Ухвала
від 19.06.2024 по справі 565/1212/24
КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1212/24

Провадження № 1-кс/565/321/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м.Вараш

Слідчий суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

представника скаржника ОСОБА_4 ,

представників ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області скаргу, в порядку ст.206 КПК України, адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_7 , на дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

В С Т А Н О В И В:

13.06.2024 року, о 16 год. 23 хв., до слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , в порядку ст.206 КПК України, з вимогами вжити заходів до звільнення ОСОБА_7 , позбавленого 12.06.2024 року свободи та безпідставно утримуваного працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ,за відсутності будь-якого судового рішення про затримання чи тримання під вартою.

Заява обґрунтовується тим, що 12.06.2024 року, ОСОБА_7 , здійснюючи поїздку з Рівненської області до міста Київ, був зупинений на блокпосту працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , які, застосувавши до нього погрози і психологічний тиск, посадили в службовий автомобіль та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де утримують проти його волі та без будь-яких судових рішень, що набрали законної сили. При цьому, стосовно ОСОБА_7 не складався протокол адміністративного затримання, також останнього позбавлено права на професійну правничу допомогу. Усі неодноразові вимоги ОСОБА_7 до працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 про негайне його звільнення, залишилися без розгляду.

Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 у скарзі зазначає, що станом на 13.06.2024 року ОСОБА_7 незаконно перебуває під вартою. При цьому, зауважує, що Держава не виконує взяті на себе зобов`язання по охороні життя та здоров`я ОСОБА_7 , а також щодо забезпечення принципів законності відносно останнього.

Ухвалою слідчого судді від 13.06.2024 року зобов`язано посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити ОСОБА_7 до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення його свободи, а також надати належним чином завірену копію судового рішення, яке набрало законної сили, яким передбачено обмеження особистої свободи ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , або належним чином завірені копії інших документів, що надають правові підстави для позбавлення його свободи.

У судове засідання ОСОБА_7 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 не доставлений.

Щодо невиконання вимоги ухвали суду від 13.06.2024 року в частині негайного доставлення ОСОБА_7 у судове засідання на 13.06.2024 року, представник ОСОБА_6 пояснив, що станом на 13.06.2024 року ОСОБА_7 вже розпочав військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та перебував у розпорядженні вказаної військової частини.

З огляду на невідкладний розгляд справ даної категорії, присутність у судовому засіданні представника ОСОБА_7 - кваліфікованого правника - адвоката ОСОБА_4 , перебування ОСОБА_7 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги за відсутності ОСОБА_7 .

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав, надав обґрунтування, які за змістом повторюють аргументи, зазначені у скарзі. При цьому, зауважив, що 12.06.2024 року, приблизно о 13 год. 00 хв., посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно зупинили автомобіль, у якому знаходився ОСОБА_7 , незаконно його затримали, силоміць доставили до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому безпідставно утримували більше трьох годин, позбавивши права на правничу допомогу, в подальшому направили ОСОБА_7 на ВЛК в м.Рівне, без його на те згоди, а далі доправили до військової частини НОМЕР_1 .

Вказані дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник ОСОБА_8 вважає такими, що порушують норми Конституції України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод, просив скаргу задовольнити, зобов`язавши працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 та працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 звільнити ОСОБА_7 .

У судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 пояснив, що 12.06.2024 року автомобіль, у якому знаходився ОСОБА_7 , був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 на блокпосту, військово - облікового документу ОСОБА_7 при собі не мав. Зі слів ОСОБА_7 було встановлено, що останній не перебуває на військову обліку, тому для встановлення облікових даних йому було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході бесіди з ОСОБА_7 та перевірки його облікових даних, було встановлено, що останній не має права на відстрочку від мобілізації, тому ОСОБА_7 було взято на військовий облік. 12.06.2024 року ОСОБА_7 був направлений на ВЛК в м.Рівне для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я в Сухопутних Військах у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, останній, за результатами медичного огляду, рішенням військово-лікарської комісії від 12.06.2024 року визнаний придатним до військової служби.

13.06.2024 року, на підставі вказаного рішення ВЛК, ним, як начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , був виданий наказ за №179 про призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації, яким ОСОБА_7 призвано на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_2 .

У зв`язку з перепризначенням військовозобов`язаних, 13.06.2024 року ним, як начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , був виданий наказ за №181 про призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації, яким внесено зміни у пункт 1 наказу №179 від 13.06.2024 року, вказаним наказом ОСОБА_7 слід вважати призваним на військову службу по мобілізації у військову частину НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_7 не утримувався незаконно у ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно нього виконувалися передбачені законом процедури призову під час мобілізації в особливий період.

У судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_5 надала пояснення, аналогічні за змістом поясненням представника ОСОБА_6 .

Представники ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просили у задоволенні скарги відмовити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що скарга представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 , з огляду на положення ст.206 КПК України, є безпідставною та необгрунтованою, відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 виконувалися передбачені законом процедури призову під час мобілізації в особливий період, тому підстав вважати ОСОБА_7 таким, що незаконно утримувався у ІНФОРМАЦІЯ_7 , немає.

Прокурор просив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_7 , відмовити.

Заслухавши пояснення представника скаржника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 , представників ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши надані сторонами письмові докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до дослідженого відеозапису з боді - камери посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_1 - сержанта ОСОБА_9 , який зупинив автомобіль, у якому знаходився ОСОБА_7 , слідує, що представник ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв відповідно до вимог законодавства, що регулює порядок проведення призову громадян на військову службу по мобілізації в особливий період.

Вказаним відеозаписом не зафіксовано будь-яких неправомірних дій відносно ОСОБА_7 зі сторони представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до направлення за вих.№359 від 12.06.2024 року слідує, що ОСОБА_7 направлений на ВЛК в м.Рівне для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я в Сухопутних Військах у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Згідно копії Журналу реєстрації направлень на ВЛК вбачається, що під записом за порядковим номером 261 містяться відомості стосовно ОСОБА_7 , при цьому: в графі «строк проведення ВЛК» наявний запис «12.06.24»; в графах «особистий підпис про отримання направлення на ВЛК» та «особистий підпис про ознайомлення з адміністративною та кримінальною відповідальністю за ухилення від проходження призову на військову службу під час мобілізації шляхом ухилення від медичного огляду та симуляції хвороби» наявний запис «відмовився від підпису».

Відповідно до копії картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного на придатність до військової служби, за результатами медичного огляду, рішенням військово-лікарської комісії від 12.06.2024 року ОСОБА_7 визнаний придатним до військової служби.

12.06.2024 року ОСОБА_7 отримав військовий квиток серії НОМЕР_3 , що підтверджується копією зазначеного військового квитка, наявного у матеріалах справи.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2024 року про призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації, ОСОБА_7 призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_2 .

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2024 року про призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації, у зв`язку з перепризначенням військовозобов`язаних, внесено зміни у пункт 1 наказу №179 від 13.06.2024 року, вказаним наказом ОСОБА_7 вважається призваним на військову службу по мобілізації у військову частину НОМЕР_1 .

Згідно поіменного списку військовозобов`язаних за №3553 від 12.06.2024 року, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_4 у команду НОМЕР_1 , ОСОБА_7 направлений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , пункт призначення - село Мала Любаша, маршрут руху - АДРЕСА_1 , дата та час прийняття для супроводження у військову частину - 13.06.2024 року, 00 год.10 хв.

Згідно п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що проголошуючи право на свободу, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини означає фізичну свободу особи, а поняття свободи особистості має тлумачитись як відсутність будь-якого незаконного утримання.

У п.59 рішення «Engel and Others v. the Netherlands» від 08.06.1976 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що необхідність проживання військовослужбовців у казармах не суперечить вимогам статті 5 Конвенції, бо таке обмеження «не виходить за рамки звичайної військової служби». Навіть «легкі форми арешту», коли військовослужбовці мають перебувати в житлових приміщеннях, армійських корпусах чи спорудах, не створює порушення статті 5 Конвенції, бо «вони продовжують перебувати в більш або менш звичайних рамках свого армійського життя». Водночас подібні обмеження щодо цивільних осіб є неприйнятними.

Як встановлено у п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_4 або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

З огляду на вищезазначену норму та аналізу поданих до суду письмових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що станом на 13.06.2024 року для ОСОБА_7 розпочалася військова служба, а тому, у розумінні вищевказаного рішення ЄСПЛ, ОСОБА_7 має статус військовослужбовця, а отже не зазнав втручання у права та основоположні свободи, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.206 КПК України, кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Виходячи із вищезазначених положень законодавства, розгляду, в порядку ст.206 КПК України, підлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин.

У зв`язкуз військовоюагресією російськоїфедерації протиУкраїни,з метоюзабезпечення оборонидержави,підтримання бойовоїі мобілізаційноїготовності ЗбройнихСил Українита іншихвійськових формувань,на підставіпропозиції Радинаціональної безпекиі оборониУкраїни,відповідно доч.2ст.102,п.п.1,17,20ч.1ст.106Конституції України,Указом ПрезидентаУкраїни №65/2022«Про загальнумобілізацію» від24.02.2022року,оголошено пропроведення загальноїмобілізації,Указом ПрезидентаУкраїни №272/2024 «Про продовження строку загальної мобілізації» від 06.05.2024 року, продовжено проведення загальної мобілізації.

У відповідностідо ч.3ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію»,під часмобілізації громадянизобов`язаніз`явитися:військовозобов`язаніта резервісти,які приписанідо військовихчастин дляпроходження військовоїслужби увоєнний часабо доінших підрозділівчи формуваньдля виконанняобов`язківза посадами,передбаченими штатамивоєнного часу,-на збірніпункти територіальнихцентрів комплектуваннята соціальноїпідтримки устроки,зазначені вотриманих нимиповістках абомобілізаційних розпорядженнях; резервісти,які проходятьслужбу увійськовому резерві,-до військовихчастин устроки,визначені командирамивійськових частин; військовозобов`язані,резервісти Службибезпеки України-за викликомкерівників органів,в якихвони перебуваютьна військовомуобліку; військовозобов`язані,резервісти розвідувальнихорганів України-за викликомкерівників відповіднихпідрозділів; особи,які уклаликонтракти проперебування урезерві службицивільного захисту,-за викликомкерівників відповіднихорганів управлінняцентрального органувиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферіцивільного захисту.

Як вбачається із змісту скарги та долучених до справи письмових доказів, у даному випадку має місце незгода ОСОБА_7 із діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов`язаними з мобілізацією.

Згідно норм кримінального процесуального законодавства, службові (посадові) особи ІНФОРМАЦІЯ_8 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції.

Відтак, скаржник ОСОБА_7 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.

Аналіз статті 206 КПК України передбачає як незаконне затримання особи - тримання особи під вартою, позбавлення свободи без судового рішення, або не звільнення з під варти після внесення застави.

Суд констатує, що призов громадянина на військову службу під час мобілізації в особливий період не є позбавлення особи права на свободу, а є обов`язком громадянина України, який передбачений ст.65 Конституції України, а відтак не є незаконним утриманням особи.

За наслідками розгляду скарги, факт незаконного утримання ОСОБА_7 під вартою у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 не знайшов свого підтвердження.

Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень ст.206 КПК України та задоволення скарги.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу скаржника, що у разі порушення його прав чи інтересів службовими (посадовими) особами ІНФОРМАЦІЯ_8 при здійсненні ними свої повноважень, пов`язаних із мобілізацією, для судового захисту він вправі звернутися із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст.206, 309,369-372,376 КПК України,слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги, в порядку ст.206 КПК України, адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_7 , на дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений 24 червня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудКузнецовський міський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення19.06.2024
Оприлюднено26.06.2024
Номер документу119929425
СудочинствоКримінальне
КатегоріяІнші справи та матеріали

Судовий реєстр по справі —565/1212/24

Ухвала від 16.07.2024

Кримінальне

Рівненський апеляційний суд

Полюхович О. І.

Ухвала від 19.06.2024

Кримінальне

Кузнецовський міський суд Рівненської області

Незнамова І.М.

Ухвала від 19.06.2024

Кримінальне

Кузнецовський міський суд Рівненської області

Незнамова І.М.

Ухвала від 13.06.2024

Кримінальне

Кузнецовський міський суд Рівненської області

Незнамова І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні