Постанова

від 24.06.2024 по справі 161/7904/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 161/7904/20-ц

провадження № 22-ц/824/2691/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВИШИВАНОЧКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пугача Сергія Васильовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року в складі судді Остапчук Т. В.,

встановив:

20.05.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВИШИВАНОЧКА» (далі - ОСББ «ВИШИВАНОЧКА») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 30.06.2016 було створено та зареєстровано ОСББ «ВИШИВАНОЧКА», про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців номер: 1 198102000000979701 та визначено порядок управління багатоквартирним будинком.

Відповідач є власником нежитлового приміщення площею 206,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 206517517 від 09.04.2020.

Статутом ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» передбачено обов`язок співвласника виконувати обов`язки, передбачені статутом, а саме - своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні платежі та внески.

З метою забезпечення функціонування та утримання будинку за вказаною адресою об`єднанням співвласників укладено ряд договорів. Однак відповідач внески у відповідності до положень Статуту не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2020 року цивільну справу за позовом ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2020 року залишено без змін.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті внесків за період з 01.02.2018 по 01.05.2023 в сумі 79 970, 63 грн, судові витрати, що складаються з судового збору - 2 102 грн та витрати на правову допомогу - 15 000 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року вказаний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Вишиваночка» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 79 970,63 грн, витрати на правничу допомогу 15 000 грн, витрати по сплаті судового збору - 2 102 грн.

21.09.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пугач С.В. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення площею 206,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нежитлове приміщення н е під`єднано до комунікацій, які обслуговують будинок за адресою: АДРЕСА_1 . В указане приміщення заведено окреме водопостачання, електропостачання тощо. Прибирання та догляд за територією, яка знаходиться біля нежитлового приміщення здійснюється за рахунок ОСОБА_1 , а не за ініціативи ОСББ «ВИШИВАНОЧКА». Фактично відсутнє надання будь-яких послуг позивачем відповідачу. Утримання будинкових мереж теплопостачання здійснюється ОСОБА_1 власним коштом.

Суд першої інстанції належним чином не дослідив документи, що були надані позивачем до позовної заяви: копії документів, які названі позивачем як «протоколи» загальних зборів ОСББ «Вишиваночка» №3 від 13 грудня 2016 року, №4 від 12 травня 2018 року, №5 від 12 червня 2020 року, якими оформлювалися рішення загальних зборів ОСББ, а також докази на предмет того, чи є документ, який наданий позивачем, протоколом загальних зборів ОСББ, хто саме із співвласників брав участь у цих зборах, чи взагалі ці збори проводилися( оскільки в протоколі в порушення вимог закону не зазначено учасників зборів, п. 7 ст. 10 Закону 417-VІІІ); скільки з них проголосували «за», «проти», «утримався», на яких вирішувалося питання про встановлення внесків учасників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку фіксуються шляхом оформлення протоколів у відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 10 Закону України «Про ОСББ», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203 віл 25 серпня 2015 року.

Надані позивачем протоколи загальних зборів ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» не відповідають вимогам чинного законодавства та Статуту, а відтак не можуть вважатися належними, допустимими і достатніми доказами.

Судом у повній мірі не перевірено доводи позивача щодо обґрунтованості розрахунку, у тому числі нарахування штрафних санкцій.

Щодо професійної правничої допомоги зазначив, що винагорода в розмірі 5 000 грн , яка зафіксована у додатку 02 від 16 травня 2023 року до Договору є оплатою послуг адвоката, а саме підготовка та подача заяви про збільшення позовних вимог. Розмір винагороди адвокатської послуги не відповідає критерію співмірності витрат, зважаючи на те, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку та подачу заяви про збільшення позовних вимог є неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що розмір гонорару становить понад 18% від ціни позову. Представник позивача не надала детального опису робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Вважає, що підстави для задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката відсутні.

16.10.2023 представник ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» - адвокат Булат Ю. В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року без змін.

Вважає посилання в апеляційній скарзі на те, що протоколи загальних зборів ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» є неналежними доказами у зв`язку з порушенням процедури їх заповнення такими, що не заслуговують на увагу. У встановленому законом порядку такі протоколи не були визнані недійсними, тобто є чинними, а тому відсутні правові підстави для проведення перерахунку результатів письмового опитування співвласників, оскільки результати такого обрахунку є складовою частиною прийнятого рішення загальних зборів ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» та окремому оскарженню чи перерахунку не підлягають.

Судом першої інстанції досліджувалась відомість нарахувань та оплати по квартиронаймачам (утримання будинку) ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» від 18.05.2023, з якої вбачається, що станом на березень 2023 року практично усі квартиронаймачі сплачують внески, заборгованість практично відсутня та відповідно вважається фактичною згодою співвласників такого будинку із прийнятим рішенням загальних зборів про встановлення та підвищення тарифів з червня 2020 року.

Кошти, які позивач просив стягнути з відповідача, - це платежі по внесках за період з 01.02.2018 по 01.05.2023 на утримання будинку, прибудинкової території, розмір яких затверджено рішенням загальних зборів ОСББ.

Відповідачем не надано доказів про виконання свого обов`язку щодо сплати за надані послуги позивачем.

Рішенням Луцького міськрайонного суд Волинської області від 04 жовтня 2018 року (справа №161/9932/18) ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову про скасування нарахувань, зроблених ОСББ «Вишиваночка» позивачу, як власнику нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 .

Вказаним судовим рішенням встановлено, що нежитлове приміщення ОСОБА_1 розташоване безпосередньо у житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , однак має окремий вхід. Вказаний будинок знаходиться на балансі та обслуговується ОСББ «ВИШИВАНОЧКА», яке створено відповідно да Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Послуги з утримання прибудинкової території будинку надає Житлово-комунальне-підприємство №3 згідно підписаного з ОСББ договору від 03.10.2016 №215/21. До складу цих послуг відноситься прибирання газону та асфальтового покриття. Розмір внесків встановлений згідно протоколу, про які позивач зазначав і в даній позовній заяві.

Щодо витрат на правничу допомогу зазначила, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що всі дії, вчинені представником позивача в межах розгляду даної справи є правничою допомогою. Позивачем до матеріалів справи долучено докази на підтвердження виконання робіт по договору про надання правничої допомоги, в якому сторони визначили фіксований розмір вартості послуг (гонорару) : підготовка та написання позовної заяви, підготовка та написання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що протоколом №1 Установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №41 від 01.06.2016 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 з назвою ОСББ «ВИШИВАНОЧКА».

20.06.2016 ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» зареєстровано як юридичну особу з організаційно-правовою формою - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Рішенням установчих зборів, протокол №1 від 01 червня 2016 року, затверджено Статут ОСББ «ВИШИВАНОЧКА».

Відповідно до статті 2 Статуту, метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням і предметом діяльності Об`єднання є, серед іншого, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

Згідно із статтею 5 Статуту, співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно із статтею 4 Статуту, кошторис Об`єднання за поданням правління щорічно затверджується загальними зборами не пізніше 1 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років.

13 грудня 2016 року загальними зборами співвласників ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, про зміну розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території та з 01 лютого 2017 року встановити його на рівні 3, 35 грн для всіх власників та користувачів житлових та нежитлових приміщень будинку.

12 травня 2018 року загальними зборами співвласників ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» прийнято рішення, оформлене протоколом № 4, про зміну розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території та з 01 травня 2018 року встановити його на рівні 4,67 грн для всіх власників та користувачів житлових та нежитлових приміщень будинку.

12 червня 2020 року загальними зборами співвласників ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» прийнято рішення, оформлене протоколом №5, змінити розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території і встановити його на рівні 19,2 грн за 1 кв.м., в період з 1 червня 2020 року по 30 серпня 2020 року, з 1 вересня 2020 року - 6,2 грн для всіх власників та користувачів житлових та нежитлових приміщень будинку.

ОСОБА_1 , як власник на підставі договору купівлі-продажу від 25 липня 2003 року нежитлового приміщення, загальною площею 206,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є співвласником ОСББ «ВИШИВАНОЧКА».

Відповідно до розрахунку ОСББ «ВИШИВАНОЧКА», відповідач має заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2018 по 01.05.2023 загальна сума несплачених відповідачем внесків становить 78 970 грн 63 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач порушив свої обов`язки співвласника ОСББ «ВИШИВАНОЧКА», внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтягає стягненню з відповідача на користь позивача. З матеріалів справи не встановлено даних про оскарження та визнання недійсними рішень позивача про встановлення розміру внесків, оформлених вищевказаними протоколами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Згідно з пунктами 1.1., 2.1. Статуту ОСББ «ВИШИВАНОЧКА», об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників в багатоквартирному будинку» для утримання та використання спільного майна будинку, своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Спільним майном будинку є приміщення загального користування ( у тому числі допоміжні) несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку , механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників будинку та розташовані на прибудинковій території , а також права на земельну ділянку, на якій розташовані будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Зважаючи на вищезазначене до правовідносин у справі застосовуються положення Закону України «Про об`єднання співвласників в багатоквартирному будинку».

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

У статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За змістом частин першої другої статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту: шляхом скликання загальних зборів: створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати; приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту; давати згоду на укладення договорів на виконання робіт та надання послуг для об`єднання відповідно до вимог статті 10 цього Закону; встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; виключати з свого складу членів об`єднання, які не виконують своїх обов`язків; брати на баланс майно об`єднання; для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність в порядку, визначеному законом. Доручати правлінню в межах повноважень, визначених статутом: визначати підрядника, укладати договори на управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів; ініціювати скликання загальних зборів; захищати права, представляти законні інтереси власників в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; за рішенням загальних зборів та згодою власників приміщень, які не є членами об`єднання, використовувати приміщення в житловому комплексі для потреб органів управління об`єднання.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ має право забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань резервного і ремонтного фондів, звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим законом та статутом об`єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Частиною першою статті 7 Закону № 417-VIII визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону № 417-VIII).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.

За таких обставин, співвласник житлового приміщення у житловому комплексі, в якому створене Об`єднання несе обов`язок зі сплати внесків відповідно до прийнятих загальними зборами рішень.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правило статті 526 ЦК України є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За приписами статей 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що на підставі чинних рішень загальних зборів ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» розмір щомісячного внеску співвласника Об`єднання за спірний період складав : з 01 лютого 2018 року по квітень 2018 року - 691 грн 11 коп., з 01 травня 2018 року по квітень 2020 року - 963 грн 42 коп., з 1 травня 2020 року до 01 червня 2020 року - 963 грн 42 коп., з 1 червня 2020 року по 30 серпня 2020 року - 3 960 грн 96 коп., з 01 вересня 2020 року по 30 квітня 2023 року - 1 279 грн 06 коп., однак відповідач не виконував свої зобов`язання як співвласника, не оплачував обов`язкові внески співвласника, внаслідок чого за період з 01 лютого 2018 року по 01 травня 2023 року у нього виникла заборгованість у розмірі 78 970 грн 63 коп., що підтверджується відповідним розрахунком суми боргу, наведеним в заяві про збільшення позовних вимог.

Установивши, що ОСББ «ВИШИВАНОЧКА» на законних підставах забезпечує надання послуг відповідачу, який є членом цього Об`єднання та власником окремого нежитлового приміщення, загальною площею 206,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проте не виконує своїх зобов`язань зі щомісячної сплати внесків за утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого має заборгованість у загальному розмірі 78 970 грн 63 коп., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача цієї суми заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення загальних зборів ОСББ про встановлення розміру внесків його членів за утримання будинку та прибудинкової території, які оформлені протоколами №3 від 13 грудня 2016 року, №4 від 12 травня 2018 року, №5 від 12 червня 2020 року, не містять обов`язкових відомостей, встановлених ст. 10 Закону України 417-VІІІ, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203 віл 25 серпня 2015 року, а тому є неналежними та недопустимими доказами у справі, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Позивачем не надано доказів оскарження ним в судовому порядку вищевказаних рішень загальних зборів, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розмір внесків, які були визначено на підставі вказаних рішень, є доведеним належними та допустимими доказами.

Та обставина, що приміщення відповідача немає спільних площ загального користування будинку, від`єднано від центральної мережі газопостачання та опалення, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки спільним майном будинку є приміщення загального користування ( у тому числі допоміжні) несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також прибудинкова територія.

Доказів того, що відповідач за власні кошти утримує, в тому числі, несучі конструкції будинку, електричне обладнання за межами будинку, прилеглу до його нежитлового приміщення прибудинкову територію тощо матеріали справи не містять.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Указана судова практика є незмінною.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, яка переглядається, в позовній заяві позивач зазначив, що на час її подання ним було понесено 10 000 грн витрат на правову допомогу, яку він просив стягнути з відповідача на свою користь.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем до позовної заяви надано:

- Договір про надання правової допомоги від 30 березня 2020 року, укладений між адвокатом Булат Ю. В. та ОСББ "ВИШИВАНОЧКА", за яким гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін;

- додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 30.03.2020, в якому сторони погодили перелік послуг та розмір гонорару ( винагороди) за ці послуги в сумі 10 000 грн: вивчення матеріалів справи - 1 000 грн; підготовка та подання до суду першої інстанції позовної заяви про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території - 3000 грн; представництво в суді першої інстанції - 4 500 грн (3 х1 500 грн); ознайомлення з відзивом та його правовий аналіз - 500 грн; складання відповіді на відзив на позовну заяву - 1 000 грн;

- платіжне доручення №124 від 01 квітня 2020 року на сплату позивачем 10 000 грн винагороди адвокату по вищевказаному договору.

В заяві про збільшення позовних вимог позивач просив відшкодувати витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн.

До вказаної заяви долучено:

- додаткову угоду 01 від 29.03.2021 до Договору про надання правової допомоги від 30 березня 2020 року;

- додаток 02 до Договору про надання правової допомоги від 30 березня 2020 року, в якому сторони вирішили збільшити розмір гонорару адвоката, що узгоджений сторонами в додатку №1 від 30.03.2020, у зв`язку із передачею справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, з врахуванням значної віддаленості даного суду, строки вирішення спірних правовідносин на 5 000 грн. Сторони погодили наступний перелік послуг та розмір гонорару (винагороди) за ці послуги: підготовка та подача заяви про збільшення позовних вимог до Печерського районного суду м. Києва - 5 000 грн;

- платіжну інструкцію №223 від 16.05.2023 р. на суму 5 000 грн.

Надані позивачем документи містять детальний опис робіт, обсяг та вартість яких погоджена сторонами.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Клопотань про зменшення розмір у витрат на професійну правничу допомогу суду першої інстанції заявлено не було.

З огляду на викладене, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу, а також беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом позивачу послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, а також враховуючи пропорційність задоволених вимог позову, колегія суддів вважає, що заявлена представником позивача сума в розмірі 15 000 грн є співмірною та такою, що не суперечать принципам розумності та справедливості.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишаються без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пугача Сергія Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук