Ухвала

від 24.06.2024 по справі 357/8857/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8857/24

1-кс/357/1659/24

У Х В А Л А

24 червня 2024 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 12023111030004186, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст.307, ч. 3 ст. 321, ч. 2 ст. 309 КК України,

про арешт тимчасово вилученого майна,

У С Т А Н О В И В:

У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 12023111030004186, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2ст.307,ч.3ст.321,ч.2ст.309КК Українипро накладення арешту на майно що було вилучено під час особистого обшуку ОСОБА_5 а саме:мобільний телефон марки «Айфон 10» ІМЕІ НОМЕР_1 .

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111030004186, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст.307, ч. 3 ст. 321, ч. 2 ст. 309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.06.2024 о 00.02 год. до Білоцерківського РУП надійшло повідомлення від працівника поліції Борець про те, що під час санкціонованого обшуку в буд. АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено згорток з речовиною схожою на метадон.

За вказаним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111030002136 від 18.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

18.06.2024 у період часу з 03 год. 51 хв. по 04 год. 04 хв. під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_5 в ході проведення особистого обшуку останньої було виявлено та вилученомобільний телефон марки «Айфон 10» ІМЕІ НОМЕР_1 , який поміщено до спеціального пакету №PSP 2153937.

Окрім цього слідчим відділом Білоцерківського РУП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111030004186 від 01.09.2023, ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст.307, ч. 3 ст. 321 КК України.

18.06.2024 вищевказані кримінальні провадження було об`єднано та присвоєно номер в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12023111030004186.

Виходячи з того, що було виявлено та вилучено предмети, які можуть містити відомості, які були використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, виникає необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене вищевказане майно.

З метою досягнення дієвості кримінального провадження наявна необхідність у застосуванні до тимчасово вилученого майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що є безпосередньо предметом та доказом вказаного кримінального правопорушення пов`язаного з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення, а також для встановлення відомостей, що міститься у вище зазначених речах та предметах шляхом проведення судових експертиз, такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

У судове засіданнястарший слідчий Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 не прибув, натомість подав до суду заяву, якою просив проводити розгляд клопотання у його відсутності. Клопотання підтримує в повному обсязі.

Володілець майна ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не прибула, натомість надіслала до суду заяву, якою просить проводити розгляд клопотання у її відсутності, проти накладення арешту не заперечує.

Відповідно до ч. 1ст. 172 КПК Україниклопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, враховуючи нормист. 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі прокурора та володільця майна.

Відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттямв судове засіданнявсіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та додані копії документів, вважаю, що останнє підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні майно було вилучено 18.06.2024, а клопотання про накладення арешту на майно було скеровано до суду поштовим зв`язком 19.06.2024. Тобто слідчим дотримано вимог ч. 5 ст. 171 КПК України щодо подачі клопотання не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

18.06.2024 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 321 КК України, тому із клопотанням про накладення арешту на майно відповідно до положень ч. 1 ст. 171 КПК України звернувся слідчий за погодженням з прокурором.

У відповідності до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути майно, що підшукане, виготовлене, пристосоване чи використане як засіб чи знаряддя кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення або ж одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або є предметом кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог до ч. 2 ст. 168 КПК тимчасове вилучення майна, може здійснюватись під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу.

За викладеного, майно вилучене під час особистого обшуку затриманої особи вважається тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2ст. 167 КПК України.

Слідчим суддеювстановлено,що слідчимвідділом БілоцерківськогоРУП ГУНП вКиївській областіпроводиться досудоверозслідування покримінальному провадженню№ 12023111030004186, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст.307, ч. 3 ст. 321, ч. 2 ст. 309 КК України.

Із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.06.2024, що 16.06.2024 о 00:10 год за адресою: АДРЕСА_2 , було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. Слідчий Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 у присутності понятих здійснила обшук затриманої особи ОСОБА_5 під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Айфон 10» ІМЕІ НОМЕР_1 .

Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 18.06.2024 тимчасово вилучене під час обшуку затриманої майно визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Отже у слідчого судді існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України, тобто є речовими доказами у справі, а саме є об`єктами, що містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,

За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 4ст. 170 КПК Українизаборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання та метеріали кримінального провадження вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження.

Слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучені під час особистого обшуку речі можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчий суддя зазначає, що у разі ненакладення арешту на тимчасово вилучене майно, воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене або передано іншій особі, для чого слід забезпечити наявність вилученого майна, так як відсутність майна, яке являється речовим доказом у справі, може перешкодити кримінальному провадженню, так як тільки у випадку накладення арешту на вказане майно може бути виконане завдання щодо забезпечення слідів кримінального правопорушення.

Відповідно з ч. 4ст. 173 КПК Україниу разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до … наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, втручання у власність (користування) це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату. Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Таким чином, на переконання слідчого судді, з метою запобігання можливості приховування, знищення або перетворення речових доказів у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення проведення у справі судових експертиз, на даному етапі кримінального провадження досліджені матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту на вилучену річ, а потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси користувача майна для забезпечення збереження речових доказів, тому слідчий суддя доходить висновку про накладення арешту на вилучене майно шляхом заборони володіння, користування та розпорядження ним. Слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

За викладених обставин клопотання слідчого слід задовольнити.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98,100, 167,170-173,175,309,392,532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 12023111030004186, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2ст.307,ч.3ст.321,ч.2ст.309КК Українипро арешт тимчасово вилученого майна.

Накласти арештнатимчасово вилучене18.06.2024 під часособистого обшуку проведеного під час затримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , майно із накладенням заборони відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися ним,а саме: мобільний телефон марки «Айфон 10» ІМЕІ НОМЕР_1 , який поміщено до спеціального пакету PSP 2153937.

Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити користування та розпорядження зазначеним майном.

Роз`яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленомуст.174 КПК України.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_7