Ухвала

від 24.06.2024 по справі 120/7925/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

24 червня 2024 р.Справа № 120/7925/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), КНП «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», КНП «Міська поліклініка №2» та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

18.06.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), КНП «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», КНП «Міська поліклініка №2» та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови.

Разом із позовом представниця позивача адвокат Веретільник О.С. подала заяву про забезпечення доказів шляхом витребування у КНП «Міська поліклініка №2» Чернівецької міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) наказ про створення військово-лікарської комісії, що діяла при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі КНП «Міська поліклініка №2».

В обґрунтування заяви про забезпечення доказів зазначено, що забезпечення цього доказу судом є важливим з огляду на недопущення порушення прав ОСОБА_1 під час проходження ним ВЛК та забезпечення права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення доказів, оцінивши підстави даної заяви, суд доходить наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.

Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:

- докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

- обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

За приписами ч. 5 ст. 117 КАС України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, застосовується у тих випадках, коли існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів заявницею не зазначено обставини, які б давали підстави вважати, що докази, які позивач просить забезпечити будуть втрачені або огляд доказів за місцем їх знаходженням, в разі визнання їх належними доказами у справі під час судового розгляду справи стане неможливим або утрудненим.

Суд зазначає, що подана заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Крім того, заява не містить жодних посилань на норми КАС України, які регулюють питання про забезпечення доказів, що не дає можливості встановити, чим взагалі керується заявниця.

Суд також звертає увагу, що посилання на ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не є достатнім обґрунтуванням заяви про забезпечення доказів.

Тобто, зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року по справі № 9901/385/19 (адміністративне провадження № 11-929заі19), від 22 серпня 2019 року по справі № 9901/385/19 (адміністративне провадження № П/9901/385/19) та від 3 липня 2019 року по справі № 9901/845/18 (адміністративне провадження № П/9901/845/18) тощо.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення доказів не свідчать про те, що докази, які позивач просить забезпечити будуть втрачені або огляд доказів під час судового розгляду справи стане неможливим або утрудненим, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення доказів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 114, 115, 116, 117, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення доказів у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), КНП «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», КНП «Міська поліклініка №2» та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяВіятик Наталія Володимирівна