Постанова

від 21.06.2024 по справі 756/8865/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/8865/21 Головуючий у 1 інстанції: Майбоженко А.М.

Провадження №22-ц/824/676/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна Оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст обставин справи

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна Оселя» (далі - ТОВ «УК «Затишна Оселя») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість з внесків до ремонтного фонду у розмірі 2 280,00 грн та штраф у сумі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг за цією адресою.

27 грудня 2018 року між ТОВ «УК «Затишна Оселя» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг з управляння багатоквартирним будинком від 02 травня 2018 року щодо створення ремонтного фонду будинку.

25 січня 2021 року між ТОВ «УК «Затишна Оселя» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання послуг з управляння багатоквартирним будинком від 02 травня 2018 року, відповідно до п.п. 6.2.6. якої у разі наявності заборгованості співвласника за внесками в ремонтний фонд будинку в розмірі 1 000,00 грн і більше, та/ або у разі несплати у повному обсязі внесків в ремонтний фонд будинку протягом 6 (шести) місяців, такий співвласник зобов`язується сплатити управителю суму боргу та штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов`язання щодо сплати коштів до ремонтного фонду за 2019 рік та допустив заборгованість, яка складається з заборгованості до ремонтного фонду у розмірі 2 280,00 грн та штрафу у сумі 5 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року позовні вимоги ТОВ «УК «Затишна Оселя» задоволено повністю та стягнуто з відповідача заборгованість до ремонтного фонду у розмірі 2 280,00 грн, штрафу у сумі 5 000,00 грн та судовий збір.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2022 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Фогеля В.В. про перегляд заочного рішення в цій цивільній справі задоволено та скасовано заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна Оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УК «Затишна Оселя» 2 280,00 грн заборгованості до ремонтного фонду; 710,51 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення в частині задоволених вимог і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Вважає рішення суду першої інстанції в цій частині незаконним та необґрунтованим.

На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що виходячи з умов договору відповідач повинен сплачувати щомісяця за послуги з управління будинком починаючи з дати набрання чинності договором 01 червня 2018 року суму у розмірі 4,95 грн на місяць за 1 кв. м. виходячи з площі квартири відповідача 49,10 кв. м, тобто він повинен сплачувати на місць 234,05 грн, що становить 729,13 грн за квартал.

Відповідач своєчасно виконував свої зобов`язання за договором щодо оплати послуг.

Позивач не надав розрахунки заборгованості та будь-які інші докази, що підтверджують факт наявності заборгованості за послуги з управління будинком починаючи з 01 червня 2018 року до 08 червня 2021 року (даті подачі позову).

Відповідно до рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 12 грудня 2018 року, додаткова угода № 1 до договору від 02 травня 2018 року укладена лише 27 грудня 2019 року. 27 грудня 2019 року затверджено розмір внесків у сумі 570,00 грн в квартал до ремонтного фонду будинку. Додаткова угода № 1 діяла до 31 грудня 2019 року.

Станом на 23 грудня 2019 року квартира відповідача серед боржників по оплаті в ремонтний фонд не значилася, а з`явилася лише станом на 07 вересня 2020 року.

Позивач не надав доказів направлення відповідачу протягом одного місця рекомендованим листом примірника додаткової угоди № 1, завіреної підписом управителя.

У відповідача відсутні обов`язки щодо сплати коштів у розмір 570,00 грн в квартал до ремонтного фонду за період з січня до 27 грудня 2019 року, а позивач не має права вимагати від співвласників оплату наданої послуги, оскільки договором про надання послуги з управління будинком такої умови не передбачено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується та апеляційним судом не переглядається.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, позивач не скористався своїм правом для подачу відзиву.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем житлово-комунальних послуг за цією адресою.

20 грудня 2016 року проведені збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформлені протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 20 грудня 2016 року № 1.

Згідно з протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 20 грудня 2016 року № 1, співвласниками будинку АДРЕСА_2 було вирішено визначити ТОВ «УК «Затишна Оселя» управителем указаного багатоквартирного будинку, затверджено укладення з управителем договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, визначено уповноважених осіб на укладання від імені співвласників будинку договору з ТОВ «УК «Затишна Оселя» про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

02 травня 2018 року між ТОВ «УК «Затишна Оселя» та уповноваженими співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 02 травня 2018 року був підписаний уповноваженими співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а тому він є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Згідно з п. 1 договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 02 травня 2018 року управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю зазначену послугу згідно з вимогами законодавства України та умовами цього договору.

Співвласники зобов`язані оплачувати надані послуги в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором (п.п. 2.2.1. договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 02 травня 2018 року).

12 грудня 2018 року проведені загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 за результатом яких було вирішено створити окремий ремонтний фонд будинку, та уповноваженими особами підписано Протокол від 12 грудня 2018 року № 3, яким затверджено розмір внесків у сумі - 570,00 грн в квартал; сплата коштів в ремонтний фонд здійснюється співвласниками будинку не пізніше останнього дня першого місяця кварталу.

Додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 02 травня 2018 було укладено уповноваженими зборами співвласниками з позивачем 27 грудня 2018 року.

Згідно з довідкою про відкриття рахунку від 29 грудня 2018 року, копію якої долучено до позовної заяви (а.с. 70) позивачу відкрито окремий рахунок для акумулювання коштів ремонтного фонду, дата відкриття рахунку 29 грудня 2018 року. Відкриття такого окремого банківського рахунку було здійснено вже після укладення та підписання додаткової угоди № 1.

Суд першої інстанції встановив, що додаткова угода датована 27 грудня 2019 року, що є помилковим, оскільки за її змістом вбачається, що нею передбачено виплату коштів у ремонтний фонд на 2019 рік, тобто в майбутньому, а не за час, який уже минув.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати коштів, відповідач не сплатив до ремонтного фонду щоквартальний розмір оплати в окремий ремонтний фонд будинку за 2019 рік, а саме в січні 2019 року, квітні 2019 року, липні 2019 року, жовтні 2019 року загальною сумою 2 280,00 грн (570х4, а.с. 5).

25 січня 2021 року між ТОВ «УК «Затишна Оселя» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання послуг з управляння багатоквартирним будинком від 02 травня 2018 року, відповідно до п.п. 6.2.6. якої у разі наявності заборгованості співвласника по внескам в ремонтний фонд будинку в розмірі 1 000,00 грн і більше, та/ або у разі несплати у повному обсязі внесків в ремонтний фонд будинку протягом 6 (шести) місяців, такий співвласник зобов`язується сплатити управителю суму боргу та штраф у розмірі 5 000 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_2 , зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати ТОВ «УК «Затишна Оселя» внески в ремонтний фонд. ОСОБА_1 не сплачує внески до ремонтного фонду та допустив заборгованість з їх оплати.

Оскільки, лише 25 січня 2021 року договір про надання послуг з управляння багатоквартирним будинком від 02 травня 2018 року доповнено п.п. 6.2.6, а саме зобов`язанням про сплату 5 000,00 грн у разі несплати у повному обсязі внесків в ремонтний фонд будинку протягом 6 (шести) місяців, тобто вже після виникнення заборгованості у ОСОБА_1 зі сплати внесків до ремонтного фонду, в зв`язку з вищезазначеним, суд першої інстанції, що у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 5 000,00 грн слід відмовити.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулюються Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року №417-VIII.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За приписами ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем.

Ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_2 , зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати ТОВ «УК «Затишна Оселя» внески в ремонтний фонд.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не сплачує внески до ремонтного фонду та допустив заборгованість з їх оплати, оскільки з розрахунку заборгованості зі сплати коштів до ремонтного фонду відповідачем не сплачений щоквартальний розмір оплати в окремий ремонтний фонд будинку за 2019 рік, а саме в січні 2019 року, квітні 2019 року, липні 2019 року, жовтні 2019 року загальною сумою 2 280,00 грн.(570х4, а.с. 5).

Доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача відсутні обов`язки щодо сплати коштів у розмір 570,00 грн в квартал до ремонтного фонду за період з січня до 27 грудня 2019 року, оскільки позивач не має права вимагати від співвласників оплату наданої послуги, яка не передбачена договором про надання послуги з управління будинком, а додаткова угода № 1 укладена 27 грудня 2019 року і діяла до 31 грудня 2019 року, тобто сторони застосували зворотню дію в часі, є неприйнятними.

Так, суд першої інстанції правильно встановив, що додаткова угода помилково датована 27 грудня 2019 року, оскільки за її змістом вбачається, що нею передбачено виплату коштів у ремонтний фонд на 2019 рік, тобто в майбутньому, а не за час, який уже минув.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Позивач належним чином підтвердив свої вимоги про наявність заборгованості зі сплати коштів у ремонтний фонд, а відповідач належним чином наявність такої заборгованості не спростував.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач своєчасно виконував свої зобов`язання за договором щодо оплати послуг необґрунтовані, оскільки судом встановлено несплату внесків до ремонтного фонду.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.

З урахуванням викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко