Рішення

від 21.06.2024 по справі 140/4010/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4010/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРКО ЮА» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРКО ЮА» (далі - позивач, ТОВ «РІВЕРКО ЮА») звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Р1» від 11.10.2023 №0125480702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «РІВЕРКО ЮА» від 18.09.2023 №14306/07-02/34070584 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2023 №0125480702 за формою «Р1», яким зменшено суму податкового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на 348148,00 грн.

Позивач вважає висновки, що викладені у вказаному акті перевірки, помилковими та необґрунтованими, а прийняте на підставі даного акту перевірки податкове-повідомлення рішення таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

В межах власної господарської діяльності позивачем було поставлено товар для ТОВ «Н-ТОРГ» та для ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» згідно із договором поставки №б/н від 24.05.2021 та договором купівлі-продажу №3010/2020 від 30.10.2020 відповідно. За умовами вказаних договорів продавець зобов`язується передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар. Асортимент, ціна та інші характеристики товару визначаються сторонами у видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Так, на виконання умов договору постави №б/н від 24.05.2021 ТОВ «РІВЕРКО ЮА» було поставлено ТОВ «Н-ТОРГ» товар згідно видаткових накладних №1, №2, №3 від 24.05.2021. Товар був повністю оплачений ТОВ «Н-ТОРГ» в день його передачі для ТОВ «Н-ТОРГ», про що свідчать платіжні інструкції №139, 140, 141 від 24.05.2021.

Також на виконання умов договором купівлі-продажу №3010/2020 від 30.10.2020 ТОВ «РІВЕРКО ЮА» було поставлено ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» товар згідно з видатковими накладними №20 від 30.10.2020, №21 від 30.10.2020, №28 від 05.11.2020, №2 від 16.05.2021, №3 від 24.03.2021. Товар був повністю оплачений ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» на умовах передоплати та в день відвантаження товару згідно з платіжними дорученнями №530 від 29.10.2020, №531 від 29.10.2020, №547 від 05.11.2020 №548 від 05.11.2020, №680 від 10.03.2021, №681 від 10.03.2021, №79 від 15.03.2021, №690 від 22.03.2021, №84 від 23.03.2021, №692 від 23.03.2021, №694 від 24.03.2021.

Товар був переданий у розпорядження покупця за адресою: с.Жидичин, вул.Данила Галицького, 89. Транспортування, реалізованого товару здійснювалось силами та за рахунок покупів ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ».

Позивач вказує, що ТОВ «РІВЕРКО ЮА», як продавець товару, немає жодного обов`язку, встановленого законом, на перевірку використання в господарській діяльності покупців проданого товару. З свого боку ТОВ «РІВЕРКО ЮА» вчинено усі передбачені законом дії, які необхідні для підтвердження реальності операцій.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу чи аргументу на підтвердження відсутності факту перевезення та отримання ТМЦ.

Також в ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договором, укладеним з контрагентом, іншого результату, ніж реалізація товару з метою отримання прибутку.

Зауважує, що обов`язок відображення у податковій звітності операцій щодо надання послуг перевезення вантажів покладений безпосередньо на сторони такого договору перевезення, тому ТОВ «РІВЕРКО ЮА» не повинно відповідати за порядок відображення у податковій звітності господарських операцій між третіми особами.

Надані податковому органу первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44 ПК України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, висновки зроблені в акті перевірки про нереальність господарських операцій, при наявності документально підтвердженого факту їх вчинення суперечать законодавству України та не дають підстав робити висновки, щодо порушення вимог статті 198 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Також звертає увагу, що твердження відповідача про відповідність контрагентів позивача критеріям ризиковості не є ознакою нереальності господарських операцій із цими контрагентами, оскільки рішення про відповідність ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» приймалися в більш пізніший період, ніж період в яких здійснювались господарські операції позивача з даними контрагентами, а самі рішення про відповідність ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» критеріям ризиковості приймалось не за результатами господарської діяльності із позивачем.

З урахуванням зазначеного позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.54).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (а.с.58-63) вимог ТОВ «РІВЕРКО ЮА» не визнала та зазначила, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі направлень від 31.08.2023 №2621, №2620 та наказу від 31.08.2023 №1741-п, виданого на підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РІВЕРКО ЮА» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Так, в ході проведення перевірки встановлено виписку документів на реалізацію саджанців рослин для ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ Б-В ГРУПА ПРОМОБЛАДНАННЯ.

Відповідно до рішення комісії регіонального органу ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №42268 від 01.06.2022 встановлено, що ТОВ «Н-ТОРГ» на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідає критеріям ризиковості, а саме: «В контролюючих органах наявна податкова інформація щодо неможливості підтвердження реальності здійснених операцій ТОВ «Н-ТОРГ» за звітний період декларування ПДВ жовтень 2020 року з контрагентами: по податковому кредиту із ТОВ «Сібобб-Україна», по податкових зобов`язаннях із підприємствами ТОВ «Сітілайт Форм», ТОВ «Проммаш Про», ТОВ «Стан Груп Плюс», ТОВ «Промгорпостач» на загальну суму ПДВ 1402,8 тис. гривень. Надані документи до Повідомлення №2 від 14.03.2022 є недостатніми для спростування ризиковості у здійснених операціях. Зокрема, не надано документи щодо оплати за орендовані приміщення, акти виконаних робіт (згідно даних ЄРПН в підприємства відсутні витрати за оренду приміщень відповідно до наданих договорів, згідно звітів 1-ДФ за 2020 рік та 4-ДФ за 2021 рік відсутні виплати фізичним особам). Відсутня інформація про проведені розрахунки із нерезидентом; розрахункові документи щодо оплати покупцями надані не в повному обсязі».

Також відповідно до рішення комісії регіонального органу ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №206283 від 20.09.2022 встановлено, що ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» на підставі пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку відповідає критеріям ризиковості.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Н-ТОРГ» в ході перевірки було надано договір поставки №б/н 24.05.2021. Згідно з даними товарно-транспортних накладних від 24.05.2021 зазначено, що перевезення саджанців рослин здійснювалось автомобілем МАН з номерним знаком НОМЕР_1 , власником даного автомобіля є ТОВ «Континент-Груп» (код ЄДРПОУ 40840970). Дане Товариство є платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2016 №200753370), однак за травень 2021 року, відповідно до єдиного реєстру податкових накладних, відсутні взаємовідносини по наданих послугах з перевезення ТОВ «Н-ТОРГ» з ТОВ «РІВЕРКО ЮА» та не прослідковуються транспортні перевезення по маршрутах, вказаних в товарно-транспортних накладних.

Щодо взаємовідносин з ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» в ході перевірки було надано договір поставки №3010/2020 30.10.2022.

Аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію інших товарів (віброплити, генератори, пили, заточувальні верстати, промислові пилососи та ін.). При цьому, подальша реалізація саджанців рослин, придбаних у ТОВ «РІВЕРКО ЮА» не прослідковується. У ТОВ «Н-ТОРГ» ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» відсутні транспортні засоби (зазначені в товарно-транспортних накладних) для перевезення рослин, відсутнє придбання послуг по перевезенню та зберіганню саджанців рослин.

Таким чином, вбачається «підміна» номенклатури придбаних та реалізованих товарів, що ставить під сумнів можливість ведення відповідної господарської діяльності платником податків.

За даними наданих ТОВ «Н-ТОРГ» відомостей про об`єкти оподаткування за ф.20-ОПП інформація щодо власних транспортних засобів відсутня. За даними ЄРПН послуги оренди та відшкодування комунальних послуг протягом 2021р. не сплачувались, послуги вантажних перевезень не сплачувались, відповідно відсутні можливості для зберігання та перевезення вказаної кількості товарів. За відомостями податкової та фінансової звітності кількість працюючих у ІІ кварталі 2021р. склала 3 особи. Таким чином, у підприємства відсутні власні транспортні засоби та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності у значних розмірах, що свідчить про можливу ризиковість вказаних операцій.

Вищенаведені факти можуть свідчити про придбання товару у більших обсягах, ніж необхідно для господарської діяльності з метою оптимізації податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ «РІВЕРКО ЮА» виписувало податкові накладні та відображало в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції з підприємствами з ознаками фіктивності (СГД, переліченими вище) без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування та несплати податків, в зв`язку з чим вказані дії призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України та дали змогу мінімізації податкових зобов`язань для СГД реального сектору економіки.

Враховуючи викладене, надані до перевірки документи по взаємовідносинам ТОВ «РІВЕРКО ЮА» з ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ», складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності привалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац 8 ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Таким чином, на порушення ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 (зі змінами та доповненнями); п.п.1.1 п.1, п.п.1.2 п.1, п.2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим у Мін`юсті України 05.06.1995 за №168/704; п.188.1 статті 188 ПК України, ТОВ «РІВЕРКО ЮА» по взаємовідносинах з ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» завищено податкові зобов`язання з податку на додану вартість по господарським операціям суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціям:

- з ТОВ «Н-ТОРГ» на загальну суму ПДВ 150790,52 грн, в т.ч. за травень 2021 року на суму ПДВ 150790,52 грн;

- з ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» на загальну суму ПДВ 197357,04 грн., в т.ч. за жовтень 2020 року на суму ПДВ 50000,00 грн., за листопад 2020 на суму ПДВ 44478,17 грн, за березень 2021 року на суму ПДВ 102878,89 грн.

Оскільки факт реалізації такої продукції ТОВ «РІВЕРКО ЮА» підтверджено даними бухгалтерського обліку, відображення такої реалізації саджанців рослин у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «РІВЕРКО ЮА» відсутні та просить задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 31.08.2023 №141-п ГУ ДПС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РІВЕРКО ЮА» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

За наслідками перевірки складено акт від 18.09.2023 №14306/07-02/34070584 (а.с.15зворот-25), яким встановлено порушення платником податків, зокрема:

б) завищено податкові зобов`язання з податку на додану вартість по господарським операціям суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціям;

- з ТОВ «Н-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 40685536) на загальну суму ПДВ 150790,52 грн, в т.ч. за травень 2021 року на суму ПДВ 150790,52 грн;

- з ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 23506972) на загальну суму ПДВ 197357,04 грн, в т.ч. за жовтень 2020 року на суму ПДВ 50000,00 грн, за листопад 2020 на суму ПДВ 44478,17 грн, за березень 2021 року на суму ПДВ 102878,89 грн.

та занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціям з постачання товарів невстановленим особам на загальну суму 348148,00 грн, в тому числі за жовтень 2020 року на суму ПДВ 50000,00 грн, за листопад 2020 року на суму ПДВ 44478,00 грн, за березень 2021 року на суму ПДВ 102879,00 грн, за травень 2021 року на суму ПДВ 150791,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2023 №0125480702, яким зменшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 348148,00 грн (а.с.14-15).

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до таких висновків.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульованоПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України ).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як встановлено судом, на підставі наказу від 31.08.2023 №141-п ГУ ДПС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РІВЕРКО ЮА» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Позивач не заперечує наявність правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення від 11.10.2023 №0125480702, суд враховує наступне.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.156-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Як передбачає пункт 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Як установлено пунктом 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У свою чергу положеннями пункту44.1 статті 44 ПК Українивизначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, формування і підтвердження даних декларацій відбувається на підставі документів, визначених в абзаці першому пункту44.1 статті 44 ПК України, а тому питання законності декларування відповідних показників зводиться до підтвердження їх первинними документами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV(далі Закон №996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону №996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов`язання, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зазначена правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.01.2024 у справі №820/6322/17.

Так, в ході проведення перевірки встановлено виписку позивачем документів на реалізацію саджанців рослин для ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ».

У цій справі не є спірною обставина, що між ТОВ «РІВЕРКО ЮА» (продавець) та ТОВ «Н-ТОРГ» (покупець) було укладено договір поставки №б/н від 24.05.2021 (а.с.25зворот-26), за умовами якого продавець зобов`язується передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар.

Згідно із пунктом 1.2 вказаного договору асортимент, ціна та інші характеристики товару визначаються сторонами у видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього Договору.

На виконання умов договору поставки №б/н від 24.05.2021 ТОВ «РІВЕРКО ЮА» було поставлено ТОВ «Н-ТОРГ» відповідний товар (саджанці дерев), що підтверджується видатковими накладними №14, №15, №16 від 24.05.2021 на загальну суму 904743,14 грн, в тому числі ПДВ 150790,53 грн (а.с.26зворот, 28зворот, 30зворот)

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.2 вказаного договору поставка товару здійснюється на складі продавця, за адресою: с.Жидичин, вул.Данила Галицького,89. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки товару з моменту фактичної передачі товару представникам покупця на складі продавця.

Відповідно до умов вказаного договору товар був переданий у розпорядження покупця за адресою: с.Жидичин, вул.Данила Галицького, 89, про що свідчать товарно-транспортні накладні №Р14, №15Р від 24.05.2021 (а.с.27, 29, 31зворот.).

Нормами пункту 6.1. Договору визначено, що оплата кожної партії товару здійснюється на наступних умовах: сума в розмірі 100 % від загальної вартості товару, сплачується покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту отримання товару. Покупець має право здійснити передоплату до моменту поставки товару або в момент отримання товару.

Як встановлено судом, оплата за товар була здійснена за товар ТОВ «Н-ТОРГ» згідно із меморіальними ордерами №139, №140, №141 від 24.05.2021 (а.с.28, 30, 32зворот), тобто у день поставки товару, що узгоджується із умовами договору.

Також матеріалами справи підтверджується, що 30.10.2020 між ТОВ «РІВЕРКО ЮА» (продавець) та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №3010/2020, який містить ідентичні норми щодо умов поставки та порядку розрахунків.

На виконання своїх зобов`язань ТОВ «РІВЕРКО ЮА» реалізувало ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» товарів на загальну суму 1184142,27 грн, у тому числі ПДВ 197357,04 грн, про що сторонами підписано видаткові накладні №20 від 30.10.2020, №21 від 30.10.2020, №28 від 05.11.2020, №2 від 16.03.2021, №3 від 24.03.2021 (а.с.34, 36, 38, 40зворот,43 зворот).

Факт передачі товар у розпорядження покупця за адресою: с.Жидичин, вул.Данила Галицького, 89 (на складі покупця у відповідності до пункту 4.1 договору), підтверджується товарно-транспортними накладними №20Р, №21Р від 30.10.2020, №28Р від 05.11.2020, №Р2 від 16.03.2021, №Р3 від 24.03.2021 (а.с.34зворот-35, 36зворот-37, 38зворот-39, 41, 44)

На виконання умов договору товар оплачений ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» в день відвантаження товару, про що свідчать платіжні доручення №530 від 29.10.2020, №531 від 29.10.2020, №547 від 05.11.2020, №548 від 05.11.2020, №680 від 10.03.2021, №681 від 10.03.2021, №79 від 15.03.2021, №690 від 22.03.2021, №84 від 23.03.2021, №692 від 23.03.2021, №694 від 24.03.2021 (а.с.35 зворот, 37зворот, 39зворот, 40, 42-43, 45-46).

Видаткові накладні на поставку та товарно-транспортні накладні на перевезення товарів, придбаних у ТОВ «РІВЕРКО ЮА», досліджувалися під час перевірки та їх відомості наведено у розділі 3.2 акту перевірки.

Таким чином, сам факт поставки товару ТОВ «РІВЕРКО ЮА», його найменування та кількість на користь ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» підтверджується видатковими накладними, що відповідають формі первинного документа згідно зі статтею 9 Закону №996-ХІV.

Також, як зазначено в акті перевірки, на вищевказані поставки було виписано та зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні. Вказані обставини підтверджуються представником відповідача у відзиві на позовну заяву.

В акті податкової перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні щодо взаємовідносин з ТОВ «Н-ТОРГ» вказано, що згідно з даними товарно-транспортних накладних від 24.05.2021 зазначено, що перевезення саджанців рослин здійснювалось автомобілем МАН з номерним знаком НОМЕР_1 , власником даного автомобіля є ТОВ «Континент-Груп» (код ЄДРПОУ 40840970). Дане товариство є платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2016 №200753370), однак за травень 2021 року, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, відсутні взаємовідносини по наданих послугах з перевезення ТОВ «Н-ТОРГ» з ТОВ «РІВЕРКО ЮА» та не прослідковуються транспортні перевезення по маршрутах, вказаних в товарно-транспортних накладних.

У ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» відсутні транспортні засоби для перевезення рослин, відсутнє придбання послуг по перевезенню та зберіганню саджанців рослин.

Також за відомостями податкової та фінансової звітності ТОВ «Н-ТОРГ» кількість працюючих у II кварталі 2021 року склала 3 особи. Таким чином, у підприємства відсутні власні транспортні засоби та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності у значних розмірах, що свідчить про можливу ризиковість вказаних операцій.

За даними ЄРПН послуги оренди та відшкодування комунальних послуг протягом 2020-2021 років не сплачувались, послуги вантажних перевезень не сплачувались, відповідно нібито відсутні можливості для зберігання та перевезення вказаної кількості товарів.

Вищенаведені факти, на думку податкового органу, можуть свідчити про придбання товару у більших обсягах, ніж необхідне для господарської діяльності з метою оптимізації податку на додану вартість.

Також податковий орган вказує, що аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ «Н-ТОРГ», ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію інших товарів (віброплити, генератори, пили, заточувальні верстати, промислові пилососи та ін.). При цьому, подальша реалізація саджанців рослин, придбаних у ТОВ «РІВЕРКО ЮА», не прослідковується.

Таким чином, вбачається «підміна» номенклатури придбаних та реалізованих товарів, що ставить під сумнів можливість ведення відповідної господарської діяльності платником податків.

Вказані факти, на думку відповідача, вказують на реалізацію ТОВ «РІВЕРКО ЮА» відповідних товарів невстановленим особам, так як такі товари згідно даних бухгалтерського обліку є реалізованими (списання відображене по кредиту 28 рахунка).

Разом з тим суд зазначає, що висновки про не підтвердження контролюючим органом господарських взаємовідносин ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» з ТОВ «РІВЕРКО ЮА» фактично зроблені на підставі податкової інформації, що міститься в базах даних контролюючого органу (ЄРПН, АІС «Податковий блок» і т.п.) про діяльність таких контрагентів позивача.

Суд не заперечує можливість використання для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань податкової інформації, яка зберігається в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що передбаченостаттею 74 ПК України. Пунктом 83.1 статті 83 ПК України також передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, у тому числі податкова інформація.

Однак відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а, будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань. Податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом, бо не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 27.02.2020 у справах №813/7081/14, №814/120/15, від 03.10.2019 у справі №813/4079/15, від 10.09.2019 у справі №814/2412/17, від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19 та ін. наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей (постанова Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/16272/13-а).

Окрім того, суд повторно наголошує, що відповідно до пункту 4.2 відповідних договорів продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки товару з моменту фактичної передачі товару представникам покупця на складі продавця.

З урахуванням зазначеного, аналіз наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних в контексті умов договорів дає підстави для висновку про те, транспортування придбаного товару здійснювалось за рахунок ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ». Так, у графі «автомобільний перевізник» наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних зазначено саме ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ».

У постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №803/2094/15, від 20.12.2018 у справі №815/4992/16 сформовано правовий висновок, що ЄРПН містить відомості щодо операцій з придбання та реалізації, які супроводжувались оформленням податкових накладних. Разом з тим платник податків не позбавлений можливості придбавати той чи інший товар у постачальників, які не є платниками ПДВ, і в такому випадку відомості щодо господарських операцій в ЄРПН не відображаються. У будь-якому випадку, реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою, якою дозволяють їх умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку.

Також не може залишитися поза увагою та обставина, що відповідач покликається на рішення комісії регіонального органу ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №42268 від 01.06.2022, яким встановлено, що ТОВ «Н-ТОРГ» на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідає критеріям ризиковості. Проте суд зауважує, що як вбачається із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виявлення податковим органом факту відповідності ТОВ «Н-ТОРГ» критеріям ризиковості платника податку відбулось у зв`язку із тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація щодо неможливості підтвердження реальності здійснених операцій ТОВ «Н-Торг» за звітний період декларування ПДВ жовтень 2020 року з контрагентами: по податковому кредиту із ТОВ «Сібобб-Україна», по податкових зобов`язаннях із підприємствами ТОВ «Сітілайт Форм», ТОВ «Проммаш Про», ТОВ «Стан Груп Плюс», ТОВ «Промгорпостач» на загальну суму ПДВ 1402,8 тис. грн, а не з ТОВ «РІВЕРКО ЮА».

Матеріали справи не містять доказів, що саме поставка товару ТОВ «РІВЕРКО ЮА» в адресу ТОВ «Н-ТОРГ» відбувалася з будь-якими порушеннями, зокрема, підміною номенклатури товару чи через неспроможність поставити певну кількість того чи іншого товару чи не встановлення джерела його походження.

Тоді як, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Посилання відповідача на віднесення ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» до ризикових платників податків на підставі пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку відповідно рішення від 20.09.2022 №206283 є необґрунтованими, оскільки дана обставина жодним чином не підтверджує сумніви в здійсненні позивачем господарських операцій із зазначеним контрагентом в жовтні, листопаді 2020 року та березні 2021 року.

Більше того, за пунктом 7 Критеріїв ризиковості платника податку платника податків може бути визнано ризиковим з огляду на неподання платником податку на прибуток підприємств контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України, що вказує на невиконання ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» обов`язку щодо подання відповідної звітності, а не вчинення ризикових операцій.

Судом також взято до уваги, що основним видом економічної діяльності ТОВ «РІВЕРКО ЮА» є 01.30 відтворення рослин, про що зазначено в акті перевірки.

Тобто, продаж саджанців дерев для ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» відповідає основному виду господарської діяльності позивача та обумовлене розумними економічними причинами.

Суд вважає, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його покупців ТОВ «Н-ТОРГ» та ПрАТ «Б-В ГРУПА «ПРОМОБЛАДНАННЯ» для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий висновок узгоджується із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 09.03.2019 у справі №810/302/15.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про не підтвердження висновків акта перевірки про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 348148 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення, а тому, беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11.10.2023 №0125480702 слід визнати протиправними та скасувати.

Згідно з частиною першоюстатті 138 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьоюстатті 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що 01.04.2024 між адвокатським бюро «Крючкова» та позивачем був укладений договір №106-ЮП про надання правової допомоги. Вказаним договором передбачено, що адвокатське бюро бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги клієнту, здійснення захисту чи представництва клієнта, що включає комплекс юридичних послуг, у відповідності з умовами договору, а клієнт зобов`язується виконувати оплату таких послуг (а.с.47-49).

Із акту приймання-передачі наданих послуг №560 (а.с.50) та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 10.04.2024 (а.с.51зворот) слідує, що адвокатським бюро були надані послуги згідно із договором від 01.04.2024 №106-ЮП про надання правової допомоги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення за формою «Р1» від 11.10.2023 №0125480702. Загальна вартість наданих послуг становить 6000,00 грн та включає: вивчення документів у справі визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0125480702 від 11.10.2023 року за формою «Р1», яким зменшено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» на 348148,00 грн 4 год, вивчення судової практики з відповідних правовідносин 4 год, підготовка позовної заяви визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0125480702 від 11.10.2023 року за формою «Р1», яким зменшено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» на 348148,00 грн 6 год; представництво інтересів ТОВ «РІВЕРКО ЮА» в суді.

Згідно із платіжною інструкцією від 08.04.2024 №718 (а.с.51) та на підставі рахунку від 08.04.2024 №560 (а.с.51зворот) позивач сплатив на користь адвокатського бюро 6000,00 грн за надання послуг правової допомоги.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьомастатті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач не навів жодних заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, при цьому у суду відсутні підстави для зменшення витрат на правову допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу у заявленому розмірі.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 11222,22 грн, в тому числі судовий збір 5222,22 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 10.04.2024 №719 (а.с.10) та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 6000,00 грн.

Керуючисьстаттями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставіПодаткового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 11.10.2023 №0125480702.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРКО ЮА» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати в сумі 11222,22 грн (одинадцять тисяч двісті двадцять дві грн 22 коп).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначеністаттею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРКО ЮА» (45243, Волинська область, Луцький район, село Прилуцьке, вулиця Лісна, 13, код ЄДРПОУ 43070584);

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій