Рішення

від 22.05.2024 по справі 911/2352/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2352/23

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області

до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю Нива Фарм, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Переяславське

про зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, припинення речових прав та витребування земельної ділянки

Представники сторін:

прокурор Недвига Н.О.;

позивача Денисенко О.М.;

відповідача 1 не з`явився;

відповідача 2 не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернувся керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" про зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, припинення речових прав та витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2020 р. у справі № 911/2825/19 про витребування із незаконного володіння ТОВ «Нива Фарм» земельної ділянки площею 1,7580 га з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області, стало відомо про те, що дана земельна ділянка припинила своє існування, як об`єкт цивільних прав шляхом об`єднання з іншими земельними ділянками в земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:03:001:0206.

Відповідачем 1 поданий відзив на позов, в якому зазначає, що ним не порушувались жодним чином права позивача, оскільки державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:03:001:0206 здійснена 08.08.2019 р. на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок та заяви ТОВ «Нива Фарм». Земельна ділянка з кадастровим номером 3225583600:03:001:0206 сформована за рахунок об`єднання земельних ділянок, зокрема і за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199.

Враховуючи наявну інформацію, підстав для відмови в проведенні державної реєстрації шляхом об`єднання та поділ земельних ділянок у державного реєстратора не було, обмеження зацікавлені особи не зареєстрували відповідно до вимог закону.

Таким чином Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області вважає, що не є належним відповідачем по даній справі, а тому просить суд замінити його на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

02.10.2023 р. Керівником Корюківської окружної прокуратури подано відповідь на відзив, в якому вважає відзив Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, обставинам справи та судовій практиці.

Відповідно до ч. 13 ст. 79 ЗК України, ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє своє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

З огляду на викладене, з метою відновлення порушеного права держави, яке полягає у витребуванні земельної ділянки в координатах, межах та конфігурації, що була передана безоплатно у власність фізичній особі відповідачу у справі № 911/2825/19, та забезпеченні його виконання, необхідно відновити становище, яке існувало до вчинення рішень та дій з об`єднання земельних ділянок та перереєстрації речових прав на новоутворений об`єкт, шляхом визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки площею 8,7900 га з кадастровим номером 3225583600:03:001:0206 та її скасування.

Задоволення такої вимоги надасть можливість позивачу оформити витребувану земельну ділянку, як об`єкт цивільних прав у спосіб, передбачений ст. 79-1 ЗК України, так і не завадить відповідачу забезпечити державну реєстрацію та речові права на решту земельних ділянок.

04.10.2023 р. відповідачем 2 поданий відзив на позов, в якому зазначає про те, що ТОВ «Нива Фарм» на підставі договору купівлі-продажу від 02.08.2018 р. придбало у громадянина Корнюхіна С.Г. земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199 площею 1,7580 га, та не знало щодо обставин набуття прав на землю первісним володільцем (продавцем) і покладалось на дані державного реєстру. Однак, при визначенні механізму приватизації земельної ділянки, держава не забезпечила належної правової процедури, з дотриманням принципів належного урядування та правової визначеності, яка б, для прикладу, передбачила обов`язок ГУ Держгеокадастру в Київській області здійснювати перевірку набувача на предмет використання, чи не використання ним свого права на приватизацію землі, тим самим захистити інших учасників правовідносин від негативних юридичних наслідків. Відсутність такого механізму та якості закону, позбавляє ТОВ «Нива Фарм» правомірних очікувань від подальшого придбання майна та впевненості в юридичних наслідках.

Відповідач 2 вважає, що в даному спорі необхідно керуватися ст. 388 ЦК України, в якій зазначено що право власника на витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо діє на підставі закону, нормативно-правового акту, що має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дій його норми.

Втручання є виправданим, якщо воно виробляється з наданням задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявність об`єктивної необхідності у складі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтереси держави, окремих регіонів, громад чи сфери людської діяльності.

Критерії пропорційності передбачають, що втручання в право власності буде розглядатись як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не буде досягнуто справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням та інтересами особи, яка так чи інакше змінюється від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між земельними ділянками, що ставляться для досягнення, та засобів, які використовуються. Неможливий баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і важкий тягар».

При цьому Європейський суд з прав людини у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визначає за державою досить широку "сферу розсуду", за одним поглядом, коли такий "розсуд" не обґрунтовується на розумних підставах.

Таким чином для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності чи недобросовісності набувача майна.

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяження це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, подання таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, добросовісна особа, яка набуває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, має повідомити про відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або випуск), що складаються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, на час укладання договору купівлі-продажу від 25.07.2018 р. було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості про які презюмуються правильними, доки не доведено протилежного, тому добросовісний набувач не повинен підтверджувати право власності та перевіряти висновки щодо попередніх переходів майна, а може діяти, викладаючи такі відомості, для знімків, які з точки зору розумового споживання (спостереження) може викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

Застосовуючи припис ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово та послідовно наголошував на тому, що втручання держави у право мирного володіння майном має відповідати певним критеріям, а саме: воно має відповідати принципові законності й переслідувати правомірну (легітимну) мету за допомогою засобів, які є достатньо домірними (пропорційними) меті, яку мають досягати.

Має бути розумне співвідношення доцільності між засобами, які були застосовані, та метою, яку прагнуть досягти за допомогою будь-яких заходів, вжитих державою, зокрема заходів, що позбавляють особу її майна.

Таким чином, відповідач 2 вважає, що обставинами, які підлягають з`ясуванню в даній справі є добросовісність набувача ТОВ «Нива Фарм» та дотримання трьох критеріїв, які слід оцінювати, враховуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном: чи можна вважати втручання законним аналізом; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Прокурором подана відповідь на відзив, в якій посилається на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав.

Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєння їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Таким чином, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199 не перестала існувати у натурі внаслідок її об`єднання в одну земельну ділянку з іншими, не відбулось виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, немає місця перетворення або переробка тощо, залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаної ділянки, зокрема, не відбулося зміни її цільового призначення, розташування тощо. За вказаних обставин існують всі правові підстави для витребування земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199 з незаконного володіння у ТОВ «Нива Фарм» на підставі ст. 388 ЦК України.

08.11.2023 р. відповідачем 2 подана заява про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що у позовній заяві йде посилання на неможливість виконання рішення господарського суду через те, що на момент ухвалення рішення по справі № 911/2825/19 реєстрація земельної ділянки була припинена, законодавцем передбачено право суду за заявою відповідної особи змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням в порядку, передбаченому ст. 331 ГПК України та ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження». Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України на підтвердження неможливості виконання судового рішення в цій справі у встановлений ним спосіб.

Розглянувши подану заяву, суд відмовив в її задоволенні, оскільки прокурором надані докази того, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого входять відповідні повноваження щодо забезпечення виконання рішення суду по справі № 911/2825/19 заходи щодо захисту поновленого права власності держави не вживались, а тому прокурор на підставі ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» звернувся з відповідним позовом до господарського суду.

Яготинська міська рада надіслала пояснення щодо заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду, в якій зазначає, що земельна ділянка площею 1,7580 га кадастровий номер 3225583600:03:001:0199 була виділена із земель державної власності внаслідок незаконного повторного використання гр. ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання. У подальшому вищевказану земельну ділянку об"єднано з іншими земельними ділянками з кадастровим номером 3225583600:03:001:0206, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, що порушує інтереси держави в особі Яготинської міської ради, як власника земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199, просить суд відмовити в задоволенні заяви.

Відповідачем 2 подано заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна строк позовної давності становить три роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України з 30 січня 2024 року на строк дії воєнного стану в Україні зупиняється перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України.

Ухвалою суду від 14.02.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.03.2024 р. по 12.04.2024 р., з 12.04.2024 р. по 22.05.2024 р.

Прокурор та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в засідання суду не з`явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином.

Представник відповідача 2 заперечував проти позовних вимог, просив суд в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» на підставі договору купівлі-продажу від 02.08.2018 р. було придбано у громадянина ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199, площею 1,7580 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2020 р. витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Нива Фарм на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03680, вул. Народного Ополчення, буд. 3, м. Київ; ідентифікаційний код 39411771) земельну ділянку площею 1,7580 га з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199 для ведення особистого селянського господарства на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 р. дане рішення залишено без змін.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-10-0.221-626/2-22 віл 20.01.2022 р. земельна ділянка з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199 за заявою ТОВ «Нива Фарм» об`єднана з іншими земельними ділянками у земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:03:001:0206. В результаті такого об`єднання земельна ділянка припинила своє існування як об`єкт цивільних прав.

Прокурор зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» не здійснило реєстрацію речового права власності на новостворений об`єкт в Державному реєстрі речових прав, чим порушило вимоги ст. 125 та 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 330223845 від 25.04.2023 р. дана реєстрація не здійснена.

Таким чином, згідно з положеннями ст. 79-1 ЗК України внаслідок державної реєстрації у Державному земельному кадастрі 08.08.2019 земельної ділянки площею 8,7900 га кадастровий номер 3225583600:03:001:0206 виник новий об`єкт цивільних прав. У той же час земельна ділянка площею 1,7580 га з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199, припинила своє існування, як об`єкт цивільних справ.

Неможливість виконання рішення суду у справі № 911/2825/19 підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-10-0-0.333-1654/2-22 від 22.02.2022 р.

Таким чином прокурор просить суд відновити порушене право держави, яке полягає у витребуванні земельної ділянки в координатах, межах та конфігурації, що була передана безоплатно у власність відповідачу у справі № 911/2825/19 та забезпеченні його виконання, необхідно відновити становище, яке існувало до вчинення рішень та дій з об`єднання земельних ділянок та перереєстрації речових прав на новоутворений об`єкт, шляхом визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки площею 8,7900 га кадастровий номер 3225583600:03:001:0206 та її скасування.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини 1 статті 388 ЦК України).

Власник майна з дотриманням ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 по справі № 911/3749/17, від 14.11.2018 по справі № 183/1617/16, від 21.11.2018 по справі № 44/1786/15).

Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №367/2022/15-ц від 29.05.2019).

Таким чином, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 125583600:03:001:0199 не перестала існувати у натурі внаслідок її об`єднання в одну земельну ділянку з іншими. Не відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення переробка тощо, залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаної ділянки, зокрема, не відбулося зміни її цільового призначення, розташування тощо.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого внесені відповідні повноваження, а також в разі відсутності такого органу.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і змінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовими для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді.

Таким чином, поняття інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

У даному випадку інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади в особі Яготинської міської ради, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини 1 статті 388 ЦК України).

У даних правовідносинах, органом, уповноваженим державою на захист інтересів держави є Яготинська міська рада Бориспільського району Київської області.

Корюківською окружною прокуратурою на адресу Яготинської міської ради направлено лист № 51-75-2597вих-23 від 12.06.2023 р. з пропозицією вжиття вичерпних заходів щодо усунення порушень.

Яготинська міська рада у своєму листі № 08-28/2589 від 15.06.2023 р. повідомила окружну прокуратуру, що жодні заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави не вживались, претензійно-позовна робота, спрямована на припинення незаконного користування земельними ділянками не проводилась та просить прокуратуру вжити заходи представницького характеру на захист інтересів держави.

Невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

В своїх заперечення відповідач 2 посилається на ст. 388 ЦК України, в якій зазначено про те, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння.

Суд звертає увагу відповідача 2 на те, що втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо діє на підставі закону, нормативно-правового акту, що має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дій його норми.

Втручання є виправданим, якщо воно виробляється з наданням задоволення суспільного та публічного інтересу, за наявність об`єктивної необхідності у складі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтереси держави, окремих регіонів, громад чи сфери людської діяльності.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК України). Якщо в такій ситуації пред`явлений позов про визнання недійсним договорів про відчуження майна, судам під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК України. У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Пунктами 38, 39 постанови Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 916/3727/15 передбачено, що за змістом статей 387, 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися вказаним майном в результаті його незаконного вибуття з володіння, за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна (пункт 34). Схожі за змістом правові висновки містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16, провадження № 14-2цс21 (пункти 148-150).

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ТОВ «Нива Фарм» критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Таким чином суд зазначає, що ТОВ «Нива Фарм» не нестиме індивідуальний та надмірний тягар у зв`язку із таким втручанням, оскільки ч. 1 ст. 661 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Тому, відповідач 2 не позбавлений права звернутись з відповідним позовом до суду про відшкодування завданих збитків.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Керівника Корюківської окружної прокуратури про зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, припинення речових прав та витребування земельної ділянки є обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача 2.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,7900 га з кадастровим номером 3225583600:03:001:0206 на території Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області.

3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» (08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 35652231) на користь держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:03:001:0199 загальною площею 1,7580 га, яка розташована на території Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 19.06.2018 року за № 10-5430/15-18-сг Корнюхіну С.Г.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» (08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 35652231) на користь Чернігівської обласної прокуратури (р/р UA248201720343140001000006008, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 24.06.2024 року.

Суддя Л.Я. Мальована