Рішення

від 24.06.2024 по справі 922/1325/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1325/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (61004, м. Харків, б-р Гончарівський, 20) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Молочний світ" (61068, м. Харків, вул. Тарасівська, 22, код ЄДРПОУ 40481852) про стягнення 64 399,38грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції, в якій просить суд стягнути з відповідача 64399,38грн шкоди, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем при здійсненні господарської діяльності не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення та не вживаються заходи щодо запобігання негативному і екологічно небезпечному впливу на земельній ділянці та ліквідації наслідків такого впливу.

Ухвалою суду від 18.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, прокурору та позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача, яка повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала суду від 18.04.2024, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

На адресу суду від прокурора надійшла заява про виправлення помилки, в якій він посилається на те, що в прохальній частині позовної заяви помилково зазначив про стягнення шкоди на користь держави в особі Харківської міської ради. На підставі зазначеного прокурор просить суд стягнути з відповідача 64399,38грн шкоди, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на користь держави.

Суд приймає дану заяву до розгляду та подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивач) у період з 12 по 25 листопада 2021 року на підставі наказу Держекоінспекції № 066/12-01 від 11.11.2021 та направлення на проведення позапланової перевірки № 1066/12-01/03-04 від 11.11.2021 проведено позапланові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВК Молочний світ" (відповідач) про оцінку впливу на довкілля, про охорону атмосферного повітря, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про використання та охорону земель, про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.

В період з 12.11.2021 по 25.11.2021 позивачем встановлено факт забруднення земельних ресурсів відходами рідини білого кольору, який має специфічний запах та витікає з очисної споруди, що використовується відповідачем на відкритий ґрунт земельної ділянки місцевості (луг) № 1, яка розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський (Зміївський) район, с. Соколове, вул. Лісова, 19 (ділянка поблизу очисних споруд відповідача).

Також перевіркою в період з 12.11.2021 по 25.11.2021 встановлено факт забруднення земельних ресурсів відходами рідини білого кольору, який має специфічний запах та витікає з очиної споруди, що використовується відповідачем, на відкритий ґрунт земельної ділянки місцевості (луг) № 2, яка розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський (Зміївський) район, с. Соколове, вул. Лісова, 19 (ділянка поблизу очисних споруд відповідача)

За результатами проведеної перевірки, оформленої актом від 25.11.2021 № 1066/12-01/03-04, встановлено, що відповідачем при здійсненні господарської діяльності не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення та не вживаються заходи щодо запобігання негативному та екологічно небезпечному впливу на земельній ділянці та ліквідації наслідків такого впливу. Відповідачем допущено забруднення земельної ділянки місцевості (луг) № 1, № 2, які розташовані за адресою: Харківська область, Чугуївський (Зміївський) район, с. Соколове, вул. Лісова, 19 (ділянка поблизу очисних споруд відповідача) - амонієм (обмінним), у перерахунку на амоній; нітратами у перерахунку на нітрати, органічними речовинами, що екстрагуються петролейним ефіром, сульфатами у перерахунку на сульфати, фосфором (рухомими формами) у перерахунку на п`ятиоксид фосфору Р2О5, хлоридами на відкритому ґрунті площею 2447,77м.кв та 5304м.кв, відповідно.

26.11.2021 з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, з посиланням на акт від 25.11.2021 №1066/12-01/03-04 позивачем винесено припис № 255/03-13, яким на відповідача покладено низку обов`язків.

На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007, зареєстрованої в Міністерстві юстиції за № 285/2725 від 05.05.1998, позивачем здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого засміченням земельних ресурсів відходами, загальна сума яких склала 64 399,38грн (26 601,13грн шкода, зумовлена забрудненням земельної ділянки місцевості (луг) № 1 та 37 798,25грн шкода, зумовлена забрудненням земельної ділянки місцевості (луг) № 2, які розташовані за адресою: Харківська область, Чугуївський (Зміївський) район, с. Соколове, вул. Лісова, 19 (ділянка поблизу очисних споруд відповідача).

З метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди позивачем на адресу відповідача надсилались претензії № 24 від 20.01.2022 за вих № 344-03-04, № 25 від 20.01.2022 за вих № 345-03-04, які залишені відповідачем без задоволення.

За результатами розгляду кримінального провадження № 42021222030000094 від 22.11.2023, 17.01.2024 вироком Зміївського районного суду Харківської області затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим директором ТОВ "ТВК Молочний світ" Полтавським М.Г., у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.239 КК України, тобто забруднення земель речовинами та відходами, шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, а саме земельної ділянки площею 5925,87кв.м, розташованої поряд з територією відповідача.

Шкода, заподіяна Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВК Молочний світ" внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням земельної ділянки місцевості відходами, до цього часу не відшкодована.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є саме позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області, що підтверджується Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230. Відповідно до п.2 р.II даного Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

Проте позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів держави в суді попри те, що ним були виявлені порушення з боку відповідача.

Листом від 28.02.2024 № 52-103-1498вих-24 Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова повідомила Державну екологічну інспекцію у Харківській області про наявність у діяльності відповідача порушень чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, неналежне виконання позивачем повноважень щодо захисту інтересів держави з вказаних питань запропонувала позивачу самостійно пред`явити відповідний позов.

У відповідь на даний лист Державна екологічна інспекція у Харківській області листом від 12.03.2024 № 847-13-16 повідомила прокуратуру про відсутність коштів для сплати судового збору при зверненні до суду із позовною заявою та зазначила про те, що не заперечує проти такого звернення Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова.

Листом від 02.04.2024 за № 52-103-2436вих-24 прокурор повідомив позивача про прийняття рішення про здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до ТОВ "ТВК Молочний світ" про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 64 399,38грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача.

Що стосується позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача 64399,38грн шкоди, заподіяної відповідачем при здійсненні господарської діяльності шляхом забруднення земельної ділянки, суд керується наступним.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Так, ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин саме на прокурора та позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог - наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку ст.1166 Цивільного кодексу України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Прокурор, посилаючись на те, що відповідачем не відшкодовано збитки завдані навколишньому середовищу забрудненням та засміченням земельних ресурсів, а тому останній має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі.

За приписами ч.1 ст.13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України).

Відповідно до ст.ст.66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) ландшафти та інші природні комплекси, (ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

У відповідності до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів (ст.17 Закону України "Про відходи").

Відповідно до ст.35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення (ч.2 ст.46 Закону України "Про охорону земель").

Статтями 32, 33 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється, зокрема, провадити будь-яку господарську діяльність, пов`язану з утворенням відходів, без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до вимог цього Закону. Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Пунктом "в" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

На час проведення перевірки екологічною інспекцією, у визначений чинним законодавством спосіб, зафіксовано забруднення земельних ресурсів відходами.

Відповідачем доказів у спростування виявлених порушень суду не надано.

Дії службових осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області з проведення позапланової перевірки в період з 12 по 25 листопада 2021 року та прийняті за її наслідками рішення, відповідачем оскаржені не були.

Крім того, за результатами розгляду кримінального провадження № 42021222030000094 від 22.11.2023, 17.01.2024 вироком Зміївського районного суду Харківської області затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим директором ТОВ "ТВК Молочний світ" Полтавським М.Г. у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.239 КК України, тобто забруднення земель речовинами та відходами, шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, а саме земельної ділянки площею 5925,87кв.м, розташованої поряд з територією відповідача.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що в діях відповідача має місце порушення приписів природоохоронного законодавства щодо поводження з відходами.

Що стосується заподіяної відповідачем шкоди, то під нею слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Судом враховано, що порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності визначений Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007 (далі - Методика).

У відповідності до п.1.3 Методики, дана методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

За приписами п.3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (п.3.2 Методики).

Пунктом 3.3 Методики передбачено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

З метою встановлення розміру заподіяних державі збитків, позивачем проведено розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів, яким визначено, що загальну суму нанесеної державі Україна шкоди через порушення відповідачем природоохоронного законодавства становить 64 399,38грн.

Відповідачем вказаний розрахунок не спростований.

Суд перевіривши розрахунок дійшов висновку, що арифметично та методологічно він виконаний у відповідності до приписів Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Що стосується вини відповідача, то вона полягає у незабезпеченні захисту земель від забруднення, засмічення та невжитті заходів запобігання негативному та екологічно небезпечному впливу на земельній ділянці та ліквідації наслідків такого впливу, що призвело до завдання державі збитків, які підлягають відшкодуванню.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Аналогічна позиція щодо застосування вимог законодавства щодо стягнення шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 925/856/18.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Суд вважає, що саме порушення з боку відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стало причиною завдання навколишньому природному середовищу майнової шкоди у розмірі 64 399,38грн.

За результатами дослідження доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність законність та обґрунтованість заявлених прокурором вимог, а отже задоволенню їх в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

У зв`язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Лавренюк Т.А. у щорічній відпустці, повне судове рішення складено та підписано 24.06.2024.

Керуючись ст.ст.4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Молочний світ" (61068, м. Харків, вул. Тарасівська, 22, код ЄДРПОУ 40481852) користь держави на р/р UA798999980333119331000020603, отримувач Зміївська ТГ ГУК Харківської області/МТГ 24062100, код ЄДРПОУ 37874947, для зарахування по коду бюджетної класифікації доходів бюджету 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" в установі банку - Казначейство України (ЕАП) - шкоду, заподіяну державі порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 64399,38грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Молочний світ" (61068, м. Харків, вул. Тарасівська, 22, код ЄДРПОУ 40481852) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" червня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк