Рішення

від 11.06.2024 по справі 920/1476/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.2024м. СумиСправа № 920/1476/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

За участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1476/23:

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 1/23, код ЄДРПОУ 42769539)

до відповідача Фізичної особи підприємця Пащетника Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 39263522),

про стягнення 4165 грн 72 коп. та зобов`язання повернути державне майно

за участю представників:

від позивача: Бояринова А.А.

від відповідача: не з`явився

від 3-ї особи: Гончаров Є.Ю.

1.Стислий виклад позицій сторін у справі.

1.1.19.10.2022 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд: 1) стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 4165 грн 72 коп., в тому числі: 1613 грн 82 коп. борг зі сплати орендної плати за договором оренди державного майна № 2313 від 27.10.2016, 1331 грн 60 коп. пеня, 1220 грн 30 коп. неустойка; 2) зобов`язати відповідача повернути державне нерухоме майно нежитлове прибудоване приміщення площею 29,3 кв. м. (на плані поз. літ. «П»), розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2 балансоутримувачу Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40000) за актом приймання-передавання майна.

1.2.В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за період жовтень 2021 року вересень 2023 року; відповідачу нарахована пеня за період з 16.11.2021 року до 21.11.2023 року в сумі 1331 грн 60 коп.; договір оренди розірваний з 27.09.2023, однак відповідач орендоване майно за актом приймання-передавання не повернув, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути балансоутримувачу державне нерухоме майно за актом приймання-передавання та стягнути з відповідача 1220 грн 30 коп. неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, п. 10.12 договору.

1.3.Відповідач у відзиві на позовну заяву проти вимог позивача заперечує, посилаючись на те, що договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем від 25.10.2019 в новій редакції не містить умов щодо його розірвання в односторонньому порядку. Стосовно нарахованої пені, відповідач вказує на те, що розрахунок позивачем здійснено без урахування шестимісячного строку нарахування пені, встановленого ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України. Вимога про стягнення неустойки є похідною вимогою у разі дострокового розірвання договору оренди державного майна, тому відповідач вважає її безпідставною, оскільки спірний договір не припинив дію і є дійсним.

1.4.Третя особа у письмових поясненнях (вх. № 16874 від 26.03.2024) зазначає, що відповідачем не спростовано відсутність належного виконання договірних зобов`язань щодо перерахування орендної плати за об`єкт оренди; приміщення балансоутримувачу не повернуто, тому вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

2.Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

2.1.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023, справу № 920/1476/23 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

2.2.У позовній заяві позивач просив суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 39263522, 40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2), оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки балансоутримувача орендованого державного майна.

2.3.Ухвалою від 28.12.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 920/1476/23, призначив підготовче засідання на 29.01.2023, 11:00; відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації. Позивачу направити копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи, докази такого направлення надати суду. Відповідачу надав п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до ст. 167 ГПК України. Встановив третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду пояснення щодо позову відповідно до ст. 168 ГПК України.

2.4.03.01.2024 на виконання ухвали Господарського суду Сумської області від 28.12.2023 позивач листом № 10-125-00004 від 03.01.2024 (вх. № 40 від 03.01.2024) подав до суду докази направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

2.5.У судовому засіданні 29.01.2024 Господарський суд Сумської області, за участю представника позивача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 26.02.2024, 11:30; повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце судового засідання в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

2.6.26.02.2024 представник відповідача подав до суду клопотання (вх. № 1029 від 26.02.2024) про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.

За поданою заявою 26.02.2024 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

2.7.У судовому засіданні 26.02.2024 Господарський суд Сумської області, за участю представників сторін, постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів; оголошення перерви в судовому засіданні до 11.03.2024, 12:30.

2.8.07.03.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 1283 від 07.03.2024), в якому проти вимог позивача заперечує, посилаючись на те, що договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем від 25.10.2019 в новій редакції не містить умов щодо його розірвання в односторонньому порядку. Стосовно нарахованої пені, відповідач вказує на те, що розрахунок позивачем здійснено без урахування шестимісячного строку нарахування пені, встановленого ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України. Вимога про стягнення неустойки є похідною вимогою у разі дострокового розірвання договору оренди державного майна, тому відповідач вважає її безпідставною, оскільки спірний договір не припинив дію і є дійсним.

2.9.11.03.2024 представник відповідача подав до суду клопотання (вх. № 698 від 11.03.2024) про долучення до матеріалів справи доказів відправлення учасникам справи відзиву на позовну заяву від 06.03.2024.

2.10.Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 12:29 до 13:06 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу «Тривога. Сумська область»), судове засідання у справі 11.03.2024 не відбулось.

З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання іншу дату судового засідання. Ухвалою від 11.03.2024 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 08.04.2024, 12:00.

2.11.Від третьої особи надійшли пояснення щодо відзиву № 01-19/202403 від 19.03.2024 (вх. № 1687 від 26.03.2024, № 1033, № 1037 від 08.04.2024), в яких зазначає, що відповідачем не спростовано відсутність належного виконання договірних зобов`язань щодо перерахування орендної плати за об`єкт оренди; приміщення балансоутримувачу не повернуто, тому вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

2.12.У судовому засіданні 08.04.2024 Господарський суд Сумської області, за участю представників сторін, постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. № 1283 від 07.03.2024) до розгляду; оголошення перерви в судовому засіданні до 22.04.2024, 10:30.

2.13.12.04.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив № 10-125-01591 від 04.04.2024 (вх. № 2097 від 12.04.2024), в якому зазначає, що враховуючи існування заборгованості відповідача з орендної плати понад три місяці, наявні підстави для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, відповідно до п. 10.7 договору. Пеня нарахована відповідачу за прострочення перерахування орендної плати, згідно п. 3.7 договору, та наявність внесеного завдатку не впливає на нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов`язання. Враховуючи, що майно відповідачем не повернуто, акт приймання-передавання не підписаний, позивачем нарахована неустойка за несвоєчасне повернення державного майна.

2.14.16.04.2024 від третьої особи надійшли докази надсилання копії пояснення щодо відзиву сторонам справи, згідно листа № 01-19/246 від 09.04.2024.

2.15.22.04.2024 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2255 від 22.04.2024, вх. № 2261 від 22.04.2024).

2.16.У судовому засіданні 22.04.2024 Господарський суд Сумської області, за участю представників сторін, керуючись ст. 42, 177, 181, п. 3 ч. 2 ст. 185, ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.05.2024, 11:00.

2.17.У судовому засіданні 20.05.2024 Господарський суд Сумської області, за участю представників сторін, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 03.06.2024, 12:30. Судове засідання закінчено на стадії дослідження доказів.

2.18.Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 12:33 до 12:49 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу «Тривога. Сумська область»), судове засідання у справі 03.06.2024 не відбулось.

З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання іншу дату судового засідання. Ухвалою від 03.06.2024 Господарський суд Сумської області призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи на 11.06.2024, 11:15.

2.19.11.06.2024 представник відповідача, адвокат Моісеєнко Василь Володимирович, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 3376 від 11.06.2024), у зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 11.06.2024.

2.20.Суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом суду, а не обов`язком і для відкладення розгляду справи сторона, яка просить про відкладення, повинна довести неможливість проведення розгляду справи у даному судовому засіданні, з урахуванням ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України.

2.21.Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи можуть взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду або поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

2.22.Можливістю взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно ст. 197 Господарського процесуального кодексу України відповідач та його представники не скористались.

2.23.Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

2.24.Відповідачем не доведено належними доказами обставини, які унеможливлюють залучення іншого представника, аргументів щодо неможливості розгляду справи без представника відповідача. Явку учасників справи в судове засідання обов`язковою суд не визнавав.

2.25.З огляду на викладене, Господарський суд Сумської області у судовому засіданні 11.06.2024 постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 3376 від 11.06.2024).

2.26.Представник позивача у судовому засіданні 11.06.2024 підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник третьої особи просить суд задовольнити позов.

2.27.Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

3.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1.27.10.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (орендодавець), та відповідачем Фізичною особою підприємцем Пащетником Віктором Івановичем (орендар) укладено договір оренди державного майна за № 2313, відповідно до умов якого, РВ Фонду державного майна України по Сумській області передає, а відповідач приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлове прибудинкове приміщення площею 29,3 кв. м. (на плані позн. літ. «П»), розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, що перебуває на балансі Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.08.2016 і становить за незалежною оцінкою 33910,00 грн.

3.2.Майно передається в оренду з метою розміщення складу (п. 1.2 договору).

3.3.Факт передачі нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 27.10.2016 (а. с. 18).

3.4.Договір укладено строком на 2 роки і 360 днів, що діє з 27 жовтня 2016 року до 21 жовтня 2019 року включно (п. 10.1 договору).

3.5.Договором про внесення змін від 14.06.2019 до договору оренди державного майна № 2313 від 23.10.2016 було змінено орендодавця на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (позивач), у зв`язку з реорганізацією, на підставі наказу Фонду державного майна України № 40 від 17.01.2019 «Про реорганізацію регіональних відділень», утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях шляхом злиття Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області.

3.6.Договором про внесення змін від 25.10.2019 до договору оренди державного майна № 2313 від 23.10.2016 викладено в новій редакції розділи 1-11.

3.7.Відповідно до п. 1.1 договору в редакції 25.10.2019, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлове приміщення (на плані позн. літ. «П») площею 29,3 кв. м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, що перебуває на балансі Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30.06.2019 і становить за незалежною оцінкою 34440,00 грн.

3.8.Згідно з розрахунком плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна від 25.10.2019, вартість державного нерухомого майна нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, площею 29,3 кв. м. за незалежною оцінкою станом на 30.06.2019 становить 34440 грн 00 коп., орендна плата без ПДВ 427 грн 00 коп. (50% - 213,50 грн.).

3.9.Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2019 року 427 грн 00 коп. Розмір орендної плати за перший місяць оренди жовтень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляцій за жовтень місяць 2019 року.

3.10.Відповідно до пункту 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

3.11.Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати (п. 3.7 договору).

3.12.Згідно з п. 10.1 договору, в редакції 25.10.2019, цей договір діє з 22 жовтня 2019 року до 16.10.2022 року включно.

3.13.Згідно з п. 10.3 договору, в редакції 25.10.2019, зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Усі зміни та доповнення до цього договору вносяться в тій самій формі, що й цей договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено законом.

3.14.Згідно п. 10.6 договору, в редакції 25.10.2019, чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря; відмови орендаря від перегляду розміру орендної ставки на вимогу орендодавця або порушення орендарем строку розгляду проекту змін та доповнень, передбачених п.п. 3.5,10.3 договору.

3.15.Сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар: користується майном не відповідно до умов цього договору; погіршує стан майна; не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд (повністю або частково); не робить згідно з умовами цього договору поточний ремонт майна; перешкоджає співробітникам орендодавця та/або уповноваженого органу управління здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору (п. 10.7).

3.16.У разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець)(п. 10.9).

3.17.Згідно листа № 18-212-01096 від 26.06.2023 про продовження договору оренди державного майна, позивач повідомив відповідача, що станом на 26.06.2023 заборгованість за договором оренди від 27.10.2016 № 2313 становить 2472 грн., по пені 357 грн 49 коп., у зв`язку з чим, відповідач має погасити існуючу заборгованість в термін до 14.07.2023. Крім того, позивач повідомив, що в разі непогашення заборгованості, договір оренди буде розірваний в односторонньому порядку.

3.18.04.07.2023 позивач направив відповідачу претензію № 18-125-01112 від 28.06.2023 про стягнення заборгованості та сплату штрафних санкцій, згідно якої просить терміново сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 2472 грн 73 коп., та заборгованість по пені 360 грн 88 коп. Відповідача попереджено про наслідки несплати існуючого боргу.

3.19.05.09.2023 позивач направив відповідачу повідомлення № 18-212-01445 від 04.09.2023 про відмову від договору оренди № 2313 від 27.10.2016, яким повідомлено, що станом на 04.09.2023 за відповідачем по вказаному договору оренди обліковується заборгованість з орендної плати до державного бюджету понад три місяці підряд в сумі 2800 грн 21 коп. (за період з жовтня 2021 року до липня 2023 року включно). У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором, Регіональне відділення повідомляє про відмову від договору оренди від 27.10.2016 № 2313. При цьому позивач зауважує, що згідно ч. 2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (а. с. 36-37).

3.20.Вказане повідомлення отримане 27.09.2023, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 38).

3.21.10.10.2023 позивач направив відповідачу лист № 18-212-01674 від 05.10.2023 про повернення майна за договором оренди № 2313 від 05.10.2023 (а. с. 45).

3.22.Відповідно до п. 10.9 договору, в редакції 25.10.2019, у разі припинення або розірвання договору, майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець).

3.23.Відповідно до п. 10.10 договору в редакції 25.10.2019, майно вважається поверненим балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець) з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складення акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

3.24.Пунктом 10.11 договору, в редакції 25.10.2019, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

3.25.Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 11613 грн 82 коп., пені в сумі 1331 грн 60 коп., неустойки в сумі 1220 грн 30 коп., та зобов`язання відповідача повернути державне нерухоме майно балансоутримувачу за актом приймання-передавання майна.

4.Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Щодо повернення державного нерухомого майна та стягнення неустойки.

4.1.Позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути державне нерухоме майно нежитлове прибудоване приміщення площею 29,3 кв. м. (на плані поз. літ. «П»), розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2 балансоутримувачу Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40000) за актом приймання-передавання майна, а також стягнути з відповідача неустойку в розмірі 1220 грн 30 коп.

4.2.Суд зазначає, що на час укладення спірного договору та укладення договорів про внесення змін, у тому числі від 25.10.2019, яким викладені розділи 1-11 в новій редакції, діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ.

4.3.На час виникнення спірних правовідносин вже діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, який введено в дію з 01.02.2020.

4.4.Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 03.10.2019 № 157-ІХ, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

4.5.Отже, Законом від 03.10.2019 № 157-ІХ чітко визначено, що після 01.07.2020 на правовідносини, що виникають із продовження договору оренди поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 918/977/20).

4.6.За приписами ст. 24 Закону, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

4.7.Суд установив, що за спірним договором з 2016 року відповідач має договірні стосунки із позивачем, останньою датою, до якої учасники визначили дію договору оренди є 16.10.2022 року.

4.8.Згідно листа № 18-212-01096 від 26.06.2023 про продовження договору оренди державного майна, позивач повідомив відповідача, що станом на 26.06.2023 заборгованість за договором оренди від 27.10.2016 № 2313 становить 2472 грн., по пені 357 грн 49 коп., у зв`язку з чим, відповідач має погасити існуючу заборгованість в термін до 14.07.2023. У вказаному листі позивач зазначає, що балансоутримувач не повідомив орендаря за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про припинення договору оренди, тому договір вважається таким, що продовжився на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Крім того, позивач повідомив, що в разі непогашення заборгованості, договір оренди буде розірваний в односторонньому порядку.

4.9.05.09.2023 позивач направив відповідачу повідомлення № 18-212-01445 від 04.09.2023 про відмову від договору оренди № 2313 від 27.10.2016, яким повідомлено, що станом на 04.09.2023 за відповідачем по вказаному договору оренди обліковується заборгованість з орендної плати до державного бюджету понад три місяці підряд в сумі 2800 грн 21 коп. (за період з жовтня 2021 року до липня 2023 року включно). У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором, Регіональне відділення повідомляє про відмову від договору оренди від 27.10.2016 № 2313. При цьому позивач зауважує, що згідно ч. 2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

4.10.10.10.2023 позивач направив відповідачу лист № 18-212-01674 від 05.10.2023 про повернення майна за договором оренди № 2313 від 27.10.2016.

4.11.Повідомлення орендодавцем орендаря про розірвання договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України.

4.12.Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором.

4.13.Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

4.14.Згідно п. 10.7 договору, в редакції 25.10.2019, сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар: користується майном не відповідно до умов цього договору; погіршує стан майна; не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд (повністю або частково); не робить згідно з умовами цього договору поточний ремонт майна; перешкоджає співробітникам орендодавця та/або уповноваженого органу управління здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору

4.15.Разом з цим, згідно з п. 10.3 договору, в редакції 25.10.2019, зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Усі зміни та доповнення до цього договору вносяться в тій самій формі, що й цей договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено законом.

4.16.Згідно п. 10.6 договору, в редакції 25.10.2019, чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря; відмови орендаря від перегляду розміру орендної ставки на вимогу орендодавця або порушення орендарем строку розгляду проекту змін та доповнень, передбачених п.п. 3.5,10.3 договору.

4.17.Отже, договір оренди, в редакції 25.10.2019 не містить умов щодо його розірвання в односторонньому порядку.

4.18.В обґрунтування вимоги щодо повернення державного майна, позивач посилається на ст. 782 Цивільного кодексу України, якою передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

4.19.Разом з цим, статтею 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ (в редакції, чинній на момент внесення змін до договору), передбачено, що відносини щодо оренди державного майна, або майна, що перебуває у державній чи комунальній власності, регулюються договором оренди, цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

4.20.Відповідно до ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

4.21.Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ (в редакції, чинній на момент внесення змін до договору), визначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

4.22.Зважаючи на викладене, в силу приписів частини 2 статті 4 ГК України та частини 3 статті 651 ЦК України, імперативні норми частини 1 статті 291 ГК України та частини 1 статті 26 Закону України № 2269-ХІІ як такі, що встановлюють особливості регулювання майнових (в даному випадку орендних) відносин оренди державного та комунального майна, підлягають переважному застосуванню перед нормою статтю 782 ЦК України, які містить відповідне загальне регулювання.

4.23.Оскільки у спірних правовідносинах припинення договору оренди державного майна у співвідношенні із загальним законом (стаття 782 ЦК України), спеціальним законом є чинний на той час Закон України № 2269-ХІІ, статтею 26 якого одностороння відмова від договору оренди не допускається, а умовами договору № 2313 відповідне право (на односторонню відмову від договору) також орендодавцю не надано та лише передбачено право на розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін (пункт 10.3 договору № 2313 в редакції від 25.10.2019), то саме вказаний спеціальний закон підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, та, як наслідок, суд дійшов висновку про недоведеність дострокового припинення договору № 2313 з 27.10.2016, у зв`язку з односторонньою відмовою позивача від цього договору згідно з листом-повідомленням.

4.24.Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 904/7077/20 від 05.07.2022.

4.25.Крім цього, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

4.26.У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

4.27.Згідно п. 5 Постанови № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», затвердженої КМУ від 27.05.2022, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

4.28.Пунктом 16 Постанови КМУ № 634 визначено орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.

4.29.Враховуючи п. 5 Постанови № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», та лист позивача № 18-212-01096 від 26.06.2023, договір № 2313 від 27.10.2016 (зі змінами 25.10.2019) є продовженим на період дії воєнного стану, та оскільки договір не може бути розірваним внаслідок односторонньої відмови, його дія не припинена і договір є чинним.

4.30.Отже, за змістом наведених положень Постанови КМУ № 634, встановлений автоматичний порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна з початку введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, за наступних умов:

- строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану;

- відсутність повідомлення балансоутримувачем орендаря з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

4.31.Оскільки строк дії договору оренди згідно з п. 10.1 (в редакції 25.10.2019) закінчується 16.10.2022, тобто в період дії воєнного стану, визначальним є з`ясування наявності виключного випадку згідно із п. 5 Постанови КМУ № 634, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавця та орендаряпро непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону «Про оренду державного та комунального майна», а також питання зворотної дії в часі приписів Постанови КМУ № 634.

4.32.Суд установив, що матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження повідомлення балоансоутримувачем відповідача, як орендаря про припинення дії договору оренди чи відмову у продовженні його дії, згідно вимог законодавства.

4.33.За цих обставин, зокрема, відсутності доказів обґрунтованого письмового звернення третьої особи до відповідача за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про відмову у продовженні договору оренди, відсутні підстави для застосування виключного випадку згідно із п. 5 Постанови КМУ № 634.

4.34.Досліджуючи питання зворотної дії в часі Постанови КМУ № 634, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

4.35.У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

4.36.За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

4.37.Рішенням Конституційного Суду України від 12.07.2019 року № 5-р(I)/2019 визначено, що за змістом ч. 1 ст. 58 Основного Закону України, новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

4.38.У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

4.39.Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 5-р/2018 від 22.05.2018).

4.40.Поряд з цим, суд звертає увагу на позицію Комітету міністрів РЄ, висловлену у Рекомендаціях CM/Rec (2007) 7 державам-членам щодо належного адміністрування. Так, у ст. 6 вказаних Рекомендацій зазначено, що державні органи діють відповідно до принципу правової визначеності. Вони не можуть вживати жодних заходів із зворотною силою, за винятком юридично обґрунтованих обставин.

4.41.Суд також враховує, що ЄСПЛ навіть допускає ретроактивну дію закону, коли це забезпечує захист суспільних інтересів, у тому числі уточнює початкові наміри законодавця (P. Plaisier B.V. v. the Netherlands, заява № 46184/16).

4.42.Так, у постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності (п. 50 вказаної постанови).

4.43.Враховуючи вищенаведене, чітку вказівку у п. 16 Постанови КМУ № 634 про продовження та припинення договорів оренди відповідно до п. 5 цієї постанови починаючи з 24 лютого 2022 року, має місце зворотна сила такого нормативно-правового акту в часі (ретроактивна дія). Така ретроактивна дія Постанови КМУ № 634 уточнює початкові наміри законодавця забезпечити правову визначеність орендаря в умовах воєнного стану.

4.44.За цих обставин, договір оренди державного майна № 2313 від 23.10.2016 зі змінами до нього є таким, що продовжився на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану автоматично, в силу прямої норми закону, що не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір. Для продовження договору оренди на строк, передбачений п. 5 Постанови КМУ № 634, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

4.45.Оскільки суд не встановив факту припинення договору оренди, у зв`язку з закінченням строку його дії (зокрема договір є автоматично продовженим в силу прямої норми закону), та враховуючи неможливість розірвання договору оренди державного майна в порядку односторонньої відмови від договору, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути балансоутримувачу за актом приймання-передавання державне нерухоме майно нежитлове прибудоване приміщення площею 29,3 кв. м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, а також відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1220 грн 30 коп. неустойки, нарахованої на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення майна.

Щодо стягнення орендної плати.

4.46.Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.47.Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

4.48.Частина 2 цієї статті передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

4.49.Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

4.50.Згідно із абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

4.51.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (ст. 626 ЦК України).

4.52.Відповідно до ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

4.53.Згідно зі ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

4.54.Згідно зі ст. 525, 526, Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.55.Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

4.56.Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.57.Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.58.Факт заборгованості відповідача за договором оренди підтверджується наданим позивачем розрахунком та не спростований відповідачем. Заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачем за період жовтень 2021 року вересень 2023 року становить 1613 грн 82 коп.

4.59.Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати за період жовтень 2021 року вересень 2023 року та підтвердження наявності заборгованості відповідача, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1613 грн. 82 коп. заборгованості зі сплати орендної плати.

Щодо стягнення пені.

4.60.Вважається, що боржник прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом (п. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

4.61.У відповідності до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

4.62.Згідно з приписами статей 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

4.63.Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

4.64.Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

4.65.За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.66.Частиною 4 статті 231 Цивільного кодексу України визначено, що розмір штрафних санкцій встановлюється законом. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договорі розмірі.

4.67.Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

4.68.Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

4.69.Однак, саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватись принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

4.70.Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

4.71.Згідно з поданим розрахунком, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1331 грн 60 коп., виходячи з суми заборгованості з орендної плати за період жовтень 2021 року вересень 2023 року, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором, у тому числі: за період з 16.11.2021 до 21.11.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за жовтень 2021 року - 244 грн. 64 коп.; за період з 16.12.2021 до 21.11.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за листопад 2021 року - 246 грн. 60 коп.; за період з 16.01.2022 до 21.11.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за грудень 2021 року - 248 грн. 08 коп.; за період з 16.02.2022 до 21.11.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за січень 2022 року - 251 грн. 30 коп.; за період з 16.03.2022 до 21.11.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за лютий 2022 року - 209 грн. 73 коп.; за період з 16.11.2022 до 21.11.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за жовтень 2022 року 154 грн. 86 коп.; за період з 16.12.2022 до 21.11.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за листопад 2022 року - 155 грн. 95 коп.; за період з 16.01.2023 до 27.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за грудень 2022 року - 157 грн. 04 коп.; за період з 28.09.2023 до 21.11.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за грудень 2022 року - 102 грн. 66 коп.; за період з 16.02.2023 до 27.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за січень 2023 року - 158 грн. 29 коп.; за період з 16.03.2023 до 27.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за лютий 2023 року - 159 грн. 40 коп.; за період з 16.04.2023 до 27.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за березень 2023 року 161 грн. 79 коп.; за період з 16.05.2023 до 27.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за квітень 2023 року - 162 грн. 12 коп.; за період з 16.06.2023 до 27.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за травень 2023 року - 162 грн. 93 коп.; за період з 16.07.2023 до 27.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за червень 2023 року - 164 грн. 23 коп.; за період з 16.08.2023 до 27.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за липень 2023 року 163 грн. 25 коп.; за період з 16.09.2023 до 27.09.2023, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за серпень 2023 року - 160 грн. 96 коп.

4.72.Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

4.73.Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

4.74.Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

4.75.Згідно зі ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

4.76.Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

4.77.У постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відхилив доводи заявника касаційної скарги про необхідність врахування правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19, та уточнив правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

4.78.З урахуванням положень ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, суд установив, що пункт 3.7 договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення «до дати фактичного виконання», тощо. Умову, передбачену у п. 3.7 договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

4.79.Розрахунок позивача перевірений судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff.

4.80.Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 472 грн 80 коп., нарахованої в межах строку, визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано). В іншій частині стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю, оскільки пеня в цій частині нарахована поза межами строку, визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

5.Розподіл судових витрат між сторонам.

6.1.Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця Пащетника Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до державного бюджету України (рахунок UA288999980313050093000018540, ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22080200, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача: 37970404, код класифікації доходів бюджету 22080200, МФО 899998) 1613 грн 82 коп. заборгованості з орендної плати, 472 грн 80 коп. пені.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця Пащетника Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (36014, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 1/23, код ЄДРПОУ 42769539) 2684 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4.В іншій частині позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 24.06.2024 (21.06.2024 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).

СуддяЄ.А. Жерьобкіна