КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2024 року № 640/4236/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Компані» до Міністерства економіки України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Компані» (далі також ТОВ «Автотрейд Компані», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України щодо відмови від визнання такими, що втратили чинність наказ Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52 та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16 червня 2016 року № 986;
- зобов`язати Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України постановити регуляторний акт, яким визнати такими, що втратили чинність наказ Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52, та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16 червня 2016 року № 986.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року прийнято справу до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у задоволенні клопотання Міністерства економіки України про закриття провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автотрейд Компані до Міністерства економіки України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
При вирішенні даної справи судом враховано, що Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2021 року № 504 «Про перейменування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України» Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перейменовано на Міністерство економіки України (далі також Мінекономіки, відповідач).
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем вимог Закону України «Про валюту і валютні операції», яким виключено статтю 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка була підставою застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своїх дій у межах спірних правовідносин, посилаючись на вказані у відзиві обставини.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Мінекономіки від 17 квітня 2000 року № 52 (далі також - Наказ 52) затверджено Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Наказом Мінекономіки від 16 червня 2016 року № 986 «Про застосування спеціальної санкції-індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності» (далі також - Наказ 986) відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», на підставі подання Державної фіскальної служби України вих. від 18 травня 2016 року № 8371/5/99-99-14-06-16, вх. від 20 травня 2016 року №03/30751-16 за порушення пов`язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, визначено у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, визначених в додатку до цього наказу.
Відповідно до пункту 1 Переліку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого наказом Мінекономіки від 16 червня 2016 року № 986, до ТОВ «Автотрейд Компані» застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, суд звертає увагу на таке.
Листом від 27 січня 2020 року № 27/01-1 позивач звернувся до Мінекономіки із вимогою визнати такими, що втратили чинність накази Мінекономіки від 17 квітня 2000 № 52 та від 16 червня 2016 року № 986, у зв`язку з виключенням статті 37 із Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Мінекономіки розглянуло вищезазначений лист та надало відповідь за результатами його розгляду, про що повідомило позивача (лист Мінекономіки від 05 лютого 2020 року № 4101-08/6419-07).
Суд звертає увагу на те, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
При цьому, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 3813/4640/17.
Суд звертає увагу на те, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
У даному контексті вбачається, що Мінекономіки опрацювало лист позивача та за результатами його розгляду надало відповідь, що свідчить про відсутність бездіяльності з боку Міністерства у межах спірних правовідносин.
Більше того, відповідно до пункту 3 статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» одним з основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є інформування та надання роз`яснень щодо здійснення державної політики.
Листом від 06 лютого 2019 року № 4102-13/5181-07 Мінекономіки надало роз`яснення підприємствам, організаціям та установам щодо дії спеціальних санкцій, у зв`язку із введенням з 07 лютого 2019 року в дію Закону України «Про валюту і валютні операції», що додатково свідчить про відсутність ознак бездіяльності Міністерства.
Щодо решти позовних вимог суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459.
Статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, що діяла до 07 лютого 2019 року) визначалось, що за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності могли бути застосовані спеціальні санкції.
Санкції, зазначені у цій статті, застосовувалися Мінекономрозвитку України за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійних служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.
07 лютого 2019 року введено в дію Закон України «Про валюту і валютні операції», підпунктом «д» пункту 3 частини 4 статті 16 якого статтю 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» виключено.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1180 «Про скасування дії спеціальних санкцій, застосованих відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»» скасовано дію спеціальних санкцій, застосованих до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до 07 лютого 2019 року.
Вищезазначена постанова Кабінету Міністрів України набрала чинність 05 березня 2020 року.
Відповідно до наказу Мінекономіки від 19 серпня 2020 року № 1599 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2020 року за № 858/35141, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52 «Про затвердження Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 травня 2000 року за № 260/4481 (зі змінами).
Наказ Мінекономіки від 19 серпня 2020 року № 1599 прийнятий відповідно Законів України «Про валюту і валютні операції», «Про зовнішньоекономічну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1180 «Про скасування дії спеціальних санкцій, застосованих відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із законодавством.
Окрім того, Верховним Судом 26 лютого 2020 року прийнята постанова у справі №640/5376/19, якою, зокрема, визнано протиправним та нечинним Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затверджене наказом Міністерства економіки України № 52 від 17 квітня 2000 року.
Отже, станом на час розгляду справи судом, Наказ № 52 є таким, що втратив чинність, а дію спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованого до ТОВ «Автотрейд Компані» наказом Мінекономіки від 16 червня 2016 року №986 - скасовано.
Наведене свідчить про те, що задоволення позовних вимог у визначений позивачем спосіб не сприятиме захисту його прав, свобод чи інтересів, що виключає можливість задоволення адміністративного позову ТОВ «Автотрейд Компані».
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Компані» (02121, місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок 54-Д; код ЄДРПОУ 38635355) до Міністерства економіки України (01008, місто Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 12/2; код ЄДРПОУ 37508596) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2024 |
Номер документу | 119932813 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Колеснікова І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні