Ухвала

від 21.06.2024 по справі 320/25681/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 червня 2024 року м. Київ № 320/25681/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплімент Плюс» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплімент Плюс» (код ЄДРПОУ 38826873; 08032, Київська область, Бучанський район, с. Березівка, вул. Житомирська, 1А) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797; 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), в якому просить:

- скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 16.11.2022 № 28828/6/10-36-04-01;

- скасувати рішення Державної податкової служби України про залишення без змін рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 16.11.2022 № 28828/6/10-36-04-01, а скаргу без задоволення від 18.08.2023 №23634/6/990006030106;

- визнати дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України протиправними та зобов`язати прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПЛІМЕНТ ПЛЮС» свого податкового обов`язку на підставі поданої заяви від 30.09.2022 року.

В силу вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що предметом даного спору є рішення податкового органу про можливість/неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору.

Тому, до суду мав звернутися в тримісячний строк з дня отримання такого рішення.

Рішення ДПС України датоване вісімнадцятим серпня 2023 року.

Проте, до суду позивач звернувся 25.01.2024 року, тобто за межами тримісячного строку звернення.

Матеріали справи не місять відомостей, які б дозволили встановити точну дату отримання.

Матеріали справи містять акт від 09.01.2024, що укладений між товариством та ОСОБА_1 .

Проте, із зазначеного акту неможливо встановити, який саме лист ДПС України та листи контрагентів отримані, хто такий ОСОБА_1 та яке відношення він має до ДПС України чи товариства.

Тому, відповідні відомості не можуть бути належними доказами, які свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. № 958, позивач мав отримати лист ДПС України від 18.08.2023 року, орієнтовно, 23.08.2023 року.

Відповідно з цього моменту і повинен обраховуватися строк на звернення до суду.

Суд наголошує, що початок перебігу строку на звернення до суду процесуальним законом пов`язується саме з моментом, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Слід зазначити, що строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.

Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплімент Плюс» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.