Рішення

від 24.06.2024 по справі 922/1349/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1349/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/1349/24

за позовом Акціонерного товариства Харківобленерго (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка (раніше вул. Плеханівська), буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954)

до Управління освіти адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (61052, м.Харків, вул. Ярославська, буд. 10, код ЄДРПОУ 02146305)

про стягнення грошових коштів в сумі 34339,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

АТ Харківобленерго звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 1349/24 від 18.04.2024) до відповідача - Управління освіти адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (далі по тексту УОА Холодногірського району ХМР), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 34339,31 грн, з яких: пеня, нарахована за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 25294,30 грн; пеня, нарахована за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 1361,33 грн; 3% річних, нараховані за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 1602,69 грн; 3% річних, нараховані за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 113,97 грн; інфляційні втрати, нараховані за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 5621,36 грн; інфляційні втрати, за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 345,66 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3028,00 грн, та просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)/ сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, отриманих на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 050155 від 01.01.2019, до якого відповідач приєднався на умовах договору про постачання електричної енергії № 050155 від 31.10.2011 шляхом підписання заяви-приєднання від 01.04.2021, та на підставі договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 0155 від 01.06.2021, який є Додатком № 10 до зазначеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.042024 у справі № 922/1349/24 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу та відповідачу в електронному вигляді до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.

Від учасників справи після відкриття провадження у даній справі станом на день ухвалення судом цього рішення на адресу суду не надходило будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань. Направлені судом копії ухвали суду про відкриття провадження у даній справі позивач та відповідач отримали 23.04.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів.

Таким чином, учасники справи належно повідомлені про розгляд даної судової справи, судом вчинено всі необхідні заходи для надання відповідачу - УОА Холодногірського району ХМР можливості висловити свою позицію щодо заявлених до нього позовних вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи, а також із заявами чи клопотаннями з процесуальних питань.

Втім, відповідач своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день ухвалення судом даного рішення не надав відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, із жодною іншою заявою або клопотанням до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, за змістом зазначених норм, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом; учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідач - УОА Холодногірського району ХМР належно повідомлений про розгляд даної судової справи, судом вчинено всіх необхідних заходів для надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених до нього позовних вимог, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття об`єктивного, обґрунтованого рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.

11.06.2017 набрав чинності Закон України Про ринок електричної енергії, який розмежовує діяльність суб`єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності, діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом про ринок.

Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор).

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 16.11.2018 № 1446, АТ Харківобленерго (позивач) є оператором системи розподілу (ОСР), який відповідно до п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем - АТ Харківобленерго (Оператором системи розподілу) та відповідачем - Управління освіти адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (Споживачем), шляхом підписання заяви-приєднання від 01.04.2021, був укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 050155 від 01.01.2019 (далі по тексту - Договір № 050155 від 01.01.2019).

Зі змісту наданої позивачем до позову заяви-приєднання від 01.04.2021 (яка є Додатком 1 до Договору № 050155 від 01.01.2019) вбачається, що за цією заявою-приєднання відповідно до ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір), розміщеного на сайті оператора системи розподілу АТ Харківобленерго ініціюється приєднання споживача - УОА Холодногірського району ХМР до умов Договору за технічними даними Паспорту точки розподілу за об`єктами споживача, наведеними у додатку до цієї заяви-приєднання.

Відповідно до заяви-приєднання від 01.04.2021, Споживач, погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання Споживач та Оператор системи розподілу набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

Також, позивачем до позовної заяви надано копію укладеного між позивачем - АТ Харківобленерго та відповідачем - УОА Холодногірського району договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 0155 від 01.06.2021, який є Додатком № 10 до Договору № 050155 від 01.01.2019 (далі по тексту Договір № 0155 від 01.06.2021). Вказаний договір підписаний обома сторонами та засвідчений відбитками печаток обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - АТ Харківобленерго на підставі Договору № 050155 від 01.01.2019 та Договору № 0155 від 01.06.2021 надавав відповідачу - УОА Холодногірського району ХМР послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, зокрема в період жовтень-листопад 2021 року відповідачу надано послуги з перетікань реактивної енергії у обсязі 4.234,5326 кВт*год на суму 15121,03 грн, в період з травня по листопад 2022 року надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 475130кВт*год на суму 517989,20 грн, в період з травня по липень 2022 та листопад 2022 року надано послуги з перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 7557,8557 кВт*год на суму 25996,62 грн, в період з лютого по квітень 2023 року, листопад 2023 рік надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 149314 кВт*год на суму 215214,40 грн, у період з лютого по квітень 2023 року, листопад-грудень 2023 року надано послуги з перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 3132,7255 кВт*год на суму 9079,57 грн.

Надання відповідачу вказаних послуг підтверджується доданими до позовної заяви відповідними складеними та підписаними сторонами актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії та актами приймання-передачі послуг з перетікання реактивної електричної енергії, а також виставленими позивачем рахунками на оплату за надані послуги за вказані періоди.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач у порушення умов Договору № 050155 від 01.01.2019 та Договору № 0155 від 01.06.2021 неналежно виконував свої зобов`язання щодо здійснення оплат за надані послуги вчасно та у належному розмірі, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення 34339,31 грн, з яких:

-пеня, нарахована за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 25294,30 грн, а саме:

за травень 2022 року за період з 01.07.2022 по 30.08.2022;

за червень 2022 року за період з 20.07.2022 по 19.08.2022;

за липень 2022 року за період з 16.08.2022 по 19.08.2022;

за серпень 2022 року за період з 14.09.2022 по 28.09.2022;

за вересень 2022 року за період з 14.10.2022 по 25.10.2022;

за жовтень 2022 року за період з 16.11.2022 по 23.11.2022;

за листопад 2022 року за період з 13.12.2022 по 15.12.2022;

за лютий 2023 року за період 14.03.2023;

за березень 2023 року за період 13.04.2023;

за жовтень 2023 року за період 11.11.2023;

за листопад 2023 року за період з 12.12.2023 по 13.12.2023;

-пеня, нарахована за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 1361,33 грн, а саме:

за травень 2022 року за період з 01.07.2022 по 19.08.2022;

за червень 2022 року за період з 20.07.2022 по 19.08.2022;

за липень 2022 року за період з 16.08.2022 по 19.08.2022;

за листопад 2022 року за період з 13.12.2022 по 28.12.2022;

за лютий 2023 року за період з 14.03.2023-17.03.2023;

за березень 2023 року за період 13.04.2023;

за жовтень 2023 року за період 11.11.2023;

за листопад 2023 року за період з 12.12.2023 по 13.12.2023;

- 3% річних, нараховані за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 1602,69 грн, а саме:

за травень 2022 року за період з 25.06.2022 по 30.08.2022;

за червень 2022 року за період з 20.07.2022 по 19.08.2022;

за липень 2022 року за період з 16.08.2022 по 19.08.2022;

за серпень 2022 року за період з 14.09.2022 по 28.09.2022;

за вересень 2022 року за період з 14.10.2022 по 25.10.2022;

за жовтень 2022 року за період з 16.11.2022 по 23.11.2023;

за листопад 2022 року за період з 13.12.2022 по 15.12.2022;

за лютий 2023 року за період 14.03.2023;

за березень 2023 року за період 13.04.2023;

за жовтень 2023 року за період 11.11.2023;

за листопад 2023 року за період з 12.12.2023 по 13.12.2023;

- 3% річних, нараховані за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 113,97 грн, а саме:

за жовтень 2021 року за період з 11.11.2021 по 10.12.2021;

за листопад 2021 року за період з 11.12.12.2021 по 29.12.2021,

за травень 2022 року за період з 25.06.2022 по 19.08.2022;

за червень 2022 року за період з 20.07.2022 по 19.08.2022,

за липень 2022 року за період з 16.08.2022 по 19.08.2022;

за листопад 2022 року за період з 13.12.2022 по 28.12.2022;

за лютий 2023 року за період з 14.03.2023 по 17.03.2023;

за березень 2023 року за період 13.04.2023;

за жовтень 2023 року за період 11.11.2023;

за листопад 2023 року за період з 12.12.2023 по 13.12.2023;

-інфляційні втрати, нараховані за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 5621,36 грн, а саме:

за травень 2022 року за період з серпня по вересень 2022 року;

за червень 2022 року за період вересень 2022 року;

-інфляційні втрати, за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 345,66 грн, а саме:

за травень 2022 року за період з серпня по вересень 2022 року;

за червень 2022 року за період вересень 2022 року.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Правовідносини щодо надання послуг регулюються положеннями Глави 63 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, за змістом зазначених норм, за договором про надання послуг виконавець зобов`язується виконати певні дії або здійснити певну діяльність, які, як правило, не мають матеріального результату (наприклад, послуги зв`язку, освітні послуги, спортивно-оздоровчі та ін.). Деякі послуги можуть мати матеріальний результат, як, наприклад, медичні послуги із надання стоматологічної допомоги (пломбування хворого зуба, встановлення коронки). Проте всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, адже при наданні послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Отже, предметом договору про надання послуг є виконання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.

При цьому, зі змісту ч. 2 ст. 901 ЦК України вбачається, що положення Глави 63 цього Кодексу поширюються на всю низку договорів, предметом яких є надання послуги, що споживається, в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, які передбачені цим Кодексом поза межами глави (перевезення, страхування, транспортне експедирування, зберігання, доручення, комісія, управління майном та ін.) так які не передбачені Кодексом, але містяться в інших нормативно-правових актах - Законі України Про аудиторську діяльність, Законі України Про зв`язок тощо. Окрім цього, положення зазначеної глави поширюються на інші види договорів, які не передбачені законодавством взагалі, але мають своїм предметом надання послуг.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між оператором системи розподілу (ОСР), електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон України Про ринок електричної енергії, Кодекс систем розподілу (КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (Постанова № 312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається між ОСР та Споживачем, з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, за формою (Типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ Харківобленерго: www.oblenergo.kharkov.ua.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ)).

Відповідно до абз. 3, п. 5 Постанови 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, умови Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов?язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.

Відповідно до п. 2.1.5. ПРРЕЕ, Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Пунктом 1.1 Типового Договору передбачено, що сторонами погоджено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.

Згідно п. 2.1 Типового Договору, Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 Типового Договору, облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для Споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць Споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

Відповідно до п. 5.1-5.5 Типового Договору, ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно п. 11.1 Типового Договору, цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно із пп. 5.1.1 Глави V ПРРЕЕ та п. 7.1 Типового Договору, Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно п. 1 Додатка № 4 Порядок розрахунків до Типового Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

У відповідності до п. 3 Додатка № 4 Порядок розрахунків до Типового Договору, оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній розрахунковий період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній розрахунковий період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.

Відповідно п. 4 Додатка № 4 Порядок розрахунків до Типового Договору, розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надається рахунок на попередню оплату.

Згідно п. 5 Додатка № 4 Порядок розрахунків до Типового Договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити Споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку № 8 Договору

Відповідно до п. 7-8 Додатка № 4 Порядок розрахунків до Типового Договору, Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику Споживача (п. 6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені Споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання.

Крім того, згідно п. 1.1 Додатку № 10 Договір про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії до Типового Договору, Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Згідно п. 2.2 Додатку № 10 до Типового Договору, Споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього Договору).

Пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії, який є Додатком № 1 до Додатку № 10 до Типового Договору, визначено, що рахунки за послуги з перетікання реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунку Споживачем.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між АТ Харківобленерго (позивачем) та Управлінням освіти адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (відповідачем) на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 050155 від 01.01.2019, що був укладений шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання від 01.04.2021 (яка є Додатком 1 до Договору № 050155 від 01.01.2019), та на підставі договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 0155 від 01.06.2021 (який є Додатком № 10 до Договору № 050155 від 01.01.2019), суд дійшов висновку, що Договір № 050155 від 01.01.2019 за своєю правовою природою є публічним договором приєднання до Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, та, в свою чергу, Договір № 0155 від 01.06.2021, який є невід`ємною частиною (Додатком № 10) до Договору № 050155 від 01.01.2019, - є договором надання послуг, тому, враховуючи, що зазначені договори відповідають вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаних видів договорів, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, ці договори є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Як встановлено судом, позивач - АТ Харківобленерго на виконання Договору № 050155 від 01.01.2019 та Договору № 0155 від 01.06.2021 у період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року надав відповідачу - УОА Холодногірського району ХМР послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що підтверджується доданими до позовної заяви відповідними складеними та підписаними сторонами актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії та актами приймання-передачі послуг з перетікання реактивної електричної енергії, а також виставленими позивачем рахунками на оплату за надані послуги за вказані періоди.

Втім, відповідач - УОА Холодногірського району ХМР неналежно виконував свої зобов`язання за Договором № 050155 від 01.01.2019 та Договором № 0155 від 01.06.2021, здійснював оплати за надані послуги невчасно та у неналежному розмірі, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 34339,31 грн, нарахованих у зв`язку з порушенням строків оплати за розподіл електричної енергії та за забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на підставі п. 7 Додатка № 4 від 01.04.2021 Порядок розрахунків до Договору № 050155 від 01.01.2019, п. 5.3 Договору № 0155 від 01.06.2021 та ст. 625 ЦК України.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6-7 Додатка № 4 від 01.04.2021 Порядок розрахунків до Договору № 050155 від 01.01.2019, рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються в рахунку окремими рядками, та повинні бути сплаченими Споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання.

Згідно з п. 2.2 Договору № 0155 від 01.06.2021, Споживач зобов`язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, який є додатком до цього договору.

Згідно з пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії, який є Додатком до Договору № 0155 від 01.06.2021, рахунки за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунка Споживачем.

Пунктом 5.3 Договору № 0155 від 01.06.2021 передбачено, що в разі внесення платежів, передбачених п. 2.2 цього Договору, з порушенням термінів (строків), Споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування пені та 3% річних, від суми боргу, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються в розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплаченими протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Станом на момент прийняття судом даного рішення в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані суду у відповідності до вимог ст. 73, 74 ГПК України докази, які б свідчили про оплату відповідачем у строки, передбачені Договором № 050155 від 01.01.2019 та Договором № 0155 від 01.06.2021, виставлених позивачем рахунків на оплату за надані послуги з розподілу електричної енергії та з перетікання реактивної електричної енергії за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року, а також відповідачем не надано суду докази, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем з оплати вищезазначених рахунків, тому, відповідно до умов вищезазначених договорів позивач - АТ Харківобленерго має право вимагати сплати відповідачем - УОА Холодногірського району ХМР пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання щодо оплати за надані в період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року послуги з розподілу електричної енергії та з перетікання реактивної електричної енергії.

Разом з тим, суд враховує положення пп. 16 п. 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану (далі по тексту - Постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332), згідно з яким на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та триває дотепер.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 20 наведеного Закону, правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.09.2016 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Згідно з ч. 1 ст. 3 цього Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Отже, Постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 прийнято Регулятором в межах своїх повноважень, тому вказана постанова має застосовуватись, зокрема підпункт 16 пункту 1 цієї постанови, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно з ч. 2 цієї статті, рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 вказаного Закону, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Як вбачається з тексту Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, її прийнято відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022.

Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язковими до виконання.

Таким чином, положення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП) є обов`язковим до застосування учасниками ринку електроенергії.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем до стягнення з відповідача пені в сумі 25294,30 грн за загальний період прострочення з 01.07.2022 по 13.12.2023 за послуги з розподілу електричної енергії, надані в період з травня 2022 року по листопад 2023 року, а також пені в сумі 1361,33 грн за загальний період прострочення з 01.07.2022 по 13.12.2023 за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, надані в період з травня 2022 року по листопад 2023 року, тобто за період дії воєнного стану в Україні, суперечить положенням пп. 16 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати послуги з розподілу електричної енергії та з перетікання реактивної електричної енергії в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 1602,69 грн, 3% річних за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 113,97 грн, інфляційних за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 5621,36 грн та інфляційних за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 345,66 грн, суд зазначає таке.

Порядок нарахування 3% річних та інфляційних втрат регулюється ст. 625 ЦК України.

Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання.

Згідно з умовами п. 7 Додатка № 4 від 01.04.2021 Порядок розрахунків до Договору № 050155 від 01.01.2019, у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, Споживач сплачує Оператору системи розподілу інфляційні та 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати.

Умовами п. 5.3 Договору № 0155 від 01.06.2021 сторони передбачили, що в разі внесення платежів, передбачених п. 2.2 цього Договору, з порушенням термінів (строків), Споживач сплачує Оператору системи 3% річних, від суми боргу, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються в розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплаченими протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

За змістом ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та річних.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України входять до складу грошового зобов`язання та є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки носять компенсаційний характер та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, здійснивши власний розрахунок вказаних нарахувань, враховуючи, що станом на момент прийняття судом даного рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження сплати відповідачем в строки, передбачені Договором № 050155 від 01.01.2019 та Договором № 0155 від 01.06.2021, заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року, з огляду на приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, якими унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 1602,69 грн, 3% річних за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 113,97 грн, інфляційних за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 5621,36 грн та інфляційних за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 345,66 грн є доведеними та обґрунтованими, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України при поданні до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру на загальну суму 34339,31 грн було надано докази про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн, що становить 1,5 відсотка від ціни позову. Сплачений позивачем судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи Випискою про зарахування судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені частково на суму 7683,68 грн (3% річних та інфляційні), у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 677,54 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 4 Закону України Про судовий збір, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління освіти адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (61052, м.Харків, вул. Ярославська, буд. 10, код ЄДРПОУ 02146305) на користь Акціонерного товариства Харківобленерго (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка (раніше - вул. Плеханівська), буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) 7683,68 грн, з яких: 3% річних за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 1602,69 грн; 3% річних за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 113,97 грн; інфляційні витрати за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 5621,36 грн та інфляційні витрати за послуги з перетікань реактивної електричної енергії в сумі 345,66 грн; а також 677,54 грн судового збору.

3.Відмовити у стягненні пені за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 25294,30 грн та пені за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 1361,33 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 24.06.2024.

СуддяН.А. Новікова