Окрема думка

від 13.06.2024 по справі 991/4264/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4264/24

Провадження 2-а/991/10/24

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Крикливої Т.Г. та Танасевич О.В.

до ухвали Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2024 року

з питання подання зустрічної позовної заяви

Погоджуючись по суті з постановленою ухвалою, якою представнику третьої особи-2 Eurotrubplast Holding Ltd Гудій В.В. було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та повернуто цю заяву без розгляду, висловлюємо незгоду з однією з підстав такої відмови, яку головуючий суддя навів у мотивувальній частині всупереч позиції двох членів колегії.

1. Відповідно до 34 Кодексу адміністративного судочинства України усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів, при цьому при прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення, а суддя, незгодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.

І хоча ухвалою суду від 07 червня 2024 року вирішено лише питання щодо прийняття/неприйняття зустрічного позову, тоді як розгляд адміністративної справи № 991/4264/24 наразі триває, іншого процесуального способу реагування судді, який не погоджується з рішенням, яким розв`язано процедурне питання, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає.

Натомість, частина шоста статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України допускає у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, застосування закону, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону дозволяє виходити із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), що, на думку авторів окремої думки, дозволяє висловлювати таку навіть під час судового розгляду адміністративної справи.

2. Вважаємо нерелевантним до цього провадження посилання у пункті 3.3. ухвали на правові висновки Великої палати Верховного Суду, зроблені у постанові від 12 червня 2019 року у господарській справі № 916/542/18, у якій предметом дослідження було питання розмежування підсудності між місцевими господарськими та місцевими загальними судами, здійснене шляхом аналізу правил суб`єктної та предметної юрисдикції цих судів.

В окресленій постанові суд зіставляв положення статей 4, 20, 49, 162, 164, 172, 173, 175, 180 Господарського процесуального кодексу України, статей 167, Господарського кодексу України, статті 10 Закону України «Про господарські товариства», статті 1213 Цивільного кодексу України у їхньому системному зв`язку з позовними вимогами первісного та зустрічного позовів у межах господарської справи, та, зрештою, зробив правовий висновок щодо застосування статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, норми Господарського процесуального кодексу України не регулюють порядок здійснення адміністративного судочинства, який відповідно до частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений у Конституції України, цьому Кодексі та міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судді Т.Г. Криклива

О.В. Танасевич