Рішення

від 24.06.2024 по справі 910/20016/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2024Справа № 910/20016/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ"

до Київського фахового коледжу транспортної інфраструктури

про стягнення 179014,63 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Київського фахового коледжу транспортної інфраструктури (далі - Відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" (далі - Позивач) 179014,63 грн боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №9015001 від 01.05.2001, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити поставлену йому теплову енергію у вигляді гарячої води.

Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідача не було повідомлено про передачу третій особі права вимоги за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №9015001 від 01.05.2001. Відповідач також вважає, що надані позивачем дублікати облікових карток не можуть підтвердити факт здійснення господарської операції з постачання теплоенергії за Договором, оскільки ці документи не містять відомостей щодо осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також печатки енергопостачальної організації.

Позивачем було подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що всі первинні документи, складені в межах виконання договору, мають зберігатися також і у відповідача, адже договір передбачає обов`язок відповідача, як абонента звітувати про фактичне споживання теплової енергії (за наявності на будинкового приладу обліку).

Позивач зазначає, що наявність боргу у відповідача підтверджується:

- довідкою про стан розрахунків за спожиту від АТ «К.Енерго» теплову енергію за Договором № 9015001, яка підписана директором СВП «Київська енергопостачальна компанія» АТ «К.Енерго» - Л.М. Куніним та скріплена печаткою СВП «Київська енергопостачальна компанія» АТ «К.Енерго», згідно з якою за відповідачем станом на 01.01.2021 наявна заборгованість у розмірі 179014,63 грн. Позивач, звертає увагу, що вищевказана Довідка про стан розрахунків містить інформацію про здійснення відповідачем оплат у спірному періоді в рахунок часткового погашення заборгованості за поставлену теплову енергію за Договором, що не спростовано відповідачем, а відтак додатково підтверджує факт реальності поставки теплової енергії у спірний період відповідачу;

- витягом з Додатку 1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, який був долучений до позовної заяви, в якому міститься вся інформація про боржника та підтверджує право вимоги на дебіторську заборгованості (результати аукціону розміщені за посиланням дублікатами облікових карток (табуляграм) про обсяги споживання теплової енергії за січень 2018 - квітень 2018 року;

- розрахунок заборгованості за спожиту від АТ «К.Енерго» теплоенергію з призначенням платежу.

Позивач також зауважує, що відповідач під час сплати за використану теплову енергію посилався в призначеннях платежу на акти приймання-передавання товарної продукції, а саме: акт 2/2018-9015001 від 26.03.18, акт 3/2018-9015001 від 26.12.18, а отже твердження відповідача про те, що він не отримував первинних документів від ПАТ «Київенерго» не відповідає дійсності, адже під час сплати відповідач посилався саме на первинні документи.

Позивач також зазначив, що видача дублікатів облікових карток за договором № 9015001 за період січня-квітня 2018 року не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків, а є документами, які лише дублюють, відтворюють зміст раніше виданого документу, що не може порушувати прав відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменоване з 01.01.2019 в АТ «Київенерго», та з 09.08.2019 - в АТ«К.ЕНЕРГО») та Київський технікум залізничного транспорту (перейменований в подальшому на Київський фаховий коледж транспортної інфраструктури) (далі - Абонент, Фаховий коледж) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9015001, де предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Пунктами 2.3.1 та 2.3.2 Договору визначено, що Абонент зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Додатком № 4 визначено, що сплата за використану теплову енергію виконується не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору № 9015001 визначено, що Абонент щомісяця з 12 по 15 числа самостійно отримує у районному відділі теплозбуту за адресою: вул. Довженка, буд. 2, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що обов`язок отримання розрахункових документів для сплати спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору покладено на Відповідача.

22.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Державним вищим навчальним закладом «Київський коледж транспортної інфраструктури» укладено Договір № 9015001 про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді) за державні кошти, згідно пп. 11.1 якого визначено, що даний договір укладено на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та у зв`язку з безперервним технічним процесом постачання теплової енергії Сторони дійшли згоди вважати додатками до даного Договору додатки до Договору на постачання теплової енергії від 01.05.2001 № 9015001, викладеного в новій редакції Договором про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) від 22.02.2018 № 9015001.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Учасник зобов`язується поставити Замовнику товар, а Замовник - прийняти й оплатити зазначений товар у порядку і строки, визначені цим Договором.

Строк (термін) поставки товарів до 31.12.2018. Місце поставки (передачі) товару - межа балансової належності (пункти 5.1. та 5.2. договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення. Відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення з 01.01.2018 (пункти 10.1 та 10.2 Договору).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання, внаслідок чого за період з 01.01.2018 по 01.05.2018 утворилась заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2023 становить 179014,63 грн.

Відповідач заперечень щодо суми заборгованості до суду не надав.

25.08.2021 заборгованість, яка виникла у відповідача перед АТ "К.Енерго" за Договором у розмірі 179014,63 грн, була придбана ТОВ "Спортсервіс-СТМ" (код 32826328) на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго" за лотом № 71, що підтверджується електронним протоколом № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з Додатку № 1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.

14.09.2021 ТОВ "Спортсервіс-СТМ" на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 змінено назву на ТОВ "Київенерго-Борг".

Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 до позивача від АТ "К.Енерго" перейшли всі права вимоги дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами, переліченими в Додатку № 1 до цього акту і жодних обмежень такого переходу прав вимоги вказаним актом не було встановлено.

З огляду на вказане позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 №9015001 у розмірі 179014,63 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт постачання теплової енергії за спірний період.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті поставленої теплоенергії за Договором в повному обсязі за спірний період суду не надано.

Також матеріали справи не містять й заперечень відповідача щодо суми заборгованості.

Отже, через неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині повної оплати за використану теплову енергію, за ним утворилася заборгованість, яка станом на 01.12.2023 становить 179014,63 грн, що підтверджується довідкою про стан розрахунків за спожиту від АТ «К.Енерго» теплову енергію за Договором № 9015001, яка підписана директором СВП «Київська енергопостачальна компанія» АТ «К.Енерго» - Л.М. Куніним та скріплена печаткою СВП «Київська енергопостачальна компанія» АТ «К.Енерго», згідно з якою за відповідачем станом на 01.01.2021 наявна заборгованість у розмірі 179014,63 грн.

25.08.2021 заборгованість, яка виникла у відповідача перед АТ "К.Енерго" за Договором у сумі 179014,63 грн, була придбана ТОВ "Спортсервіс-СТМ" (код 32826328) на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго" за лотом № 71, що підтверджується електронним протоколом № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з Додатку № 1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.

14.09.2021 ТОВ "Спортсервіс-СТМ" на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 змінено назву на ТОВ "Київенерго-Борг".

Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 до позивача від АТ "К.Енерго" перейшли всі права вимоги дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами, переліченими в Додатку № 1 до цього акту і жодних обмежень такого переходу прав вимоги вказаним актом не було встановлено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Суд зазначає, що межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового боржника, є істотними умовами цього договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, договір, укладений за результатами аукціону з продажу майна боржника в порядку статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства, у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ЦК України, є належною підставою для виникнення та існування обумовлених цим договором прав і обов`язків сторін.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, продаж майнових прав банкрута АТ "К.Енерго" на аукціоні, який відбувся 25.08.2021, був формою примусової реалізації активів банкрута з метою задоволення вимог кредиторів.

Оскільки правонаступництво відбулося не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, а за результатами проведення електронного аукціону з продажу майна (право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги) в процедурі банкрутства АТ "К.Енерго", тому отримання арбітражним керуючим згоди ТОВ "ХОЛД ГРУП" на проведення аукціону з продажу майна банкрута, не було потрібно та не передбачено законодавством України.

У зв`язку з укладенням між ТОВ "Київенерго-Борг" та АТ "К.Енерго", у процесі ліквідації останнього, правочину щодо відступлення права вимоги, відбулася заміна кредитора у грошовому зобов`язанні Київського фахового коледжу транспортної інфраструктури за Договором в загальному розмірі 179014,63 грн.

Що ж стосується заперечень відповідача, що долучені позивачем дублікати облікових карток не можуть підтвердити факт здійснення господарської операції з постачання теплоенергії за Договором, оскільки ці документи не містять відомостей щодо осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також печатки енергопостачальної організації, то суд зазначає наступне.

Відповідно до Національного стандарту України «Діловодство й архівна справа» ДСТУ 2732:2004 (https://vn.court.gov.ua/userfiles/27_2732-2004(1).pdf), дублікат оригіналу (службового документа) - це повторно оформлений службовий документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу.

Тобто дублікат документа повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб`єктом, який видав такий документ, є ліквідація (припинення діяльності) такого суб`єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб`єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву).

Отже, видача дублікату облікових карток за період січня-квітня 2018 року не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків, а є документами, які лише дублюють, відтворюють зміст раніше виданого документу.

Разом з цим, відповідачем не заперечується зміст дублікатів облікових карток, а також не наводиться жодного доказу того, що відображені в облікових картках відомості не відповідають тим, примірник яких був виданий постачальником теплової енергії.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача у сумі 179014,63 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідачем не спростована, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги ТОВ "Київенерго-Борг" до Київського фахового коледжу транспортної інфраструктури про стягнення суми боргу у розмірі 179014,63 грн, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Разом з цим, позивач, на підставі ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, просить суд у резолютивній частині рішення, ухваленого за результатом розгляду справи вирішити питання про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на суму основного боргу у розмірі 179014,63 грн за період з моменту винесення рішення у справі до моменту погашення боргу відповідачем.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зазначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення є правом суду, а не обов`язком.

При цьому судом ураховано, що позивачем пред`явлено позовні вимоги лише про стягнення з відповідача суми основного та нарахування відсотків в позові не заявлено.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, суд зазначає, що при вирішенні даного спору позивачем не було заявлено про стягнення 3% річних за загальний період прострочення з початку виникнення обов`язку відповідача по сплаті заборгованості, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї вимоги позивача.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позов у повному обсязі відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 167, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Київського фахового коледжу транспортної інфраструктури (м. Київ, пров. Я. Хомова, будинок 16; ідентифікаційний код 01118353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" (м. Київ, вулиця Рибальська, будинок 13; ідентифікаційний код 32826328) 179014 (сто сімдесят дев`ять тисяч чотирнадцять) грн 63 коп. заборгованості, а також 2148 (дві тисячі сто сорок вісім) грн 18 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.