Рішення

від 24.06.2024 по справі 927/459/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/459/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом: Ніжинської міської ради Чернігівської області,

площа ім. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вестер НЖ,

вул. Лейпцизька, 5, м. Київ, 01015;

предмет спору: про стягнення 180992,29 грн

без виклику (повідомлення) сторін

УСТАНОВИВ:

15.05.2024, надійшов позов Ніжинської міської ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вестер НЖ про стягнення 180992,29 грн, з них: 155991,22 грн заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.08.2023 по 31.03.2024, що виникла на підставі договору оренди землі від 02.08.2016 б/н (далі Договір); 9282,27 грн 3% річних та 15718,80 грн інфляційних втрат, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у період з 01.08.2023 по 31.03.2024, належним чином не виконував умови Договору в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,8375 га за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001, на якій розміщене належне йому нерухоме майно комплекс нежитлових будівель загальною площею 7412,9 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 68. Позов поданий за правилами виключної підсудності за місцем знаходження нерухомого майна земельної ділянки.

Позивач у прохальній частині позовної заяви заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 20.05.2024.

Ухвала про відкриття провадження в справі від 20.05.2024 доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 20.05.2024 о 14:04, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву було 04.06.2024 включно.

Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 20.05.2024.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

02.08.2016, між Ніжинською міською радою (орендодавець) та Дочірнім підприємством Аромат (орендар) укладений Договір оренди землі (далі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на підставі рішення № 10-11/2016 одинадцятої сесії сьомого скликання Ніжинської міської ради від 30.05.2016 у м. Ніжині, вул. Борзнянський шлях, 68.

В оренду передається земельна ділянка за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001, площею 2,8375 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна нежитлові будівлі та споруди (пункти 2, 3 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розташованої в оціночному районі становить 7389417,50 грн (п. 5. Договору).

Договір укладений терміном на 20 років (п. 8. Договору).

Сторони в пунктах 9. 11. Договору погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рівні 3% від нормативної грошової оцінки за один рік.

Обчислення розміру орендної плати за землю комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та визначених законодавством коефіцієнтів, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься в терміни визначені Податковим кодексом України, а саме статтею 288.7.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджене документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 13. Договору).

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (розміщення комплексу нежитлових будівель). Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (п. 15., п. 16. Договору).

Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43. Договору). Договір зареєстрований в реєстраційній службі Ніжинського міськрайонного управління юстиції.

11.08.2016, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстроване речове право оренди за Дочірнім підприємством Аромат (запис № 15919946). Строк дії речового права до 10.08.2036; підстава договір оренди землі від 02.08.2016 б/н.

За актом прийму-передачі земельної ділянки, підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін, Ніжинська міська рада передала Дочірньому підприємству Аромат земельну ділянку площею 2,8375 га в користування на умовах оренди за договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого в реєстраційній службі Ніжинського міськрайонного управління юстиції, в місті Ніжин, Борзнянський шлях, 68.

Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 137604 від 28.04.2005, виданим виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, Дочірнє підприємство Аромат було власником нерухомого майна комплексу нежитлових будівель загальною площею 7412,9 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 68.

27.01.2021, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (м. Київ) Бєлломі О.В. (номер 259), за Товариством з обмеженою відповідальністю Вестер НЖ (далі - ТОВ Вестер НЖ, код ЄДРПОУ 43887425) в Державному реєстрі речових прав зареєстроване на праві приватної власності (запис № 40292938) нерухоме майно комплекс нежитлових будівель загальною площею 7412,9 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 68 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 285829474104), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05.04.2024.

Починаючи з 27.01.2021, до ТОВ Вестер НЖ, як нового власника нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці площею 2,8375 га за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001, перейшов правовий статус орендаря за договором оренди землі від 02.08.2016 б/н, а тому останній зобов`язаний був сплачувати орендну плату за користування цією земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2021 у справі № 927/1092/21 (набуло законної сили 13.01.2022), позовні вимоги Ніжинської міської ради до ТОВ Вестер НЖ задоволені повністю, до стягнення з останнього присуджена заборгованість з орендної плати в сумі 132767,52 грн, за період з 27.01.2021 по 20.10.2021, за договором оренди землі від 02.08.2016 б/н.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2023 у справі № 927/1258/23, яке набуло законної сили 20.02.2024 (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024), позовні вимоги Ніжинської міської ради до ТОВ Вестер НЖ задоволені частково, до стягнення з ТОВ Вестер НЖ присуджена заборгованість з орендної плати в сумі 201428,71 грн за період з 21.10.2021 по 31.07.2023 за договором оренди землі від 02.08.2016 б/н; 10400,24 грн 3% річних за період з 01.12.2021 по 31.07.2023 та 60479,57 грн інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по червень 2023 року.

Згідно з відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження (витяг сформований станом на 09.05.2024) виконавчі провадження № 74491668 та № 74732196 (боржник ТОВ «Вестер НЖ», стягувач Ніжинська міська рада) є відкритими.

Виконавчі провадження № 69389331 та № 69706717 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/1092/21 завершені у зв?язку з відсутністю в боржника відкритих банківських рахунків та майна, на яке може бути звернене стягнення.

Належні докази на підтвердження виконання боржником судових рішень у справах № 927/1092/21 та № 927/1258/23, в матеріалах даної справи відсутні.

За частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлене законом.

За висновком суду, обставини встановлені в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2021 у справі № 927/1092/21, що набуло законної сили 13.01.2022 та в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2023 у справі №927/1258/23, що набуло законної сили 20.02.2024, є преюдиціальними при вирішенні даного спору за участю тих самих сторін.

У межах даного спору позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 02.08.2016 б/н, за період з 01.08.2023 по 31.03.2024.

Згідно з витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2023 році становила: 7653193,72 грн, у 2024 році 8043506,60 грн.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001, станом на 24.08.2023 цільове призначення 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

За доводами позивача, враховуючи умови пунктів 9. 11. Договору, відповідач, у період з 01.08.2023 по 31.03.2024 зобов`язаний був сплатити орендну плату до бюджету громади за користування земельною ділянкою в розмірі 155991,22 грн, а саме: з 01.08.2023 по 31.12.2023 95664,92 грн, з 01.01.2024 по 31.03.2024 60326,30 грн.

Згідно з листами Фінансового управління Ніжинської міської ради (№ 108 від 05.04.2024, № 126 від 08.05.2024) ТОВ «Вестер НЖ» у періоди з 01.01.2023 до 05.05.2024 плату за землю (земельний податок / орендну плату) до бюджету Ніжинської міської територіальної громади не сплачувало.

За інформацією Фінансового управління Ніжинської міської ради (листи від 09.04.2024 № 112, від 08.05.2024 № 126) ДП «Аромат» (попередній власник нерухомого майна комплексу нежитлових будівель загальною площею 7412,9 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 68, що розміщене на земельній ділянці за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001) за період з 01.08.2023 до 31.03.2024 не сплачувало до бюджету громади орендну плату за договором оренди землі від 02.08.2016.

09.04.2024, Ніжинська міська рада направила на юридичну адресу ТОВ Вестер НЖ рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення претензію № 01.1-15/581 від 08.04.2024 з вимогою погасити наявний борг за договором оренди землі від 02.08.2016 б/н за період з 01.08.2023 до 31.03.2024. До претензії додані копії витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в 2023 році від 10.05.2023 № НВ-400352272023, у 2024 році від 05.04.2024 № НВ-7400301452024.

За трекінгом Укрпошти станом на 02.05.2024 поштове відправлення за № 1660008090525 ТОВ Вестер НЖ не вручене під час доставки: інші причини.

Заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001 за адресою: м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 68, за період з 01.08.2023 по 31.03.2024 у розмірі 155991,22 грн, відповідачем до бюджету громади не сплачена.

Крім того, позивачем нараховані та пред?явлені до стягнення 9282,27 грн 3% річних за період з 01.07.2023 до 01.05.2024 та 15718,80 грн інфляційних втрат за період з 01.07.2023 по 31.03.2024.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Суд установив, що між Ніжинською міською радою та Дочірнім підприємством Аромат (попереднім власником нерухомого майна, розміщеним на спірній земельній ділянці), укладений договір оренди землі від 02.08.2016 б/н.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку в володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За статтею 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачене договором оренди.

Відповідно до п. 288.1. статті 288 Податкового кодексу України (далі ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (п. 288.7. статті 288 ПК України).

Згідно з п. 287.1. статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За п. 287.6. цієї статті при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3. статті 287 ПК України).

Відповідно до положень частин 3, 4 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає в набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За частиною 1 статті 377 ЦК України (в редакції чинній станом на 27.01.2021, на момент придбання відповідачем нерухомого майна, розміщеного на спірній земельній ділянці) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 120 ЗК України (в редакції чинній станом на 27.01.2021) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває в власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були в попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній станом на 27.01.2021) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

В подальшому Законами № 1174-ІХ від 02.02.2021 та № 1720-ІХ від 08.09.2021 до перелічених статей ЦК України, ЗК України та Закону України Про оренду землі внесені зміни, якими доповнений зміст указаних норм.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення в цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не в порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони в зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості продавці нерухомості не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості. Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.

Тобто особа, яка набула право власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, в тому ж обсязі та на умовах, як і в попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуте право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі №917/92/19.

Таким чином, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі в відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що починаючи з 27.01.2021 (з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці) в ТОВ Вестер НЖ автоматично виникло право користування (оренди) земельною ділянкою площею 2,8375 га за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001 за адресою: м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 68. Договір оренди землі, укладений 02.08.2016 між Ніжинською міською радою та ДП Аромат, не припинив дію в цілому, натомість, 27.01.2021, відбулася заміна сторони в зобов`язанні, а саме орендаря, з ДП Аромат на ТОВ Вестер НЖ (відповідача в даній справі).

Вищезазначений факт установлений в рішеннях Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2021 у справі №927/1092/21 та від 13.11.2023 у справі №927/1258/23, які набрали законної сили, а тому наведені обставини не підлягають доказуванню, відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, оскільки є преюдиційними.

За частинами 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Суд установив, що відповідач у період з 01.08.2023 по 31.03.2024 не виконав належним чином умови договору оренди землі від 02.08.2016 в частині сплати 155991,22 грн орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,8375 га за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001, на якій розміщене належне йому нерухоме майно комплекс нежитлових будівель загальною площею 7412,9 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 68.

Перевіривши наведений у позові розрахунок (а.с.6), суд дійшов висновку про правомірність нарахування та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою комунальної форми власності за договором оренди землі від 02.08.2016 б/н, за період з 01.08.2023 по 31.03.2024 у сумі 155991,22 грн.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив; доказів внесення орендної плати за користування спірною земельною ділянкою в указаному періоді до суду не надав.

За статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 2 статті 612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

З огляду на порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором, а саме невнесення ним в установлені строки орендної плати, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 9282,27 грн 3% річних за період з 01.07.2023 до 01.05.2024 та 15718,80 грн інфляційних втрат за період з 01.07.2023 по 31.03.2024.

Як вбачається з наведеного позивачем у позові розрахунку (а. с. 6 - 7), розрахунок похідних вимог (3% річних та інфляційних втрат) проведений позивачем виходячи із загальної суми основного боргу 334196,23 грн за користування відповідачем спірною земельною ділянкою, в період з 27.01.2021 по 31.07.2023, наявність якої встановлена та стягнута рішеннями Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2021 у справі № 927/1092/21 (про стягнення 132767,52 грн боргу) та від 13.11.2023 у справі № 927/1258/23 (про стягнення 201428,71 грн боргу), що набули законної сили, на примусове виконання яких видані накази.

Відповідач доказів належного виконання судових рішень у справі №927/1092/21 та №927/1258/23 до суду не надав, правомірність вимог позивача в цій частині не спростував.

Враховуючи, що умовами Договору (п. 11.) встановлений обов`язок відповідача вносити орендну плату в терміни визначені ПК України, суд, керуючись приписами п. 288.7. статті 288 та п. 287.3. статті 287 цього Кодексу установив, що відповідачем порушені грошові зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування спірною земельною ділянкою: у липні 2023 року з 01.09.2023; у серпні 2023 з 01.10.2023; у вересні 2023 з 01.11.2023; у жовтні 2023 з 01.12.2023; у листопаді 2023 з 01.01.2024; у грудні 2023 з 01.02.2024; у січні 2024 з 01.03.2024; у лютому 2024 з 01.04.2024; у березні 2024 з 01.05.2024.

Суд здійснив перевірку наявного в матеріалах справи розрахунку, виходячи з заявленого періоду стягнення, позов у частині стягнення 3% річних вирішив задовольнити частково в сумі 8430,76 грн за період з 01.08.2023 по 30.04.2024 включно. В решті позовних вимог в частині стягнення 851,51 грн 3% річних суд відмовив у зв`язку з необґрунтованістю, оскільки рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2023 у справі № 927/1258/23, яке набуло законної сили, присуджено до стягнення з відповідача відсотки річних по 31.07.2023 (включно).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані 15718,80 грн інфляційних втрат за період з 01.07.2023 по 31.03.2024.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Враховуючи, що відповідач, у порушення вимог статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, грошові зобов`язання належно не виконав, орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 2,8375 га за кадастровим номером 7410400000:02:017:0001, на якій розміщене належне йому на праві власності нерухоме майно, за адресою: м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 68, не сплатив у спірному періоді, суд вирішив позов задовольнити в частині стягнення: основного боргу в сумі 155991,22 грн, 8430,76 грн 3% річних та 15718,80 грн інфляційних втрат. В решті позову відмовити.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

З урахуванням вимог частини 1 статті 129 ГПК України, суд, з огляду на часткове задоволення позову, вирішив покласти судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3013,75 грн на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 236, 238, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково позов Ніжинської міської ради Чернігівської області (площа Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600; код ЄДРПОУ 34644701) до Товариства з обмеженою відповідальністю Вестер НЖ (вул. Лейпцизька, 5, м. Київ, 01015; код ЄДРПОУ 43887425) про стягнення 180992,29 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вестер НЖ (вул. Лейпцизька, 5, м. Київ, 01015; код ЄДРПОУ 43887425) на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області (площа Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600; код ЄДРПОУ 34644701) 155991,22 грн основного боргу, 8430,76 грн 3% річних, 15718,80 грн інфляційних втрат та 3013,75 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частина рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А. В. Романенко