Ухвала

від 17.06.2024 по справі 554/6140/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 17.06.2024Справа № 554/6140/23 Провадження № 4-с/554/15/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Литвин А.С.,

скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за матеріалами скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Корецької Оксани Миколаївни,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Корецької Оксани Миколаївни.

Вимоги обґрунтовує тим, що фізична особа-підприємець, звертається до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківської ВДВС у м. Полтаві, Східного міжрегіонального управління МЮ України, ОСОБА_2 . Починаючи з 21 березня 2023 року скаржник не може зняти кошти ФОП ОСОБА_1 з рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк» на заробітну плату, оскільки на цей рахунок був безпідставно та незаконно накладений арешт на підставі виконавчого листа N? 1-29/2011, виданого 22.04.2012 Київським районним судом м. Полтави, щодо стягнення зі скаржника на користь ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суми коштів 173024,24 грн. солідарно, а також на підставі Судового наказу N? 2-н-119/10 від 11.03.2010 виданого Октябрським районним судом м. Полтави, щодо стягнення зі скаржника на користь ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" 205824,00 грн. Державний виконавець Корецька О.М. не закрила виконавче провадження з 2010 року, тим самим порушивши статтю 35 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що виконавче провадження закривається не пізніше 6 місяців з дати надходження виконавчого документа до органу державної служби. Судовий: наказ N? 2-H-119/10 виданий 11.03.2010p. Так, згідно з роз?ясненнями Верховного Суду України, кошти, які належать фізичній особі-підприємцю як заробітна плата, не можуть бути піддані арешту. Це зумовлено тим, що заробітна плата є особистою власністю фізичної особи, тож її арештування призведе до порушення її конституційних прав.

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Корецької Оксани Миколаївни.

До суду від представника Акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» надійшли заперечення на скаргу на дії органу примусового виконання, в яких зазначено що до теперішнього часу рішення Київського районного суду м. Полтави від 24.04.2012 N? 1-29/2011 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солдарно на користь держави в особі ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 178 024,24 грн. реально не виконане, отже підстави для скасування постанови про арешт коштів боржника відсутні.

Суд, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.

Так, статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У частині першій статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, скаржник, як боржник у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду, яке ухвалено в порядку цивільної юрисдикції, реалізує своє право на оскарження постанови державного виконавця про накладення арешту на майно, або бездіяльності виконавцю стосовно не зняття такого арешту, шляхом звернення до суду, який видав виконавчий документ, з відповідною скаргою.

Звернення з вимогами про скасування арешту на майно в порядку позовного провадження можливе лише для осіб, які не є стороною виконавчого провадження (спадкоємців, іпотекодержателів, осіб, які вважають себе власниками майна тощо), адже такі вимоги будуть пред`являтися не в межах процедури контролю за виконанням судового рішення, а як різновид негаторного позову щодо підсудності та порядку розгляду спорів стосовно скасування арешту на майно за зверненням боржника у виконавчих провадження, дійшов і Верховний Суд у постанові від 02 січня 2020 року №201/10187/18.

Отже, скаржник, як боржник у виконавчому провадженні, вірно звернувся до суду саме із скаргою в порядку VII ЦПК України, а не з позовом.

Щодо доводів скарги по суті, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону про виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об?єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Згідно ч. 2 ст. 56 Закону арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Аналіз норм Закону щодо підстав накладення арешту на майно (кошти) боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно (кошти) боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до підлягає примусовому виконанню.

Враховуючи що до теперішнього часу рішення Київського районного суду м. Полтави від 24.04.2012 N? 1-29/2011 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно на користь держави в особі ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 178 024,24 грн. реально не виконане, підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. ст 447,448, ЗУ «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Корецької Оксани Миколаївни відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 24.06.2024 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О.Материнко