Ухвала

від 24.06.2024 по справі 460/6601/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 червня 2024 року м. Рівне№ 460/6601/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Кузнецовського міського суду Рівненської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Кузнецовського міського суду Рівненської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Рівненської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною другою статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За приписами частини четвертої статті 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною п`ятою статті 94 КАС України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, всупереч вимогам частини п`ятої статті 94 КАС України, додані позивачем до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Позивачем під час подання позовної заяви до суду не додано копії позовної заяви з додатками для другого відповідача, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до п.4,5 ч.5ст.160 КАС Українив позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, як слідує із матеріалів позовної заяви, позивачем не додано додатків зазначених під №1 - №5, а саме: копії наказу від 17.05.2016 року №18-к/А; копії наказу від 13.02.2024 року №3-к/А з копією списку осіб, що ознайомлені з наказом; копії повідомлення про зміну істотних умов державної служби; копії заяви від 19.03.2024 року; копії паспорта позивача та РНОКПП. Зазначене підтверджується актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушення цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 20.06.2024, складеним ВДЗ (канцелярією) Рівненського окружного адміністративного суду.

За приписами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд повторюється, що встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Зазначений позов стосується порушення законодавства про оплату праці, а тому має застосовуватись тримісячний строк на звернення до суду.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач не погоджується із наказом Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13.02.2024 № 3-к/А щодо встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям апарату суду на 2024 рік в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Тобто спірні відносини виникли між позивачем та відповідачами не з приводу стягнення заробітної плати, тому строки звернення до суду, визначені у ст. 233 КЗпП України в даному випадку не підлягають застосуванню.

Натомість, оскільки позивач є працівником Березнівського районного суду Рівненської області і спір виник під час проходження ним публічної служби, тому до таких відносин слід застосовувати місячний строк звернення до адміністративного суду.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).

Отже, ч.5 ст.122 КАС України встановлюється спеціальний строк звернення щодо захисту порушених прав особи під час прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Як свідчать додані до позовної заяви матеріали, позивач оскаржує наказ датований 13.02.2024, втім до суду звернувся з порушенням місячного строку звернення - 18.06.2024, про що свідчить дата зазначена на відбитку печатки відділення поштового зв`язку на конверті, в якому позовну заяву скеровано до суду.

Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску до позовної заяви позивачем не додано. Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду.

Суд вказує, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Разом з тим, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, слід наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) копії позовної заяви для другого відповідача; 2) належним чином засвідчених копії наказу від 17.05.2016 року №18-к/А; копії наказу від 13.02.2024 року №3-к/А з копією списку осіб, що ознайомлені з наказом; копії повідомлення про зміну істотних умов державної служби; копії заяви від 19.03.2024 року - відповідно до кількості учасників справи та копії паспорта та РНОКПП позивача для суду; 3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кузнецовського міського суду Рівненської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк