Постанова

від 13.06.2024 по справі 280/9553/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9553/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Бендес А.Г.

за участю представника позивача Остопарченко Л.В.

представника відповідача Владійчука В.В.

розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2024 року (головуючий суддя Садовий І.В.)

в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ВІСТА» до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА», звернувся 14.11.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023 №22017;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість з внесенням відповідних відомостей до баз податкових органів.

Також просив стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача; стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В обґрунтування позову вказано, що рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.10.2023 №22017 встановлено відповідність ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказано, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки таке не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків та як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості. Разом з тим зауважено, що у спірному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, а також не ідентифіковано конкретні ризикові операції та податкові накладні, в яких були зафіксовані такі операції. Така правова невизначеність податкового органу на думку позивача унеможливлює подання ним повного переліку документів для доведення своєї невідповідності критеріям ризиковості платника податків. Крім того зазначено, що позивачем надано податковому органу та долучено до матеріалів позовної заяви документи, які на його думку вказують на невідповідність ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» критеріям ризиковості платника податку. Додатково відзначено, що оскаржуване рішення створює негативні наслідки для подальшої господарської діяльності підприємства, зокрема, збільшення строку реєстрації податкових накладних внаслідок їх блокування та неможливість формування податкового кредиту за податковою накладною, реєстрація якої зупинена. Вважає, що належним способом захисту порушених прав, який забезпечить ефективне їх поновлення на думку позивача є саме зобов`язання відповідача виключити ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.10.2023 №22017 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ВІСТА» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ВІСТА» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ВІСТА» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а отже позовні вимоги є обґрунтованими.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що платник податків має право на подання на розгляд комісії пояснення та копії документів, якими спростовується податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості. На підставі розгляду такого пояснення з документами комісія виключає платника з переліку ризикових відповідним рішенням, можливість повторного включення платника до переліку ризикових на підстави тієї самої податкової інформації не передбачена порядком №1165. Також платник ПДВ не позбавляється права на повторне подання таких пояснень з документами, кількість надання таких повторних пояснень порядком №1165 не обмежена. Проте, виключення платника з переліку ризикових платників на підставі рішення суду, хоч й передбачено порядком №1165, залишає контролюючому органу право, за наявності актуальної податкової інформації про відповідність платника критеріям ризиковості, яка не спростована платником у встановленому порядку, повторно розглянути таку податкову інформацію та повторно визнати платника таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Також вказав про неспівмірність витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали свої позиції щодо рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» зареєстровано юридичною особою з 24.07.2017 (номер запису:11031020000043170), основний вид діяльності підприємства за КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість (далі також ПДВ) (а.с.145 т.2).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.10.2023 №22017 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 22.09.2023 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку:

03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

18 керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Також, вказано інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

-тип операції:

постачання;

період здійснення господарської операції: 08.02.2023 по 02.10.2023;

код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова: 46.21;

податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41475635;

-тип операції:

придбання;

період здійснення господарської операції: 08.02.2023 по 02.10.2023;

код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1001;

податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 34848301.

Додатково зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), складські документи (інвентаризаційні описи), регістри бухгалтерського обліку по paxунку 68 (а.с.99-101 т.2).

Позивач вважає рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Матеріалами справи підтверджується, що для здійснення господарської діяльності та розміщення робочого офісу ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» орендує приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64 Д, оф. 6, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 02.01.2020 №7 та додатковими угодами до вказаного договору (а.с.26-31 т.1).

На підтвердження цього факту позивачем податковому органу надавалося повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) (а.с.102-104 т.2).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.10.2022 №54580 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підставою для прийняття якого зазначено: відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність земельних ділянок , транспортних засобів, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства або транспортування товару (а.с.19 т.1).

Відповідно до квитанції №2 від 08.12.2022 позивач надав повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку разом з поясненнями від 02.12.2022 № 6 та копіями первинних документів (а.с.20-58 т.1).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.12.2022 №60661 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 02.12.2022 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підставою для прийняття якого зазначено:

придбання товарів-послуг протягом 2021-2022 років у платників податків з ознаками ризиковості та ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (а.с.59 т.1).

Відповідно до квитанції №2 від 21.02.2023 позивач надав повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку разом з поясненнями від 24.01.2023 № 1 та копіями первинних документів на підтвердження відсутності підстав для віднесення позивача до ризикових (а.с.60-80 т.1).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.03.2023 №6087 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 21.02.2022 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (а.с.81-82 т.1).

Відповідно до квитанції №2 від 05.04.2023 позивач надав повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку разом з поясненнями від 05.04.2023 № 16 та копіями первинних документів на підтвердження відсутності підстав для віднесення позивача до ризикових (а.с.83-107 т.1).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.04.2023 №8332 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 05.04.2023 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку:

18 керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку;

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також, вказано інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

1) тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.03.2021 по 30.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1001; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 43034876;

2) тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.03.2021 по 30.01.2023; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова: 49.41; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 42999389;

3) тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.03.2021 по 30.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1003; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 31463102;

4) тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.03.2021 по 30.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1001; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 43338736 (а.с.108-109).

Згідно квитанції №2 від 09.05.2023 позивач надав до Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку разом з поясненнями від 09.05.2023 та копіями первинних документів на підтвердження відсутності підстав для віднесення позивача до ризикових (а.с.110-224 т.1).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.05.2023 №10740 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 09.05.2023 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку:

18 керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку;

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також, вказано інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

1) тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.03.2021 по 30.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1001; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 43034876;

2) тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.03.2021 по 30.01.2023; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова: 49.41; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 42999389;

3) тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.03.2021 по 30.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1003; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 31463102;

4) тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.03.2021 по 30.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1001; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 43338736.

Крім того, зазначено про не подання первинних документів (без конкретизованого переліку за кожним контрагентом) щодо постачання/придбання товарів/послуг, складських документів (інвентаризаційних описів) та рахунків 631, 361, 281 (а.с.225-226 т.1).

Відповідно до квитанції №2 від 11.07.2023 позивач надав до Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку разом з поясненнями від 10.07.2023 та копіями первинних документів на підтвердження відсутності підстав для віднесення позивача до ризикових (а.с. 227-234 т.1, 1-26 т.2).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що також, разом з листом від 18.07.2023 №24 відповідачу були надані позивачем додаткові документи щодо взаємовідносин з контрагентом ПП «СП ГУЛЯЙПІЛЬСЬКЕ» (а.с.27-59 т.2).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.08.2023 №17852 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.07.2023 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку:

03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (а.с.60-61 т.2).

22.09.2023 позивач надіслав повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку разом з поясненнями від 22.09.2023 та копіями документів, що підтверджується квитанцією від 22.09.2023 № 2 (а.с.62-98 т.2).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.10.2023 №22017 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 22.09.2023 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Позивач вважає вказане рішення відповідача противоправним.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Порядок №1165 набрав чинності з 01.02.2020.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу 1 пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у графі «Податкова інформація» розшифровується, яка саме податкова інформація.

При цьому, у Додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Водночас, право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що на необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, звернув увагу Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 та від 19.11.2021 у справі №140/17441/20.

Матеріалами справи підтверджується, що у даному випадку Комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Зокрема, Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 № 17 затверджений довідник кодів податкової інформації (Наказ №17).

Даний Наказ №17 містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган в оскаржуваному рішенні від 02.10.2023 №22017 зазначив наступні підстави щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА»:

03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

18 керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Також, вказано інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- тип операції: постачання; період здійснення господарської операції: 08.02.2023 по 02.10.2023; код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова: 46.21; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41475635;

- тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: 08.02.2023 по 02.10.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1001; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 34848301.

Додатково зазначено про ненадання платником податку копій документів (без визначення чіткого переліку за кожною операцією), які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку:

акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), складські документи (інвентаризаційні описи), регістри бухгалтерського обліку по pax. 68 (а.с.99-101 т.2).

Щодо доводів відповідача покладених в основу прийняття рішення відповідача від 02.10.2023 №22017 колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що нормами податкового законодавства не визначено певний обсяг матеріальних чи трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської діяльності.

Тобто, законодавчо не визначено кількість працівників, які мають працювати на підприємстві.

В той же час стаття 43 Господарського кодексу України надає підприємцям право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

За приписами статті 46 Господарського кодексу України підприємець має право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці, а згідно частини 1 статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Тому зазначення такої підстави як недостатність трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності є безпідставним та необґрунтованим.

В своєму рішенні від 02.10.2023 №22017 контролюючий орган не зазначив для якого саме виду робіт у ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» недостатня кількість трудових та матеріальних ресурсів, не конкретизував номер та дату відповідної податкової накладної.

Натомість загально послався на недостатність найманих працівників та основних засобів необхідних для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах.

Крім того, відповідачем жодним чином не обґрунтовано чому наявна у ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» кількість працівників не може здійснювати господарську діяльність підприємства.

Також у рішенні відповідача від 02.10.2023 №22017 зазначено, що керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку, зокрема не конкретизовано таку особу та не наведено переліку таких підприємств.

Крім того, відповідачем не вказано, яку саме норму права порушено позивачем вказаною обставиною, адже чинне законодавство не обмежує особу бути власником одночасно кількох підприємств та працювати по сумісництву.

Щодо обставин придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, суд апеляційної інстанції зазначає, що поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності.

Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява №38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків.

Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платником(ами) податків, які на думку податкового органу є ризиковими, суд оцінює критично.

Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Водночас, документального підтвердження обставин того, що ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав, так само, як і не надав належних доказів, які досліджувалися в ході засідань Комісії і які у свою чергу слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, стосовно господарських операції з ПП «СП ГУЛЯЙПІЛЬСЬКЕ» (Код ЄДРПОУ 34848301) щодо придбання товару з кодом УКТЗЕД 1001 (пшениця), суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

19.08.2022 між ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» у якості покупця та ПП «СП ГУЛЯЙПІЛЬСЬКЕ» у якості продавця укладено договір поставки № ПА/224/08/2022, відповідно до розділу 1 якого продавець продав, а покупець купив товар - пшениця, врожаю 2022 р. у кількості 500 (п`ятсот) тон +/- 10 т. Вартість товару 1 749 996,90 грн. +/- 10 т, в т.ч. ПДВ (а.с.29-32 т.2).

За видатковою накладною від 20.08.2022 № 1 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» було отримано товар - пшениця, врожаю 2022 р. у кількості 76,90 т, вартістю 269149,52 грн., у т.ч. ПДВ 33053,45 грн. (а.с.33 т.2).

Транспортування товару здійснювалося автомобільним перевізником TOB «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (Код ЄДРПОУ 42759122), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 20.08.2022 №721880, від 20.08.2022 №721881, від 20.08.2022 №721883 (а.с.34-36 т.2).

За видатковою накладною від 21.08.2022 №2 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» було отримано товар - пшениця, врожаю 2022 р. у кількості 299,58 т, вартістю 1048528,14 грн., у т.ч. ПДВ 128766,62 грн (а.с.37 т.2).

Транспортування товару здійснювалось автомобільним перевізником TOB «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (Код ЄДРПОУ 42759122), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 21.08.2022 № 721884, від 21.08.2022 № 721886, від 21.08.2022 № 721890, від 21.08.2022 № 721891, від 21.08.2022 № 721888, від 21.08.2022№ 721896, від 21.08.2022 №721892, від 21.08.2022 № 721897, від 21.08.2022 № 721894, від 21.08.2022 № 721885, від 21.08.2022 № 721887, від 21.08.2022 № 721893 (а.с.38-49 т.2).

За видатковою накладною від 25.08.2022 № 3 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» було отримано товар - пшениця, врожаю 2022 р. у кількості 67,30 т, вартістю 235549,58 грн., у т.ч. ПДВ 28927,14 грн. (а.с.50 т.2).

Транспортування товару здійснювалось автомобільним перевізником TOB «СМАК-АВТОТРАНС» (Код ЄДРПОУ 42765623), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 25.08.2022 №716754, від 25.08.2022 №716755, від 25.08.2022 №716756 (а.с.51-53 т.2).

За видатковою накладною від 26.08.2022 №4 ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» було отримано товар - пшениця, врожаю 2022 р. у кількості 56,22 т, вартістю 196769,66 грн., у т.ч. ПДВ 24 164,69 грн. (а.с.54 т.2).

Транспортування товару здійснювалось автомобільним перевізником TOB «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (Код ЄДРПОУ 42759122), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 26.08.2022 №716761, від 26.08.2022 № 716757, від 26.08.2022 № 716758 (55-57 т.2).

Оплата за товар підтверджується платіжними інструкціями від 22.08.2022 №124 на суму 921 051грн., від 25.08.2022 №196 на суму 798 244,20 грн., від 30.08.2022 №245 на суму 30701,70 грн. (а.с.58-59 т.2).

Водночас суд зазначає, що усі вищенаведені первинні документи щодо взаємовідносин з контрагентом ПП «СП ГУЛЯЙПІЛЬСЬКЕ» були надані відповідачу разом з листом від 18.07.2023 № 24.

Разом із тим, позивачем на підтвердження відображення операцій в бухгалтерському обліку надано оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 281 за контрагентом ПП «СП ГУЛЯЙПІЛЬСЬКЕ» (а.с.131-132 т.2).

Операції позивача з ПП «СП ГУЛЯЙПІЛЬСЬКЕ» (Код ЄДРПОУ 34848301) оформлені: податковою накладною від 20.08.2022 №8, податковою накладною від 21.08.2022 №5, розрахунком коригування кількісних і вартісних показників від 21.08.2022 №1 до податкової накладної від 21.08.2022 № 5, розрахунком коригування кількісних і вартісних показників від 09.05.2023 №1 до податкової накладної від 21.08.2022 № 5, податковою накладною від 25.08.2022№ 6, податковою накладною від 26.08.2022 № 7, які пройшли автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків та були визначені як неризикові, адже зареєстровані у встановленому поряду в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.133-144 т.2).

Крім того, в довідці відповідача від 07.09.2023 № 5083/08-01-07-08/41475635 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «ПРОФІТ-ВІСТА» (код ЄДРПОУ 41475635) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків» відображено результат перевірки податкового кредиту сформованого за операціями з ПП «СП ГУЛЯЙПІЛЬСЬКЕ» (Код ЄДРПОУ 34848301) та встановлено відсутність порушень податкового законодавства (а.с.84-97 т.2).

Всі первинні документи за господарськими операціями з ПП «СП ГУЛЯЙПІЛЬСЬКЕ» не мають дефекту форми, змісту або походження, відповідають вимогам Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом з ПП «СП ГУЛЯЙПІЛЬСЬКЕ», тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Також, відповідачем вищевказані інформація та документи залишені поза увагою, жодних пояснень чи обґрунтувань того, чому вказані інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті рішення від 02.10.2023 №22017 відповідач не зазначає.

Однак в рішенні відповідача від 02.10.2023 №22017 зазначено, що воно прийняте з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Слід взяти до уваги, що пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачає можливість визнання підприємства «ризиковим» виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування.

Разом із тим, позивачем надавались документи, які вказують на невідповідність його критеріям ризиковості платника податку, однак у кожному наступному рішенні відповідач повідомляв про наявність нової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. При цьому, рішення відповідача від 02.10.2023 №22017 не містить інформації про конкретні господарські операції щодо яких наявна інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

Таким чином, не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації щодо того, яка ж саме операція є ризиковою, в чому суть такої ризиковості, чому вся господарська діяльність товариства є ризиковою, а також вимога надати нові документи, які раніше вже надавалися, позбавляє права платника податків можливості спростувати доводи контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Відтак, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість безвідносно до конкретної господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній розрахунку коригування, а за результатами проведеного моніторингу реєстрації ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» податкових/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних інформаційних ресурсів та на основі баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що поставило позивача у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості та документів, які необхідно подати на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Слід також звернути увагу, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У правових висновках Верховного Суду, що наведені в постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначено, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання, характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також колегією суддів зазначено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У рішенні відповідача від 02.10.2023 №22017 не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надавались відповідачу разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог чинного законодавства, та відповідно, засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Натомість, відповідачем не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням його та його контрагентів, статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції посилання відповідача у рішенні від 02.10.2023 №22017 на ненадання позивачем окремих документів, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, а також не зазначення Комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Аналіз вказаних обставин дає підстави для висновку, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а отже позовні вимоги є обґрунтованими.

З огляду на викладене, рішення відповідача від 02.10.2023 №22017 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, що є підставою для його скасування.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача відносно того, що рішення відповідача від 02.10.2023 №22017 про визнання ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків, оскільки згідно з приписами Порядку №1165 наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №280/3235/20, згідно з яким право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту шостого Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом (постанови від 23.10.2018 по справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є саме зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Щодо витрат, пов`язані з правничою допомогою адвоката, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що доказів понесення витрат на правову допомогу позивачем (представником позивача) додано до позову:

1) копію договору про надання правової допомоги б/н від 30.10.2023, укладеного між ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» та адвокатом Остопарченко Л.В. (а.с.180-183 т.2);

2) копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги б/н від 30.10.2023 (а.с.184 т.2);

3) копію акту про надання правничої допомоги, складеного та підписаного сторонами 01.11.2023 (а.с.185 т.2);

4) копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Остопарченко Л.В. від 03.11.2023 (а.с.186 т.2);

5) копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001314 від 29.06.2017 (а.с.187 т.2).Відповідно до Акту про надання правничої допомоги від 03.11.2023 та детального опису робіт (наданих послуг) від 03.11.2023, адвокатом надані наступні послуги:

- надання правової консультації щодо порядку та строків оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023 №22017;

- складення позовної заяви ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» до Головного управління ДПС України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023 №22017 та зобов`язання виключити ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість з внесенням відповідних відомостей до баз даних податкових органів.

З наданих документів встановлено, що обумовлена сторонами загальна вартість наданої позивачу правової допомоги становить 7 000грн.

Суд першої інстанції частково задовольнив заяву позивача та стягнув витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3500 грн.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012 договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, видами адвокатської діяльності є, зокрема,

- надання правової інформації,

- консультацій і роз`яснень з правових питань,

- правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати:

- консультації,

- роз`яснення,

- складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг,

- здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Отже, до правової допомоги належать:

- консультації, роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Водночас, втирити на професійну правничу допомогу мають бути співмірними та справедливими.

В силу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що саме суд встановлює розмір судових витрат, які сторона сплатила, або має сплатити на підставі доказів, при цьому втирити на професійну правничу допомогу мають бути співмірними та справедливими.

Для встановлення судом розміру витрат, що понесла сторона у справі слід надати відповідні докази.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Слід зазначити, що в силу ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, і складність справи, і витрачений час на надання правничої допомоги і ціна позову та ін. мають значення для суду для визначення розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16 зазначено, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначені критерії, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є сума в розмірі 3500 грн.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2024 року-залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 13.06.2024 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 13.06.2024.

В повному обсязі постанова виготовлена 20.06.2024.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова