Рішення

від 24.06.2024 по справі 120/3189/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 р. Справа № 120/3189/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-С" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу та зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2024 до суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-С" (далі ТОВ "Технобуд-С") про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 50828,68 грн та зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток в сумі 47463,96 грн, з яких 35041,00 грн (основний платіж), 10916,62 грн (штрафні санкції) та 1506,34 (пеня), а також з податку на нерухоме майно в сумі 3364,72 грн за основним платежем.

Вказана заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 31.01.2023, податковим повідомленням-рішеням № 0220360406 від 15.12.2023, податковою декларацією з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки № 9011861044 від 31.01.2023.

Відповідачу надсилалась податкова вимога за № 0000364-1302-0232 від 04.04.2023. Проте через несплату податкового боргу у визначені законом строки контролюючим органом прийнято рішення № 185 від 08.12.2023 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача.

Таким чином, позивач звертається до суду з адміністративним позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку та про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на погашення суми податкового боргу.

Ухвалою суду від 19.03.2024 відкрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням правил, передбачених ст. 162 КАС України.

З матеріалів справи, що копію вищезазначеної ухвали отримано відповідачем 24.05.2024 за юридичною адресою підприємства (вул. Червоних Курсантів, буд. 4-В, оф. 48, м. Вінниця).

Тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу приписів ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб`єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Встановлено, що ТОВ "Технобуд-С" (код ЄДРПОУ 39369678) зареєстроване як юридична особа 29.08.2014 та перебуває на податковому обліку в Головному управління ДПС у Вінницькій області, Вінницька ДПІ (м. Вінниця). Основний вид діяльності підприємства згідно з КВЕД: 46.73 "Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та сантіарно-технічним обладнанням".

Відповідно до довідки про суму податкового боргу за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 50828,68 грн, що складається з податку на прибуток в сумі 47463,96 грн, з яких 35041,00 грн (основний платіж), 10916,62 грн (штрафні санкції) та 1506,34 (пеня), та з податку на нерухоме майно в сумі 3364,72 грн (основний платіж). Заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2022 рік від 31.01.2023, податковим повідомленням-рішеням № 0220360406 від 15.12.2023 на суму 10916,62 грн та податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9011861044 від 31.01.2023, у якій задекларовано зобов`язання на суму 3383,34 грн із терміном сплати до 29.01.2024. Пеня нарахована в автоматичному режимі на підставі положень ст. 129 ПК України.

04.04.2023 позивач сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу № 0000364-1302-0232 від 04.04.2023.

Разом з тим спірні суми грошових зобов`язань у визначений законом строк відповідач не сплатив, через що контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 185 від 08.12.2023, що перебуває у власності відповідача, та направлено повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу за № 39258/6/02-32-13-03-10 від 08.12.2023.

27.02.2024 податковим керуючим складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 7 від 29.02.2024.

За наведених обставин податковий орган звертається до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках, що обслуговуються відповідача, коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 50828,68 грн та зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За змістом пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 зазначеної статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Судом встановлено, що станом на 13.03.2024 за відповідачем рахується податкова заборгованість в загальній сумі 50828,68 грн. Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а тому визнається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних положень закону позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу від 04.04.2023 № 0000364-1302-0232.

Доказів оскарження або відкликання цієї вимоги суду не надано.

Втім, з моменту виставлення податкової вимоги і станом на сьогодні податковий борг не погашений, що під час розгляду справи теж не спростовано.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на податкові органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що заявлену до стягнення суму податкового боргу в розмірі 50828,68 грн відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, а наявність такого податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Визначаючись щодо наявності підстав для зупинення видаткових операцій та рахунках ТОВ "Технобуд-С" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (п. 89.4 ст. 89 ПК України)

Водночас контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу останній наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

На виконання вимог статті 89 ПК України Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про опис майна ТОВ "Технобуд-С" в податкову заставу.

Крім того, позивач надіслав відповідачу лист щодо виділення майна в податкову заставу, у якому просив надати перелік ліквідних активів, які можливо було б використати для погашення податкового боргу.

В подальшому податковим керуючим Мазник О.П. складний Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 29.02.2024 за № 7.

Відтак, оскільки відповідач не надав податковому керуючому необхідних документів, контролюючий орган правомірно звертається до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого товариства, що знаходяться у банку.

Перевіривши обґрунтованість доводів суб`єкта владних повноважень та оцінивши надані ним докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідльністю "Технобуд-С" (код ЄДРПОУ 39369678) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 50828 (п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 68 коп.

Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідльністю "Технобуд-С" (код ЄДРПОУ 39369678) шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності товариства, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків і зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);

2) відповідач: товариство з обмеженою відповідльністю "Технобуд-С" (код ЄДРПОУ 39369678, місцезнаходження: вул. Червоних Курсантів, буд. 4-В, офіс 48, м. Вінниця, 21100).

Повне рішення суду складено 24.06.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович