Рішення

від 04.06.2024 по справі 911/1927/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1927/22

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні

заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/23 від 10.10.2023)про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогуу справіГосподарського суду Київської області № 911/1927/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстрансбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд»

простягнення 288492,43 грн.за участю представників:

позивача:Балюра А.С. адвокат, ордер від 02.11.2023 серія АІ № 1445967відповідача:не з`явилисясуть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстрансбуд» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» (далі відповідач) про стягнення 288492,43 грн., з яких 237185 грн. основний борг, 30000,72 грн. інфляційні втрати, 3809,07 грн. 3% річних, 17497,64 грн. пеня.

За наслідками розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстрансбуд» Господарським судом Київської області в порядку загального позовного провадження ухвалено рішення від 10.10.2023, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстрансбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» про стягнення 288492,43 грн. відмовлено повністю.

До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» надійшла заява від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/23 від 10.10.2023) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстрансбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 29700 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у даній справі прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/23 від 10.10.2023) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розгляду, призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 28.11.2023 о 10:50. Запропоновано позивачу до початку судового засідання подати до суду заперечення чи пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» надійшла заява від 27.11.2023 (вх. № суду 4900/23 від 27.11.2023) про розгляд справи без участі.

На електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстрансбуд» надійшло клопотання від 27.11.2023 № 27-11/23-3 (вх. № суду 22123/23 від 27.11.2023) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якій позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстрансбуд» судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 29700 грн. або залишити вказану заяву без розгляду у разі підтвердження у судовому засіданні законних підстав для такого рішення. Мотивуючи подане клопотання позивач зазначає, що відповідач не долучив до поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу копію договору про надання правової допомоги, вказавши що її подано разом з відзивом. Згідно умов договору про надання правової допомоги та додаткової угоди № 2 оплата послуг не може передувати складання акту приймання-передачі послуг, у призначенні платежу міститься посилання лише на договір, без зазначення додаткової угоди № 2. В той же час, в договорі вказано про надання правничої допомоги у двох справах № 911/1927/22 та № 911/1886/22, що в свою чергу може свідчити про перерахування відповідачем адвокату гонорару за надання правничої допомоги у справі № 911/1886/22, розгляд якої передував розгляду даної справи. На думку позивача, належними і допустимими доказами на підставі яких відповідач має право ініціювати перед судом стягнення витрат на професійну правничу допомогу на підставі заяви є лише додаткова угода № 2 та акт від 10.10.2023. Ненадання відповідачем на підтвердження заяви копій договору, рахунків на оплату, а також документів, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат оформлених згідно додаткової угоди № 2, є підставою для відмови у задоволенні поданої заявив в повному обсязі. Позивач звертає увагу суду на невідповідність матеріалам справи твердження Відповідача у Заяві про те, що у відзиві він заявляв, що докази щодо надання професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи та розрахунок суми фактичних витрат буде подано до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Зазначене по своїй суті є письмовим висловленням Відповідачем наміру звернутися із такою заявою, вказаний намір Відповідач помістив до описової, а не до прохальної частини відзиву. З огляду на вказане, позивач стверджує, що відповідач не дотримався вимог ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, без поважних причин не надав докази понесених ним судових витрат до закінчення судових дебатів. Відповідачу ніщо не заважало подати заяву із вимогою про стягнення з позивача судових витрат, з відповідними доказами, до закінчення судових дебатів в даній справі. Додатково Позивач просить суд звернути увагу не недобросовісну процесуальну поведінку Відповідача, який з метою безпідставного отримання грошових коштів Позивача майже вдвічі збільшив вказану в першій заяві по суті орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу. І це при тому, що докази в даній справі надавалися в основному Позивачем, а відзиви та заперечення Відповідача у справах № 911/1886/22 і № 911/1927/22 по своїй суті і обсягу ідентичні, позаяк правнича допомога в обох справах надавалася одним адвокатом. Також недобросовісність Відповідача проявляється у невідповідності даних про кількість судових засідань в даній справі у яких приймав участь його представник. У Заяві зазначено сім судових засідань, а в Акті від 10.10.2023 вісім.

Аналогічне клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстрансбуд» надійшло до суду через систему «Електронний суд» (вх. № суду 4916/23 від 28.11.2023).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2023, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги поданої ТОВ «Макстрансбуд» на рішення Господарського суду Київської області від 10.10.2023 по справі № 911/1927/22, матеріали даної справи витребувано у Господарського суду Київської області до суду вищої інстанції.

З огляду на витребування матеріалів даної справи до суду вищої інстанції та неможливістю розгляду поданої заяви, суд ухвалою від 27.11.2023 відклав розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/23 від 10.10.2023) про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Повідомив сторін, що продовження розгляду заяви відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області після повернення матеріалів справи з суду вищої інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у даній справі залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 10.10.2023 та повернуті матеріали господарської справи № 911/1927/22 до Господарського суду Київської області 10.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2024 у даній справі призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/22 від 10.10.2023) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в судовому засіданні на 04.06.2024 о 10:20.

Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача заперечив проти задоволення поданої відповідачем заяви про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з підстав викладених в клопотанні від 27.11.2023 № 27-11/23-3 (вх. № суду 22123/23 від 27.11.2023).

В судове засідання представник відповідача не з`явився, проте через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» надійшла заява від 09.05.2024 (вх. № суду 4965/24 від 09.05.2024) про розгляд справи без участі їх представника.

Згідно з ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/23 від 10.10.2023) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що відповідач в межах строку визначено положеннями Господарського процесуального кодексу України зробив відповідну заяву про подачу суду доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат та у строк визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подав суду відповідні докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/23 від 10.10.2023) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи, що рішення у даній справі ухвалене у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі, то подана заявником заява про стягнення витрат на правову допомогу розглядається у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі.

Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між адвокатським об`єднанням «Сокіл» (далі виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» (далі клієнт) укладено договір про надання правової допомоги від 14.11.2022 № 14/11/22 (далі договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати правову допомогу клієнту у справі № 911/1886/22 за позовом ТОВ «Автоспецтранс-Кр» до ТОВ «Компанія Київбуд» та № 911/1927/22 за позовом ТОВ «Макстрансбуд» до ТОВ «Компанія Київбуд» про стягнення грошових коштів в порядку та на умовах визначених цим договором, а клієнт зобов`язується у свою чергу оплачувати виконавцю гонорар за надання правової допомоги згідно ст. 3 даного договору (п. 1.1 договору).

У п. 3 договору сторони погодили, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами договору у додатковій угоді до даного договору.

Даний договір укладений на необмежений строк та набирає чинності з моменту його підписання (п. 5.1 договору).

Сторони підписали додаткову угоду від 14.11.2022 № 2 до договору про надання правової допомоги (далі додаткова угода), яка визначає розмір гонорару виконавця за надання правової допомоги клієнту по справі № 911/1927/22 у Господарському суду Київської області.

Згідно з п. 2 додаткової угоди, сторони погодили, що гонорар виконавця залежить від кількості годин, затрачених виконавцем на надання правової допомоги клієнту та вартості однієї години надання правової допомоги.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди гонорар за надання правової допомоги обраховується шляхом множення загальної кількості годин, затрачених виконавцем на надання правової допомоги клієнту, на вартість однієї години надання правової допомоги.

За домовленістю сторін вартість однієї години надання правової допомоги становить 2200 грн. Сторони погодили, що такий вид правової допомоги як участь у судовому засіданні обраховується за вартістю однієї години надання правової допомоги (2200 грн.) за кожне судове засідання, у якому приймав участь адвокат виконавця, незалежно від тривалості такого судового засідання (п. 4, 5 додаткової угоди).

У відповідності до п. 7 додаткової угоди правова допомога вважається наданою виконавцем після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Згідно з п. 8 додаткової угоди оплата гонорару здійснюється клієнтом, шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок виконавця, але в будь-якому разі не пізніше п`яти днів з дати підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги.

На виконання умов договору адвокатське об`єднання надало відповідачу передбачену договором правову допомогу в суді першої інстанції на суму 29700 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 10.10.2023 на суму 29700 грн., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін відповідача та адвокатського об`єднання, підписи яких скріплені їх печатками.

На підтвердження оплати наданих послуг з правової допомоги в сумі 29700 грн. відповідач надав суду банківські виписки від 03.01.2023, від 10.01.2023, від 27.01.2023, від 21.03.2023, від 27.03.2023, від 25.04.2023, від 27.06.2023, від 13.09.2023, від 29.09.2023.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Посилання позивача в клопотанні від 27.11.2023 № 27-11/23-3 (вх. № суду 22123/23 від 27.11.2023) на те, що відповідач не долучив до поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу копію договору, вказавши що її подано разом з відзивом не приймається судом до уваги при вирішені даного спору та відхиляється, позаяк договір про надання правової допомоги від 14.11.2022 № 14/11/22 подано разом з відзивом на позовну заяву, вимог щодо його повторного надання до заяви про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу положення ГПК України не встановлюють.

Посилання позивача на те, що згідно умов договору про надання правової допомоги від 14.11.2022 № 14/11/22 та додаткової угоди № 2 оплата послуг не може передувати складання акту приймання-передачі послуг, у призначенні платежу міститься посилання лише на договір, без зазначення додаткової угоди № 2, в той же час, в договорі вказано про надання правничої допомоги у двох справах № 911/1927/22 та № 911/1886/22, що в свою чергу може свідчити про перерахування відповідачем адвокату гонорару за надання правничої допомоги у справі № 911/1886/22, розгляд якої передував розгляду даної справи не приймається судом до уваги при вирішені даного спору та відхиляється з огляду на те, що вказане не впливає на розподіл судових витрат за надану професійну правничу допомогу, позаяк витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Посилання позивача на те, що ненадання відповідачем на підтвердження заяви копій договору, рахунків на оплату, а також документів, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат оформлених згідно додаткової угоди № 2, є підставою для відмови у задоволенні поданої заявив повному обсязі, не приймається судом до уваги при вирішені даного спору та відхиляється з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення судом додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Відповідачем не доведено обставин, які є підставою для відмови у задоволенні поданої заявив в повному обсязі.

Посилання позивача на те, що зазначення відповідачем у відзиві на позовну заяву, що докази щодо надання професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи та розрахунок суми фактичних витрат буде подано до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по своїй суті є письмовим висловленням Відповідачем наміру звернутися із такою заявою, вказаний намір Відповідач помістив до описової, а не до прохальної частини відзиву не приймається судом до уваги при вирішені даного спору та відхиляється з огляду на те, що відповідач належним чином в межах строку визначено положеннями Господарського процесуального кодексу України зробив відповідну заяву про подачу суду доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат та у строк визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України подав суду відповідні докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Твердження позивача про те, що відповідач не дотримався вимог ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, без поважних причин не надав докази понесених ним судових витрат до закінчення судових дебатів, позаяк відповідачу ніщо не заважало подати заяву із вимогою про стягнення з позивача судових витрат, з відповідними доказами, до закінчення судових дебатів в даній справі не приймається судом до уваги при вирішені даного спору та відхиляється з огляду на те, що відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідач у строк визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України подав суду відповідні докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, та до закінчення судових дебатів у справі відповідач зробив відповідну заяву про подачу суду доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Посилання позивача на недобросовісну процесуальну поведінку Відповідача, який з метою безпідставного отримання грошових коштів Позивача майже вдвічі збільшив вказану в першій заяві по суті орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу, а також недобросовісність Відповідача проявляється у невідповідності даних про кількість судових засідань в даній справі у яких приймав участь його представник, у Заяві зазначено сім судових засідань, а в Акті від 10.10.2023 вісім не приймається судом до уваги при вирішені даного спору та відхиляється з огляду на те, що у відповідності до положень ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Зазначення у Заяві про кількість судових засідань в даній справі у яких приймав участь представник відповідача сім судових засідань, а в Акті від 10.10.2023 вісім, могло бути через технічну помилку та не свідчить про недобросовісність Відповідача. Згідно протоколів судових засідань у даній справі представник приймав участь у судових засіданнях, які відбулися 22.11.2022, 10.01.2023, 14.02.2023, 21.03.2023, 25.04.2023, 06.06.2023, 22.08.2023, 26.09.2023, 10.10.2023.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц , в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (такий висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12 січня 2023 року у cправі № 911/272/21, від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, від 20 грудня 2022 року у cправі № 910/6310/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Виходячи з критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення відповідачем з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14700 грн., які відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи, не відповідають вказаним критеріям, оскільки виконані адвокатом роботи не пов`язані зі значною складністю справи, виконані роботи не потребують витрачення значного часу адвокатом, не мають великого обсягу наданих послуг, не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування матиме надмірний характер для позивача, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, а тому, з урахуванням зазначеного заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14700 грн. є необґрунтованими та нерозумними.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав покладення заявлених відповідачем до стягнення витрати в розмірі 14700 грн. на позивача.

Решта витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних із розглядом справи у розмірі 15000 грн. підлягають розподілу відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено в повному обсязі, то відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу покладається судом на позивача.

З огляду на викладене, суд частково задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/23 від 10.10.2023) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, 221, 232-233, 236-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/23 від 10.10.2023) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29700 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстрансбуд» (вул. Залізничників, 47, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50023, ідентифікаційний код 37861372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» (вул. Хмельницького Б., 8, с. Хотів, Обухівський р-н, Київська обл., 08171, ідентифікаційний код 39612040) 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київбуд» від 10.10.2023 (вх. № суду 19212/23 від 10.10.2023) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14700 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане додаткове рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту додаткового рішення 24.06.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк