ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 420/13918/22
адміністративне провадження № К/990/26226/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
за участі:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.
представник позивача Бичек В. А.
представник відповідача Коперсак М. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/13918/22
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН ПАУЕР» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду (суддя: С. О. Стефанов) від 01 березня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. П. Косцова, Ю. В. Осіпов, В. О. Скрипченко) від 12 липня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН ПАУЕР» (далі - ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», Товариство, позивач, платник податків) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, скаржник, контролюючий/податковий орган), в якому просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 08634000701 від 16 серпня 2022 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 9 425 084,75 грн. за грудень 2021 року та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 712 543,00 грн;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» понесені судові витрати
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача ґрунтується на акті перевірки, у якому вказується, що господарські операції між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та контрагентами ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН», ТОВ «ВАНРЕС», ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» та ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА» не відбулися, первинні документи, надані до перевірки, не відповідають фактичному руху активів, відсутнє придбання або виробництво (вирощування) ідентифікованої сільськогосподарської продукції.
Разом з тим, висновки контролюючого органу ґрунтуються на аналізі взаємовідносин між вказаними контрагентами позивача та далі по ланцюгу постачання.
Позивач вважає, що можливе недотримання податкової дисципліни контрагентами по ланцюгу постачання не повинно позбавляти ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» права на податковий кредит.
Окрім цього, позивач звертає увагу, що відповідачем не досліджувались обставини щодо зберігання зерна, перевалки в порту та експортної діяльності ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», які підтверджують дійсний рух зерна, яке поставлялося, зберігалося та транспортувалося, рух грошових коштів, зміни станів зобов`язань ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» як покупця, поклажодавця та постачальника.
Більш того, при перевірці відповідач не звернув увагу на постачальників контрагента ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» по ланцюгу постачання, від яких було отримано товар, який в подальшому постачався на адресу ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», зокрема, не проаналізував операції з ФГ «ФАВОРИТ», СФГ «ГЕЯ», ФГ «Коган Сергій Едуардович» та ФГ «Нива-Козинець О. С.». Натомість, відповідач наводить багато інформації щодо постачальників контрагентів ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» по ланцюгу постачання, про які під час перевірки не заявлялось.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано прийняте Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення-рішення № 08634000701 від 16 серпня 2022 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24 810,00 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 26 липня 2023 року через систему «Електронний суд» відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року, та прийняти нову постанову, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
Водночас, вказаною ухвалою Верховного Суду відмовлено в задоволенні клопотання Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі № 420/13918/22.
6. Через систему «Електронний суд» 21 серпня 2023 року до Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкрите судове засідання.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20 січня 2022 року ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року, що за заявою платника підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 82 103 832 грн.
9. Наказом Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18 лютого 2022 року № 16 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість. (т.7 а.с.7), за результатами якої складено акт від 26 липня 2022 року № 76/34-00-07-01/40427580 (т.6 а.с.12-42).
10. З акту перевірки встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2021 року є придбання сільськогосподарської продукції на території України. Перевіряючими констатовано, що в охопленому перевіркою звітному періоді платник податків оформляв взаємовідносини із ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло на визначення у декларації від`ємного значення з ПДВ, а саме, з ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН», ТОВ «ВАНРЕС», ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА», ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД».
11. За висновком контролюючого органу, під час декларування від`ємного значення з ПДВ ТОВ «ГРЕЙІН ПАУЕР» допустило порушення підпункту а) пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з ПДВ за грудень 2021 року на суму 9 425 084,75 грн.
12. На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове-повідомлення рішення № 08634000701 від 16 серпня 2022 року, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 9 425 084,75 грн за грудень 2021 року та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 712 543 грн (т.6 а.с.43).
13. Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.
14. Водночас, у ході розгляду справи судами попередніх інстанцій установлено, що за перевіряємий період Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків визнано ризиковими взаємовідносини між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та контрагентами: ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН», ТОВ «ВАНРЕС», ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» та ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА».
15. Суди попередніх інстанцій, досліджуючи наявні в матеріалах справи первинні документи щодо господарських операцій позивача з вказаними контрагентами встановили, що 09 липня 2021 року між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» укладено Договір поставки № 34. Відповідно до пункту 1.1. вказаного Договору ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» зобов`язується передати, а ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» прийняти та оплатити товар, згідно умов Договору. Відповідно до підпунктів 1.2, 1.3 товаром за даним Договором є ячмінь 3 класу врожаю 2021 року. ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» здійснює поставку Товару на умовах CPT (Carriage Paid To (... named place of destination)) згідно «Інкотермс» 2020 р., за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором Місце поставки, кількість товару, ціна за одиницю Товару, порядок оплати визначається у Додаткових угодах до даного Договору (пункти 1.3, 2.1, 3.1, 6.1 Договору № 34) (т.1, а.с.71-74).
16. 22 липня 2021 року між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» укладено Договір поставки № 80, за умовами якого передбачено, що ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» зобов`язується передати, а ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» прийняти та оплатити товар, згідно умов Договору. Товаром за даним Договором є пшениця 2, 3, 4 кл. врожаю 2021 р. ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» здійснює поставку Товару на умовах CPT (Carriage Paid To (... named place of destination)) згідно «Інкотермс» 2020 р., за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором (п. 1.2, 1.3 Договору № 80) Місце поставки, кількість товару, ціна за одиницю Товару, порядок оплати визначається у Додаткових угодах до даного Договору (пункти 1.3, 2.1, 3.1, 6.1 Договору поставки № 80) (т.1, а.с.97-103). (т.1 а.с.97-103).
17. На підтвердження виконання умов вказаних договорів поставок з контрагентом ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» позивач надав: додаткові угоди, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення; лист ТОВ «Морський спеціалізований порт НІКА-ТЕРА» від 15 вересня 2022 року № 352-15/09, відповідно до якого на терміналі ТОВ «МСП Ніка-Тера», в квоту ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», було прийнято від ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» та вивантажено ячмінь 3 кл. врожаю 2021 року загальною заліковою вагою 195,48 тони (т.1, а.с.96), лист ТОВ «Морський спеціалізований порт НІКА-ТЕРА» від 29 червня 2022 року № 275-29/06, відповідно до якого на терміналі ТОВ «МСП Ніка-Тера», в квоту ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», було прийнято від ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» та вивантажено пшеницю 2, 3, 4 класів врожаю 2021 р. кількістю 3609,173 тони (т.2, а.с.50-53), а також довідку АТ «АЛЬФА-БАНК» від 16 листопада 2022 року № 39.2-50348, якою підтверджено переказ грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» на користь ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» (т.1 а.с.71-т.2 а.с.53; т.8, а.с.3-19).
18. На підтвердження наявності у ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» придбаної сільськогосподарської продукції, позивачем надано договори поставки між ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» та ФГ «ФАВОРИТ», СФГ «ГЕЯ», ФГ «Коган Сергій Едуардович», ФГ «Нива-Козинець О. С.», а також відповідні їм специфікації, видаткові накладні, податкові накладні та звіти про посіви (т.2 а.с.54-153).
19. Також, 26 серпня 2021 року між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ТОВ «ВАНРЕС» укладено Договір поставки № 201, відповідно до умов якого, ТОВ «ВАНРЕС» зобов`язується передати, а ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» прийняти та оплатити товар, згідно умов вказаного Договору. Товаром за даним Договором є пшениця 2, 3, 4 кл. врожаю 2021 р. ТОВ «ВАНРЕС» здійснює поставку Товару на умовах CPT (Carriage Paid To (... named place of destination)) згідно «Інкотермс» 2020 р., за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором (пункти 1.2, 1.3 Договору поставки № 201) Місце поставки, кількість товару, ціна за одиницю Товару, порядок оплати визначається у Додаткових угодах до даного Договору (пункти 1.3, 2.1, 3.1, 6.1 Договору поставки № 201) (т.2 а.с.154-159).
20. Сторонами укладені ряд Додаткових угод до Договору поставки № 201.
21. На підтвердження реальності здійснення вищеозначених господарських операцій між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ТОВ «ВАНРЕС» до матеріалів справи додано: додаткові угоди, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, складські квитанції, картки аналізу зерна, податкові накладні, платіжні доручення; листи ТОВ «Морський спеціалізований порт НІКА-ТЕРА»; довідки АТ «АЛЬФА-БАНК» від 16 листопада 2022 року № 39.2-50349 та АБ «ПІВДЕННИЙ» від 18 листопада 2022 року № 267-193-27997-2022-БТ, якими підтверджено переказ грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» на користь ТОВ «ВАНРЕС» (т.2 а.с.161- т.4 а.с.54; т.8 а.с.20-38, 41-42).
22. На підтвердження наявності у ТОВ «ВАНРЕС» поставленої сільськогосподарської продукції, позивачем надано: звіти ТОВ «ВАНРЕС» про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року та про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 серпня 2021 року; договори поставки між ТОВ «ВАНРЕС» та ПП «ФГ МРІЯ ХОЛДИНГ», ТОВ «ГРОГС ПРОДУКТ», а також відповідні їм специфікації, видаткові накладні, податкові накладні та звіти про посіви (т.4 а.с.55-т.5 а.с. 168).
23. 05 липня 2022 року між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» було укладено Договір поставки № 25, за умовами якого, ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» зобов`язується передати, а ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» прийняти та оплатити товар, згідно умов Договору. Товаром за даним Договором є ячмінь 3 класу врожаю 2021 р. Постачальник здійснює поставку Товару на умовах CPT (Carriage Paid To (... named place of destination)) згідно «Інкотермс» 2020 р., за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором (пункти 1.2, 1.3 Договору поставки № 25) Місце поставки, кількість товару, ціна за одиницю Товару, порядок оплати визначається у Додаткових угодах до даного Договору (пункти 1.3, 2.1, 3.1, 6.1 Договору поставки № 25). Право власності на Товар переходить від ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» до ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» в момент повної оплати відповідної партії Товару. Відповідно до умов поставки, від ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» до ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» переходять всі ризики втрати або пошкодження Товару в момент фактичної поставки Товару (пункти 5.4. Договору поставки № 25).
24. Реальність виконання зазначеного Договору підтверджується додатковими угодами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями; листом ТОВ «Морський спеціалізований порт НІКА-ТЕРА» № 277-29\06 від 29 червня 2022 року, відповідно до якого, на терміналі ТОВ «МСП Ніка-Тера», в квоту ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», було прийнято від ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» та вивантажено ячмінь 3 класу врожаю 2021 р. 764,666 тони (т.5, а.с.199-200), та довідкою АТ «АЛЬФА-БАНК» від 16 листопада 2022 року № 39.2-50353, яким підтверджено переказ грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» на користь ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» (т.5 а.с.169-200; т.8 а.с.43-45).
25. На підтвердження наявності у ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» ячменю врожаю 2021 року позивачем надано звіт ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 р. з якого вбачається, що ячменем озимим було засіяно 406,09 га. (т.5 а.с.196-197).
26. Також, 04 серпня 2021 року між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА» укладено Договір поставки № 128. За умовами вказаного Договору, ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА» зобов`язується передати, а ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» прийняти та оплатити товар, згідно умов Договору. Товаром за даним Договором є пшениця 2, 3, 4 кл. врожаю 2021 р. ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА» здійснює поставку Товару на умовах FCA ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК ( … місце призначення)) згідно «Інкотермс» 2020 року, за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором. Місце поставки визначається у Додаткових угодах до даного Договору (п. 1.2, 1.3 Договору поставки № 128). Місце поставки, кількість товару, ціна за одиницю Товару, порядок оплати визначається у Додаткових угодах до даного Договору (п. 1.3, 2.1, 3.1, 6.1 Договору поставки № 128) (т.5 а.с.201-206).
27. Виконання зобов`язань сторонами підтверджується наступними документами: додатковою угодою, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями; та довідкою АТ «АЛЬФА-БАНК» від 16 листопада 2022 року № 39.2-50348, якою підтверджено переказ грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» на користь ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА» (т.5 а.с.207-212; т.8 а.с.46-47).
28. На підтвердження наявності у ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА» пшениці врожаю 2021 року позивачем надано звіти ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА»: про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року; про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (т.5 а.с.213-220).
29. Окрім того, судами попередніх інстанцій досліджено подальший рух товарів, придбаних позивачем у контрагентів, внаслідок чого встановлено наступне.
30. 06 травня 2019 року між ТОВ «МСП Ніка-Тера» та ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» укладено Договір про надання послуг перевалки та зберігання № 115/нк-19, за умовами якого ТОВ «МСП «НІКА-ТЕРА» здійснює приймання, зважування та розвантаження вантажу з вагонів та/або автотранспорту на склад; надання послуг зберігання вантажу (накопичення корабельної партії) та його завантаження зі складу в трюм на морське судно, а також за «прямим варіантом»: із залізничних вагонів/автотранспорту на морське судно (пункт 2.1 Договору № 115/нк-19) (т.6, а.с.45).
31. Додатковою угодою № 5 від 30 червня 2021 року Договір № 115/нк-19 продовжено до 30 червня 2022 року (т.6 а.с.46).
32. 01 липня 2021 року між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та ТОВ «ГРЕЙН ТЕХ АГРО» укладено Договір складського зберігання № 1, за умовами якого ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» зобов`язаний передати, а ТОВ «ГРЕЙН ТЕХ АГРО» зобов`язаний прийняти на знеособлене зберігання за плату насіння зернових, зернобобових, та олійних культур, яке є власністю ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» (п. 1.1 Договору) (т.6 а.с.1-4).
33. 07 липня 2020 року між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-40427580/2020-0001, яким врегульовано організацію та здійснення перевезення вантажів ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР».
34. Відповідно до залізничних накладних: № 46173431 від 13 вересня 2021 року, № 46269015 від 16 вересня 2021 року, № 46574968 від 24 вересня 2021 року та № 46958385 від 05 жовтня 2021 року АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» надавалися послуги із перевезення вантажу пшениці, що належить ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» до ТОВ «МСП Ніка-Тера» (т.6 а.с.71-78).
35. 29 червня 2021 року ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та компанією ORSETT TRADING SA укладено Контракт № MW-FOB-29-06-21. За умовами Контракту ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» зобов`язується поставити, а ORSETT TRADING SA прийняти і оплатити пшеницю українського походження врожаю 2021 р., насипом. Загальна вага Товару становить 500 000,00 метричних тон, +/-10% за вибором ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР». Товар має бути поставлений на умовах FOB (Free on Board), один безпечний причал та/чи один безпечний рейд (пункт 1.1., 3.1., 4.1 Контракту) (т.6 а.с.105-109).
36. 29 червня 2021 року ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та компанією ORSETT TRADING SA укладено Контракт № UB-FOB-29-06-21. За умовами Контракту № UB-FOB-29-06-21 ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» зобов`язується поставити, а ORSETT TRADING SA прийняти і оплатити ячмінь 3 класу українського походження врожаю 2021р., насипом. Загальна вага Товару становить 50 000,00 метричних тон, +/-10% за вибором ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР». Товар має бути поставлений на умовах FOB (Free on Board), один безпечний причал та/чи один безпечний рейд (п. 1.1., 3.1., 4.1 Контракту) (т.6 а.с.152-156).
37. Окрім цього, наявними у матеріалах справи доказами, а саме: митними деклараціями № 102/501 від 23 вересня 2021 року, № 22/504 від 24 вересня 2021 року, № 02/504 від 26 липня 2021 року; вантажними маніфестами та коносаментами підтверджується факт здійснення ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» експортних операції з товарами, придбаними зокрема у контрагентів ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН», ТОВ «ВАНРЕС», ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» та ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА», на виконання умов контрактів № MW-FOB-29-06-21 та № UB-FOB-29-06-21 (т.6 а.с. 105-164).
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
38. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в той час як позивач надав всі докази на підтвердження здійснення господарських операцій зі своїми контрагентами та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за господарськими операціями в розрізі контрагентів ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН», ТОВ «ВАНРЕС», ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» та ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА».
39. Також, суди виходили з того, що документи, які надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій зі своїми контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.
40. Крім цього, судами попередніх інстанцій досліджено подальший рух товарів, придбаних позивачем у контрагентів, які віднесені податковим органом до стану ризикових.
41. При цьому, судами відхилено посилання контролюючого органу на інформаційно - аналітичну базу відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
42. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
43. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
44. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права у подібних правовідносинах, а саме, підпункт «а» пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.3 статті 198, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 400/987/19, від 05 березня 2019 року у справі № 802/843/17-а, від 14 вересня 2021 року у справі № 820/11305/15, від 21 травня 2019 року у справі № 2а-10440/10/2670, від 02 жовтня 2018 року у справі № 816/2328/17.
45. Контролюючий орган стверджує, що всупереч висновкам Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не врахували доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, обґрунтовуючи це тим, що охопленому перевіркою звітному періоді позивач оформляв взаємовідносини із ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, а саме з ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН», TOB «ВАНРЕС», ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА», ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД». Вказані контрагенти позивача не є виробниками реалізованої на адресу ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» сільськогосподарської продукції та не могли її придбати по ланцюгу постачання з огляду на відсутність відомостей щодо придбання посівного матеріалу, добрив, палива, відсутності власних чи орендованих земель у достатніх для вирощування агропродукції обсягах у контрагентів по ланцюгу постачання.
46. У цілому, скаржник наводить доводи, аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин справи, шляхом відтворення частини акта перевірки, цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, наводить ряд постанов Верховного Суду та цитує уривки з них, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторного зазначення не потребують.
47. В судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні касаційної скарги. Вважав, що суди зробили неправильні та хибні висновки щодо товарності господарських операцій, а також неправильності застосування судами норм матеріального права.
48. Представник позивача заперечував проти задоволення скарги, просив судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Наголошував на реальності господарських операцій по укладеним між позивачем та його контрагентами договорів.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
49. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
50. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
51. За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
52. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
53. Відповідно до підпунктів 14.1.18, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
54. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.
55. Положеннями пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України установлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
56. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
57. Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
58. За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
59. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено у статті 200 Податкового кодексу України.
60. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).
61. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).
62. Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
63. Як визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
64. За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
65. Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
66. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
67. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
68. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
69. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
70. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
71. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
72. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
73. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
74. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
75. У справі, що розглядається, з урахуванням встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій за результатами дослідження і оцінки первинних документів дійшли висновку, що позивач надав первинні документи бухгалтерського обліку, що містять всі необхідні реквізити не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже підтверджують факт реального виконання умов договорів, що надає право платнику податків на формування податкового кредиту по господарських операціях з зазначеними вище контрагентами. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.
76. При цьому, суди констатували, що акт перевірки не містить опису порушень щодо документального оформлення господарських операцій (правильності складання первинних документів та достовірності їх реквізитів, наявності підписів, ідентифікації осіб, що брали участь тощо). Водночас, відповідачем не заперечується повне відображення вказаних господарських операцій у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ «Грейн Пауер».
77. Окремо Суд звертає увагу на те, що відсутність зауважень до наданих первинних документів також було підтверджено у суді першої інстанції допитаними, у якості свідків посадовими особами відповідача, що безпосередньо проводили перевірку, а саме начальником відділу планових та позапланових перевірок управління податкового аудиту Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Є. Федяніним та головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств вирощування та торгівлі сільськогосподарською продукцією управління податкового адміністрування підприємств агропромислового комплексу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків О. Лагодою.
78. Подання платником податку до контролюючого органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або обґрунтовану суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами.
79. Суди попередніх інстанцій зауважили, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, фактично обґрунтовано лише відсутністю у постачальників контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності, а тому врахувавши принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та добросовісність платника податків, достовірність задекларованих платником даних податкового обліку, суди визнали, що дані податкового обліку сформовані платником податків правомірно (обґрунтовано), підтверджують факт реального настання правових наслідків за господарськими операціями з придбання товару у спірних контрагентів. Суди дійшли висновку, що всі документи в сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності Товариства.
80. Важливо зауважити, що відповідач не посилається на докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність позивача щодо протиправної поведінки його контрагентів.
81. Доводи/мотиви відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин ґрунтуються лише на інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкового органу відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання.
82. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами відносно контрагентів платника податків по ланцюгах постачання, не є носієм доказової інформації щодо порушення вимог податкового законодавства. Належними та допустимими доказами для висновку про нездійснення Товариством господарських операцій, могли б бути відповідні довідки за результатами зустрічних звірок постачальників. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить інформативний характер та сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень.
83. Більш того, як це було зазначено вище, на підтвердження наявності у спірних контрагентів придбаної сільськогосподарської продукції, позивачем надано:
договори поставки між ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН» та ФГ «ФАВОРИТ», СФГ «ГЕЯ», ФГ «Коган Сергій Едуардович», ФГ «Нива-Козинець О.С.», а також відповідні їм специфікації, видаткові накладні, податкові накладні та звіти про посіви;
звіти ТОВ «ВАНРЕС» про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року та про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 серпня 2021 року; договори поставки між ТОВ «ВАНРЕС» та ПП «ФГ МРІЯ ХОЛДИНГ», ТОВ «ГРОГС ПРОДУКТ», а також відповідні їм специфікації, видаткові накладні, податкові накладні та звіти про посіви;
звіт ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД» про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 р. з якого вбачається, що ячменем озимим було засіяно 406,09 га.;
звіти ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА»: про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року; про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду.
84. Окрім того, Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 826/2926/14 зауважив, що контролюючий орган на виконання вимог статті 71 КАС України повинен довести та надати належні докази, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору.
85. Таким чином, Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу здійснили вибірковий аналіз по ланцюгу постачання, обмежившись виключно податковою інформацією та нехтуючи обов`язком проведення перевірок. Висновки акту перевірки не гуртуються на об`єктивно досліджених господарських операціях та не містять аналізу експортної діяльності ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», на реалізацію якої і були направлені господарські операції з ТОВ «ГЛОНТЕРС ГРЕЙН», ТОВ «ВАНРЕС», ТОВ «СХІД АГРО ПРОДУКТ ЮА», ТОВ «ВІННЕР-ЗАХІД».
86. Як вбачається з касаційної скарги, доводи скаржника не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях (відзиві) на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
87. Поряд з цим, у касаційній скарзі контролюючий орган посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду за подібних, на переконання відповідача, правовідносин. Однак, контролюючий орган посилається при цьому на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених відповідачем рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.
88. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях (відзиві) на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
89. Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
90. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
91. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з правовою оцінкою юридичним фактам при дослідженні спірних правовідносин, наданою судами попередніх інстанції щодо реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, контролюючий орган в касаційній скарзі не спростував висновки суду першої та апеляційної інстанцій, висловленими в оскаржуваних рішеннях, що дає підстави для відмови у задоволенні касаційної скарги.
92. Суд вказує на те, що обґрунтування касаційної скарги відповідача зводиться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
93. Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуті в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
94. Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що відсутні підстави для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору неправильно застосували норми матеріального права та ухвалили оскаржувані рішення без дотриманням норм процесуального права.
95. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційної скарги без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі № 420/13918/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2024 |
Оприлюднено | 25.06.2024 |
Номер документу | 119940789 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні