погашення Простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пні розрахованої на суму Простроченої заборгованості перед бюджетом.

6.4.2 З метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України, статті 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених підпунктами 6.4.1 та 6.4.3 Договору. Кредитор на підставі Порядку та Договору про надання державної гарантії стягує прострочену заборгованість перед державним бюджетом та застосовує інші інструменти врегулювання заборгованості за Проблемним кредитом з метою погашення Простроченої заборгованості перед державним бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені, розрахованої за таким Проблемним кредитом.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи меморіальних ордерів №№ 242330 від 07.06.2021, 297885 від 08.06.2021, 342295 від 09.06.2021, 368417 від 10.06.2021, 482660 від 14.06.2021, 530362 від 15.06.2021, 619835 від 17.06.2021, 732468 від 22.06.2021 позивач надав відповідачу 1. на умовах строковості та повернення кредитні кошти по кредитному договору у розмірі 3 000 000 грн.

Згідно пояснень позивача, наявної в матеріалах справи банківської виписки за період з 03.06.2021 по 07.02.2024 гарантом 09.05.2023 було здійснено погашення простроченої основної заборгованості в сумі 1 244 407,67 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги невиконання відповідачем 1. зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів у визначений строк, забезпечені порукою.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, перерахував позичальнику кредитні кошти згідно умов договору, а останній не здійснив погашення кредитної заборгованості згідно умов договору.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повернення всієї суми одержаного кредиту суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм закону та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачені договором строки, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 1 244 407,66 грн. заборгованості за кредитом, 1 244 407,67 грн. заборгованості перед бюджетом, 53 152,16 грн. процентів за користування кредитом, 1 250,00 грн. комісії за управління кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача 2. про підписання договору його директором з перевищенням повноважень безпідставні, оскільки доказів визнання в установленому порядку договору недійсним суду не подано.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська аграрна компанія "ПівденьінвестЛенд" (75200, Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Кудрі, 3-Г, код 38694143) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНА" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова Михайла, 16, кв. 92, код 32809847) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112) 1 244 407 (один мільйон двісті сорок чотири тисячі чотириста сім) грн. 66 коп. заборгованості за кредитом, 1 244 407 (один мільйон двісті сорок чотири тисячі чотириста сім) грн. 67 коп. заборгованості перед бюджетом, 53 152 (п`ятдесят три тисячі сто п`ятдесят дві) грн. 16 коп. процентів за користування кредитом, 1 250 (одну тисячу двісті п`ятдесят) грн. комісії за управління кредитом, 38 148 (тридцять вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 26 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 21.06.2023

Суддя О.М.Ярмак