Ухвала

від 24.06.2024 по справі 916/2791/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2791/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Грушевського, буд. 95, код ЄДРПОУ 40916284) про забезпечення позову до подання позовної заяви за вх.№4-57/24 від 21.06.2024

особи, яких можуть стосуватись заходи забезпечення позову:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО ДІС (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, офіс 409, код ЄДРПОУ 42759761)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ДІС про стягнення заборгованості за договором шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ДІС в розмірі 387587,17 грн., які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, зокрема, про те, що:

- 21.08.2023 між ТОВ Фінансова компанія А-Фінанс (кредитор), ТОВ ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД (поручитель) та ТОВ АГРО ДІС (боржник) був укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання ТОВ АГРО ДІС усіх грошових зобов`язань перед кредитором у повному обсязі із договору фінансового лізингу №525Л/210823 від 21.08.2023 на суму 7823081,57 грн., укладеного між кредитором і боржником; у відповідності до п.2.3 договору поруки при виконанні поручителем грошових зобов`язань боржника, передбачених договором лізингу, до поручителя переходять права кредитора у тому зобов`язанні, в якому він задовольнив вимоги кредитора;

- на виконання умов договору поручителем (заявником) було сплачено лізингові платежі на загальну суму 387587,117 грн., шо підтверджується платіжними інструкціями від 24.04.2024 на суму 195358,14 грн. та від 01.05.2024 на суму 192229,03 грн.;

- заявник зазначає, що здійснена ним оплата на користь ТОВ Фінансова компанія А-Фінанс замість відповідача свідчить про неможливість ТОВ АГРО ДІС виконати власні грошові зобов`язання;

- заявник зауважує, що заходи забезпечення позову не порушують балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. До поданої заяви на підтвердження заявлених вимог додані наступні документи, зокрема, договір поруки від 21.08.2023; платіжна інструкція №1010 від 24.04.2024 на суму 195358,14 грн., платіжна інструкція №1070 від 01.05.2024 на суму 192229,03 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД за вх.№4-57/24 від 21.06.2024, господарський суд дійшов висновку про її повне задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову).

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв?язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У пункті 8.8 постанови від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі №910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас, судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі Продан проти Молдови Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін. Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд зазначає, що як вбачається з поданої заяви, заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ДІС в розмірі 387587,17 грн., які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах. При цьому, вказуючи, що предметом майбутнього позову буде вимога майнового характеру про стягнення 387587,17 грн.

Господарський суд, проаналізувавши заяву ТОВ ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти на рахунках ТОВ АГРО ДІС, дійшов висновку про задоволення заяви та накладення арешту на грошові кошти ТОВ АГРО ДІС у межах суми 387587,17 грн., оскільки, враховуючи предмет майбутнього позову та зазначені заявником обставини та надані на їх підтвердження документи в сукупності дають підстави вважати, що накладення арешту на кошти у межах майбутньої спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення майбутнього позову. Так, виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що позивач просить суд забезпечити позов лише в межах майбутнього спірного основного боргу, суд оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок їх невжиття, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми коштів 387587,17 грн., що відповідає розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, а також доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Господарський суд приймає до уваги те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїми коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові Об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №37з-23).

Одночасно суд вважає, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення порушення справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, при цьому заходи забезпечення позову мають суто процесуальний забезпечувальний характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення майбутньої справи по суті.

Згідно зі ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД про забезпечення позову до подання позовної заяви за вх.№4-57/24 від 21.06.2024. При цьому, господарський суд звертає увагу заявника, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи, що застосування зустрічного забезпечення позову відповідно до ч.1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, господарський суд не вбачає на даний час підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, на даний час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків інших учасників справи у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову. При цьому, господарський суд роз`яснює учасникам про можливість подання до суду відповідного клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД за вх.№4-57/24 від 21.06.2024 - задовольнити.

2.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю АГРО ДІС (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, офіс 409, код ЄДРПОУ 42759761) у межах суми 387587,17 грн., які обліковуються на рахунках у банках або інших фінансових установах, виявлених державним або приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Грушевського, буд. 95, код ЄДРПОУ 40916284).

Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО ДІС (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, офіс 409, код ЄДРПОУ 42759761).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в строк, встановлений Законом України Про виконавче провадження.

Ухвала набирає законної сили 24.06.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Бездоля Юлія Сергіївна