Ухвала

від 25.06.2024 по справі 755/11854/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 755/11854/23-ц

пр. № 2-6856/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про направлення матеріалів справи за підсудністю

25 червня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою від повільністю «Фінансова компанія «Дінеро», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ярошенко Костянтин Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва, на виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року, надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 24 червня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

З тексту виконавчого напису, вчиненого 16 грудня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О. і зареєстрованим за № 46021 та постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що місцем проживання боржника, а відтак і місце вчинення виконавчих дій, у розумінні положень частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» є адреса: АДРЕСА_1 .

Рішенням Київської міської ради від 25 серпня 2022 року № 4958/4999 «Про перейменування вулиці Двінської в Дніпровському районі міста Києва» вулицю Двінську перейменовано у Дністерську.

Позивач звернувся до суду, відповідно до частини дванадцятої статті 28 ЦПК України, згідно з якою позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання, яким, згідно з ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», у першу чергу, є місце проживання боржника.

За правилами частин першої та другої наведеної статті Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.

Законодавець пов`язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

У той же час, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві, а не суду, що цілком узгоджується з пунктом 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3.

Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року справа № 263/14171/19, виходить з того, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Отже, матеріали справи підлягають передачі для розгляду суду за місцем виконання виконавчих дій, до якого спеціальним законом віднесено, у першу чергу, місце проживання, перебування, роботи божника або за місцем його майна.

Зважаючи на вказане, відсутні підстави для розгляду даної справи Печерським районним судом м. Києва.

Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України встановлено, що справа не підсудна Печерському районному суду м. Києва, у зв`язку з чим цивільну справу слід направити до Дніпровського районного суду м. Києва.

Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Враховуючи, що матеріали справи ухвалено передати за підсудністю на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва, суд приходить до висновку про передачу до вказаного суду і подану разом з позовною заявою заяву про забезпечення позову, що міститься у матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою від повільністю «Фінансова компанія «Дінеро», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ярошенко Костянтин Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, направити до Дніпровського районного суду м. Києва (вул. Пластова, буд. 3, м. Київ, 02105).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова