Постанова

від 11.06.2024 по справі 160/11383/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/11383/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Щербака А.А., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 р. (суддя Калугіна Н.Є.) в адміністративній справі №160/11383/22 за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення речового права, зобов`язання знесення самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 р. залишено без розгляду позов керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію, припинення речового права, зобов`язання знесення об`єкту самочинного будівництва.

У поданій апеляційній скарзі заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що, незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, Управлінням ДАБК ДМР не вжито належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, що стало підставою для звернення прокурора до суду із цим адміністративним позовом.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану, вказуючи на те, що захищати інтереси держави повинні відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави із цим адміністративним позовом.

Колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (Закон №1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 р. (справа №826/13768/16) послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 квітня 2018 р. у справі №806/1000/17, згідно з яким за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 р. (справа №806/1000/17) звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. З огляду на викладене, питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема: - у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; - прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону № 1697-VІІ з наведенням відповідного обґрунтування.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, навівши відповідне обґрунтування необхідності ініціювання судового провадження нездійсненням захисту інтересів держави зазначеним органом.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом був здійснений перегляд в касаційному порядку ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 р. та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2023 р. про закриття провадження у цій справі. У постанові від 07 липня 2023 р. Верховний Суд констатував, що прокурор звернувся в інтересах держави в особі Управління ДАБК Дніпровської МР, обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді тим, що після проведення чисельних перевірок відповідачів та винесення приписів про приведення об`єкта будівництва до стану, визначеного у будівельному паспорті, та не виконання відповідачами вимог таких приписів, Управління ДАБК Дніпровської МР не звернулося до суду з позовом про знесення самочинного будівництва протягом розумного строку (п. 56).

Вирішуючи питання юрисдикції, Верховний Суд не поставив під сумнів наявність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави із цим адміністративним позовом, не застосував процесуальні наслідки, передбачені пунктом першим частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, а спрямував справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті спору, не надавши вказівок щодо необхідності перевірки обґрунтованості звернення до суду саме прокурора.

Колегія суддів вважає, що процесуальне рішення суду першої інстанції про залишення позову прокурора без розгляду прийнято без врахування висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 07 липня 2023 р. у цій справі.

Також, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, як це передбачено статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 р. в адміністративній справі №160/11383/22 - скасувати.

Адміністративну справу №160/11383/22 за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення речового права, зобов`язання знесення самочинного будівництва - направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 11 червня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяА.А. Щербак

суддяО.О. Круговий