Ухвала

від 24.06.2024 по справі 921/625/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 червня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/625/23 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву б/н від 21.05.2024 (вх. №4072 від 22.05.2024) Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання

у справі

за позовом Приватного підприємства Приватне мале підприємство Лотос (46003, місто Тернопіль, вулиця Бродівська, 44)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про усунення перешкод в користуванні майном.

За участю від:

позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 21.05.2024 (вх. №4072 від 22.05.2024) про визнання таким, що не підлягає до виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2024 у справі №921/625/23, яким його зобов`язано усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном - будівлею прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2246805661101, шляхом її звільнення на користь Приватного підприємства Приватне мале підприємство Лотос (46003, місто Тернопіль, вулиця Бродівська, 44, ідентифікаційний код 21153067), а до розгляду даної заяви зупинити виконання за вказаним виконавчим документом.

В обґрунтування своєї заяви зазначено, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за параметром запиту по реєстраційному номеру об`єкта нерухомого майна 2246805661101, відсутні відомості про такий об`єкт, розділ Державного реєстру прав та реєстраційної справи закритий.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на кожний об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту.

Оскільки зазначений розділ у Державному реєстрі прав та реєстраційна справа закриті, відтак, перестав існувати об`єкт нерухомого майна, об`єкт речових прав відсутній у цивільному обороті.

Вищевказані обставини унеможливлюють виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2023 у справі №921/625/23 на підставі наказу про примусове виконання рішення від 08.05.2024 про зобов`язання Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном - будівлею прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2246805661101, шляхом її звільнення на користь Приватного підприємства Приватне мале підприємство «Лотос», оскільки об`єкт нерухомого майна, який мав би звільнити відповідач, за вказаним реєстраційним номером відсутній.

Посилаючись на наведене, ФОП ОСОБА_1 просив задоволити його заяву, подану в порядку ст. 328 ГПК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.05.2024 заяву передано на розгляд судді Шумському І.П.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

З врахуванням приписів ч.3 ст. 328 ГПК України, ухвалою суду від 22.05.2024 заяву ФОП ОСОБА_1 б/н від 21.05.2024 (вх. №4072 від 22.05.2024) призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2024 та запропоновано надати Приватному підприємству Приватне мале підприємство Лотос до 03.06.2024 (за наявності) письмові заперечення проти заяви, докази на їх підтвердження та докази про надіслання відповідних документів.

03.06.2024 від ПП Приватне мале підприємство Лотос надійшло заперечення б/н від 02.06.2024 (вх. №4404) на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у яких позивач просив суд відмовити у задоволенні такої заяви.

Заперечення позивача обґрунтовані тим, що будівля прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 273,8 кв.м. (зазначене у рішенні Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2023 у справі №921/625/23 майно) належало позивачу на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу 83/100 часток будівель і споруд №6137 від 11.12.2020.

Відповідно до висновку щодо технічних можливостей поділу об`єкта нерухомого майна №40 від 29.09.2023 ТОВ МБТІ будівля прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 273,8 кв.м, власником якої є ПМП Лотос на підставі договору купівлі-продажу 83/100 часток будівель і споруд №6137 від 11.12.2020 за технічними показниками може бути поділеною. Склад новоутвореного об`єкту та адреса: будівля прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 273,8 кв.м.

29.12.2023 ПМП Лотос зареєструвало право власності на об`єкт нерухомого майна: будівля прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 273,8 кв.м, розмір частки 1/1, реєстраційний номер 2856709261040. Позивачем зазначено про припинення права спільної часткової власності та виникнення права власності в розмірі 1/1 частки.

Посилаючись на зміст ст. 367 ЦК України, ним зазначено, що при поділі майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, майно може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється, однак саме майно існує в тому ж виді, що було до поділу.

Отже, ПМП "Лотос" було, є та продовжує бути власником будівлі прохідної під літерою «Г», площею 273,8 кв.м.

З метою надання можливості представнику ФОП ОСОБА_1 ознайомитись з поданими запереченнями, в судовому засіданні 03.06.2024 оголошено перерву до 10.06.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Шумського І.П. з 10.06.2024 у відпустці, неможливістю проведення судового засідання 10.06.2024, ухвалою суду від 06.06.2024 розгляд вищевказаної заяви у даній справі призначено на 24.06.2024 та відмовлено у задоволенні поданої відповідачем заяви про зупинення виконання за вказаним виконавчим документом.

Представником заявника/відповідача в судовому засіданні 24.06.2024 підтримано заяву б/н від 21.05.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання.

Присутнім в судовому засіданні 24.06.2024 представником позивача заперечено проти заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Розглянувши заяву, оцінивши докази, подані на її обґрунтування, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа № 921/625/23 за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов`язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні належною Приватному підприємству "Приватне мале підприємство "Лотос" на праві приватної власності будівлею прохідної під літерою «Г», що розташована по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2246805661101.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "ПМП "Лотос" чиняться перешкоди в користуванні позивачем майном (будівлею прохідної за літерою «Г», загальною площею 92,1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 надалі спірне майно), яке належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу 83/100 часток будівель і споруд від 11.12.2020, укладеного між ним та ТОВ "Люізо".

21.12.2023 Господарським судом Тернопільської області у справі №921/625/23 ухвалено рішення, яким: позов задоволено; зобов`язано Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном - будівлею прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2246805661101, шляхом її звільнення на користь Приватного підприємства Приватне мале підприємство Лотос (46003, місто Тернопіль, вулиця Бродівська, 44, ідентифікаційний код 21153067); стягнено з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства Приватне мале підприємство Лотос (46003, місто Тернопіль, вулиця Бродівська, 44, ідентифікаційний код 21153067) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 залишено без змін рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2023 у справі №921/625/23.

08.05.2024 судом видано відповідні накази на примусове виконання вищевказаного рішення.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. ВП №75054964 від 17.05.2024 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2024 у справі №921/625/23 про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном - будівлею прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2246805661101, шляхом її звільнення на користь Приватного підприємства Приватне мале підприємство Лотос (46003, місто Тернопіль, вулиця Бродівська, 44, ідентифікаційний код 21153067).

Посилаючись на Інформацію №377544229 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, боржником стверджено про відсутність у реєстрі інформації про права власності/ інші речові права/ іпотеки/ обтяження/ щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2246805661101.

Посилаючись на наведене, тобто зазначаючи про відсутність вказаного у наказі об`єкта нерухомого майна, боржником стверджено про наявність обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду та наявність підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

У свою чергу, позивачем (стягувачем) додано до матеріалів справи виконаний ТОВ МБТІ висновок щодо технічних можливостей поділу об`єкта нерухомого майна №40 від 29.09.2023.

Відповідно до його змісту належні Приватному підприємству "ПМП "Лотос", на підставі договору купівлі-продажу 83/100 часток будівель і споруд №6137 від 11.12.2020, об`єкти: кузня під літерою "Б", площею 71,4 кв.м.; будівля прохідної під літерою "Г", площею 273,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 можуть бути поділені.

До складу новоутворених об`єктів нерухомого майна увійшли будівля кузні під літерою "Б" площею 71,4 кв.м. та будівля прохідної під літерою «Г», площею 273,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

29.12.2023 ПП "ПМП "Лотос" зареєстровано право власності в розмірі 1/1 частки на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2856709261040 площею 345,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , складовими частинами якого зазначені будівля кузні під літерою "Б", площею 71,4 кв.м. табудівля прохідної під літерою «Г», площею 273,8 кв.м.

Вказані дії вчинені позивачем після вирішення спору у справі №921/625/23 та ухвалення відповідного судового рішення.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява №40450/04; "Горнсбі проти Греції", заява №107/1995/613/701) вказує на те, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається не виконаним. Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що невиконання рішень національних судів в Україні - системна проблема нашої держави (зокрема, справа "Бурмич та інші проти України", заява №46852/13).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" яка кореспондується зі статтею 129-1 Конституції України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Так, положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Розділом V ГПК України врегулювано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З викладених норм вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки.

За ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Зокрема у наказі (як виконавчому документі) зазначається резолютивна частина судового рішення, що передбачає заходи його примусового виконання (п.5 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, ч. 2 ст. 328 ГПК України містить такі підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

- з інших причин, наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано.

В постанові Верховного Суду від 16.01.2018 по справі № 755/15479/15-ц було наголошено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

В межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, в т.ч. і розміру боргу боржника, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №5011-9/15826-2012, від 11.07.2019 у справі №910/8665/17, від 30.03.2021 у справі №910/8794/17.

Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 18, 326 ГПК України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення ст. 328 ГПК України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Отже, дослідженню, в даному випадку, підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

У ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд у даній справі зазначає:

- наказ від 08.05.2024 у справі №921/625/23 видано на примусове виконання рішення суду (яке набрало законної сили), на підставі встановлених у ній обставин (у т.ч. існування зазначеного у резолютивній частині рішення об`єкта нерухомості, на момент його ухвалення);

- обов`язок боржника за наказом продовжує залишатись невиконаним;

- обставини, на які посилається заявник, виникли після ухвалення рішення суду у даній справі, а саме 29.12.2023;

- в матеріалах справи відсутні докази неможливості виконання рішення суду, за наявності інших ознак зазначеного у рішенні суду майна, що дають можливість його ідентифікувати та вчинити дії, спрямовані на примусове виконання такого рішення;

- надання оцінки доводам відповідача про відсутність майна, зазначеного у рішенні суду, призведе до фактичного перегляду судового рішення та спору по суті, що є недопустимим в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (постанови Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17, від 30.03.2021 у справі №910/8794/17).

З урахуванням наведеного та ст. 328 ГПК України, в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає до виконання слід відмовити.

З приводу процесуальних дій передбачених ст. 328 ГПК України суд постановляє ухвалу.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 18, 234, 235, 326, 327, 328 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви б/н від 21.05.2024 (вх. №4072 від 22.05.2024) Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не відповідає до виконання, відмовити.

2. Ухвала, в порядку ч.1 ст. 235 ГПК України, набирає законної сили негайно після її оголошення 24.06.2024.

3. Копію ухвали направити Приватному підприємству Приватне мале підприємство Лотос, Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 , їх представникам адвокатам Гатало М.Я. та Притулі О.Б. в електронній формі до їх електронних кабінетів в ЄСІТС.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256,257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.06.2024.

Суддя І.П. Шумський