Рішення

від 24.06.2024 по справі 480/12069/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 року Справа № 480/12069/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12069/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла"

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, з позовною заявою, в якій просить:

1. Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2023/000070/2 від 04.10.2023 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000466.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СИМФОНІЯ ТЕПЛА 1 830,00 грн. в рахунок відшкодування суми понесених ним збитків.

Також позивач просить відшкодувати понесені ним судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 03.10.2023 року уповноваженою на декларування особою ТОВ РЕАЛ 73 від імені позивача до структурного підрозділу відповідача було подано електронну митну декларацію № 23UA805020011555U1 (далі - МД), згідно з якою відповідачеві пред`являлися до митного оформлення імпортовані товари, перелік та опис яких зазначалися у графі 31 цієї МД, з доданим скан-копіями відповідних документів.

Незважаючи на те, що подання усіх вищевказаних та передбачених частиною 2 статті 53 МК України документів дозволяло посадовій особі підрозділу митного оформлення відповідача виконати необхідні процедури митного контролю та митного оформлення товарів позивача і відповідно завершити їх митне оформлення, однак 03.10.2023 року було надіслано до спеціалізованого структурного підрозділу з контролю митної вартості запит щодо перевірки правильності її визначення у МД позивача.

У зв`язку з цим, 03.10.2023 року о 16:59 відповідачем було надіслано електронний запит про надання додаткових документів, який було мотивовано спрацюванням профілів ризиків АСАУР і тим, що під час проведення перевірки документів, які зазначені у частині 2 статті 53 МКУ та надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, з`ясувалось, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, протягом 10 календарних днів необхідно було надати (за наявності) такі основні та додаткові документи: письмове замовлення Продавцю щодо типу, кількості, строків та умов поставки товару; заявку про надання транспортно-експедиційних послуг: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на вказаний запит позивачем було надіслано лист 04.10.2023 року № 0410-01, згідно з яким вказувалося на недостовірність викладених в електронному запиті підстав для витребування додаткових документів, а також наводилося змістовне обгрунтування незаконності дій відповідача. Зокрема, увага відповідача зверталася на те, що право митного органу витребувати додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МК України виникає виключно у тому випадку, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підтвердження заявленого рівня митної вартості товару до Сумської митниці було подано такі документи: зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактуру, банківські платіжні документи про оплату вартості товару, а також документи, що підтверджують вартість транспортування товару з країни відправлення до України, та митну декларацію країни відправлення. При цьому, будь-які розбіжності в поданих товаросупровідних документах на даний час відсутні, що дозволяє здійснити митне оформлення пред 'явленої партії товару за заявленим методом визначення митної вартості.

Також позивач зазначив, що подання письмового замовлення продавцю товару щодо типу, кількості, строків та умов поставки товару, не передбачено частиною 3 статті 53 МК України. Натомість, додатково додали: договір-заявку на транспортування товару від 22/09/ТЛ від 22 вересня 2023 р., платіжну інструкцію № 448 від 3 жовтня 2023 р., проформу інвойс № 9000001387 від 11 серпня 2023 року, підтвердження замовлення № 9000001387 від 11 серпня 2023 р., рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/1579/23 від 27 квітня 2023р., постанову Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 480/1579/23 від 28 вересня 2023р.

Що ж стосується подання запитуваних інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то такі документи згідно частини 3 статті 53 МК України надаються за їх наявності, однак у позивача вони не є наявними і обов`язку їх виготовляти на вимогу митного органу чинним законодавством не встановлено.

Незважаючи на повне виконання вимог статті 53 МК України, відповідачем 04.10.2023 року о 13:26 було надіслано чергове електронне повідомлення, в якому зазначалося, що митний орган прийшов до висновку, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, бо використані декларантокмабо уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка с обов`язковою при їх обчисленні, адже в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 27.09.2023 № СІ02023000000333 зазначено, по ціна інвойеу сформована з урахуванням 5% знижки до прайс - листа від 01.09.2022. а зовнішньоекономічний договір від 17.01.2022 № 1701/С5 не передбачає надання Покупцю будь-якої знижки на товар, що поставляється. В той же час. знижка у розмірі 5.0 % на товар, не може бути прийнята митницею відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994.

При цьому, відповідачем було вказано, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законах України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), а саме згідно з положеннями статті 64 МК України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме - за рівнем митної вартості 2.63 дол.СІІІА/кг (митна декларація від 25.07.2023 року № UА408020/2023/45448).

У відповідь на вказане електронне повідомлення позивачем було направлено лист від 04.10.2023 року № 0410-02, у відповідності до якого відповідачеві заявлено про незгоду із запропонованим рівнем митної вартості та роз`яснено, що пунктом (а) частини 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і неповинна грунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. У свою чергу, пунктом 2 Додатку № 1 Примітки та додаткові положення Генеральної угоди з тарифів та торгівлі передбачено, що сумістім зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

В даному ж випадку, "дійсна вартість" імпортованих товарів вже була представлена ціною, зазначеною у рахунку-фактурі (інвойсі) і вже з урахуванням наданої продавцем знижки, а не окремо до попередньо виставленої в бухгалтерських документах ціни.

Тобто, надана знижка не потребувала додаткового вичислення із ціни, зазначеної у виставленому рахунку (про що йдеться в наведеному положенні міжнародного договору - пункті 2 Додатку № І Примітки та додаткові положення Генеральної угоди з тарифів та торгівлі).

Крім того, вказане митним органом твердження, що зміна ціни товару (знижка) має бути передбачена договором, не містить а ні сама стаття VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, а ні Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.

Позивачем разом із МД № 23UА80502001155501 від 03.10.2023 та додатково на попередній запит митниці надано усі необхідні відомості для перевірки правильності визначення митної вартості, які являються достовірними, об`єктивними, документально підтвердженими і такими, що у повній мірі піддаються обчисленню.

Не зважаючи на викладене, 04.10.2023 року відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2023/000070/2, згідно з яким заявлену декларантом мигну вартість товару скориговано за резервним методом і її розмір підвищено з 41580,04 дол.США до 55493,00 дол.США (з 1.97 дол.США/кг на 2.63 дол. США/кг), що потягло за собою збільшення розміру митних платежів.

Також, відповідачем на вищевказану МД винесено також й Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000466, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення.

При цьому, зауважує, що навіть згідно аналогічного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UА805000/2023/000005/2 від 07.02.2023 митну вартість попередньої партії товару позивача за цим же контрактом було скориговано за значно меншою ціною в 2,46 дол. США/кг (вказане рішення скасовано у судовому порядку 30.01.2023 згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/1579/23).

Так, за даним митним оформленням партії товару, різниця в сумі митних платежів розрахованих за митною вартістю декларанта та за митною вартістю відповідача склала 132 768,37 грн. (528 104,57 грн - 395 336,20 грн.), яку з метою випуску товару у вільний обіг та уникнення простою вантажного транспортного засобу 05.10.2023 року сплачено до Державного бюджету України на підставі новоподаної МД № 23UА805020001165U3 від 05.10.2023 року.

Позивач вважає вказані дії та рішення відповідача необґрунтованими, оскільки відповідачем жодним чином не спростовується зазначена позивачем митна вартість на підставі первинних документів, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.11.2023 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що 03.10.2023 року уповноваженою на декларування особою ТОВ РЕАЛ 73 від імені позивача було подано електронну митну декларацію №23UA805020011555U1(далі МД), згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом, пофарбовані у білий колір, виготовлені із високотехнічної сталі (повний перелік та опис товару зазначений у графі 31 МД №23UA805020011555U1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №23UA805020011555U1 від 03.10.2023, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст. 336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Автоматизованою системою митного оформлення Інспектор (далі АСМО) згенеровано наступні профілі ризиків: код 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв та 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів з коментарем Можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Перевірити дані електронного інвойсу. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частиною шостою ст. 55 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частини 3 та 4 ст. 53 МКУ.

Відповідно до п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, (далі Методичні рекомендації) у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (налогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53МКУ здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до графи 20 МД №23UA805020011555U1 товар поставлявся на умовах FCA TR Bursa Turkey.

Відповідно до Інкотермс 2010. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), умова поставки FCA франко перевізник (….назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Відповідач зазначив, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження і розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Згідно з пунктом Б.3. а Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 а.

Пунктом Б.6 визначено, що Покупець зобов`язаний сплатити: всі витрати, пов`язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у названому місці призначення; будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов`язку призначити перевізника або іншу особу у відповідності з статтею А.4.

Тобто, в даному випадку, позивач додатково поніс витрати у зв`язку з транспортуванням товару від Bursa Turkey до місця ввезення товару на митну територію України.

Під час проведення перевірки документів, які зазначені у частині другій статті 53 МКУ та надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, з`ясувалось, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари:

п. 3.2 та 3.3 зовнішньоекономічного договору від 17.01.2022 №1701/CS передбачено оформлення письмового замовлення Продавцю щодо типу, кількості, строків та умов поставки, п. 3.12 договору від 17.01.2022 №1701/CS обумовлені умови поставки FOBGemlik, п. 4.2 вищезгаданого договору оплата повинна складати 100% вартості поставки вказаній в підтвердженому Замовленні;

в наданому до митного оформлення рахунку фактурі від 27.09.2023 №С102023000000333 визначені умови поставки FCA Бурса, умови оплати через 15 днів, дата оплати 12.10.2023, також зазначено, що ціна інвойсу сформована з урахуванням 5% знижки до прайс листа від 01.09.2022;

в рахунку на оплату за надання транспортно експедиційних послуг №143 від 03.10.2023 року відсутня інформація щодо реєстраційного номеру транспортного засобу, на якому переміщувався задекларований вантаж, що не дає змоги підтвердити віднесення заявленої вартості перевезення саме до задекларованої поставки;

платіжна інструкція в іноземній валюті №87 від 27.08.2023 на суму 9 467, 68 дол. США оплачена до моменту виставлення рахунку від 27.09.2023 №С02023000000333;

наданий до митного оформлення прайс лист від 01.09.2022 має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ, декларанту було запропоновано надати (за наявності) такі основні та додаткові документи:

- письмове замовлення Продавцю щодо типу, кількості, строків та умов поставки товару;

- заявку про надання транспортно - експедиційних послуг;

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

04.10.2023 був отриманий від декларанта лист відповідь № 0410-01 та надіслані додаткові документи:

- договір заявка на транспортування товару від 22/09/ТЛ від 22 вересня 2023;

- платіжна інструкція №448 від 3 жовтня 2023року;

- проформу інвойс №9000001387 від 11 серпня 2023р.,

- підтвердження замовлення №9000001387 від 11 серпня 2023;

- рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/1579/23 від 27 квітня 2023 року.

- постанова Другого апеляційного адміністративного суду у справі №480/1579/23 від 28 вересня 2023 року.

Інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями декларантом не надавались.

В наданому до митного оформлення рахунку - фактурі від 27.09.2023 № CI02023000000333 зазначено, що ціна даного інвойсу сформована з урахуванням знижки 5 % до прайс - листа від 01.09.2022.

Зовнішньоекономічний договір від 17.01.2022 №1701/CS не передбачає надання Покупцю будь-якої знижки на товар, що поставляється. Знижка на товар, не може бути прийнята митницею відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Примітками та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Зміна ціни товару (знижка) має бути передбачена договором, а в договорі повинні бути встановлені умови, за виконання яких знижується ціна товару.

Крім цього, декларант не надав письмове замовлення від Покупця Продавцю щодо типу, кількості, строків та умов поставки товару, як це передбачено п.п. 3.2 та 3.3 зовнішньоекономічного договору від 17.01.2022 №1701/CS.

Декларантом додатково надано проформу інвойс № 9000001387 від 11.08.2023 без зазначення в ньому інформації щодо надання знижки за товар, що поставляється.

Отже, в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару.

Таким чином, зважаючи на вищевказанi пiдстави та на те, що поданi декларантом документи є неповними і такими, що обчисленню не піддаються, враховуючи ненадання декларантом будь-яких додаткових документів та/чи пояснень для підтвердження правильності обчисленої ним митної вартості оцінюваних товарів, не здійснення жодної спроби підтвердити ціну, що сплачена за товар, маємо висновок про неможливість використання інформації щодо ціни яка була заявлена декларантом під час митного оформлення товару. Відтак у митного органу виникла необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

Тому, відповідач вважає, що керуючись частиною першою статті 55 МК України 04 жовтня 2023 року відносно заявлених у МД товарів Сумською митницею законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000070/2, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 66-71).

Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву не погоджується з позицією відповідача, просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 83-86).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 03.10.2023 року уповноваженою на декларування особою ТОВ РЕАЛ 73 від імені позивача було подано електронну митну декларацію №23UA805020011555U1(далі МД), згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом, пофарбовані у білий колір, виготовлені із високотехнічної сталі: Радіатори СОРА стальні панельні з боковим підключенням тип 22: 300/600 - 12шт, 300/800-10 шт., 300/1000 - 10шт, 300/1200- 10шт, 500/400 - 36шт, 500/500-54шт, 500/600 - 72шт, 500/700 - 36шт. (а.с. 74).

Декларантом разом із МД до митного органу подано наступні скан-копії документів:

-Зовнішньоекономічного договору - контракту від 17.01.2022 року № 1701/CS. укладений між Продавцем компанією Сора Isi Sistemleri Sanayi ve Tiearet A.S. (Турція) та Покупцем ТОВ «Симфонія тепла», в якому вказується, що Продавець продає, а Покупець придбаває товар, вказаний в Проформах Інвойсах до цього контракту. Товар поставляється на умовах FOB Gemlik. Турція, включаючи упаковку та маркування у відповідності до правил ІНКОТЕРМС-2020 або на інших умовах, визначених в підтвердженому замовленні, яке підтверджується шляхом виставлення рахунку-фактури (Proforma invoice) з вказівкою типу, розміру, кількості, ціни, загальної вартості товар)' (пункти 3.1 та 3.3 контракту);

-Рахунку-фактури (Invoice) від 27.09.2023 року № CI02023000000333 та його перекладу, в якому зазначено 970 товарних одиниць вартістю 39 665.83 дол. США з відстрочкою оплати в 15 днів (до 12.10.2023 року), а також вказано, що ціни інвойсу сформовані з урахуванням 5% знижки до прайс-листа від 01.09.2022 року:

-ІІроформи-інвойсу № 900001387, в якому вказано умови оплати товару з відстрочкою в 15 днів, кількість товарних одиниць 970 щт. умову поставки- FCA BURSA, вартість товару - 39665.83 дол. США:

-Пакувального листа від 27.09.2023 року № 80028636, в якому зазначене 970 товарних одиниць вартістю на 34 товарних місцях з умовою поставки FCA BURSA та його вагу 21100 кг.;

-Товаротранспортної накладної (CMR) від 27.09.2023 року № А603589, в якій зазначено країною відправлення товару TURKEY (BURSA) та країною його призначення - Україну;

-Order confirmation (підтвердження замовлення) № 900001387, в якому вказано умови оплати товару з відстрочкою в 15 днів, кількість товарних одиниць - 970 щт. умову поставки- FCA BURSA, вартість товару - 39665.83 дол.США;

-Експортної митної декларації (декларації країни відправлення) від 27.09.2023 року № 23160100ЕХ00104370, в якій вказано вартість імпортованого товару у розмірі 39665.83 дол.США (графа 22 цієї митної декларації):

-Сертифікат походження № 0514828 від 27.09.2023 року;

-Прайс-листа від 01.09.2022 року;

-Платіжних інструкцій в іноземній валюті від 22.08.2023 року № 87 на суму 9 467.68 дол. США та від 02.10.2023 року № 91 на суму 29 701.04 дол.США, а також кредит-ноти № 2023/02 від 11.07.2023 року, що в сумі дає ціну інвойсу - 39665.83 дол.США;

-Договору-заявки від 22.09.2023 року № 22/09/TЛ, в якому вказано замовлення на перевезення товару в дати 27-28.09.2023 року;

-Довідки про транспортні витрати від 03.10.2023 року, виданої експедитором ТОВ «ТМ ТРАНС» про вартість транспортування товару Позивача до пункту ввезення через митний кордон України в розмірі 70 000 грн. та після пункту ввезення через митний кордон Україні в розмірі 67 000 грн.. а також про відсутність страхування цього вантажу:

-Рахунку на оплату № 143 від 03.10.2023 року на оплату транспортно-експедиційних послуг, в якому вказана вартість послуг окремо до пункту ввезення через митний кордон України (70 000 грн.) та після пункту ввезення через митний кордон України (67 000 грн.).

03.10.2023 року відповідачем було надіслано електронний запит на адресу підприємства про надання додаткових документів, який було мотивовано спрацюванням профілів ризиків АСАУР і тим, що під час проведення перевірки документів, які зазначені у частині 2 статті 53 МКУ та надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, з`ясувалось, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: - пунктами 3.2 та 3.3 зовнішньоекономічного договору від 17.01.2022 1701/CS передбачено оформлення письмового замовлення Продавцю щодо типу, кількості, строків та умов поставки; - пунктом 3.12 договору від 17.01.2022 1701/CS обумовлені умови поставки FOB Gemlik; - пунктом 4.2 вищезгаданого договору оплата повинна складати 100% вартості поставки вказаній в підтвердженому Замовленні; - в наданому до митного оформлення рахунок-фактура від 27.09.2023 № СІ02023000000333 умови поставки FCA BURSA умови оплати через 15 днів, дата оплати - 12.10.2023. також зазначено що ціна інвойсу сформована з урахуванням 5% знижки до прайс - листа від 01.09.2022: - в рахунку на оплату за надання транспортно-експедиційних послуг № 143 від 03.10.2023 року відсутня інформація щодо реєстраційного номеру транспортного засобу, на якому переміщувався задекларований вантаж, що не дає змоги підтвердити віднесення заявленої вартості перевезення саме до задекларованої поставки; - платіжна інструкція в іноземній валюті № 87 від 27.08.2023 на суму 9 467,68 дол. США оплачена до моменту виставлення рахунку від 27.09.2023 № С02023000000333; - наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.09.2022 має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності/, одиниці виміру (штуки, упакої митниці, з позовною заявою, в якій просить:

ином, зважаючи на вищевказанi пiдстави та на те, що поданi декларантом документи є неповними і такими, що обчисленню не піддаються, враховуючи ненадання декларантом будь-яких додаткових документів та/чи пояснень для підтвердження правильності обчисленої ним митної вартості оцінювВраховуючи викладене, було зазначено прохання протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі основні та додаткові документи: - письмове замовлення Продавцю щодо типу, кількості, строків та умов поставки товару; - заявку про надання транспортно- експедиційних послуг: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.79).

04.10.2023 декларантом на адресу Сумської митниці надіслано лист відповідь № 0410-01 та надіслані додаткові документи:

- договір заявка на транспортування товару від 22/09/ТЛ від 22 вересня 2023;

- платіжна інструкція №448 від 3 жовтня 2023року;

- проформу інвойс №9000001387 від 11 серпня 2023р.,

- підтвердження замовлення №9000001387 від 11 серпня 2023;

- рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/1579/23 від 27 квітня 2023 року.

- постанова Другого апеляційного адміністративного суду у справі №480/1579/23 від 28 вересня 2023 року (а.с.79 звор.бік).

04.10.2023 Сумською митницею надіслано ТОВ "Симфонія тепла" електронне повідомлення, в якому повідомлено, що митний орган прийшов до висновку, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, бо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при їх обчисленні, адже в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 27.09.2023 № СІ02023000000333 зазначено, по ціна інвойсу сформована з урахуванням 5% знижки до прайс - листа від 01.09.2022, а зовнішньоекономічний договір від 17.01.2022 № 1701/С8 не передбачає надання Покупцю будь-якої знижки на товар, що поставляється. В той же час, знижка в розмірі 5.0 % на товар, не може бути прийнята митницею відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994.

Відповідачем було вказано, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законах України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), а саме згідно з положеннями статті 64 МК України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме - за рівнем митної вартості 2.63 дол.США/кг (митна декларація від 25.07.2023 року № UA408020/2023/45448) (а.с.80).

У відповідь на вказане електронне повідомлення Відповідача Позивачем було направлено лист від 04.10.2023 року № 0410-02, у відповідності до якого відповідачеві заявлено про незгоду із запропонованим рівнем митної вартості та роз`яснено, що «пунктом (а) частини 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. У свою чергу, пунктом 2 Додатку № 1 «Примітки та додаткові положення» Генеральної угоди з тарифів та торгівлі передбачено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

В даному випадку, "дійсна вартість" імпортованих товарів вже була представлена ціною, зазначеною у рахунку-фактурі (інвойсі) і вже з урахуванням наданої продавцем знижки, а не окремо до попередньо виставленої в бухгалтерських документах ціни.

Тобто, надана знижка не потребувала додаткового відрахування із ціни, зазначеної у виставленому рахунку (про що йдеться в наведеному положенні міжнародного договору - пункті 2 Додатку № І «Примітки та додаткові положення» Генеральної угоди з тарифів та торгівлі).

Крім того, вказане митним органом твердження, що зміна ціни товару (знижка) має бути передбачена договором, не містить а ні сама стаття VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, а ні Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.

На зазначені факти вже звертав свою увагу Сумський окружний адміністративний суд при розгляді справи № 480/7664/22, який 08.02.2023 року дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, винесеного Сумською митницею за аналогічних обставин та підстав.

Підприємством разом із МД № 23UA80502001155501 від 03.10.2023 та додатково на попередній запит митниці надано усі необхідні відомості для перевірки правильності визначення митної вартості, які являються достовірними, об`єктивними, документально підтвердженими і такими, що у повній мірі піддаються обчисленню».

04.10.2023 року Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2023/000070/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано за резервним методом і її розмір підвищено з 41580,04 дол.США до 55493,00 дол.США (з 1.97 дол.США/кг на 2.63 дол. США/кг) (а.с. 17).

Також, відповідачем прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000466, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с. 18).

З метою випуску товару у вільний обіг ТОВ Симфонія тепла подало до митного оформлення нову МД №23UA805020011650U3 від 05.10.2023 (а.с. 19), по якій до бюджету були сплачені платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митницею.

Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На підставі положень ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тобто, наведені норми містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, зокрема, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митному кодексі України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем було розпочато процедуру консультацій з позивачем шляхом формування повідомлень про необхідність надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що на дату подання митному органу МД із пакетом товаросупровідних документів, у відповідача не було жодних підстав стверджувати про неподання документів, ,(які зазначені у частині 2 статті 53 МК України та про наявність підстав для витребовування додаткових документів. Декларантом акцентувалася увага митного органу на тому, що всі товаросупровідні документи оформлені належним чином та містять необхідну інформацію про вартість товару. Жодні розбіжності, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознаки підробки - в поданих документах відсутні. Надані документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, тому відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновків про недостовірність даних щодо заявленої митної вартості та підставою для незастосування обраного методу визначення митної вартості.

Так, у відзиві відповідачем, з посиланням на норму частини 5 статті 54 МК України, зазначається, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, спрацювання зазначеного у відзиві ризиків системі АСАУР свідчили лише про необхідність ретельного опрацювання поданих товаросупровідних документах, а не про обов`язок коригування заявленого розміру митної вартості.

А тому, вищевикладене обґрунтування відповідача, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів.

Щодо другого запиту митного органу, то в ньому вказується про необхідність надання в тому числі документів, передбачених у частині 3 статті 53 МК України, в той час як такі документі витребовуються за виключних підстав - лише у випадку якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, (1) містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, (2) наявні ознаки підробки або (3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи (4) відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак суд зауважує, що відповідачем а ні належними доказами, а ні доводами не підтверджено наявності підстав для сумніву у достовірності та/або точності поданих уповноваженою позивачем особою для цілей визначення митної вартості документів та відомостей.

Суд також зазначає, що наведені в електронних запитах та оскаржуваному Рішенні посилання посадової особи Відповідача на положення Статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року як на підставу неприйняття листа Продавця товару від 22.08.2022року щодо знижки на товар в розмірі 5 % є необгрунтованими.

Так, пунктом (а) частини 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

У свою чергу, пунктом 2 Додатку № 1 Примітки та додаткові положення Генеральної угоди з тарифів та торгівлі передбачено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Натомість, дані положення міжнародно-правового договору не можуть застосовуватися у даних спірних правовідносинах, адже "дійсна вартість" імпортованих товарів позивача вже була представлена ціною, зазначеною у рахунку-фактурі (інвойсі) і вже з урахуванням наданої Продавцем знижки, а не окремо до попередньо виставленої в бухгалтерських документах ціни як стверджує відповідач.

Тобто, надана знижка не потребувала додаткового вичислення із ціни, зазначеної у виставленому рахунку (про що йдеться мова в наведеному положенні пункту 2 Додатку № 1 Примітки та додаткові положення Генеральної угоди з тарифів та торгівлі).

Посилання відповідача на те, що зміна ціни товару (знижка) має бути передбачена договором, а в договорі повинні бути встановлені умови, за виконання яких знижується ціна товару є виключно припущенням відповідача, таких положень не містить а ні сама стаття VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, а ні Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.

З приводу посилання відповідача на те, що прайс-лист від 01.09.2022 № б/н має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МК України, суд зазначає, що вказаний прайс-лист Продавця було надано митному органу як невід`ємну частину листа продавця від 01.09.2022, і такий документ не має затвердженої на міжнародному рівні форми/способу складення.

З викладеного випливає, що контрагент Позивача як і будь-який інший субєкт ЗЕД може в будь-який час приймати самостійні рішення щодо ціноутворення своєї продукції, покликані задовольняти його бізнес-потреби і керуватися при цьому економічними показниками ринку відповідної продукції.

Щодо посилання відповідача у відзиві на те, що декларант на вимогу митного органу не надав письмове замовлення від Покупця продавцю щодо типу, кількості, строків та умов поставки товару, а надане підтвердження замовлення від Продавця від без зазначення в ньому інформації щодо надання знижки на товар, що поставляється, суд зазначає.

Відповідач, зазначаючи вказаний довод у своєму відзиві, не обгрунтував яким чином ці документи впливають на заявлений рівень митної вартості, в той час як правильність його обчислення було документально підтверджено шляхом подання банківських платіжних документів та митної декларації країни відправлення.

По-друге, як замовлення, так і підтвердження замовлення відбувалося після отримання позивачем листа продавця товару від 01.09.2022 щодо надання позивачеві знижки на товар в розмірі 5 %, яке формувалося та відповідно підтверджувалося на підставі прайс-листа, який у свою чергу додавався до вказаного листа продавця товару та був складений з урахуванням наданої знижки. Тому в наданому документі - підтвердженні замовлення відсутня інформація про надання знижки, адже саме замовлення було зроблено вже з її урахуванням на підставі вказаного оновленого прайс-листа.

За встановлених у справі обставин, а також з урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про те, що надані для митного оформлення документи у повній мірі свідчили про дотримання позивачем встановлених вимог МК України щодо документального підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, а посадовими особами відповідача було допущено протиправну бездіяльність в частині несвоєчасного виконання митних формальностей та прийнято протиправні рішення щодо коригування заявленої митної вартості товару та відмови у його митному оформленні за основним методом визначення митної вартості.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сукупність вищевикладених обставин вказує на те, що відповідач приймаючи оскаржувані рішення, не обґрунтував їх правомірність на час їх прийняття, та навіть у ході судового розгляду справи не довів необґрунтованість визначення позивачем митної вартості товарів.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 15).

Щодо відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, представник позивача подала заяву, у якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИМФОНІЯ ТЕПЛА» 10000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с.89-91).

Представник відповідача подав клопотання, у якому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу по адміністративній справі, зазначаючи, що сума витрат є завищено, не є співмірною до складності справи.

Дослідивши матеріали поданої представником позивача заяву про стягнення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та заяву Сумської митниці про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої та четвертої ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Отже суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 27.10.2022, додаткову угоду №1 від 11.07.2023, додаткову угоду №2 від 30.12.2023, платіжну інструкцію № 1741 від 09.11.2023 на суму 5000 грн. (а.с.93-97).

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі "East/West Aliance Limited" проти України"), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірними до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Відтак, з огляду на рівень складності справи, її значення для репутації позивача та обсягу наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 5000 грн.

Вказаний розмір витрат підтверджується належними та допустимими, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, доказами, крім того такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом, а також значенням справи для сторони позивача, у зв`язку з чим, вбачається стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2023/000070/2 від 04.10.2023 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000466.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" (вул. Прокоф`єва, 19, м. Суми, Сумська область, 40016, код ЄДРПОУ 38146855) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, 40020, код ЄДРПОУ ВП 44017631) судовий збір в сумі 2684,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук