Ухвала

від 19.06.2024 по справі 753/14797/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ДОДАТКОВА)

19 червня 2024 року м. Київ

Справа №753/14797/23

Провадження № 22-з/824/733/2024

Резолютивна частина постанови оголошена 19 червня 2024 року

Повний текст постанови складено 20 червня 2024 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Євграфової Є.П., Шкоріної О.І.,

секретаря: Мандрики О.П.

сторони: позивач ОСОБА_1

відповідач Обслуговуючий кооператив «ОБК Східна Брама»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» адвоката Крупського Владислава Валерійовича про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» про захист порушених прав споживачата стягненя безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» про захист порушених прав споживача та стягнення безпідставно набутих коштів, у якому просить стягнути з відповідача на його користь: безпідставно набуті кошти у розмірі 9 150,00 грн (сплачених за квитанцією № 51Н8-Т2В8-7А55_МА8К від 27.10.2021), безпідставно набуті кошти у розмірі 5 856,00 грн (сплачених за квитанцією № 171755131 від 06.08.2023); - 183 091,50 грн пені згідно ч. 5. ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів; 506,62 грн 3% річних; 3 134,99 грн інфляційне збільшення, а всього - 201 734,11 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» про захист порушених прав споживача в частині вимог про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 5 856,00 грн (сплачених за квитанцією № 171755131 від 06.08.2023), 183 091,50 грн пені згідно ч. 5. ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів, 506,62 грн 3% річних, 3 134,99 грн інфляційного збільшення.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» 3 000,00 (три тисячі ) грн. витрат на професійну правничу допомогу шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Провадження у справі в частині стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 9 150,00 грн (сплачених за квитанцією № 51Н8-Т2В8-7А55_МА8К від 27.10.2021) закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати а ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом проігноровано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, проігноровано докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, судом невірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2023 року залишено без змін.

10 квітня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОК «ОБК Східна Брама» адвоката Крупського В.В. про ухвалення додаткової постанови, в якій просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ОК «ОБК Східна Брама» понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 11500 грн.

В судовому засіданні представник ОК «ОБК Східна Брама» адвокат Поліщук Р.М. підтримав доводи своєї заяви.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в додаткових поясненнях, що надійшли до Київського апеляційного суду 07 травня 2024 року, просив заяву розглядати за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви представника відповідача ОК «ОБК Східна Брама» адвоката Крупського В.В. про ухвалення у справі додаткового рішення та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).

Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року

№ 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі№ 640/18402/19(провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховуватипозицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду нарозумну необхідність судових витратдля конкретної справи.

З матеріалів справи відомо, що 30 січня 2024 року між адвокатським об`єднанням «С,Д,К Партнерс», в особі керуючого партнера Крупського В.В., який діє на підставі Статуту (надалі - Адвокат) з однієї сторони, та ОК «ОБК Східна Брама», в особі Голови Корецької О.С., яка діє на підставі Статуту (надалі - Клієнт), з іншої сторони, іменовані надалі разом - Сторони, а кожний окремо - Сторона, уклали цей Договір про надання правової допомоги № 1/2024 від «30» січня 2024 року про наступне:

1. Предмет Договору

Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі.

Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень представляє інтереси Клієнта усіх судах першої, апеляційної інстанцій всіх форм судочинства (цивільні, господарські, адміністративні суди - суди загальної юрисдикції), Верховному Суді з усіма правами наданими ГПК України, ЦПК України, КАС України, КПК України учасникам | справи; в міністерствах, відомствах, їх структурних підрозділах, в органах юстиції, в. органах Державної виконавчої служби, приватних виконавців та нотаріальних конторах. Державних адміністраціях, усіх без винятку поштових відділеннях України (у тому мислі з правом отримання усіх видів поштових відправлень, зокрема, рекомендованих та цінних листів; ставити підписи від імені Клієнта); в усіх державних, громадських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності

та галузевої належності, тощо.

Відповідно до п.4.2 Договору, за правову допомогу, передбачену в п.1.2 Договору, Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, визначається в Додатках до Договору.

Згідно додатку №1 «Гонорар. Умови та порядок розрахунків» до Договору про надання правової допомоги №1/2024 від 30.01.2024 р., за написання, оформлення та подання відзиву до Київського апеляційного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22.12.2023 року, сума винагороди становить 5000 грн. та є сплаченою.

Згідно додатку №2 «Гонорар. Умови та порядок розрахунків» до Договору про надання правової допомоги №1/2024 від 30.01.2024 р., сума винагороди (гонорару) за участь у судовому засіданні Київського апеляційного суді, становить 1500 грн. та надано платіжну інструкцію №5812 від 27.02.2024 року на дану суму.

Згідно додатку №3 «Гонорар. Умови та порядок розрахунків» до Договору про надання правової допомоги №1/2024 від 30.01.2024 р., сторони за цим додатком домовились, що за отримання позитивного результату для Клієнта у Київському апеляційному суді, сума винагороди (гонорару) Адвоката становить 5000 грн., що сплачується Клієнтом адвокат не пізніше 01.05.2024 р. та надано платіжну інструкцію №6001 від 04.04.2024 р. про сплату вказаних коштів.

Матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ОК «ОБК Східна Брама» послуг адвоката Крупського В.В. з надання правової допомоги.

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, судова колегія виходить з того, що справа про стягнення безпідставно набутих коштів, для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників.

Отже, враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих відповідачу ОК ОБК «Східна Брама» послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, судова колегія дійшла висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ОК «ОБК Східна Брама» в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн., в ході апеляційного перегляду справи.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника представника відповідача Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна брама» адвоката Крупського Владислава Валерійовича про ухвалення додаткової постанови - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» (02121, м.Київ вул. Світла, 3-Д, код ЄДРПОУ 41305755) судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Є.П. Євграфова

О.І.Шкоріна