Ухвала

від 10.06.2024 по справі 521/2754/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 червня 2024 року

м. Київ

справа № 521/2754/23

провадження № 61-7509ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первинна профспілкова організація професійних працівників Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «Адміністрація морських портів України»), в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первинна профспілкова організація професійних працівників ДП «Адміністрація морських портів України», про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » від 21 листопада 2022 року № 44-ОП.

Визнано незаконним та скасовано пункт 1 наказу начальника Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) «Про припинення трудових договорів з працівниками» від 08 грудня 2022 року № 48-ОП з урахуванням змін, внесених наказом від 12 грудня 2022 року № 50-ОП, в частині припинення трудового договору з начальником юридичної служби ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ (розпорядження) начальника Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) про припинення трудового договору (контракту) складеного 20 грудня 2022 року № 138-к.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника юридичної служби Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту).

Стягнено з ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 листопада 2022 року, до ухвалення рішення включно - 25 вересня 2023 року в розмірі 354 291,25 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнено з ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Стягнено з ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) на користь ОСОБА_1 30 980,62 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за однин місяць.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року апеляційну скаргу ДП «Адміністрація морських портів України», в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту), залишено без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року залишено без змін.

22 травня 2024 року ДП «Адміністрація морських портів України» за допомогою підсистеми «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України

від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Встановлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого унормування процесуальних правовідносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(II)/2023 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункти 1 та 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Разом з тим, вказаним рішенням не визнано неконституційними

пункти 2, 3, 4 частини шостої статті 19 ЦПК України, які є застосовуються при кваліфікації справи як малозначної.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року становить 3 028 грн.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень встановлено, що ціна позову складає 354 291,25 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000 грн).

Справу в іншій частині Верховний Суд вважає малозначною, оскільки доходить висновку про її незначну складність у цій частині. Справа не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої

статті 19 ЦПК України.

Право на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року заявник обґрунтовує тим, що справа має для відповідача виняткове значення.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених

пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що обґрунтування, які вона містить, не підтверджують наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Зазначені заявником у касаційній скарзі обставини, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтовані тим, що вирішення справи Верховним Судом має для відповідача виняткове значення.

Вказані доводи касаційної скарги не містять достатніх обґрунтувань для розгляду справи з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та малозначній справі в касаційному порядку. Незгода заявника з діями позивача або з оскаржуваними судовими рішеннями у цілому не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 5 квітня 2018 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та малозначній справі, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська