Рішення

від 21.06.2024 по справі 340/3636/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3636/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Новогродівський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. Центральна, 17, код ЄДРПОУ 34766842)

про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новогродівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - Новогродівський ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №74703727 від 29.05.2024 року.

Позов ОСОБА_2 мотивовано тим, що на виконанні у Новогродівському ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ перебувало виконавче провадження ВП №74703727 з примусового виконання виконавчого листа про зобов`язання Новогродівського міського УСЗН нарахувати та виплатити йому недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій. Попри те, що рішення суду боржником виконане не було, державний виконавець 29.05.2024 року винесла постанову про закінчення виконавчого провадження. Позивач стверджує, що державний виконавець у цьому виконавчому провадженні не вжила достатніх заходів щодо примусового виконання рішення, зокрема не розглядала питання про накладення арешту та не ініціювала питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення. З цих підстав позивач просить суд скасувати спірну постанову.

Ухвалою судді від 11.06.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що виконавче провадження ВП №74703727 з примусового виконання виконавчого листа №340/8245/23 від 28.03.2024 року було відкрито постановою державного виконавця Новогродівського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ від 10.04.2024 року. У цьому виконавчому провадженні державний виконавець винесла постанови від 22.04.2024 року та від 03.05.2024 року про накладення на боржника - Новогродівське міське УСЗН - штрафів, передбачених статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання рішення суду без поважних причин, а 14.05.2024 року надіслала органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Державний виконавець вжила усіх заходів з примусового виконання рішення та 29.05.2024 року винесла постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Доводячи правомірність оскаржуваної постанови, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у вересні 2023 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Новоградівської міської військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової допомоги (справа №340/8245/23).

У ході судового розгляду справи до участі у ній залучено співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Новогродівське міське управління соціального захисту населення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 року у справі №340/8245/23 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано Новогродівське міське УСЗН нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Вказане рішення 05.03.2024 року набрало законної сили. Кіровоградський окружний адміністративний суд 28.03.2024 року видав ОСОБА_2 виконавчий лист про виконання його зобов`язальної частини.

У квітні 2024 року позивач пред`явив виконавчий лист для примусового виконання до Новогродівського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ.

Постановою головного державного виконавця Новогродівського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ Пиріг В.В. від 10.04.2024 року відкрито виконавче провадження ВП №74703727 з виконання виконавчого листа №340/8245/23 та зобов`язано боржника - Новогродівське міське УСЗН - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Того ж дня державний виконавець надіслала боржнику вимогу №2943 від 10.04.2024 року, в якій вимагала негайно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 16.04.2024 року повідомило державного виконавця про неможливість виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік через те, що паспортом відповідної бюджетної програми на 2024 рік не передбачені видатки на виконання рішень судів минулих років. Повідомило, що звернулося до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації із заявкою про виділення коштів для виконання цього судового рішення.

Державний виконавець, перевіривши виконання рішення боржником, винесла постанову від 22.04.2024 року про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника Новогродівське міське УСЗН накладено штраф у розмірі 5100 грн. (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Згодом державний виконавець, перевіривши виконання рішення боржником, винесла постанову від 03.05.2024 року про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника Новогродівське міське УСЗН накладено штраф у подвійному розмірі (10200 грн.), зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

У зв`язку з невиконанням рішення боржником державний виконавець направила до начальника відділу поліції №3 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області повідомлення №3769 від 14.05.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України.

Пізніше державний виконавець надіслала боржнику вимогу №4031 від 21.05.2024 року про надання інформації про розмір нарахованої для виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 22.05.2024 року повідомило державного виконавця про те, що розмір недоплаченої ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік складає 8179 грн.

Державний виконавець 29.05.2024 року винесла постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частити 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону).

Позивач не погодився з цією постановою державного виконавця та 31.05.2024 року звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що за статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Такі ж норми передбачені статтею 370 КАС України.

Частиною 2 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" наведені обов`язки і права виконавців.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

У статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" наведені підстави закінчення виконавчого провадження та частиною 1 цієї статті передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню зокрема разі: 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до частин 2, 3 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження" унормований порядок виконання рішень немайнового характеру, а статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, слідує, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" можливе у разі настання випадку, визначеного частиною 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", яка регламентує порядок виконання рішень немайнового характеру.

У справі, що розглядається, судове рішення, яке примусово виконується, містить зобов`язання боржника нарахувати та виплатити особі щорічну разову грошову допомогу, що виключає його належність до рішень немайнового характеру.

Суд зазначає, що частина 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює обов`язок виконавця закінчити виконавче провадження у випадку неможливості здійснення примусового виконання рішення немайнового характеру без участі боржника. При цьому, накладення на боржника штрафів та направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення є лише заходами впливу з метою притягнення боржника до відповідальності за невиконання без поважних причин виконавчого документа. Такі дії не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож вчинення таких дій не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Суд вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця від 29.05.2024 року про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож така постанова є протиправною, а позов ОСОБА_1 про її скасування слід задовольнити.

При вирішенні справи суд керувався правовими позиціями, сформульованими у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі №750/11948/17, від 13.12.2021 року у справі №520/6495/2020, від 08.12.2022 року у справі №457/359/21, від 13.12.2022 року у справі № 340/5200/21, від 26.10.2023 року у справі №420/1511/23, від 02.11.2023 року у справі №580/4398/22, від 09.11.2023 року у справі №520/10601/2020 у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Судові витрати сторони у справі не понесли.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новогродівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження ВП №74703727 від 29.05.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ