Рішення

від 24.06.2024 по справі 742/1671/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/714/24

Єдиний унікальний № 742/1671/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., секретарів судового засідання Сороки Ю.О., Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 з червня 2017 року перебувала на обліку в управлінні, як отрмувачка щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (надалі - допомога). Допомога призначається на 6 місяців, по закінченню терміну призначення допомоги необхідно звернутися до управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради з відповідним пакетом документів для продовження отримання допомоги. При повторному зверненні 11 листопада 2021 року Відповідачка подала до управління заяву про те що її донька - ОСОБА_2 навчається і веде самостійний спосіб життя. Дані обставини є підставною для проведення перерахунку допомоги без урахування члена сім`ї Відповідачки, а саме доньки - ОСОБА_2 . Після проведеного перерахунку допомоги було виявлено переплату за період 01.05.2020 по 30.11.2021 в розмірі 21712,41 грн. Дана переплата виникла з вини Відповідачки, так як вона не повідомила управління вчасно про обставини, які впливають на розмір допомоги і продовжувала отримувати допомогу у збільшеному розмірі ніж мала на це право. Про факт переплати та обов`язок повернути безпідставно отримані кошти Відповідачку повідомляли. Однак, на сьогоднішній день кошти у розмір 21712,41 грн. Відповідачкою на рахунок управління не повернуті. Отже, розмір безпідставно отриманої компенсації за період з травня 2020 року по листопад 2021 року становить: за травень 2020 року: 2442,00 грн. (щомісячний розмір отриманої допомоги) - 1990,38 грн. (щомісячний розмір допомоги на який Відповідачка має право після перерахунку) = 451,62 грн.; з червня по жовтень 2020 року: 2442,00 грн. - 1442,00 грн. х 5 міс. = 5000,00 грн.; за листопад 2020 року: 1953,60 грн. - 1442,00 грн. = 511,60 грн.; з грудня 2020 року по серпень 2021 року: 2442,00 грн. - 1442,00 грн. х 9 міс. = 9000,00 грн.; за вересень 2021 року: 2442,00 грн. - 576,80 грн. = 1865,20 грн.; з жовтня по листопад 2021 року: 2442,00 грн. х 2 міс. = 4884,00 грн. Всього: 451,62 + 5000,00 + 511,60 + 9000,00 + 1865,20 + 4884,00 = 21712,44 грн. Оскільки, кошти на рахунок управління на сьогоднішній день не повернуті позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання, яке було відкладено до 29 травня 2024 року.

29 травня 2024 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24 червня 2024 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, проте згідно поданого відзиву на позовну заяву представник відповідача адвокат Зибінська Г.В. просить справу розглянути без участі відповідачки та її представника, з позовною заявою не погоджуються, вважають її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 перебувала на обліку в Управлінні, як отримувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття виплат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Дана допомога отримувалася ОСОБА_1 на сім`ю, яка складається з 4 осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (донька), ОСОБА_5 (син). Нарахування допомоги на доньку ОСОБА_2 здійснювалося Управлінням відповідно до п.3 Постанови КМУ від 01.10.2014 №505, де зазначено що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї у таких розмірах: для дітей, осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї). В листопаді 2021 року ОСОБА_1 зателефонували з Управління і повідомили, що необхідно подати заяву про те, що її повнолітня донька ОСОБА_2 , яка на той момент навчалась на заочній формі навчання у ВУЗі, веде самостійний спосіб життя. Необхідність в подачі такої заяви ОСОБА_6 пояснили тим, що Донька навчається на заочній формі навчання. Саме тому, при черговому зверненні до Управління, а саме 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 , задля недопущення в подальшому безпідставного отримання виплат, подала заяву в якій повідомила, що її донька ОСОБА_2 веде самостійний спосіб життя та навчається на заочній формі навчання. Після цього Управлінням було здійснено перерахунок допомоги без урахування члена сім`ї відповідачки, а саме доньки - ОСОБА_2 та виявлено переплату за період з 01.05.2020 по 30.11.2021 у розмірі 21712,41 грн. Однак, на думку відповідачки, в даному випадку Управління мало би припинити виплату допомоги на доньку листопада 2021, проте Позивач з незрозумілих причин здійснив перерахунок з 01.05.2020. Також незрозумілими є розрахунки розміру безпідставно отриманих коштів. Виходячи з того, що доньці відповідачки ОСОБА_7 мали нараховувати виплати у розмірі 1000 грн. в місяць, то за період з 01.05.2020 по 30.11.2021 (19 місяців) виходить сума 19000,00 грн. При цьому Позивач чомусь вказує, що безпідставно нараховані 21712,41 грн. Окрім того, після проведеного перерахунку та виявлення переплати Управління деякий час самостійно здійснювалося вирахування сум, які на його думку були безпідставно виплачені Відповідачу, з подальших виплат новопризначеної допомоги. Проте чомусь в своїй позовній заяві Позивач про це не вказав. І не зрозуміло чи враховані суми, які стягувалися з подальших виплат ОСОБА_1 , при розрахунку Позивача суми, яка на його думку підлягає стягненню. На думку Позивача, спірна переплата виникла з вини Відповідачки, так як вона не повідомила Управління вчасно про обставини, які впливають на розмір допомоги. Однак, відповідачка наполягає на відсутності вини з її боку. Так, допомога призначалася на кожні 6 місяців, а по закінченню терміну призначення допомоги необхідно було звертатися до Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради з відповідним пакетом документів для продовження отримання допомоги. При кожному такому зверненні ОСОБА_1 вказувала правдиву інформацію про себе та членів сім`ї, не вводила ніяким чином Управління в оману, в тому числі вказувала, що донька навчається та вказувала де саме, а отже вчиняла добросовісно. При цьому Позивач приймав заяви ОСОБА_1 про призначення допомоги, досліджував та оцінював надану заявником інформацію, вважав її достатньою та самостійно приймав рішення про призначення допомоги та її розмір. Враховуючи те, що про рахункову помилку в позові мова не йде, недобросовісності з боку набувача не було, а грошові кошти виплачувалися добровільно, отже і підстав для повернення коштів немає, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні, як отримувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до відповіді Міністерства соціальної політики України від 29 квітня 2024 року, вбачається, що згідно відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 19 квітня 2024 року наявна інформація про: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , була зареєстрована та фактично проживала: АДРЕСА_1 , адреса листування та фактичного проживання: АДРЕСА_2 з 12.09.2017 (а.с.23).

Відповідно до копії заяви №46 від 05.03.2020 року ОСОБА_1 подала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а саме членам її сім`ї, яка складається з 4 осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (донька), ОСОБА_5 (син) (а.с.4, зворот).

Рішенням від 12.03.2020 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, ОСОБА_1 було призначено допомогу переміщеним особам на проживання на період з 13.03.2020 по 12.09.2020 у розмірі 2442 грн., а саме: ОСОБА_1 - 442,00 грн.; ОСОБА_2 - 1000,00 грн.; ОСОБА_5 1000,00 грн.; ОСОБА_4 до розрахунку відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015, не включений (а.с.5).

Рішенням від 04.11.2020 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, ОСОБА_1 було призначено допомогу переміщеним особам на проживання на період з 19.09.2020 по 18.03.2021 у розмірі 2442 грн., а саме: ОСОБА_1 - 442,00 грн.; ОСОБА_2 - 1000,00 грн.; ОСОБА_5 1000,00 грн.; ОСОБА_4 до розрахунку відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015, не включений (а.с.6).

02 березня 2021 року позивачем прийнято розпорядження на продовження строку виплати допомоги переміщеним особам на проживання, а саме, ОСОБА_1 з 19.03.2021 по 30.04.2021 в сумі 2442,00 грн. (а.с.7).

23.11.2022 та 27.01.2023 Управлінням на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про необхідність повернути Управлінню отриману переплату соціальної допомоги за період з 01.05.2020 по 30.11.2021 в розмірі 21712 грн. 41 коп. (а.с.9).

Згідно копії заяви від 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 просить вирахувати переплату з новопризначеної допомоги до повного погашення та утримання в 100% розмірі. Пояснює, що донька ОСОБА_8 навчається заочно та веде самостійний спосіб життя (а.с.8).

Встановлені обставини та досліджені докази свідчать, що між сторонами існують спірні правовідносини щодо стягнення надмірно виплачених коштів по щомісячній адресній допомозі внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату послуг житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Механізм взяття на облік внутрішньо переміщених осіб встановлено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Станом на час виникнення спірних правовідносин порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг був визначений Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі Порядок).

Згідно п.2 цього Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до п.3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах:для осіб,які отримуютьпенсію,та іншихосіб,які досяглипенсійного віку(крімосіб зінвалідністю),дітей,осіб,які досягли18-річноговіку тапродовжують навчанняза денноюформою взакладах освіти,що забезпечуютьздобуття повноїзагальної середньої,професійної (професійно-технічної)або вищоїосвіти,до закінченнятаких закладів,але недовше ніждо досягненняними 23років,-1000гривень наодну особу(членасім`ї); дляосіб зінвалідністю Iгрупи тадітей зінвалідністю -130відсотків прожитковогомінімуму дляосіб,які втратилипрацездатність; дляосіб зінвалідністю IIгрупи -115відсотків прожитковогомінімуму дляосіб,які втратилипрацездатність; дляосіб зінвалідністю IIIгрупи -прожитковий мінімумдля осіб,які втратилипрацездатність; дляпрацездатних осіб-442гривні наодну особу(членасім`ї). Загальнийрозмір допомогина сім`юрозраховується яксума розмірівдопомоги накожного членасім`ї тане можеперевищувати 3000гривень,для сім`ї,до складуякої входитьодна особаз інвалідністюабо дитиназ інвалідністю,-3400гривень,для багатодітноїсім`ї -5000гривень.Загальний розмірдопомоги насім`ю,до складуяких входятьдвоє ібільше осібз інвалідністю(дітейз інвалідністю),максимальним розміромне обмежується. Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в силу вимог Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року за №505, саме на позивача покладається обов`язок перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити на безоплатній основі та отримувати відомості від підприємств, установи та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю правильності її надання.

Частиною першою ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі наявності недобросовісності з боку набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Управління є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено факту зловживання відповідачем своїми правами при поданні заяви про призначення допомоги, оскільки надала всі наявні відомості за наданим позивачем формуляром, також в матеріалах справи відсутні відомості та/або довідка з навчального закладу, з яких можливо було б встановити дату переходу з денної на заочну форму навчання. Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили про об`єктивну неспроможність позивача перевірити надану відповідачем інформацію при вирішенні питання про призначення чи продовженні нарахування допомоги.

Таким чином, недобросовісність з боку відповідача відсутня.

Крім того, у § 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Установивши відсутність двох умов, за наявності яких відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності/зловживання з боку відповідача, слід дійти висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 530/95/17 (провадження № 61-14755св18).

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не вирішує питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межа даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,81,258-259,263-265,273,354 ЦПК України, ст.ст.4,15,16, Цивільного кодексу України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, ЄДРПОУ 03196222, місцезнаходження: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, буд. 281.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія ФЕТІСОВА