Ухвала

від 25.06.2024 по справі 760/14186/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/14186/24 Провадження №;2-з/760/205/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» червня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тесленко І.О.;

за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), інший учасник: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Кочмарук Михайло Вікторович з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, іншою особою зазначено: ОСОБА_2 .

21 червня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2024 року заяву разом з доданими документами передано судді Солом`янського районного суду м. Києва Тесленко І.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Представник особи, яка подала заяву у поданій заяві зазначає, що 10 грудня 2021 року між ОСОБА_1 (продавцем) та ОСОБА_3 (покупцем) укладено угоду про купівлю акцій (щодо продажу та купівлю акцій у Компанії з обмеженою відповідальністю «PRADATA S.R.O.»). За умовами цієї угоди продавець є власником 15% акцій компанії, які погодився продати, а покупець придбати на умовах, викладених в угоді. Пунктом 1.1. угоди передбачено, що дата її завершення означає дату, коли сторони підписують акт прийому - передачі. Відповідно до п. 3.1 загальна ціна акцій, яку має сплатити покупець продавцю, становить 1 500 000 євро. Покупець сплачує винагороду за допомогою банківського переказу безпосередньо на банківський рахунок, вказаний продавцем (реквізити зазначені в п.1.1. угоди) до 31 січня 2023 року. Пунктом 4.1 Угоди визначено, що завершення має відбутись не пізніше 31 січня 2022 року шляхом підписання Акту приймання -передачі за умови, що покупець сплатить винагороду, як це передбачено п. 3.2 Угоди. 29 січня 2023 року між Сторонами Угоди підписано Додатковий Договір з метою внесення змін та продовження строку дії Договору купівлі-продажу акцій Компанії, у зв`язку з чим дійшли згоди щодо наступного: 1. Викласти пункт 3.2 Договору у наступній редакції: «3.2. Оплата Винагороди. Покупець сплачує винагороду за допомогою банківського переказу безпосередньо на банківський рахунок, вказаний продавцем («Банківський рахунок Продавця») до 30 червня 2023 року. Покупець зобов`язується забезпечити виконання своїх зобов`язань за Договором шляхом передачі покупцю в іпотеку погодженого нерухомого майна, зокрема, за участю майнового поручителя до 21.06.2023 року. ОСОБА_1 належним чином виконала умови Угоди купівлі - продажу, підписавши Акт прийому - передачі, що підтверджується фактом передачі 15% акцій у власність ОСОБА_2 . Зокрема, з 01 травня 2022 року ОСОБА_2 є власником придбаних за Угодою акцій (що підтверджується Витягом з комерційного реєстру підприємств міського суду Братислава III). Разом з цим, за весь час на виконання умов Угоди ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 лише 327 459 євро (100 000 євро було перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 ; 227 459 євро - погашено на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 04.08.2023 року між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ТОВ «ГРАНД БЮРО» (іпотекодавець), як майновим поручителем ОСОБА_2 ). Отже, залишок заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за Угодою становить 1 172 541 євро, що офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви складає 50 970 357 грн 27 коп. Оскільки зобов`язання за Угодою, а також за Додатковим Договором покупцем не виконані, кошти за придбані акції ОСОБА_2 не сплачені, тому ОСОБА_1 має намір звертатися до суду з позовом про стягнення боргу.

Також, зазначив, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 . Оціночна вартість об`єкта нерухомості складає 1 014100 грн 93 коп.Крім того, він є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , вартістю 2 473 236 грн 81 коп.Поряд з цим, ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , вартістю 2 216 704 грн 27 коп.Також згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ОСОБА_2 є власником:земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 (кадастровий номер 3222286401:02:301:0001, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд). Вартість земельної ділянки становить 167842 грн 45 коп.;земельної ділянки площею 0,1615 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , (кадастровий номер 3222286401:02:301:0002, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства). Вартість цієї земельної ділянки становить 10 192 грн 74 коп.;Загальна вартість належного ОСОБА_2 на праві власності нерухомого майна складає 5 882 077 грн 20 коп.Наразі ОСОБА_2 є єдиним власником спірного майна, і в будь-який час може його відчужити, що в подальшому призведе до утруднення виконання можливого рішення суду, або матиме наслідком розширення суб`єктного складу учасників, та призведе до неможливості ефективного захисту прав позивача в межах позовних вимог про скасування рішення реєстратора, щодо переходу права власності на іпотечне майно до кредитора.

З врахуванням наведеного, представник особи, яка подала заяву просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності, зазначене у заяві.

Розглянувши заяву та додані до неї документи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Згідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 - 1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

На підтвердження наявності між сторонами спору представником заявника надано суду копію угоди про купівлю акцій щодо продажу та купівлі акцій Компанії з обмеженою відповідальністю «PRADATA S.R.O.», яка укладена між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ), як продавцем, та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 ), як Покупцем.

У заяві заявником зазначено як іншого учасника у справі - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Таким чином, в наданих суду документах містяться розбіжності щодо місця проживання ОСОБА_2 .

Також, заявник зазначає, що між заявником та іншою особою виник спір у зв`язку з несплатою за угодою грошових коштів у повному обсязі.

При цьому, відповідно до п.4.1. Угоди, завершення має відбутись не пізніше 31 січня 2022 року шляхом підписання Акту приймання - передачі за умови, що покупець сплатить винагороду, як це передбачено п.3.2.

Згідно до додаткового договору, укладеного 29 січня 2023 року, п.3.2. викладено у наступній редакції: «Покупець сплачує винагороду за допомогою банківського переказу безпосередньо на банківський рахунок, вказаний продавцем («Банківський районом Продавця») до 30 червня 2023 року. Покупець зобов`язується забезпечити виконання своїх зобов`язань за Договором шляхом передачі Покупцю в іпотеку погодженого нерухомого майна, зокрема за участю майнового поручителя до 21.06.2023 року».

Заявник додає до заяви на підтвердження передачі акцій покупцю витяг з комерційного реєстру Словацької республіки, відповідно до якого партнерами є: ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 АДРЕСА_7 ) від 10/13/2021, ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ) від 10/29/2016 до 01/05/2022, ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 ) від 10/29/2016 до 10/12/2021. Внесок кожного члена: ОСОБА_4 : сума інвестицій - 5 000 евро, сплачено 5000 евро від 01.06.2022, ОСОБА_4 від 10/29/2016 до 10/12/2021, ОСОБА_4 : сума інвестицій 4 250 евро, сплачено 4 250 евро від 10/13/2021 до 01/05/2022, ОСОБА_6 : сума інвестицій 750 евро, сплачено 750 від 10/29/2016 до 01/05/2022.

Таким чином, будь - яких доказів не сплати іншою особою (зазначеною у заяві) боргу заявнику до заяви не додано. Натомість надана угода містить у собі положення які передбачають передачу акцій та їх перереєстрацію на покупця за умови належної оплати за угодою.

Тож, додані до заяви докази не дають можливості однозначно ідентифікувати учасників, містять у собі суперечності та не дають можливості суду встановити що між сторонами угоди виник спір в забезпечення майбутнього рішення суду за яким є доцільним вжити відповідні заходи забезпечення позову до його подачі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Частина третя статті 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 7 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20 (провадження № 61-9451св20) та від 08.10.2020 у справі № 465/4985/18 (провадження № 61-6066св19).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою. (Рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999 року, заява №22774\93).

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (майбутньої позовної вимоги), зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заява про забезпечення позову має бути обґрунтованою, зокрема у частині співмірності виду забезпечення позову та заявлених позовних вимог (або майбутніх позовних вимог), їх взаємозв`язку.

Однак, до заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви не додані належні та допустимі докази на підтвердження викладених у ній обставин, зокрема, щодо наявності заборгованості ОСОБА_2 (іншої особи зазначеної у заяві) перед заявником за угодою про купівлю акцій щодо продажу та купівлі акцій Компанії з обмеженою відповідальністю «PRADATA S.R.O.».

З урахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів представника заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи необхідність забезпечення балансу інтересів, принципу співмірності заходів забезпечення позову та змісту заявлених позовних вимог (або майбутніх позовних вимог), дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, передчасною, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Керуючись ст. ст. 149 - 153, 259 - 261, 353 - 354, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), інший учасник: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про забезпечення позову до подання позовної заяви, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.О. Тесленко