Рішення

від 18.06.2024 по справі 398/1031/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1031/24

провадження №: 2/398/1450/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" червня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючої судді Голосеніної Т.В.,

за участю секретаря Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрія у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Олександрійської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Улютому 2024 року Олександрійська міська рада Кіровоградської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 102535,87 грн. за період з 16.03.2023 року по 29.02.2024 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме 243/1000 частки комплексу виробничих будівель та споруд, що розташований на земельній ділянці комунальної форми власності за адресою: АДРЕСА_1 , належним чином не оформила правовідносини щодо користування земельною ділянкою, договір оренди не уклала, орендні платежі за володіння та користування земельною ділянкою не сплачувала. Відтак, позивач вважає, що відповідач зберіг без достатньої на те правової підстави кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно збережені коштиу розмірі орендної плати за період з 16.03.2023 року до 29.02.2024 року у сумі 102535,87 грн. та сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 05.04.2024 року провадження у справі відкрито та визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

Згідно з ч. 2 ст.191ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів та постановлено про проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12ЦПКУкраїнипередбачає,щоцивільнесудочинство здійснюєтьсяназасадахзмагальності сторін. Учасникисправимаютьрівні праващодоздійсненнявсіх процесуальнихправтаобов`язків,передбаченихзаконом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.81 ЦПК України,кожнасторонаповинна довеститіобставини,наяківона посилаєтьсяякнапідставу своїхвимогабозаперечень,крімвипадків,встановленихцимКодексом. Доказиподаютьсясторонамита іншимиучасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №366483645 від 20.02.2024, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03.02.2017 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Куліш Л.Г., зареєстровано за №123, ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна, а саме 243/1000 часток комплексу виробничих будівель та споруд, що розташований на земельній ділянці комунальної форми власності за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №366484804 від 20.02.2024 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000330982024 від 12.02.2024 року, 18.01.2022 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 2,7617 га, кадастровий номер 3510300000:09:380:0019, цільове призначення 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», місце розташування - АДРЕСА_1 , форма власності - комунальна.

Право комунальної власності на земельну ділянку в особі Олександрійської міської ради зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, з моменту набуття права власності і по даний час ОСОБА_1 , як власник об`єкта нерухомого майна (243/1000 часток комплексу виробничих будівель та споруд) за адресою: АДРЕСА_1 , використовує для обслуговування належного їй об`єкту нерухомості земельну ділянку з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, що належить до земель комунальної власності Олександрійської територіальної громади в особі Олександрійської міської ради.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно утримує кошти міської ради у розмірі 102535,87 грн. за період з 16.03.2023 року по 29.02.2024 року.

Розрахунок зазначеної суми підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами, здійснено з урахуванням витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2023та 2024 роки, розміру частки комплексу виробничих будівель та споруд, яка належить відповідачу.

Так, згідно Витягу від 09.03.2023 року №НВ-9914463272023з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019 станом на 09.03.2023 року становить 14526622,46 грн.

Згідно Витягу від 12.02.2024 року №НВ-9926165022024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019 станом на 12.02.2024 року становить 15273049,70 грн.

Рішенням Олександрійської міської ради від 07.07.2021 року № 221 «Про місцеві податки і збори», яке введено в дію з 01.01.2022 року, в таблиці 5 «Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади» визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000330982024 від 12.02.2024 року, земельна ділянка загальною площею 2,7617 га, кадастровий номер 3510300000:09:380:0019, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності комунальна, має цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Згідно ст.206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147, п.14.1 ст.14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.72, 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

З наведеного встановлено, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Частиною 1 ст.93, ст.125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» ч.1 ст.96 ЗК України).

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (ч.2 ст.93 ЗК України).

Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст.ст.123, 124 ЗК України.

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється, зокрема, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) (ч.1 ст.123 ЗК України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч.2 ст.123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п.«ґ» ч.2 ст.25 ЗУ «Про землеустрій»).

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (ч.1 ст.26 ЗУ «Про землеустрій»).

Розробники документації із землеустрою (юридичні особи, які мають не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи-підприємці, які мають такий же статус) зобов`язані виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (п.«г» ч.2 ст.28 ЗУ «Про землеустрій»).

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 ЗК України).

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи наведене, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Разом з цим, ст. 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:09:380:0019, загальною площею 2,7617 га по АДРЕСА_1 , форма власності - комунальна, власник - Олександрійська міська рада, є сформованою як об`єкт цивільних прав саме з 18.01.2022 року.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з п.«д» ч.1 ст.156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є стягнення неотриманої орендної плати на підставі ст.1212 ЦК України за період до моменту оформлення власником нерухомого майна прав на земельну ділянку.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, ст. ст. 120, 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

У разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України. Наведений висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Таким чином, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати за своїм змістом є кондикційними, відповідачка ОСОБА_1 як користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника вказаної ділянки, зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Олександрійській міській раді, на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-13, 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Олександрійської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (ЄДРПОУ:33423535, адреса місцезнаходження: Кіровоградська обл., м. Олександрія, пр. Соборний, 59) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 102535,87 (сто дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять гривень) 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (ЄДРПОУ:33423535, адреса місцезнаходження: Кіровоградська обл., м. Олександрія, пр. Соборний, 59) витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т.В. Голосеніна