Рішення

від 24.06.2024 по справі 640/17237/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 року м. Київ№ 640/17237/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджікс»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджікс» (далі позивач/ТОВ «Енерджікс») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №37/32-00- 04-02-01-42069164 від 15.02.2022 яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 38 000 000 грн та визначено суму штрафу 9 500 000 грн та №38/32-00-04-02-01-42069164 від 15.02.2022 на суму 2 451 479 грн, прийняті на підставі акта невиїзної документальної позапланової перевірки №34/32-00-04-02-01-42069164 від 21.01.2022.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення суперечать законодавству, так як контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання, перевірка була проведена з порушення норм діючого законодавства, а результати оформлені неналежним чином. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2022 відкрито провадження у справі №640/17237/22 (том 1 а.с.198).

Ухвалою, постановленою в судовому засіданні 02.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати, суд виключив відповідача ДПС України зі складу відповідачів.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №826/9043/13-а надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

21 грудня 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 прийнято справу №640/17237/22 до провадження судді Жукової Є.О.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 08.01.2024 у справі №640/17237/23 доставлено до електронного кабінету ТОВ «Енерджікс» та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 09.01.2024.

06 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві зазначає, що у зв`язку з неможливістю проведення виїзної позапланової перевірки з огляду на відсутність підприємства ТОВ «Енерджікс» за податковою адресою: вул. Велика Житомирська, буд. 13, кв. 3, м. Київ, 01025, про що складено акт від 24.12.2021 №23/32-00-04-02-01/42069164 та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.12.2021 №450 «Про внесення змін до наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.12.2021 №446» внесено зміни до наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.12.2021 №446 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енерджікс» та абзац перший наказу викладено у такій редакції: «Провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енерджікс» (код за ЄДРПОУ 42069164), податкова адреса: вул. Велика Житомирська, буд. 13, кв. 3, м. Київ, 01025, з 10 січня 2022 року тривалістю 10 робочих днів».

24 грудня 2021 року за податковою адресою ТОВ «Енерджікс» вул. Велика Житомирська, буд. 13, кв. 3, м. Київ, 01025 направлено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 24.12.2021 №37/32-00-04-02-01-30, копію наказу від 24.12.2021 №450, копію акта «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Енерджікс» (код за ЄДРПОУ 42069164)» від 24.12.2021 №23/32-00-04-02-01/42069164 та лист про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 24.12.2021 №6571/6/32-00-04-02- 01-09 (згідно повідомлення Укрпошти, відправлення отримано 29.12.2021).

ТОВ «Енерджікс» копії документів надано листом від 06.01.2022 №648 (вх.№110/6 від 10.01.2022). Перелік документів, які було надано для перевірки, наведено у додатку 2 до акту перевірки.

ТОВ «Енерджікс» сформувало податковий кредит (рядок 10.1 податкової Декларації з ПДВ за жовтень 2021 року) на суму ПДВ 342 689 грн відповідно до податкових накладних, що виписані та зареєстровані в ЄРПН.

Основні постачальники, які вплинули на формування податкового кредиту ТОВ «Енерджікс» за жовтень 2021 року: ПАТ «Центренерго» (22927045) - ПДВ в сумі - 298 000 грн (86,96 % В ПК); ТОВ «ЄВРОТРАНСБУД» (32386812) - ПДВ в сумі 42 643,68 грн (12,44% в ПК); ПрАТ «Київстар» (21673832) - ПДВ - 132,55 грн (0,038% в ПК); ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» (43064445) - ПДВ - 603,24 грн (0,176% в ПК); ТОВ «ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ» (40959684) - ПДВ - 509,51 грн (0,15% в ПК); ТОВ «Українська енергетична біржа» (37027819) - ПДВ - 301,62 грн (0,09% в ПК); ТОВ «ДАБЛ-Ю НЕТ ТЕЛЕКОМ ЮА» (42678761) - ПДВ - 200,0 грн (0,058% в ПК); ТОВ «ІДС АКВА СЕРВІС»(42201052)-ПДВ - 198,00 грн (0,057% в ПК); ТОВ «ЕТАЛОН-Україна» (31202216) - ПДВ - 100,83 грн (0,029% в ПК).

Не надання ТОВ «Енерджікс» до перевірки первинних документів (договорів, актів приймання - передачі, актів виконаних робіт, видаткових накладних, платіжних доручень, тощо), що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Енерджікс» з постачальниками за жовтень 2021 року, унеможливлює підтвердити дані податкового обліку і звітності. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Енерджікс» здійснює господарську діяльність, в тому числі, у сферах що підлягають ліцензуванню у відповідності до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». На виконання вимог вказаного закону товариство отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. Торгівля електроенергією є основним видом діяльності підприємства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (далі ПК України) (зі змінами та доповненнями) на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.12.2021 №446 із змінами, внесеними наказом від 24.12.2021 №450 «Про внесення змін до наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.12.2021 №446», проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енерджікс» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн, по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року (вх. № 9352618039 від 22.11.2021).

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 21.01.2022 №34/32-00-04-02-01-42069164 (далі - Акт перевірки)(том 1 а.с.10-33).

Відповідно до висновків Акту перевірки ТОВ «Енерджікс» порушено підпункт 198.1, пункту 198.2, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200, пункт 44.1 статті 44 ПК України, встановлено завищення податкового кредиту за жовтень 2021 року на суму 40 451 479 грн, що призвело до:

завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за жовтень 2021 року у розмірі 40 451 479 грн;

завищення суми ПДВ, що заявлено до бюджетного відшкодування за жовтень 2021 року у сумі 38 000 000,00 грн;

завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2021 року на суму 2 451 479 грн.

ТОВ «Енерджікс» на вказаний акт надано заперечення від 02.02.2022 №680(том 2 а.с.19-26).

Листом від 11.02.2022 №667/6/32-00-04-02-01-02 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків надано відповідь, що заперечення визнані необґрунтованими (том 2 а.с.27-30).

Східним МУ ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами встановлених порушень, на підставі акту перевірки 15.02.2022 було прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

№37/32-00-04-02-01-42069164 за формою «В1» - про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 38 000 000 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 9 500 000 грн;

№38/32-00-04-02-01-42069164 за формою «В4» - про завищення залишку від`ємного значення суми податку на додану вартість за період жовтень 2021 на суму 2 451 479 грн(том 1 а.с.43,44).

01 вересня 2022 року позивачем подано скаргу до ДПС України на вказані податкові повідомлення-рішення (том 2 а.с.14-18).

Рішенням ДПС України від 19.09.2022 №11280/6/99-00-06-01-02-06 залишено скаргу ТОВ «Енерджікс» на податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків без розгляду, а податкові повідомлення-рішення від 15.02.2022 визнано такими, що не підлягають подальшому адміністративному оскарженню (том 2 а.с.8-9).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №37/32-00-04-02-01-42069164 від 15.02.2022 та №38/32-00-04-02-01-42069164 від 15.02.2022 позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Приписами п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 185.1. статті 185, пунктом 187.1. статті 187, пунктом 188.1. статті 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 200.1. статті 200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до пунктів 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини першій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

При цьому слід врахувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само, створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Водночас, із визначеного в ПК України поняття ділової мети вбачається, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто, господарська операція має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції, передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Враховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 22.10.2020 у справі № 160/3055/19 звернув увагу та врахував те, що відповідно до сталої судової практики (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 805/686/17-а, від 12.07.2019 у справі № 808/109/18, від 09.07.2019 у справі № 810/1762/16 тощо) сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд, аналізуючи висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, що надані сторонами під час розгляду спору по суті, вважає за необхідне звернути увагу на таке.

ТОВ «Енерджікс» сформувало податковий кредит (рядок 10.1 податкової Декларації з ПДВ за жовтень 2021 року) на суму ПДВ 342 689 грн відповідно до податкових накладних, що виписані та зареєстровані в ЄРПН.

Основні постачальники, які вплинули на формування податкового кредиту ТОВ «Енерджікс» за жовтень 2021 року: ПАТ «Центренерго» (22927045) - ПДВ в сумі - 298 000 грн (86,96 % в ПК); ТОВ «ЄВРОТРАНСБУД» (32386812) - ПДВ в сумі 42 643,68 грн (12,44% в ПК); ПрАТ «Київстар» (21673832) - ПДВ - 132,55 грн (0,038% в ПК); ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» (43064445) - ПДВ - 603,24 грн. (0,176% в ПК); ТОВ «ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ» (40959684) - ПДВ - 509,51 грн (0,15% в ПК); ТОВ «Українська енергетична біржа» (37027819) - ПДВ - 301,62 грн (0,09% в ПК); ТОВ «ДАБЛ-Ю НЕТ ТЕЛЕКОМ ЮА» (42678761) - ПДВ 200 грн (0,058% в ПК); ТОВ «ІДС АКВА СЕРВІС»(42201052)-ПДВ - 198,00 грн (0,057% в ПК); ТОВ «ЕТАЛОН-Україна» (31202216) - ПДВ - 100,83 грн (0,029% в ПК).

Договори з іншими постачальниками товарів (послуг), які вплинули на формування податкового кредиту ТОВ «Енерджікс» за жовтень 2021 року, для перевірки не надано.

Первинні документи (акти приймання - передачі, акти виконаних робіт, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо), що підтв

ерджують взаємовідносини ТОВ «Енерджікс» з постачальниками за жовтень 2021 року, а саме ТОВ «ЄВРОТРАНСБУД», ПрАТ «Київстар», ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», ТОВ «ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ», ТОВ «ДЛБЛ-Ю НЕТ ТЕЛЕКОМ ЮА», ТОВ «ІДС АКВА СЕРВІС», ТОВ «ЕТАЛОН-Україна» для проведення перевірки по надано.

Однак, запиту щодо отримання документів, про підтвердження господарської операції з ПрАТ «Київстар», ТОВ «ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ», ТОВ «АБЛ-Ю НЕТ ТЕЛЕКОМ ЮА», ТОВ «ІДС АКВА СЕРВІС», ТОВ «ЕТАЛОН-Україна» від ДПС не надходило (том 2 а.с.19).

Проте, позивачем було надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за січень - жовтень 2021 року наростаючим підсумком.

Як зазначає відповідач у відзиві, він не зміг простежити розрахунки за отриманий у жовтні 2021 року товар (послуги), оскільки це неможливо.

Твердження про не надання підтвердження взаємовідносин між ПАТ «Центренерго», ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», ТОВ «ЄВРОТРАНСБУД» спростовується супровідним листом про направлення копій документів з описом кладення та описом цих договорів в таблиці, яка є додатком до акту перевірки(том 1 а.с.35-37).

Так, за договором, укладеним з ПАТ «Центренерго» позивач отримав електричну енергію, облік за цими господарськими операціями проводиться за касовим методом.

ТОВ «ЄВРОТРАНСБУД» передало в оренду ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» частину приміщення і датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (пункт 187.1 статті 187 ПК України):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Також, ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» надало розшифровку рахунків 361 та 631 з яких видно, які операції проводились підприємством.

Враховуючи, що запит про надання підтверджуючих документів не конкретизований, ТОВ «Енерджікс» надало документи, які вимагались, виходячи із розуміння тексту запиту та факту ведення податкового обліку за касовим методом, відповідно до якого право на податковий кредит виникає з моменту списання коштів з рахунку платника податку - покупця товарів.

Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ за жовтень 2021 року суму 40 451 479 грн (99,1 % від загальної суми податкового кредиту) є:

декларування від`ємного значення, що включається до складу податкового кредитні поточного звітного (податкового) періоду, значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1. декларації за жовтень 2021 року в сумі 40 1 08 790 грн., що сформовано у червні 2021 року.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2021 року у сумі 50 093 968 грн, є включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 49 590 812 грн по придбанню електроенергії, постачальник Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (40538421), що складає 98,7% від загального обсягу податкового кредиту.

Відповідно до наданого додатку № 3 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок сум бюджетного відшкодування (ДЗ)» за жовтень 2021 року податок на додану вартість заявлений до відшкодування сформовано за рахунок ПДВ, який сплачено в червні місяці 2021 року в сумі 38 000 000,00 грн.

Взаємовідносини між підприємствами здійснювались на підставі договору купівлі- продажу електричної енергії від 31.12.2020 №2108/УРРЕ-20(том 1 а.с.121-124).

ТОВ «Енерджікс», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальний послуг в особі директора Бойко В. Г., що діє на підставі Статуту (Покупець) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах в особі директора ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту (Продавець), уклали договір купівлі-продажу електричної енергії, відповідно до умов якого Продавець зобов`язаний продати електричну енергію Покупцю, а Покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах, що визначена графіками погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії за зразком, який є Додатком №1 до цього Договору, та за ціною, що визначена цим Договором.

Протягом дії Договору, Покупець до 16.00 години 25 числа, що передує розрахунковому періоду, надає Продавцю повідомлення щодо обсягів електричної енергії, які планується купувати у Продавця в розрахунковому періоді у спосіб, визначений пунктом 3.4 Договору.

В повідомленні зазначається заявлений щоденний погодинний обсяг електричної енергії в розрахунковому періоді, що планується купувати у Продавця з урахуванням положень пункту 4.2 цього Договору.

Сторони погоджують графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії в Додатку №1 «Графік погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії».

Обсяг електричної енергії у Додатку №1 повинен бути виражений у МВт-год з точністю до трьох знаків після коми.

Купівля-продаж електроенергії у розрахунковому періоді здійснюється у відповідності до договірних графіків погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, яка узгоджена сторонами у Додатку №1, або скоригована у відповідності до умов цього Договору.

Покупець-Продавець у випадку необхідності може скоригувати графіки погодженого обсягу купівлі-продажу електричної енергії шляхом направлення на адресу Продавця за 2 доби (Д-2), що передують торговому дню (Д) Додатку №2 «Скориговані графіки погодженого обсягу купівлі-продажу електричної енергії» у спосіб визначений пунктом 3.4 Договору.

Ціна договору станом на момент укладення складає 4 633 283 088,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ в розмір 926 656 617,60 грн, ціна Договору з урахуванням ПДВ становить 5 559 939 705,60 грн.

Загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично проданої електричної енергії Покупцю протягом січня-грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.3. розрахунок за куплену Покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Продавця, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.4. передбачено, що Покупець здійснює перерахування коштів Продавцю в такому порядку:

до 11 числа розрахункового місяця за електричну енергію продану з 1 по 10 числа місяця від заявленого обсягу на підставі виставленого Продавцем рахунку. Якщо рахунок надійшов Покупцю після 11 числа розрахункового місяця Покупець зобов`язується сплатити його протягом двох банківських днів з моменту отримання;

то 21 числа розрахункового місяця за електричну енергію продану з 11 по 20 числа місяця від заявленого обсягу на підставі виставленого Продавцем рахунку. Якщо рахунок надійшов Покупим після 21 числа розрахункового місяця Покупець зобов`язується сплатити його протягом двох банківських днів з моменту отримання;

до 5 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем за фактично продану електричну енергію па підставі виставленого Продавцем рахунку. Якщо рахунок надійшов Покупцю після 05 числа розрахункового місяця Покупець зобов`язується сплатити його протягом двох банківських днів з моменту отримання.

Сума, що підлягає перерахунку, визначається Продавцем шляхом множення заявленого на відповідний розрахунковий період обсяг купівлі електричної енергії на ціну визначену договором і сплачується на підставі рахунку, виставленого Продавцем.

Пунктом 4.9. передбачено що розрахунок за куплену-продану електричну енергію, здійснюється з урахуванням ПДВ грошовими коштами в національній валюті Україні.

Пунктом 4.10. передбачено, що днем здійснення оплати від Покупця вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на банківський рахунок Продавця.

Відповідно до п.4.11. продавець зобов`язується скласти податкові накладні та/або розрахунки коригування до них в електронній формі та зареєструвати їх відповідно до порядку та в строки, визначені законодавством України.

В подальшому була укладена низка додаткових угод, а саме:

Додаткова угода №1 від 31.12.2020 року до договору купівлі-продажу електричної енергії №2801/УРРЕ-20 від 31.12.2020: п.1 Сторони доповнили Договір Додатком №1.1, в якому погодили Графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії на січень 2021 року за Договором(том 1 а.с.126).

Додаткова угода №2 від 29.01.2021 до договору купівлі-продажу електричної енергії №2801/УРРЕ-20 від 31.12.2020: п.1 Сторони доповнили Договір Додатком №1.2, в якому погодили Графіки погодинного: обсягу купівлі-продажу електричної енергії на лютий 2021 року за Договором(том 1 а.с.127);

Додаткова угода №3 від 22.02.2021 до договору купівлі-продажу електричне енергії №2801/УРРЕ-20 від 31.12.2020: п.1 Сторони доповнили Договір Додатком №3 (додається до даної додаткової угоди і становить невід`ємну частину Договору), в якому погодили Графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії на березень 2021 року за Договором(том 1 а.с.128);

Додаткова угода №4 від 22.03.2021 року до договору купівлі-продажу електричної енергії №2801/УРРЕ-20 від 31.12.2020: п.1 Сторони доповнили Договір Додатком №4 (додається до даної додаткової угоди і становить невід`ємну частину Договору), в якому погодили Графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії на квітень 2021 року за Договором (том 1 а.с.129);

Додаткова угода від 14.05.2021 про розірвання договору купівлі-продаж електричної енергії від 31.12.2020 №2801/УРРЕ-20: п.1 Сторони за спільною згодою вирішили з 16.05.2021 розірвати договір купівлі продажу електричної енергії від 31.12.2020 №2801/УРРЕ-20; п.2 Сторони підтверджують, що на момент розірвання Договору між ними не має неврегульованих спорів з приводу його виконання. Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за договором купівлі-продажу електричної енергії вії 31.12.2020 №2801/УРРЕ-20 до 02 червня 2021 року(том 1 а.с.130).

У червні 2021 року ТОВ «Енерджікс» згідно договору від 31.12.2020 №2108/УРРЕ-20 здійснено оплату на суму 297 544 876,36 грн, в т.ч. ПДВ 49 590 812,73 грн згідно платіжних доручень:

від 02.06.2021 №168 на суму 365 830,00 грн, в т.ч. ПДВ 60 971,67 грн (оплата за електричну енергію за 3 декаду квітня 2021 року по договору від 31.12.2020 №2108/ УРРЕ-20)(том 1 а.с.92);

від 02.06.2021 №169 на суму 7 075 931,40 грн, в т.ч. ПДВ 1 179 321,90 грн (оплата за електричну енергію за 1 декаду травня 2021 року по договору від 31.12.2020 №2108/УРРЕ-20)(том 1 а.с.93);

від 02.06.2021 №170 на суму 5 114 871,00 грн, в т.ч. ПДВ 852 478,50 грн (оплата за електричну енергію за 2 декаду травня 2021 року по договору від 31.12.2020 №2108/УРРЕ-20)(том 2 а.с.209);

від 02.06.2021 №1390 на суму 140 613 043,96 грн. в т.ч. ПДВ 23 435 507,33 грн. (оплата за електричну енергію за 2 декаду квітня 2021 року по договору від 31.12.2020 №2108/УРРЕ-20) (том 2 а.с.211);

від 02.06.2021 №1391 на суму 144 375 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 24 062 533,33 грн (оплата за електричну енергію за 3 декаду квітня 2021 року по договору від 31.12.2020 №2108/УРРЕ-20)(том 1 а.с.94).

На підставі договору від 31.12.2020 №2108/УРРЕ-20 та отриманої оплати Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у червні 2021 року виписано на адресу ТОВ «Енерджікс» податкову накладну із позначкою зведена податкова накладна.

Відповідно до ПК України в частині виписки зведених податкових накладних за касовим методом за операціями, визначеними п. 44 підр.2 розділу XX ПК України, які мають безперервний або ритмічний характер постачання, а саме: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця.

Згідно Додаткової угоди від 14.05.2021 про розірвання договору купівлі-продажу електричної енергії від 31.12.2020 №2801/УРРЕ-20 сторони за спільною згодою вирішили з 16.05.2021 розірвати договір купівлі-продажу електричної енергії від 31.12.2020 №2801/УРРЕ-20. Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за договором купівлі-продажу електричної енергії від 31.12.2020 №2801/УРРЕ-20 до 02 червня 2021 року.

ТОВ «Енерджікс» 02.06.2021 на адресу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснено оплату на суму 297 544 876,36 грн, в т.ч. ПДВ 49 590 812,73 грн з призначенням платежу - оплата за електричну енергію за 2 та 3 декади квітня 2021 року та за 1 та 2 декаду травня 2021 року по договору від 31.12.2020 №2108/УРРЕ-20).

Тобто, у червні 2021 року проведено розрахунки за отриману у попередніх періодах електроенергію (квітень, травень 2021 року). Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями про перерахування коштів.

Верховний Суд в своїй постанові від 04.06.2021 у справі №824/1007/19-а, звертав увагу на те, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена, не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Аналогічні правові позиції містяться в постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 520/1104/19, від 11.05.2021 у справі № 808/1406/17.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак, підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, а первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець, замовник) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товарів (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 26.12.20223 у справі № 820/6523/17.

Враховуючи вищевикладене, що позивачем надано всі необхідні первинні документи, які оформлені відповідно до законодавства та відображають максимально змістовну характеристику господарських операцій.

Зауваження податкових органів не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства та не спростовують дійсності документів позивача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «Енерджікс» розглянутих операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Разом з цим, суд враховує, що відповідачем жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності підстав для включення сум з придбання наведених послуг до податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення до суду надано не було.

Також судом враховано і правосуб`єктність сторін на час укладення спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договору та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками податку на додану вартість.

Аналогічна позиція міститься в рішеннях Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № К/9901/1391/17 та від 07.02.2018 у справі № К/9901/3360/17.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, а також норм пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПК України податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Водночас пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначено, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.

За змістом норм пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК касовий метод повинен застосовуватися на всіх етапах постачання до кінцевого споживача (незалежно від кола споживачів) всіма платниками податку (в тому числі й виробниками), оскільки інше законом не встановлено.

Під касовим методом для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПК України розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України).

Отже, платник податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг перелічених у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, визначає дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом.

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього д місяця, н якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахування» усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів ас А інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що податковим (звітним) періодом, в якому у платника податку, який відповідно до норм ПК України веде податковий облік за касовим методом, виникає право на податковий кредит, є період, в якому здійснюється оплата за товар (послугу) (або інші види компенсації їх вартості). Сума ПДВ, яка включається до податкового кредиту, повинна бути підтверджена податковою накладною, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси), платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.

Аналогічна правова позиція при вирішенні питання про право на податковий кредит платника ПДВ, який згідно з чинним законодавством застосовує касовий метод податкового обліку, викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №360/1805/19 (провадження №К/9901/30454/19) та у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 200/8622/19 (провадження № К/9901/23/20).

В спростування твердження про отримання податкового кредиту за рахунок послуг в 2019- 2021 роках платником податку були внесені на рахунок ПДВ грошові кошти в сумі 61 851 000,00 грн.

Отже, висновок, викладений в акті №34/32-00-04-02-01-42069164 від 21.01.2022 про порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 44.1 статті 44 ПК України в результаті завищення податкового кредиту за жовтень 2021 року на суму 40 451 479 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за жовтень 2021 року у розмірі 40 451 479 грн; завищення суми ПДВ, що заявлено до бюджетного відшкодування за жовтень 2021 року у сумі 38 000 000,00 грн; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2021 року на суму 2 451 479 грн, протирічить положенням пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПК України, пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України та спростовується первинними документам, які підтверджують господарські операції, з спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасування.

У відповідності до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень №37/32-00- 04-02-01-42069164 від 15.02.2022 та №38/32-00-04-02-01-42069164 від 15.02.2022.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Окружного адміністративного суду м. Києва судовий збір в розмірі 24 810 грн згідно платіжного доручення від 07.10.2022 №2188.

Ураховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у розмірі 24 810 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджікс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №37/32-00-04-02-01-42069164 за формою «В1», яким товариству з обмеженою відповідальністю «Енерджікс» зменшено суму бюджетного відшкодування на 38 000 000 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 9 500 000 гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №38/32-00-04-02-01-42069164 за формою «В4», яким товариству з обмеженою відповідальністю «Енерджікс» визначено суму завищення від`ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 451 479 гривень.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджікс» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати по сплаті судового збору у сумі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.